Іменем України
17 жовтня 2019 року
Київ
справа № 815/1/15
адміністративне провадження № К/9901/25735/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргуІллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області
на ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 (колегія у складі суддів: Ступакова І.Г., Бітов А.І., Милосердний М.М.) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015
у справі № 815/1/15
за позовомВиробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
доІллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області
проскасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,
Виробничо-комерційна фірма «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001012200 від 07 жовтня 2014 року та податкової вимоги №3015-25 від 23 жовтня 2014 року.
Позовні вимоги мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю спірних рішень.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області №0001012200 від 07 жовтня 2014 року. Скасовано податкову вимогу Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області №3015-25 від 23 жовтня 2014 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з неправомірності донарахування позивачу орендної плати за користування земельними ділянками за 2014 рік без перегляду встановленого розміру орендної плати у договорі оренди землі шляхом внесення відповідних змін до нього.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду 05.05.2015 та прийнято по справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001012200 від 07 жовтня 2014 року та податкової вимоги №3015-25 від 23 жовтня 2014 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що підприємством, всупереч п.п.286 ст. 286 ПК України, не подана податкова декларація з плати за землю з урахуванням уточнень на 2014 рік по орендованим земельним ділянкам, згідно рішень Господарського суду Одеської області, що помилково не було враховано судом першої інстанції. При цьому, апеляційним судом було відзначено про врахування при вирішенні даного спору правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 02.12.2014 у справі № 21-274а14.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 задоволено заяву Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015. Скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 та прийнято нову ухвалу, якою постанову Одеського окружного адміністративного суду 05.05.2015 залишено без змін.
Рішення мотивоване тим, що при винесені постанови від 08.07.2015 Одеській апеляційний адміністративний суд посилався на рішення господарського суду як на підставу для відмови у позові, однак їх в подальшому було скасовано в частині та змінено, що є підставою для задоволення заяви Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді ТОВ та скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01 січня 2014 року по 09 вересня 2014 року, підставою для якої був лист Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури №16-8161-14 від 26 серпня 2014 року про організацію виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22 травня 2014 року по справі №916/436/14 та службова записка №190/1501 від 18 липня 2014 року відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій про організацію виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19 березня 2014 року №916/455/14.
За результатами цієї перевірки 22 вересня 2014 року відповідачем складено акт №2019/15-05-22-01-18/31411491 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, ЄДРПОУ 31411491 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за землю за період з 01 січня 2014 року по 09 вересня 2014 року».
В акті перевірки встановлено порушення позивачем п.288.1, п.288.2, п.288.3 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату у загальній сумі 196 313, 73 грн.; п.286.4 ст. 286 Податкового кодексу України через неподання податкової декларації з плати за землю у урахуванням уточнень на 2014 рік.
За наслідками перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року №0001012200, яким за порушення п.288.1, п.288.2, п.288.3 ст. 288 та п.286.4 ст. 286 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 441 876, 01 грн., у тому числі за основним платежем 196 313, 73 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 245 562, 28 грн.
На підставі податкового повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року №0001012200 відповідач з урахуванням переплати та нарахувань прийняв податкову вимогу №3015-25 від 23 жовтня 2014 року, відповідно до якої станом на 22 жовтня 2014 року сума податкового боргу Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з орендної плати з юридичних осіб за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 441 379, 06 грн., у тому числі за основним платежем 195 816,78 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 245 562,28 грн.
Судом апеляційної інстанції при перегляді рішення цього ж суду за нововиявленими обставинами було встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 було встановлено, що висновки в акті №2019/15-05-22-01-18/31411491 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ґрунтуються на рішенні Господарського суду Одеської області від 22 травня 2014 року у справі №916/436/14 та рішенні Господарського суду Одеської області від 19 березня 2014 року у справі №916/455/14, якими, в свою чергу, були внесені зміни до договорів оренди землі (б/н від 28 грудня 2001 року та б/н від 28 грудня 2001 року стосовно збільшення розміру орендної плати (до умов договорів були внесені зміни, у зв'язку з чим п.2.5 договорів викладено у редакції «Сума орендної плати розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 398 326, 58 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі»).
28 грудня 2001 року між Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області (Орендодавець) та Виробничо-комерційною фірмою «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки строком на 15 років загальною площею 78,0337 га, розташовану на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для риборозведення, сінокосіння і будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об'єктами водоохоронних зон та прибережної захисної смуги. Згідно з п.2.5 зазначеного договору загальна сума оренди складає 76870,99 грн. за рік.
А також договір оренди земельної ділянки на такий самий строк, загальною площею 80,0 га розташовану на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об'єктами водоохоронних зон та прибережної захисної смуги і закладів відпочинку вздовж берегу. Згідно з п.2.5 зазначеного договору загальна сума оренди складає 30 000 грн. за рік.
03 червня 2008 року Приморська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області прийняла рішення №1508-V «Про внесення змін та доповнень до договорів довгострокової оренди земельних ділянок Виробничо-комерційною фірмою «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, яким були внесені зміни до договору довгострокової оренди земельної ділянки ВКФ «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, а саме п.1.1 договору від 28 грудня 2001 року викладено у наступній редакції: Орендодавець на підставі рішення сесії Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №523-XXIII від 22 травня 2001 року та №1508-V від 03 червня 2008 року надає, а Орендар приймає в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 45 років земельну ділянку із земель водного фонду Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, загальною площею 78,0337 га, розташовану на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для риборозведення, сінокосіння і будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об'єктами водоохоронних зон та прибережної захисної смуги. Пункт 2.5 договору оренди від 28 грудня 2001 року викладено у наступній редакції: сума орендної плати на рік складає 6149,85 грн.
А також були внесені зміни до договору довгострокової оренди земельної ділянки Виробничо-комерційною фірмою «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, а саме п.1.1 договору від 28 грудня 2001 року викладено у наступній редакції: Орендодавець на підставі рішення сесії Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №523-XXIII від 22 травня 2001 року та №1508-V від 03 червня 2008 року надає, а Орендар приймає в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 45 років земельну ділянку із земель водного фонду Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, загальною площею 80,0 га, розташовану на землях Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області для будівництва та обслуговування комплексів по догляду за об'єктами водоохоронних зон та прибережної захисної смуги і закладів відпочинку вздовж берегу. Пункт 2.5 договору оренди від 28 грудня 2001 року викладено у наступній редакції: сума орендної плати на рік складає 6 304,80 грн.
24 грудня 2013 року Приморська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області прийняла рішення №661-VI «Про затвердження орендної плати за використання земельних ділянок на умовах оренди землекористувачами по Приморській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області», яким було встановлено орендну плату за користування земельними ділянками на умовах оренди відповідно до нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №863 від 15 січня 2014 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 780337,00 кв. м, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Приморська сільська рада (за межами населених пунктів), користувачем якої є Виробничо-комерційна фірма «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, складає 1771241,72 грн.
Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №862 від 15 січня 2014 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 80,0 га складає 4 979 082, 24 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22 травня 2014 року по справі №916/436/14 було задоволено позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2001 року, доповнено розділ 1 договору п.1.3: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 771 241, 72 грн., п.2.5 викладено у наступній редакції: сума орендної плати розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 141 699, 34 грн. на рік, яке стало підставою для прийняття спірних податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.
Також, рішенням Господарського суду Одеської області від 19 березня 2014 року по справі №916/455/14 було задоволено позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2001 року, доповнено розділ 1 договору п.1.3: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 979 082, 24 грн., п.2.5 викладено у наступній редакції: сума орендної плати розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 398 326, 58 грн. на рік.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 січня 2016 року було визнано незаконними дії Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області при прийнятті рішення №661-VІ від 24 грудня 2013 року «Про затвердження орендної плати за використання земельних ділянок на умовах оренди землекористувачами по Приморській сільській раді». Визнано незаконним та скасовано рішення Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №661-VІ від 24 грудня 2013 року «Про затвердження орендної плати за використання земельних ділянок на умовах оренди землекористувачами по Приморській сільській раді».
В свою чергу, рішенням Господарського суду Одеської області від 26 липня 2016 року заяву Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про перегляд за нововиявленими обставинами рішення задоволено та змінено рішення Господарського суду Одеської області від 19 березня 2014 року у справі №916/455/14 та викладено резолютивну частину в наступній редакції: «Позов Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради до відповідача Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задовольнити частково. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки №б/н від 28 грудня 2001 року, укладений між Приморською сільською радою та виробничо-комерційною фірмою «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, зареєстрований Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №5 від 28 грудня 2001 року. Доповнити розділ 1 «Предмет договору» договору оренди земельної ділянки №б/н від 28 грудня 2001 року пунктом 1.3 «Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 4 979 082, 24 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2016 року заяву Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про перегляд за нововиявленими обставинами рішення задоволено, а рішення Господарського суду Одеської області від 22 травня 2014 року по справі №916/436/14 скасовано в частині викладення п.2.5 договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2001 року у наступній редакції «Сума орендної плати розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 141 699, 34 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі». Решту рішення залишено без змін.
Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанцій обставини, касаційний суд вважає його висновки передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а відтак таке судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
Як зазначалось вище постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 було відмовлено у задоволенні позовних, виходячи з двох підстав, які враховувались при прийнятті рішення та якими є, по-перше, наявність рішень господарського суду Одеської області, по-друге, правова позиція, викладена Верховним Судом України в постанові від 02.12.2014 у справі № 21-274а14, згідно якої з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
Проте, в рішенні апеляційного суду відсутні мотиви відступлення від правової позиції, висловленої Верховним Судом України, не встановлено та не перевірено відповідність розміру орендної плати вимогам Податкового кодексу України.
А також залишено поза увагою, що до 01.01.2011 зміна розміру земельного податку згідно із Законом, відповідно і розмір орендної плати, були підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, і зазначене не зумовлювало автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням.
Таким чином, судом не надана повна та належна юридична оцінка доказів та обставин у справі, а також їх відповідності ознакам нововиявлених обставин, таким як наявність на час розгляду справи та необізнаність з ними заявника на час розгляду справи.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Згідно частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судом апеляційної інстанції на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином усіх обставин справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити частково.
2. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 скасувати, а справу направити на новий розгляд до П?ятого апеляційного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду