Іменем України
17 жовтня 2019 року
м.Київ
справа №826/4151/16
адміністративне провадження №К/9901/9933/18, №К/9901/9928/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентурє Інвест"
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2016 року (колегії у складі суддів Аблов Є.В., Погрібніченко І.М., Шулежко В.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року (колегія у складі суддів Земляна Г.В., Межевич М.В., Сорочко Є.О.)
у справі № 826/4151/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентурє Інвест"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
третя особа на стороні відповідача - головний інспектор будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Мельник Є.Ф.
про визнання протиправним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.03.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "Вентурє Інвест" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, третя особа - головний інспектор будівельного нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Мельник Є.Ф.
2. Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві № 6 від 22.01.2016 про скасування реєстрації:
1) Декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під критий тенісний корт по вул. Набережно-Печерська, 12-А в Печерському районі м. Києва" № КВ 082132800658 від 07.10.2013;
2) Декларації про готовність об'єкта до експлуатації з реконструкції приміщень нежитлової будівлі під критий тенісний корт по вул. Набережно-Печерська, 12-А в Печерському районі м. Києва, № КВ 142133040257 від 31.10.2013;
3) Декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція приміщень критих тенісних кортів за адресою: м. Київ, Печерський р-н, Набережно-Печерська дорога, 12-А" № КВ 082152370971 від 25.08.2015;
4) Декларації про готовність об'єкта до експлуатації з реконструкції приміщень критих тенісних кортів за адресою: м. Київ, Печерський р-н, Набережно-Печерська дорога, 12-А, № КВ 142152430291 від 31.08.2015.
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2016 позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2016 в частині визнання протиправним та скасування рішення № 6 від 22.01.2016 щодо скасування Декларації про готовність об'єкта до експлуатації з реконструкції приміщень критих тенісних кортів № КВ 142152430291 від 31.08.2015. В цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову щодо скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 142152430291 від 31.08.2015 відмовлено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2016 залишено без змін.
4. 24.10.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове про відмову в позові.
5. 25.10.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ТОВ "Вентурє Інвест", в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 27.10.2016 відкрито касаційні провадження.
7. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано до Верховного Суду.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. 04.09.2013 ТОВ "Вентурє Інвест" на підставі договорів купівлі-продажу часток нежитлової будівлі придбало двома частинами нерухоме майно, а саме, нежитлову будівлю, загальною площею 1211,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 12-А.
9. 07.10.2013 ІДАБК у м. Києві зареєструвала Декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під критий тенісний корт по вул. Набережно-Печерська, 12-а, м. Київ" за № КВ 082132800658.
10. 31.10.2013 ІДАБК у м. Києві зареєструвала Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під критий тенісний корт по вул. Набережно-Печерська, 12-а, м. Київ" за № КВ 142133040257.
11. 25.08.2015 Департамент ДАБІ у м. Києві зареєстрував Декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція приміщень критих тенісних кортів, за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 12-а" за № КВ 082152370971.
12. 31.08.2015 Департамент ДАБІ у м. Києві зареєстрував Декларація про готовність об'єкта до експлуатації "Реконструкція приміщень критих тенісних кортів, за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 12-а" за № КВ 142152430291.
13. 20.01.2016 до Департамент ДАБІ у м. Києві надійшов лист Генеральної прокуратури України від 20.01.2015 № 17/1/2- 22278-15, яким повідомлено, що під час здійснення Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України слідчих дій у кримінальному провадженні №42015000000000177 від 17.02.2015 встановлено, що архітектор-проектант Гуцаленко В.О. , яка у деклараціях від 07.10.2013 № КВ 082132800658 та від 31.10.2013 № КВ 142133040257 зазначена головним архітектором проекту "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під критий тенісний корт по вул. Набережно-Печерська, 12а, м. Києва" (наказ ТОВ "У-Б-С" від 23.09.2013 № 100 та кваліфікаційний сертифікат серії АА № 000283) листом від 18.01.2016 повідомила, що проектну документацію на вказаний об'єкт не виконувала, не здійснювала авторський нагляд, а суб'єкти господарювання ТОВ "Вентурє Інвест" і ТОВ "Клеопатра 2008" Гуцаленко В.О. не відомі, жодних фінансових відносин остання з ними не мала.
14. Крім того, у деклараціях від 07.10.2013 № КВ 082132800658 та від 31.10.2013 № КВ 142133040257 зазначено, що загальна площа об'єкту складає 1211,3 кв.м., а в деклараціях від 25.08.2015 № КВ 082152370971 та від 31.08.2015 № КВ 142152430291 зазначено, що загальна площа об'єкту складає 1300,8 кв.м. В частині отриманих містобудівних умов та обмежень зазначено, що містобудівні умови і обмеження земельної ділянки не вимагаються відповідно до п. 25 Переліку об'єктів будівництва для проектування яких містобудівні умови і обмеження не надаються, затвердженого наказом Мінрегіону від 07.07.2011 № 109. Документів, що підтверджують збільшення вказаного об'єкта на 89,5 кв. м. без зміни геометричних розмірів, під час проведення слідчих заходів не отримано.
15. У зв'язку з цим, 22.01.2016 Департамент ДАБІ у м. Києві прийняв рішення № 6, яким скасував усі вищевказані декларації.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення про скасування декларацій було прийнято без фактичного проведення будь-якої перевірки (планової чи позапланової) діяльності позивача як замовника об'єкта містобудування. Лише після проведення перевірки, порядок проведення яких визначено Порядком № 553, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011, відповідач міг прийняти рішення про скасування зареєстрованих декларацій.
17. Оскільки підстави, передбачені ч. 2 ст. 39-1 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які дають право кваліфікувати об'єкт як самочинне будівництво були відсутні, відповідач не мав підстав скасовувати декларації.
18. На час реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (31.10.2013), чинне законодавство не передбачало такої підстави скасування декларації як виявлення недостовірних даних шляхом прийняття відповідного наказу.
19. Відповідач проти позову заперечував. Стверджував, що у декларації про початок № КВ 082132800658 наведено недостовірні дані щодо проектної документації, у зв'язку з чим проект не належно затверджений. В декларації про початок № КВ 082152370971 наведено недостовірні дані щодо містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. У декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ082132800658 та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ142133040257 вказано недостовірні дані про особу, що розробила проектну документацію, здійснювала авторський нагляд. У деклараціях про початок № КВ 082132800658 та про готовність № КВ 142133040257 вказано площу об'єкта 1211,3 кв.м., а в декларації про початок №КВ082152370971 та про готовність №КВ142152430291 вказано іншу площу 1300,8 кв.м. Отже, у всіх деклараціях вказано недостовірні дані, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
20. Відповідно до ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 22 Порядку № 466 орган ДАБІ скасовує декларацію шляхом видачі відповідного наказу. Законодавство не передбачає обов'язку проводити перевірку у разі, якщо недостовірність даних є очевидною.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
21. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення факту дотримання або порушення замовниками будівництва норм містобудування можливе лише за результатами проведеного у встановленому порядку державного архітектурно-будівельного контролю. Неперевірена органами державного архітектурно-будівельного контролю у встановленому порядку інформація про порушення містобудівного законодавства, в тому числі інформація від правоохоронних органів, не може слугувати підставою для прийняття рішення про притягнення замовника будівництва до відповідальності.
22. Оскільки відповідач взагалі не проводив перевірку дотримання позивачем містобудівного законодавства у встановленому порядку, викладену в листі Генеральної прокуратури України інформацію самостійно не перевіряв, то твердження про те, що позивач вказав у деклараціях недостовірну інформацію щодо генерального архітектора проекту є безпідставними та такими, що не підтверджені доказами.
23. Декларації про початок виконання будівельних робіт скасовано протиправно, оскільки вони є актами одноразового застосування, та втрачають чинність у зв'язку з реєстрацією декларацій про готовність об'єкта до експлуатації.
24. Крім того, на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 082132800658 від 07.10.2013 та декларації про готовість об'єкта до експлуатації № КВ 142133040257 від 31.10.2013 діюче законодавства не передбачало скасування декларації як наслідку невідповідності зазначених в ній даних. Відповідні зміни у законодавстві набули чинності лише з 31.12.2013.
25. Суд апеляційної інстанцій дійшов протилежного висновку лише в частині, яка стосується декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 142152430291 від 31.08.2015.
26. Відмовляючи в скасуванні цієї декларації суд виходив з того, що у деклараціях від 07.10.2013 № КВ 082132800658 та від 31.10.2013 № КВ 142133040257 зазначено, що загальна площа об'єкту 1211,3 кв.м. При цьому, у деклараціях від 25.08.2015 № КВ 082152370971 та від 31.08.2015 № КВ 142152430291 зазначено, що загальна площа об'єкту складає 1300,8 кв.м. та в частині отриманих містобудівних умов та обмежень зазначено, що містобудівні умови і обмеження земельної ділянки не вимагаються. Проте документів, що підтверджують збільшення площі об'єкта без зміни геометричних розмірів під час проведення слідчих заходів не отримано. Таким чином, дані у декларації від 31.08.2015 № КВ 142152430291 наведено недостовірні дані щодо містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
27. У касаційній скарзі ТОВ "Вентурє Інвест" покликається на те, що суд апеляційної інстанції в частині відмови у скасуванні декларації від 31.08.2015 № КВ 142152430291 дійшов неправильних висновків, оскільки відповідач не довів, що реконструкція нежитлових приміщень відбулась зі зміною їх зовнішньої конфігурації або збільшення площі відбулось не у зв'язку з улаштуванням у них приміщень громадського призначення. Тому не доведено, що потрібно отримати, як стверджував відповідач, містобудівні умови та обмеження. Позивач наполягав на тому, що декларації могли бути скасовані лише за результатами проведення позапланової перевірки, яка не проводилась, тому ці доводи суд помилково визнав доведеними.
28. У касаційній скарзі ДАБІ у м. Києві просило скасувати рішення судів обох інстанцій фактично з тих самих підстав, якими заперечував проти позову.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд розглянув доводи касаційних скарг, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
30. Спір виник щодо внесення до декларацій про початок виконання будівельних робіт від 07.10.2013 та від 25.08.2015, декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 31.10.2013 та від 31.08.2015 недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним.
31. Усі декларації скасовано в 2016 році шляхом прийняття про це наказу та без проведення перевірки.
32. Отже, основним правовим питання є підтвердження законності скасування декларацій без проведення безпосередньо на об'єкті перевірки, визнання факту недостовірних даних у декларації підставою відповідальності у вигляді скасування декларації.
33. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, рішенням Департаменту ДАБІ у м. Києві від 22.01.2016 № 6 безпідставно було скасовано Декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ 082132800658 від 07.10.2013 та Декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ 082152370971 від 25.08.2015, оскільки декларації про початок будівельних робіт втратили юридичне значення у зв'язку з фактом реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації.
34. Також Верховний Суд вважає, що суди дійшли правильного висновку про те, що відповідач всупереч статті 58 Конституції України застосував статтю 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", як правову підставу для скасування Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 142133040257 від 31.10.2013, зважаючи на таке.
35. За змістом частин 1 та 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль визначається як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
36. Отже, будівництво об'єкта завершується реєстрацією права власності на об'єкт містобудування, а проведення архітектурно-будівельного контролю здійснюється у процедурі його створення.
37. Законом України від 20.11.2012 N 5496-VI, який набрав чинності 05.01.2013, Закон "Про регулювання містобудівної діяльності" було доповнено статтею 39-1, частиною 2 якої передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
38. При цьому відповідно до частини 3 цієї статті після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
39. Відповідні зміни постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 N 918 були внесені до Порядку виконання будівельних робіт (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466) та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461).
40. Зазначені зміни набрали чинності з 31.12.2013.
41. Саме на підставі Порядку № 466 та Порядку № 461 відповідачем було прийнято оскаржуване рішення від 22.01.2016 № 6.
42. Відповідно до пункту 14 Порядку №466 з урахуванням внесених змін, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією. Аналогічні положення передбачені пунктом 29 Порядку №461.
43. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що оскільки відповідні зміни набули чинності лише в грудні 2013 року, поширення передбачених ними засобів архітектурно-будівельного контролю на правовідносини зі створення об'єкту містобудування, що мали місце у жовтні 2013 року є необґрунтованими, оскільки у такий спосіб відповідачем їм надано зворотню дію у часі, тобто поширено на правовідносини, що мали місце до їх прийняття.
44. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.10.2018, розглядаючи справу 815/319/16, у якій правовідносини були аналогічними. Підстав для відступу від цієї позиції станом на час розгляду даної справи Суд не знаходить.
45. Водночас, Верховний Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні вимоги позивача про скасування Декларації про готовність об'єкта до експлуатації з № КВ 142152430291 від 31.08.2015.
46. Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
47. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
48. Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка Декларації про готовність об'єкта до експлуатації з № КВ 142152430291 від 31.08.2015 взагалі не проводилась, а підставою для її скасування став лист Генеральної прокуратури України від 20.01.2015.
49. Відповідно до ч. 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", чинної станом на дату реєстрації зазначеної декларації, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
50. Згідно з п.п. 6, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Пунктом 16 зазначеного Порядку встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Відповідно до п. 17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Згідно з п. 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
51. Оскільки Декларація про готовність об'єкта до експлуатації з № КВ 142152430291 від 31.08.2015 скасована відповідачем поза межами порядку та способу, встановленого Порядку № 553 від 23.05.2011, зазначене є самостійною підставою для скасування рішення відповідача від 22.01.2016 № 6 про скасування зазначеної декларації.
52. Таким чином, доводи позивача в цій частині є обґрунтованими, а суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, і як наслідок, скасування декларації без належних правових підстав.
53. З огляду на це, Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про законність рішення № 6 від 22.01.2016 в частині скасування Декларації про готовність об'єкта до експлуатації з реконструкції приміщень критих тенісних кортів № КВ 142152430291 від 31.08.2015. 81.
54. Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
55. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю і залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.
56. Враховуючи ст. 139 КАС України судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі 1653,60 грн. слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурної будівельної інспекції України.
Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 352, 356 КАС України, Суд,-
1. Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентурє Інвест" задовольнити повністю.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2016 року залишити в силі.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентурє Інвест" (м. Київ. Вул. Щорса, 32-Г, офіс 262, код ЄДРПОУ 35481908) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурної будівельної інспекції України (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) 1653,60 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні, шістдесят копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб