Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №1240/2418/18
адміністративне провадження №К/9901/10048/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 (колегія суддів у складі судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г.)
у справі № 1240/2418/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області, у якому просила суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у взятті на облік, як внутрішньо переміщеної особи;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації взяти на облік як внутрішньо переміщену особу, та видати відповідну довідку.
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.01.2018 та зобов'язано Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.01.2018 та видати позивачу довідку внутрішньо переміщеної особи.
3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 рішення суду першої інстанції скасовано. Адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, оформлене протоколом № 76/1 від 13.02.2018. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
4. У касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що місцем постійного проживання (реєстрації) ОСОБА_1 є
АДРЕСА_1 . Згідно із довідкою від 22.02.2016 № 1436013265 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, Управлінням соціального захисту населення Артемівської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_1 взято на облік, як внутрішньо переміщену особу, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 . Дата закінчення дії довідки 21.08.2016.
7. 31.01.2018 позивач звернулася до Управління соціального захисту населення Попаснянської районної адміністрації із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, де зазначила фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 та обставини, що спричинили внутрішнє переміщення: проведення АТО та інші причини - стеля потребує ремонту, розірвана система опалення та ін.
8. Протоколом № 76/1 від 13.02.2018 відповідачем прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у реєстрації у Єдиній інформаційній базі про внутрішньо переміщених осіб України та видачі довідки, з причини відсутності документів, що підтверджує її спеціальний статус та рекомендовано позивачу надати документи, які підтверджують обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», про що повідомити позивача.
9. 12.06.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою надати письмову мотивовану відповідь, на якій підставі їй відмовлено у отриманні статусу внутрішньо переміщеної особи та які документи мались на увазі у протоколі № 76/1 від 13.02.2018 у п. 1 рішення комісії.
10. Листом від 12.07.2018 за № 2214/06 відповідач надав роз'яснення щодо запитуваних питань та повідомив, що відмовлено в отриманні статусу внутрішньо переміщеної особи з тих причин, що факт артилерійського обстрілу провулка Затишного (Леніна) у місті Попасна не зареєстрований у державних органах; відповідно до висновку наданого акту обстеження технічного стану житлового приміщення «будинок придатний для житла». Документи у яких зафіксовано факт артилерійського обстрілу провулку Затишного (Леніна) у м. Попасна , або факт обстеження житлового приміщення у якому зазначено, що житло не придатне для проживання у результаті артилерійського обстрілу - відсутні.
11. 20.09.2018 позивачу направлено листа за №2961/06, яким запропоновано звернутися до відповідача для отримання довідки внутрішньо переміщеної особи.
12. На виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 повідомлено, що станом на 01.11.2018 ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб Управління відповідно до Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що для найбільш повного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог і обрати інший ефективний спосіб захисту порушеного права позивача.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, і зазначив, що найбільш ефективним способом захисту прав позивача буде скасування рішення Управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації, оформлене протоколом № 76/1 від 13.02.2018, і зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що скасовуючи рішення суду першої інстанції і зобов'язуючи відповідача повторно розглянути питання щодо надання довідки внутрішньо переміщеної особи призведе до того, що відповідач знову надасть їй відмову у задоволенні її заяви і її право не буде захищено.
16. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Просив відхилити касаційну скаргу.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
18. Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
19. Відповідно до абзацу першого-третього частини першої статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
20. Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
21. За приписами ч. 2 ст. 4 Закону, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
22. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1706-VII для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
23. Підстави, з яких заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначені ч. 10 ст. 4 Закону, а саме, заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.
24. Механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - довідка), та надання цим особами щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р.№ 509 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
25. Згідно з пунктом 1 Порядку № 509, довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.
26. За приписами пункту 2 Порядку № 509 від 01.10.2014 для отримання довідки особа, яка переміщується, звертається із заявою встановленої форми до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад.
27. Підстави для відмови у видачі довідки наведені в пункті 8 Порядку № 509, серед яких: відсутність обставин, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції; втрата або викрадення документів, що посвідчують особу, яка переміщується, та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.
28. Судом першої інстанції встановлено, що факт проживання ОСОБА_1 на час проведення антитерористичної операції на території м. Попасна підтверджується реєстрацією у паспорті громадянина України.
29. Таким чином, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.
30. Разом з тим, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що заява позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи була розглянута і відповідачем прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 76/1 від 13.02.2018 уповноваженою на те особою, а тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача розглянути відповідну заяву.
31. Що стосується зобов'язання відповідача взяти на облік ОСОБА_1 та видати їй довідку внутрішньо переміщеної особи, то суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку, що права позивача можуть бути захищені шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву повторно.
32. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо часткового задоволення позову.
33. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 1240/2418/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб