Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 706/1261/17
провадження № 61-5671св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маргарян Армен Дереникович, на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області
від 25 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І.,
Новикова О. М., Храпка В. Д.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення.
Позовна заява мотивована тим, що 21 липня 2017 року Реєстраційною службою Виконавчого комітету Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області зареєстровано право власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Право власності позивача на зазначений житловий будинок виникло на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, виданій управлінням Державної архітектурно будівельної інспекції у Черкаській області.
До моменту оформлення свого права власності на новостворене майно до позивача звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . В. з пропозицією відчужити їм вказаний житловий будинок. В якості гарантії про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу житлового будинку відповідачі передали представнику позивача ОСОБА_5 кошти в сумі 4 000 грн, а представник позивача надав їм ключі від будинку.
Посилаючись на те, що відповідачі самоправно зайняли належний позивачу житловий будинок і продовжують проживати у ньому, ОСОБА_1 просила суд зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні належним їй житловим будинком АДРЕСА_1 ; виселити відповідачів із самоправно зайнятого житлового будинку без надання іншого жилого приміщення.
У грудні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . та ОСОБА_4 . В . звернулися до суду із заявою про визнання мирової угоди, укладеної між ними.
Заява мотивована тим, що під час розгляду вказаної справи в суді, між представником позивача та відповідачами було досягнуто ряд домовленостей на взаємних поступках, які призвели до укладення мирової угоди.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року (у складі судді Орендарчука М. П.), з урахуванням ухвали Христинівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року про виправлення описки, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання мирової угоди задоволено.
Визнано мирову угоду від 13 грудня 2017 року, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2., ОСОБА_3. у справі № 706/121/17, за якою:
- ОСОБА_1 зобов'язуються в майбутньому, але не пізніше 01 червня 2018 року, укласти і належним чином оформити з ОСОБА_2 та ОСОБА_3. договір купівлі-продажу нерухомого майна - будинковолодіння АДРЕСА_1 .
- ОСОБА_2. та ОСОБА_3. до дня підписання даної мирової угоди, зобов'язуються передати представнику позивача - ОСОБА_5 кошти в сумі 48 000 грн, що в еквіваленті згідно з курсом Національного банку України станом на 2013-2014 роки (період, коли передавалися кошти) становить 5 000 доларів США, як завдаток за купівлю вищевказаного будинковолодіння.
- ОСОБА_2., ОСОБА_3. зобов'язуються в день підписання договору купівлі-продажу передати ОСОБА_1 кошти в сумі 4 500 доларів США, що в еквіваленті згідно з курсом Національного банку України станом на 13 грудня 2017 року становить 122 310 грн.
- ОСОБА_1 зобов'язується підготувати всі необхідні документи для відчуження домоволодіння АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та надати їх для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вищезазначеного будинковолодіння.
- ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . В. нестимуть усі витрати, пов'язані з нотаріальним оформленням договору купівлі-продажу вищевказаного будинковолодіння.
- ОСОБА_1 з дня підписання цієї мирової угоди зобов'язується не чинити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перешкод у користуванні будинковолодінням АДРЕСА_1 .
- у разі невиконання зобов'язання щодо сплати договірної суми за купівлю будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у добровільному порядку виселяються з вищевказаного будинку, без претензій до ОСОБА_1
Провадження у справі закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява сторін про укладення мирової угоди підлягає задоволенню, так як умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, в тому числі держави.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маргарян А. Д., оскаржила її в апеляційному порядку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 25 жовтня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною Маргаряном А. Д. , на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга підписана особою, яка не мала права її підписувати, оскільки відсутні дані про те, що особа, яка підписала апеляційну скаргу від імені ОСОБА_1 є адвокатом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Маргарян А. Д., просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Оскільки ОСОБА_1 є фінансово неспроможною особою похилого віку, учасником Великої Вітчизняної війни, вона звернулася до Христинівського бюро надання правової допомоги з проханням з'ясувати стан розгляду справи за її позовом. За наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 Уманський місцевий центр надання вторинної безоплатної правової допомоги видав довіреність на представництво її інтересів при розгляді справи адвокату Маргаряну А. Д. Отже, ухвала апеляційного суду про закриття провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що у жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення.
У грудні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про визнання мирової угоди, укладеної між ними.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали Христинівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року про виправлення описки, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання мирової угоди задоволено.
Визнано мирову угоду від 13 грудня 2017 року, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2., ОСОБА_3. Провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 14 вересня 2018 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маргарян А. Д., оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 01 жовтня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року у вищевказаній справі.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 25 жовтня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною Маргаряном А. Д. , на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року закрито.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25 жовтня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною Маргаряном А. Д. , на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд виходив з того, що апеляційну скаргу підписано особою від імені ОСОБА_1 , яка не є адвокатом.
Встановивши, що документів на підтвердження того, що представник ОСОБА_1 є адвокатом не надано, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною Маргаряном А. Д. , підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України.
Проте такий висновок апеляційного суду не відповідає вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 через свого представника Маргаряна А. Д. зазначала, що її інтереси в суді представляв син ОСОБА_5 , який не є фахівцем у галузі права та не володіє спеціальними знаннями.
У зв'язку з тривалим ненадходженням викликів до суду, ОСОБА_1 як фінансово неспроможна особа похилого віку, учасник Великої Вітчизняної війни звернулась до Христинівського бюро надання правової допомоги з проханням з'ясувати стан розгляду справи за позовом про усунення перешкод у користуванні належним їй на праві власності будинком та виселення.
За наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 Уманський місцевий центр з надання вторинної безоплатної правової допомоги дійшов висновків про наявність передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу» підстав у створенні рівних можливостей для доступу
ОСОБА_1 до правосуддя, у зв'язку з чим 05 вересня 2018 року довіреність на представництво її інтересів при розгляді справи за позовом про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення надав
виконуючий обов'язки директора Христинівського бюро правової допомоги Уманського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Черкаської області адвокату Маргаряну А. Д.
Відповідно до статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першої статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено, що безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб як ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Отже, оскільки ОСОБА_1 є особою похилого віку, учасником Великої Вітчизняної війни, що підтверджується посвідченням, тому вона має право на надання вторинної безоплатної допомоги.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.
З аналізу наведених норм свідчить, що безоплатна вторинна правова допомога під час представництва інтересів громадян у суді надається виключно адвокатами і на підтвердження їх повноважень Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги надає довіреність, тобто визначений статтею 62 ЦПК України документ.
Отже, довіреність виконуючого обов'язки директора Уманського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 05 вересня 2018 року № 351 підтверджує повноваження адвоката Маргаряна А. Д. на представництво інтересів ОСОБА_1 у судах.
Крім того, інформація про адвоката Маргаряна А. Д. наявна в Єдиному реєстрі адвокатів України, доступ до якого є відкритим та доступним для перевірки повноважень.
Отже, апеляційний суд неправильно застосував положення статті 362 ЦПК України та дійшов помилкового висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною Маргаряном А. Д. , на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року.
Крім того, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник також надав до суду касаційної інстанції копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 428 від 20 червня 2011 року на ім'я Маргаряна А. Д. та оригінал довіреності виконуючого обов'язки директора Уманського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 05 вересня 2018 року № 351.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції для продовження розгляду справи, а саме для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
За викладених обставин ухвала Апеляційного суду Черкаської області
від 25 жовтня 2018 року не може вважатись законною і обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 136, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маргарян Армен Дереникович, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 25 жовтня 2018 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська