Дата документу 15.10.2019 Справа № 321/191/19
Єдиний унікальний №321/191/19 Головуючий у 1 інстанції: Кравченко Н.О.
Провадження № 22-ц/807/2250/19 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«15» жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Подліянової Г.С.,
Кочеткової І.В.,
секретар: Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, вимоги за яким уточнила, до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 2011 року до 01 березня 2017 року проживала з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбних відносин проживає з нею.
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 14 квітня 2018 року з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 01.03.2018 року на весь час проживання та опікування дитиною - інвалідом.
ОСОБА_2 аліменти сплачує не в повному обсязі, за період з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2019 року утворилась заборгованість в сумі 3773,70 грн., у зв'язку з чим за вказаний період, з урахуванням часткових виплат, виникла неустойка за прострочення сплати аліментів у розмірі 26018,04 грн.
На підставі зазначеного просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 26 018,04 грн.
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 квітня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 88 грн. 65 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірний розрахунок суду, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дружини не ґрунтуються на законі; відповідно до положень ч. 1 ст. 196 СК України розмір пені підлягає зменшенню до розміру стовідсоткової заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06 січня 2016 року батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7).
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 14 квітня 2018 року у справі №321/205/18 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01.03.2018 року до досягнення дитиною повноліття; стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01.03.2018 року на весь час проживання та опікування дитиною - інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-9).
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по аліментам за виконавчим листом № 321/205/18, долученого до позовної заяви, загальна сума боргу ОСОБА_2 складає 3773,70 грн. (а.с.11).
Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 21 березня 2019 року витребувано у Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції довідки про суми заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на утримання ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року.
Згідно з наданими Комунарським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції на вимогу суду розрахунками станом на 31.01.2019 року, починаючи з 01.03.2018 року загальна сума нарахованих до сплати аліментних платежів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 13845,86 грн., з яких сплачено 13757,21 грн., борг складає 88,65 грн. (а.с.40), станом на 31 березня 2019 року заборгованість по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_1 відсутня (а.с.39).
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 вересня 2019 року витребувано у Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відомості щодо дати та розміру всіх сум, які надходили від ОСОБА_2 за період з березня 2018 року по січень 2019 року за двома вимогами в погашення заборгованості за виконавчим листом №321/205/18, виданим 13 квітня 2019 року Михайлівським районним судом Запорізької області, та докази отримання Комунарським відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області вказаних грошових коштів станом на 31 січня 2019 року.
На виконання вимог ухвали суду Комунарським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції надано копії квитанцій від 12.03.2018 року на суму 1500 грн.; 30.03.2018 року на суму 2800 грн.; 17.04.2018 року на суму 1397,97 грн.; 24.05.2018 року на суму 1500 грн.; 05.06.2018 року на суму 1800 грн.: 02.07.2018 року на суму 3600 грн.; 17.07.2018 року на суму 1500 грн.; 07.08.2018 року на суму 1500 грн.; 18.09.2018 року на суму 1388,02 грн.; 18.09.2018 року на суму 1388,02 грн.; копію розпорядження №56286880/4 від 23.10.2018 року про перерахування на користь ОСОБА_1 отриманих 17.10.2018 року грошових коштів в розмірі 2679 грн.; копію розпорядження №56286880/4 від 18.02.2019 року про перерахування на користь ОСОБА_1 отриманих 30.01.2019 року грошових коштів в розмірі 3731,39 грн. та отриманих 31.01.2019 року грошових коштів в розмірі 2730 грн.
Звернуто увагу суду на те, що грошові кошти, сплачені боржником відповідно до квитанцій, та грошові кошти, перераховані згідно розпоряджень державним виконавцем, в розрахунках заборгованості були розподілені пропорційно.
Апеляційний суд погоджується з тим, що для нарахування пені за прострочення сплати аліментів судом першої інстанції були взяті саме надані Комунарським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції на виконання ухвали суду від 21 березня 2019 року розрахунки заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів, оскільки розрахунки містять уточнені відомості щодо розміру заборгованості та здійснених відповідачем платежів на її погашення.
За положеннями ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, у разі стягнення аліментів у частці від доходу чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 14-616цс18.
Визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, судом першої інстанції не було застосовано вказане правило всупереч частини другої статті 196 СК України та здійснено розрахунок накопичувальною заборгованістю.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на невірне обрахування судом першої інстанції розміру пені.
Комунарським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції на виконання вимог суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції надано розрахунки заборгованості відповідача зі сплати аліментів за спірний період із зазначенням інформації про нараховані та сплачені аліменти, дати сплати та суми, на яку здійснена відповідачем оплата перевищує суму нарахованих до сплати за місяць аліментів (суми переплати).
Так, згідно з наданими Комунарським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції відомостями за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року за відповідачем рахувалась заборгованість зі сплати аліментів:
- за березень 2018 року - заборгованість відсутня (нараховано 1991,80 грн., сплачено 12.03.2018 року 750,00 грн., сплачено 30.03.2018 року 1400 грн., переплата 158,20 грн.),
- за квітень 2018 року - 1134,61 грн. (нараховано 1991,80 грн., сплачено 17.04.2018 року 698,99 грн., переплата за березень 2018 року 158,20 грн.),
- за травень 2018 року - 1241,80 грн. (нараховано 1991,80 грн., сплачено 24.05.2018 року 750,00 грн.),
- за червень 2018 року - 1091,80 грн. (нараховано 1991,80 грн., сплачено 05.06.2018 року 900,00 грн.),
- за липень 2018 року - заборгованість відсутня (нараховано 1092,35 (514,01 грн. + 578,34 грн.), сплачено 02.07.2018 року 1800 грн., сплачено 17.07.2018 року 750 грн., переплата 1457,65 грн.),
- за серпень 2018 року - 29,50 грн. (нараховано 779,50 грн., сплачено 07.08.2018 року 750 грн.),
- за вересень 2018 року - заборгованість відсутня (нараховано 779,50 грн., сплачено 18.09.2018 року 1388,02 грн., переплата 608,52 грн.),
- за жовтень 2018 року - заборгованість відсутня (нараховано 779,50 грн., утримано з заробітку 17.10.2018 року 1339,50 грн., переплата 560 грн.),
- за листопад 2018 року - 779,50 грн. (нараховано 779,50 грн., сплата відсутня),
- за грудень 2018 року - 813 грн. (нараховано 813 грн., сплата відсутня),
- за січень 2019 року - заборгованість відсутня (нараховано 855,31 грн., утримано з заробітку 30.01.2019 року 1865,70 грн., утримано з заробітку 31.01.2019 року 1365 грн., переплата 2375,39 грн.).
Таким чином, розмір заборгованості станом на 31 січня 2019 року складає 88,65 грн.
Оскільки Комунарським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції не зазначено порядку зарахування здійсненої відповідачем переплати нарахованої суми місячного платежу, а відповідачем не зазначено призначення такого платежу:
- суму переплати, здійсненої відповідачем 30.03.2018 року в розмірі 158,20 грн. апеляційним судом зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача за квітень 2018 року в зазначеній сумі,
- суму переплати, здійсненої відповідачем 02.07.2018 року в розмірі 707,65 грн. апеляційним судом зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача за квітень 2018 року в зазначеній сумі,
- суму переплати, здійсненої відповідачем 17.07.2018 року в розмірі 750 грн. апеляційним судом зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача частково за квітень 2018 року в розмірі 426,96 грн. та частково за травень 2018 року в розмірі 323,04 грн.,
- суму переплати, здійсненої відповідачем 18.09.2018 року в розмірі 608,52 грн. апеляційним судом зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача за травень 2018 року в зазначеній сумі,
- суму переплати, здійсненої відповідачем 17.10.2018 року в розмірі 560 грн. апеляційним судом зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача частково за травень 2018 року в розмірі 310,24 грн. та частково за червень 2018 року в розмірі 249,76 грн.,
- суму переплати, здійсненої відповідачем 30.01.2019 року в розмірі 1010,39 грн. апеляційним судом зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача частково за червень 2018 року в розмірі 842,04 грн. , за серпень 2018 року в повному розмірі 29,50 грн., частково за листопад 2018 року в розмірі 138,85 грн.
- суму переплати, здійсненої відповідачем 31.01.2019 року в розмірі 1365 грн. апеляційним судом зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача частково за листопад 2018 року в розмірі 640,65 грн. та частково за грудень 2018 року в розмірі 724,36 грн.
Виходячи з наведених обставин, пеня за прострочення відповідачем сплати аліментів за спірний період розраховується наступним чином:
- квітень 2018 року - нараховується за період з 01 травня 2018 року до 01 липня 2018 року (62 дня прострочення) на суму 707,65 грн. та дорівнює 438,74 грн., за період з 01 травня 2018 року до 16 липня 2018 року (77 днів прострочення) на суму 426,96 грн. та дорівнює 328,76 грн.;
- травень 2018 року - нараховується за період з 01 червня 2018 року до 16 липня 2018 року (46 днів прострочення) на суму 323,04 грн. та дорівнює 148,60 грн., за період з 01 червня 2018 року до 17 вересня 2018 року (109 днів прострочення) на суму 608,52 грн. та дорівнює 663,29 грн., за період з 01 червня 2018 року до 16 жовтня 2018 року (138 днів прострочення) на суму 310,24 грн. та дорівнює 428,13 грн.;
- червень 2018 року - нараховується за період з 01 липня 2018 року до 16 жовтня 2018 року (108 днів прострочення) на суму 249,76 грн. та дорівнює 269,74 грн., за період з 01 липня 2018 року до 29 січня 2019 року (213 днів прострочення) на суму 842,04 грн. та дорівнює 1793,55 грн.;
- липень 2018 року - прострочена заборгованість відсутня;
- серпень 2018 року - нараховується за період з 01 вересня 2018 року до 29 січня 2019 року (151 день прострочення) на суму 29,50 грн. та дорівнює 44,55 грн.;
- вересень 2018 року - прострочена заборгованість відсутня;
- жовтень 2018 року - прострочена заборгованість відсутня;
- листопад 2018 року - нараховується за період з 01 грудня 2018 року до 29 січня 2019 року (60 днів прострочення) на суму 138,85 грн. та дорівнює 83,31 грн.; за період з 01 грудня 2018 року до 30 січня 2019 року (61 день прострочення) на суму 640,65 грн. та дорівнює 390,80 грн.;
- грудень 2018 року - нараховується за період з 01 січня 2019 року до 06.03.2019 року (день прострочення) на суму 88,65 грн. та дорівнює 57,62 грн.;
Загальний розмір пені за прострочення відповідачем сплати аліментів за період з 01 березня 2018 року до 31 січня 2019 року, складається з сум розмірів пені, обчислених за кожним місячним (періодичним) платежем, та становить 4647,09 грн.
В той же час, судом першої інстанції правильно застосовано положення ч. 1 ст. 196 СК України, відповідно до яких розмір пені не може бути більше 100 % заборгованості по аліментам, тому враховуючи, що станом на 31.01.2019 року заборгованість відповідача по аліментам складала - 88,65 грн. суд першої інстанції обґрунтовано зменшив розмір пені, яка підлягає стягнення з відповідача до стовідсоткового розміру заборгованості по аліментам - 88, 65 грн.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дружини.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що статтею 196 СК України визначено главою 15 Сімейного кодексу України «Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» даними правовідносинами встановлено відповідальність за несвоєчасну сплату аліментів, натомість право на утримання одного з подружжя встановлено главою 9 «Права та обов'язки подружжя по утриманню» і дані правовідносини не передбачають відповідальності за прострочення аліментних платежів.
Послання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на не визначення судом першої інстанції дат здійснення ОСОБА_2 платежів не впливають на правильність висновків суду першої інстанції щодо остаточної суми пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 з урахуванням вимог ч. 1 ст. 196 СК України.
Крім того, судом апеляційної інстанції було витребувано вказані відомості у Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції та враховано при здійсненні перерахунку.
Доводи щодо безпідставності врахування в розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів суми платежу в розмірі 6429,08 грн. (з відрахуванням комісії 32,31 грн.) як такого, що був здійснений вже після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом та за межами визначеного нею періоду стягнення неустойки (пені), є неприйнятними, оскільки згідно наданої Комунарським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції копії розпорядження від 18 лютого 2019 року грошові кошти в сумі 3731,39 грн. та 2730 грн. надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №321/205/18 30.01.2019 року та 31.01.2019 року відповідно, тобто в межах визначеного позивачем періоду стягнення пені.
Інші приведені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
На підставі зазначеного, рішення суду першої інстанції згідно з п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає зміні в частині визначення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 квітня 2019 року у цій справі змінити в частині визначення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 18 жовтня 2019 року.
Головуючий
Судді: