Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 522/17652/16-ц
провадження № 61-1665св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора»,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 березня 2017 року у складі судді Загороднюка В. І. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області
від 16 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д.,
Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.,
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» (далі - ТОВ «Сандора») про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Позовна заява мотивована тим, що з 01 листопада 2006 року ОСОБА_1 працювала на посаді старшого бухгалтера фінансової служби міста Одеси ТОВ «Сандора».
Наказом директора з персоналу ТОВ «Сандора» від 07 вересня 2016 року
№ 375 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, за невиконання своїх посадових обов'язків, недотримання норм діючого законодавства та внутрішніх розпоряджень компанії в галузі готівкового грошового обігу та оголошено догану.
Посилаючись на те, що вказаний наказ є незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів, оскільки позивач не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни, не мала зауважень зі сторони керівництва, належним чином та у повному обсязі виконувала всі свої посадові обов'язки, визначені посадовою інструкцією, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ від 07 вересня
2016 року № 375.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 07 березня
2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 березня 2017 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем було допущено невиконання своїх посадових обов'язків, недотримання норм діючого трудового законодавства та внутрішніх розпоряджень компанії у сфері готівкового грошового обігу, тому її правомірно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Крім того, правова оцінка дисциплінарного проступку повинна проводитися на підставі з'ясування всіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмових пояснень працівника.
Також з матеріалами службового розслідування позивача не ознайомлено,
у ході проведення самих перевірок вона участі не приймала, надати пояснення при проведенні перевірок можливості не мала, оскільки перебувала на лікарняному.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2018 року ТОВ «Сандора» подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що 07 вересня 2016 року ОСОБА_1 перебувала на робочому місці, у цей же день отримувала заробітну плату. Враховуючи перебування позивача на роботі, відповідачем було ознайомлено її із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани) № 375. При цьому порушень з боку відповідача не допущено. Отже, перебування працівника на лікарняному не позбавляє роботодавця права притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, зокрема, оголосити догану за неналежне виконання працівником своїх посадових обов'язків.
Крім того, позивача не було позбавлено права на надання письмових повних і обґрунтованих пояснень щодо належного чи/або неналежного контролю за касовою дисципліною, що підтверджується самими письмовими поясненнями позивача, що містяться в матеріалах справи.
Разом з тим, посилання позивача на відсутність акта комісії за результатами розслідування є необґрунтованими, оскільки законодавцем не покладено обов'язку на роботодавця щодо утворення комісії із службових розслідувань і складання відповідного акта.
Отже, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 01 листопада 2006 року ОСОБА_1 працювала на посаді старшого бухгалтера фінансової служби міста Одеси ТОВ «Сандора».
Відповідно до розпорядження фінансового директора ТОВ «Сандора»
від 01 січня 2011 року № 2 «Про здійснення операцій при розрахунку за товар готівковими коштами» приймання готівкових коштів у клієнтів торговими агентами та експедиторами ТОВ «Сандора» проводиться виключно за прибутково-касовими ордерами (далі - ПКО), що видаються під особистий розпис за відповідними реєстрами виданих ПКО, екземпляр якого залишається у касі. Наприкінці касового дня торгові агенти/експедитори здають грошові кошти (отримані від клієнтів на підставі ПКО), а також залишок невикористаних ПКО, за якими грошові кошти не були передані клієнтами - до каси підприємства, відповідно до реєстру на видачу таких ПКО. Контроль за додержанням покладено розпорядження покладено на старших бухгалтерів - у тому числі, стосовно діяльності каси відділу продажів у місті Одеса - на ОСОБА_1
Наказом директора з персоналу ТОВ «Сандора» від 07 вересня 2016 року
№ 375 ОСОБА_1 , старшому бухгалтеру фінансової служби міста Одеси за скоєний дисциплінарний проступок, а саме - невиконання своїх посадових обов'язків, недотримання норм діючого законодавства та внутрішніх розпоряджень компанії у сфері готівкового грошового обігу, що могло привести до використання виданих неконтрольованих прибутково-касових документів з метою розкрадання грошових коштів компанії, було оголошено догану.
18 липня 2016 року співробітниками служби безпеки у ході перевірки автомобілів у Південному регіоні, здійснюючих доставку готової продукції до міста Одеси, у салонах автомобілів були виявлені та вилучені невикористані ПКО. Даний факт свідчить про недотримання фінансовою службою Одеського філіалу касової дисципліни, а саме - відсутність контролю з видачі та повернення ПКО в касу підприємства до закінчення робочого дня на підставі пункту 3.13 Постанови правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі - Положення № 637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)). Необхідність даного контролю також прописана в посадовій інструкції старшого бухгалтера у пункті 2.13 та регламентується внутрішнім розпорядженням компанії від 01 січня 2011 року № 2
(пункти 4, 5). Контроль за виконанням вказаного розпорядження в Одеському відділі продаж покладено на старшого бухгалтера ОСОБА_1
Даний факт було встановлено: пояснювальною запискою керівника служби безпеки Рябцова А. М. від 21 серпня 2016 року, доповідною безпосереднього керівника Олексієнко І. Ю . від 02 вересня 2016 року, письмовим поясненням ОСОБА_1 , поданням безпосереднього керівника Олексієнко І. Ю. про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 02 вересня 2016 року.
Відповідно до акта про відмову від підпису від 07 вересня 2016 року ОСОБА_1 відмовилася від підпису наказу від 07 вересня 2016 року
№ 375. Копію наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та службової записки, складеної службою безпеки,
ОСОБА_1 отримала.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 1.2 у Положенні № 637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нижчезазначені терміни вживаються у такому значенні:
касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України;
касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.
Згідно з пунктом 3.13 Положення № 637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов'язок щодо їх зберігання. Виносити з приміщення підприємства касові документи дозволяється тільки за наявності письмового дозволу керівника або головного бухгалтера. У цьому разі до кінця робочого дня зазначені документи обов'язково мають бути повернуті до приміщення підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2.13 посадової інструкції старшого бухгалтера від 22 грудня 2011 року № 194 передбачено, що старший бухгалтер здійснює контроль за дотриманням касової дисципліни.
Разом з тим, відповідно до пунктів 2.11, 2.22, 2.23, 2.28 посадової інструкції старший бухгалтер зобов'язаний забезпечувати законність, своєчасність та правильність складання первинних бухгалтерських документів, а також, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, виконує вимоги діючих на підприємстві політик та інших внутрішніх нормативних документів, які є обов'язковими для всіх працівників підприємства, дотримуватися строків виконання затверджених планів роботи. Вказівок та розпоряджень керівника, забезпечувати якісну підготовку матеріалів та документів, виконувати інші службові завдання та доручення керівника в рамках своєї компетенції.
Згідно з пунктами 7.1, 7.2 посадової інструкції працівник притягується до відповідальності у випадку невиконання або неналежно виконання службових зобов'язань та розпоряджень керівника з питань, які відносяться до основних функцій працівника, виконання затверджених планів роботи. Вказівок та розпоряджень керівника.
23 лютого 2012 року ОСОБА_1 була ознайомлена з посадовою інструкцією, що підтверджується її підписом та зробленим записом -
«З посадовою інструкцією ознайомлена та згодна».
Відповідно до статті КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана; 2) звільнення.
Згідно з частиною першою статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем на підставі статей 10, 60 ЦПК України
(у редакції, чинній на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій)
не доведено належними та допустимими доказами обставин
на підтвердження вимог, викладених у позовній заяві.
Як встановлено судами, 18 липня 2016 року співробітниками служби безпеки у ході перевірки автомобілів у Південному регіоні, здійснюючих доставку готової продукції до міста Одеси, у салонах автомобілів були виявлені та вилучені невикористані ПКО. Даний факт свідчить про недотримання фінансовою службою Одеського філіалу касової дисципліни, а саме - відсутність контролю з видачі та повернення ПКО в касу підприємства до закінчення робочого дня на підставі пункту 3.13 Постанови правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення № 637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Необхідність даного контролю також прописана
в посадовій інструкції старшого бухгалтера у пункті 2.13 та регламентується внутрішнім розпорядженням компанії від 01 січня 2011 року № 2
(пункти 4, 5). Контроль за виконанням вказаного розпорядження
в Одеському відділі продаж покладено на старшого бухгалтера
ОСОБА_1 .
Отже, позивачем було допущено невиконання своїх посадових обов'язків, недотримання норм діючого трудового законодавства та внутрішніх розпоряджень компанії у сфері готівкового грошового обігу, тому за вказаних обставин її правомірно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Встановивши, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем повністю дотриманий порядок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани стосовно ОСОБА_1 , суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для скасування наказу
від 07 вересня 2016 року № 375.
Доводи касаційної скарги про те, що суди не взяли до уваги положення частини 3 статті 149 КЗпП України колегія суддів не бере до уваги, оскільки роботодавець з поміж закріплених законом видів стягнення: догана і звільнення вправі, враховуючи ступінь тяжкості проступку, заподіяну ним шкоду і попередню роботу працівника, обрати один із двох заходів стягнення та застосувати до працівника за вчинене порушення. Отже, між доганою та звільненням роботодавець обрав менш суворий захід дисциплінарного стягнення - догану.
Крім того, посилання в касаційній скарзі про те, що з матеріалами службового розслідування позивача не ознайомлено, в ході проведення самих перевірок вона участі не приймала, надати пояснення при проведенні перевірок можливості не мала, оскільки перебувала на лікарняному, є безпідставними з огляду на наступне.
Позивача не було відсторонено від роботи (посади) на період проведення службової перевірки причин і умов, що сприяли вчиненню порушення в сфері фінансового контролю. Вказаний факт підтверджено при розгляді справи в суді першої інстанції та не може бути заперечено позивачем, оскільки наказу про відсторонення позивача від роботи матеріали справи не містять. Позивача не було позбавлено права на надання письмових повних і обґрунтованих пояснень щодо належного чи/або неналежного контролю за касовою дисципліною. Матеріали справи свідчать, що період її перебування на лікарняному становив з 25 серпня по 02 вересня 2016 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованими та такими, що відповідають нормам закону.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк