Ухвала
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 461/2973/17
провадження № 61-25049св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Виконавчий комітет Львівської міської ради,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат П'ятковська Ірина Петрівна, на постанову Апеляційного суду Львівської області
від 12 березня 2018 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М.,
Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради про забезпечення благоустроєним житлом.
Позовна заява мотивована тим, що Указом Президента України
від 10 грудня 2001 року № 1205/2001 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Господарського суду Львівської області, на якій вона працює з 02 січня 2002 року по даний час.
Позивач фактично проживає у будинку АДРЕСА_1 . Даний будинок знаходиться у приміській зоні. Житлові умови, в яких проживає позивач є такими, що потребують поліпшення, що підтверджується актами обстеження житлово-побутових умов від 27 вересня 2004 року та 07 квітня 2017 року.
Постановою Львівської обласної державної адміністрації від 21 вересня 2004 року № 6 та Об'єднання профспілок Львівщини від 21 вересня
2004 року № ВК-4-18г дозволено зарахувати у 2004 році ОСОБА_1 на квартирний облік працівників, які потребують поліпшення житлових умов.
З 05 листопада 2004 року ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у Львівській міській раді за № 20347 - одна, та занесена до Книги реєстрації заяв громадян про взяття на квартирний облік Львівського міського виконавчого комітету.
Голова Господарського суду Львівської області листом від 11 грудня
2009 року № 01/Г-427 звертався до міського голови міста Львова із проханням внести ОСОБА_1 у план-прогноз надання житла на 2010 рік та вказував, що позивач занесена першою до контрольного списку господарського суду Львівської області.
Листом Департаменту житлового господарства Львівської міської ради
від 14 січня 2010 року було повідомлено, що рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 23 жовтня 2009 року № 844 «Про розподіл житла виконавчим комітетом у 2009 році» заплановано виділення однієї квартири для господарського суду Львівської області. При цьому, у зв'язку із відсутністю в резерві вільного відповідного житла, виділити квартиру для позивача не було можливо. Одночасно проінформовано, що клопотання Господарського суду Львівської області стосовно забезпечення житлом судді Гутьєвої В. В. буде враховано при формуванні плану-прогнозу розподілу житла виконавчим комітетом у 2010 році.
12 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до міського голови м. Львова, Виконавчого комітету Львівської міської ради та Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради з метою з'ясування причин такої тривалої бездіяльності, на що отримала відповідь Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 13 лютого 2017 року, згідно з якою 07 лютого 2017 року питання забезпечення житлом позивача розглядалось на засіданні громадської комісії з житлових питань при Виконавчому комітеті Львівської міської ради, яка рекомендувала відмовити позивачу у наданні житла
у зв'язку із відсутністю вільного житла.
Посилаючись на те, що з моменту призначення позивача на посаду судді Господарського суду Львівської області, а також з моменту постановлення її на квартирний облік, відповідач не забезпечив її благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку, яке відповідає встановленим законом санітарним і технічним вимогам, що порушило права та інтереси позивача, ОСОБА_1 просила суд зобов'язати Виконавчий комітет Львівської міської ради забезпечити ОСОБА_1 благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку, яке відповідає санітарним і технічним вимогам, у місті Львові з видачею ордеру для заселення у житло.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 20 жовтня 2017 року (у складі судді Стрельбицького В. В.) позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано Виконавчий комітет Львівської міської ради забезпечити ОСОБА_1 благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку, яке відповідає встановленим Законом України від 15 грудня
1992 року «Про статус суддів» (у редакції Закону від 10 грудня 2001 року) санітарним і технічним вимогам, у місті Львові з видачею ордеру для заселення у житло.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до частини сьомої статті 44 Закону України від 15 грудня1992 року «Про статус суддів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду - відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду. Однак, всупереч вищенаведеним вимогам Закону України від 15 грудня 1992 року «Про статус суддів»
(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин),
ОСОБА_1 як суддю Господарського суду Львівської області, на день вирішення справи не забезпечено житлом, як таку, що потребує поліпшення житлових умов, що свідчить про незаконну бездіяльність відповідача у вирішенні цього питання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 12 березня 2018 року рішення Галицького районного суду міста Львова від 20 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, оскільки статтею 46 ЖК Української РСР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не встановлено строк та переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків для суддів, призначених на роботу в іншу місцевість, то позивач повинен бути забезпечений житлом в порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла раніше нього, що відповідатиме положенням статті 43 ЖК Української РСР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
П'ятковська І. П., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду стосовно того, що позивач відноситься до категорії осіб, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, а саме до обраних на виборну посаду, коли це пов'язано із переїздом в іншу місцевість, є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.
Крім того, в обґрунтування позовних вимог, позивач вказувала, що вона користується перевагою у строках одержання благоустроєного житла у вигляді окремої квартири або будинку, а не є такою, що має право на позачергове одержання жилих приміщень.
Разом з тим, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги статті 46 ЖК Української РСР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у зв'язку з чим оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року передано на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду справу № 712/4259/17 за позовом
ОСОБА_4 до Черкаської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Черкаської міської ради, про забезпечення службовим житлом, оскільки колегія суддів вирішила відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених
у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 591/1620/17 (касаційне провадження № 61-21874св18).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 06 червня 2018 року у справі № 591/1620/17 залишив без змін судові рішення першої та апеляційної інстанцій, якими позов судді до місцевого органу виконавчої влади про зобов'язання виділити службове приміщення задоволено.
При цьому колегія суддів виходила із положень статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 56 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення» від 02 вересня 2015 року
№ 767, без урахування положень статей 43, 46 ЖК Української РСР.
Зазначене свідчить про різне застосування положень статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 56 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення» від 02 вересня
2015 року № 767, статей 43, 46 ЖК Української РСР судовими колегіями Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що
у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Таким чином, оскільки справа № 712/4259/17 передана на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 461/2973/17.
Керуючись статтями 252, 253, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про забезпечення благоустроєним житлом зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Верховного Суду справи № 712/4259/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська