Дата документу 15.10.2019 Справа № 310/5555/18
Єдиний унікальний № 310/5555/18
Провадження №22-ц/807/2848/19
Головуючий в 1-й інстанції - Крамаренко А.І.
15 жовтня 2019 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.,
секретарСеменчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року, постановлену у м. Бердянськ у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бородіної Юлії Олександрівни, третя особа ДП «СЕТАМ» про визнання звіту про оцінку майна таким, що не підлягає використанню у виконавчому провадженні,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , старшого державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Бородіної Юлії Олександрівни, третя особа - Державне підприємство «СЕТАМ», про визнання звіту про оцінку майна таким, що не підлягає використанню у виконавчому провадженні.
До позову ОСОБА_1 додав заяву про його забезпечення, в якій просив зупинити примусовий продаж арештованого майна через ДП «СЕТАМ» номер лота 287899, а саме ціле убудовано-прибудоване приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа 85,3 кв.м., що є власністю ОСОБА_1 , до вирішення питання по суті спору.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року зупинено примусовий продаж арештованого майна через ДП «СЕТАМ» номер лота 287899, а саме ціле убудовано-прибудоване приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа 85,3 кв.м., що є власністю ОСОБА_1 , до вирішення питання по суті спору.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні вимог заяви про забезпечення позову.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те що, при вирішенні питання про забезпечення позову суд не встановив коло осіб, які мають бути залучені до участі у справі, внаслідок чого вирішив питання, щодо майна, яке перебуває у власності апелянта.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжитті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Виходячи зі змісту ст.ст. 149-153 ЦПК України, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.
Згідно з п. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Позивачем ОСОБА_1 подано до суду позов про визнання звіту про оцінку майна таким, що не підлягає використанню у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено обґрунтування необхідності забезпечення позову саме таким способом, про який, всупереч процесуального законодавства, заявлено позивачем.
Суд першої інстанції, при постановці оскаржуваної ухвали, не звернув увагу на ту обставину, що оспорюваний звіт про оцінку майна прийнятий у ході виконавчого провадження з виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь АТ «ПУМБ» заборгованості, і не залучив до участі у справі стягувача, як сторону виконавчого провадження, прав та інтересів, якої безпосередньо стосується вирішення справи.
Відповідно до матеріалів справи АТ «ПУМБ» залучено до участі у справі лише 12 червня 2019 року (а.с.29).
При вищевикладених обставинах, допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової (передчасної) ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» задовольнити частково.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 18 жовтня 2019 року.
Судді: С. В. Кухар
О. В. Крилова
О. З. Поляков