Справа № 1328/7549/12 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.
Провадження № 22-ц/811/1948/19 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія: 2
16 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
за участі секретаря: Фейір К.О.
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2019 року у справі за поданням старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Максимів О.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -
20 травня 2019 року старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Максимів О.І. звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом №1328/7549/12 виданого 08 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 324187,35 грн. боргу.
Свої вимоги мотивував тим, що на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавче провадження № 40875027 з виконання виконавчого листа №1328/7549/12 виданого 08 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 324187,35 грн. боргу.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення на момент звернення до суду з поданням боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснювалося, що суперечить вимогам ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2019 року подання старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Максимів О.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчий лист №1328/7549/12 виданий 08.04.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 324187,35 грн. боргу.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 Вважає її незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів ухиляння його як боржника виконання рішення. Також звертає увагу на відсутність доказів про виклик його до виконавчої служби, а також отримання ним копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2019 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні подання відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.
26 вересня 2019 року від ОСОБА_1 поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки його представника - ОСОБА_2 , з яким було укладено угоду про надання юридичної допомоги, через його зайнятість в іншому судовому розгляді за межами Львівської області, однак будь яких доказів в підтвердження того, що скаржником укладено угоду про надання юридичних послуг з адвокатом Цейко І.П., а також, що такий зайнятий в іншому судовому засіданні, до заяви не долучено.
Окрім цього, судову повістку про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 26 вересня 2019 року останній отримав 14 серпня 2019 року та мав достатньо часу для укладення угоди з адвокатом про надання адвокатських послуг який би міг належним чином представляти його інтереси в Львівському апеляційному суді під час розгляду справи за його апеляційною скаргою.
В зв'язку з наведеним, колегія суддів не знаходить поважними причини викладені в клопотанні скаржника для відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснювати розгляд без участі ОСОБА_1 та його представника.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16 січня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 320968,35 грн., а також судовий збір в сумі 3219 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду, а всього 324187 (триста двадцять чотири тисячі сто вісімдесят сім) грн. 35 (тридцять п'ять) коп.
Постановою ВП №40875027 від 25 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1328/7549/12 виданого 08 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 324187,35 грн. боргу.
Виконавцем 06 лютого 2019 року на адресу боржника надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклик не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця.
Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належить на праві власності транспортний засіб марки ВАЗ 2108 (ДНЗ 30483 ТС), однак ОСОБА_1 рішення не виконує.
ОСОБА_1 отримував дохід з якого, протягом 2013-2017 рр., стягнено 16505,06 грн. заборгованості. Станом на сьогодні у боржника відсутні доходи (згідно даних ПФУ та ДФСУ).
На запит виконавця Державною прикордонною службою України листом від 30 листопада 2018 року повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , неодноразово перетинав державний кордон України (відомості з Автоматизованої системи виконавчих проваджень).
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон) передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках якщо діють неврегульовані договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодження сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно до "Судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" ВСУ від 01 лютого 2013 року про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Згідно п. 5 ч.1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язання.
Відповідно до Судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного суду України від 01.02.2013 року ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.
Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Відповідно до ст. 3 Конституції України гарантування прав і свобод людини є основним обов'язком держави.
Частиною 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод забезпечується важлива складова верховенства права - права на справедливий судовий розгляд у частині виконання судових рішень.
ОСОБА_1 знаючи про спір між ним та АТ «Ощадбанк», про існування рішення яким вирішено спір між ним та банком, а також ту обставину, що в період 2013 - 2017 років з його доходу було стягнуто частину заборгованість згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 січня 2013 року та виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом №1328/7549/12 виданого 08.04.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 324187,35 грн. боргу, не міг не знати про існування в нього невиконаного судового рішення.
Також ОСОБА_1 з моменту ухвалення рішення по теперішній час не вчиняв жодних дій щодо добровільного виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 січня 2013 року та виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом №1328/7549/12 виданого 08 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 324187,35 грн. боргу.
За вказаних обставин, суд першої інстанції вірно виходив з того що рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 січня 2013 року справа №1328/7549/12 не виконано, боржник ухиляється від його виконання, не вживає жодних заходів щодо виконання рішення суду у розумний строк за рахунок належного йому майна і доходів, дійшов правильного висновку про підставність подання старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Максимів О.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 , в зв'язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2019 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.