Ухвала від 17.10.2019 по справі 2-1304/11

Ухвала

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 2-1304/11

провадження № 61-18377ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від

13 листопада 2013 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня

2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», про визнання договору дарування та договору купівлі-продажу недійсними, визнання незаконною реєстрацію права власності та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада

2013 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що 13 серпня 2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень йому стало відомо про постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2019 року. Вказує, що 14 серпня 2019 року він ознайомився з матеріалами справи, а 20 серпня 2019 року отримав копію оскаржуваної постанови, докази на підтвердження чого знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, оскільки відсутні докази на їх підтвердження.

Відповідно до частини п'ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частин першої та третьої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що оскаржувана постанова Одеського апеляційного суду від 05 березня 2019 року, повний текст якої складено 19 березня 2019 року,зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20 березня 2019 року, а 21 березня 2019 року оприлюднена.

Разом з тим, як вбачається з постанови Одеського апеляційного суду від 05 березня 2019 року Одеський апеляційний суд розглядав апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які про судове засідання в апеляційному суді повідомлялися належним чином, про причини неявки в судове засідання суду не повідомили.

Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Водночас Верховний Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від

13 листопада 2013 року та постанови Одеського апеляційного суду від 05 березня

2019 рокунеповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2013 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 18 листопада 2019 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення строку у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк