Ухвала
18 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 757/1782/18-ц
провадження № 61-18376ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди за зруйнований будинок внаслідок бойових дій,
У жовтні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року.
У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки він отримує лише пенсію та потребує постійного лікування. На підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору заявник надав копію доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 11 вересня 2018 року. З доданого документу неможливо встановити річний дохід ОСОБА_1 за попередній календарний рік і факт того, що судовий збір перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, він лише підтверджує, що позивач є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, а тому для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору у суду немає підстав.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковій мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду фізичною особовою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З оскаржуваних заявником судових рішень вбачається дві вимоги майнового характеру: відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України майнову шкоду, заподіяну терористичним актом, за зруйнований будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 760 823,70 грн та моральну шкоду у сумі 400 000 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Пунктом першим частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
З оскаржуваних заявником судових рішень вбачається, що оспорюється сума у розмірі 1 160 823,70 грн, 1 % від якої становить 11 608,23 грн, що більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даному випадку становить 17 620 грн (1 762*5)*200%).
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 17 620 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва за такими реквізитами: код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA678999980000031219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 176, 185, 392, 393, ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року залишити без руху та надати строк для виконання вимоги ухвали до 18 листопада 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара