Іменем України
17 жовтня 2019 року
Київ
справа № 804/4091/15
адміністративне провадження № К/9901/25751/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (колегія у складі суддів: Панченко О.М., Дурасової Ю.В., Коршуна А.О.) у справі № 804/4091/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» (надалі позивач, Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (після заміни відповідача - Державної фіскальної служби України) (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій.
В обґрунтування позовних вимог посилається, зокрема, на те, що відповідачем під час проведення фактичної перевірки були допущені порушення вимог ст.ст.80, 81 Податкового кодексу України; крім того, Товариство не здійснює підприємницької діяльності за місцем розташування складу, що належить ТОВ «Дистриб'юшн компані» та яким позивач користується на підставі договору про надання послуг зберігання та вантажно-розвантажувальних робіт. Товариство не має акцизного складу у Вінницькій області, який зареєстрований за ним.
Розгляд справи здійснювався судами різних інстанцій неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду прийняті в порядку нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2015 року.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 9 червня 2016 року у задоволенні позову відмовив.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 31 серпня 2016 року скасував постанову суду першої інстанції. Позов задовольнив. Рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України про застосування фінансових санкцій №000152 від 13 червня 2012 року визнав протиправним та скасував.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем під час прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, не прийнято до уваги обставин справи та не доведено, що угоди, на виконання яких діяв позивач та його контрагенти, є протиправними.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області проведено фактичну перевірку з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс», що здійснює підприємницьку діяльність за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 88а. За результатами перевірки складено акт №008/02/32/2-30012937 від 7 лютого 2012 року.
Висновками акта встановлено порушення вимог статті 14, статті 230 Податкового кодексу України, абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: вивезення горілки та лікеро-горілчаних виробів та транспортування такої продукції без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортних накладних про погодження відпуску.
13 червня 2012 року відповідачем прийнято рішення №000152 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 2 310 000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно наказу відповідача, проведення фактичної перевірки призначено у період з 3 лютого 2012 року по 7 лютого 2012 року на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України. Направлення на перевірку датовано 3 лютого 2012 року.
В акті перевірки від 3 лютого 2012 року зазначено, що проведена перевірка складу, розташованого за адресою м. Вінниця, вул. Гонти, 88а, що належить суб'єкту господарювання ТОВ «Атлантіс» у присутності представника суб'єкта господарювання ОСОБА_1 , який є заступником директора Вінницької філії ТОВ «Дистриб'юшн компані».
Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 6 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України, а саме - не створення акцизного складу, а також вивезення алкогольних виробів без відмітки представника органу ДПС на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску, що є порушення пунктів 15, 16, 18 статті 230 Податкового кодексу України та абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, яка діяла на момент перевірки) встановлено, що акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.
За приписами пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
Відповідно до пункту 230.15 статті 230 Податкового кодексу України, під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.
Пунктом 230.18 статті 230 Податкового кодексу України встановлено, що транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до статті 17 зазначеного Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.
Суд апеляційної інстанції встановив, а податковий орган не спростував, що згідно довідки серії АП № 222310, виданої ТОВ «Дистриб'юшн компані», до Єдиного державного реєстру внесено місце зберігання оптових партій алкогольних напоїв площею 460 м2, що знаходиться за адресою м. Вінниця , вул . Гонти , 88-А .
Згідно Довідки серії АП № 222032, виданої ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», до Єдиного державного реєстру внесено місце зберігання оптових партій алкогольних напоїв площею 4350,2 м2, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6.
У відповідності до договору про надання комплексних логістичних послуг № 1-04 від 30 квітня 2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», останнім надається комплекс послуг, пов'язаний із зберіганням, складським обслуговуванням, організацією та забезпеченням перевезення вантажів позивача, проведення інвентаризації.
Згідно умов договору про надання послуг зберігання та вантажно-розвантажувальних послуг від 1 травня 2011 року, укладеному між позивачем та ТОВ «Дистриб'юшн компані», останній надає послуги зберігання алкогольних напоїв, тари, піддонів, на своїх складах, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.
Послуги транспортного експедирування здійснює на підставі відповідного договору ТОВ «Логістик компані».
У відповідності до умов зазначених договорів, позивачем відвантажено протягом грудня 2011 року - січня 2012 року з акцизного складу ТОВ «Атлантіс», що розташований за адресою м. Синельникове, вул. Космічна, 1, алкогольні напої за товарно-транспортними накладними встановленої форми із дотриманням вимог пункту 230.18 статті 230 Податкового кодексу України, що підтверджується відповідною відміткою представника податкового органу «виїзд дозволено». Одержувачем продукції є ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», склад за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6.
ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» за розпорядженням позивача у відповідності до умов укладеного між ними договору переміщає товар зі складу за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Булата, 6, до складу, що належить ТОВ «Дистриб'юшн компані» та знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Гонти, 88-А.
Діючи у межах своєї господарської діяльності, з метою формування окремих оптових партій продукції у відповідному асортименті та її подальшого продажу, позивач зберігав продукцію власного виробництва на складі ТОВ «Дистриб'юшн компані» на умовах договору, та за його розпорядженням здійснювалось відвантаження оптових партій продукції кінцевим вантажоодержувачам.
Жодних доводів щодо того, що договори, на виконання яких діяв позивач та його контрагенти, є протиправними податковий орган не наводить.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в діях позивача відсутній склад порушення, передбаченого абзацом 16 частиною 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки в даному випадку вивіз продукції та її транспортування здійснювались не з акцизного складу підприємства, яке є виробником горілки та лікеро-горілчаних виробів, а з місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв, яке належить та зареєстровано за іншим суб'єктом господарської діяльності, тому відмітка представника податкового органу на товарно-транспортній накладній не вимагається.
Крім того, Суд погоджується з доводом суду апеляційної інстанції щодо неспроможності посилання податкового органу на те, що наказ про проведення перевірки та направлення на перевірку пред'явлені представнику ТОВ «Атлантіс» Зулінському М. О. , оскільки останній не є представником позивача, а є заступником директора ТОВ «Дистриб'юшн компані», про що зазначено в акті перевірки та підтверджено в касаційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції встановив, а податковий орган не спростував, що акт перевірки не містить переліку товарно-транспортних накладних, які свідчать про порушення позивачем вимог статті 230 Податкового кодексу України.
Разом з тим, у відповідності до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який діяв на час проведення перевірки, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що порушення порядку проведення перевірки, встановленого статтями 80, 81 Податкового кодексу України, позбавляє акт, складений за її результатами, доказового значення, адже, у відповідності до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції), докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем не прийнято до уваги обставин справи та не доведено, що угоди, на виконання яких діяв позивач та його контрагенти, є протиправними.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі № 804/4091/15 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
Судді Верховного Суду