Дата документу 16.10.2019 Справа № 310/6091/19
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 310/6091/19Головуючий у 1-й інстанції Троценко Т.А.
Пр. № 22-ц/807/3100/19Суддя-доповідач Гончар М.С.
16 жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Подліянової Г.С., Кочеткової І.В.
за участі секретаря Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Бердянський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.в.м.с.2-3), в якому просив виключити з актового запису за № 1435 від 13.11.2015 року, виданого Жовтневим відділом ДРАЦС Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Львів, громадянина України.
Разом із позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову (а.в.м.с. 19-20), в якій просив з метою забезпечення позову зупинити:
1) стягнення на підставі судового наказу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області № 310/7272/17 від 28.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1 /4 частини щомісячного заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на утримання дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебуває на виконанні Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області,
2) заходів примусового виконання (обмеження у праві виїзду за межі України; тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами), прийнятих державним виконавцем у межах виконання судового наказу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області № 310/7272/17 від 28.11.2017 року.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї заяви визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_4 (а.в.м.с. 18).
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2019 року (а.в.м.с. 22) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.в.м.с. 25-26) просив ухвалу суду першої у цій справі інстанції скасувати та прийняти нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.
Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 «Про переведення суддів» судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Подліянову Г.С. та Маловічко С.В. (а.в.м.с. 28).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.в.м.с. 29).
В автоматизованому порядку суддею Кочетковою І.В. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв'язку із тривалою хворобою останньої (а.с. 31-32).
Ухвалою апеляційного суду (а.с.42) дану справу призначено до апеляційного розгляду.
Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
У судове засідання 16 жовтня 2019 року повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи з дотриманням вимог ЦПК України всі учасники цієї справи не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення апеляційному суду не подавали.
В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи.
В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши виділені матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).
В силу вимог ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: змінити рішення (п.2).
В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення …є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ст. 376 ч. 4 ЦПК України).
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні його заяви про забезпечення позову у цій справі у вищезазначений спосіб, керувався ст. ст. 149- 150, 153, 258, 260 ЦПК України та виходив із того, що положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; згідно із ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті; задоволення заяви про забезпечення позову недоцільним, оскільки таким чином може бути здійснено вирішення справи по суті, так як заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є тотожною його позовній заяві до ОСОБА_2 про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини; крім того, спосіб вирішення питання можливого припинення виконання судового рішення про стягнення аліментів в разі виключення відомостей про боржника як про батька дитини визначений п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до якого задоволення судом вимог про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини може бути підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись можна лише частково з таких підстав.
Так, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення його позову у цій справі у вищезазначений спосіб.
Однак, підстави такої відмови у цій справі підлягають зміні.
Оскільки, висновки суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є тотожною його позовній заяві до ОСОБА_2 про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини у цій справі ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 86 ч. 1 ЦПК України.
Апеляційним судом встановлено, що судовий наказ Бердянського міськрайнного суду Запорізької області № № 310/7272/17 від 28.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1 /4 частини щомісячного заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на утримання дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебуває на виконанні Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області є особливою формою судового рішення (ст. 160 ч.1 ЦПК України).
Згідно із ст. 150 ч. 1 п. 6 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Однак, вищезазначений судовий наказ не є виконавчим документом та не оскаржується боржником ОСОБА_1 у судовому порядку у цій справі.
У цій справі предметом позову є виключення з актового запису за № 1435 від 13.11.2015 року, виданого Жовтневим відділом ДРАЦС Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Львів, громадянина України.
За таких обставин, захід забезпечення вищезазначеного позову позивача у цій справі шляхом саме зупинення виконання судового рішення у вигляді вищезазначеного судового наказу в іншій цивільній справі є неспівмірним із позовними вимогами позивача у цій справі (ст. 150 ч. 3 ЦПК України).
Крім того, в силу вимог закону, зокрема п. 2 постанови ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», недопустимо взагалі забезпечувати позов позивача у цій справі шляхом зупинення виконання судових рішень в іншій справі, що набрали законної сили (судовий наказ про стягнення аліментів, ухвала суду про обмеження боржника у праві виїзду за межі України).
Щодо забезпечення позову позивача у цій справі шляхом зупинення заходів примусового виконання (обмеження у праві виїзду за межі України; тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами), прийнятих державним виконавцем у межах виконання судового наказу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області № 310/7272/17 від 28.11.2017 року, то останній взагалі не є видом забезпечення позову, який передбачений ст. 150 ЦПК України.
Для вирішення питання зупинення заходів примусового виконання, прийнятих державним виконавцем у межах виконання вищезазначеного судового наказу (обмеження у праві виїзду за межі України; тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами), взагалі передбачений законом інший порядок вирішення (за заявою боржника постановою державного виконавця або через оскарження боржником у судовому чи позасудовому порядку рішень, дій, бездіяльності державного виконавця з приводу цього).
За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2019 року у цій справі слід змінити в частині правового обґрунтування відмови.
Крім того, в разі часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі при вищевикладених обставинах, останній не має права на компенсацію будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 12, 86, 141, 367-368, 371-372, 374-376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2019 року у цій справі змінити в частині правового обґрунтування відмови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 18.10.2019 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Подліянова Г.С.Кочеткова І.В.