Справа № 729/522/19
2/729/252/19 р.
07 жовтня 2019 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Демченко Л.М.,
за участю секретаря Іллюши Т.Л.,
позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,
Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.12.2018 року колегією суддів Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області винесено вирок, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі. У вказаному кримінальному провадженні вона мала статус потерпілої та цивільного позивача, оскільки ОСОБА_2 позбавив життя її брата, ОСОБА_4 . Після смерті брата нею були понесені витрати на оплату труни, вінка, покривала , рушника та подушки, понесені витрати на поховання та транспортування тіла брата, витрати на проведення поминального обіду. Окрім матеріальних витрат, внаслідок вчинення ОСОБА_2 вказаного злочину вона зазнала важкої психологічної травми, в неї суттєво погіршилось самопочуття. З урахуванняи викладеного, просила стягнути з ОСОБА_2 508 785, 68 грн. у відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної злочином.
В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідачу в справі, який відбуває покарання в Державній установі «Бориспільська виправна колонія (№119) Бобровицьким районним судом було надіслано копію позовної заяви з додатками та повідомлення про дату розгляду справи судом, які ОСОБА_2 були вручені під розписку. Згідно доповідної записки секретаря с/з, фахівцем відділу по контролю за виконанням судових рішень Бориспільської ВК (№119), ОСОБА_5 було повідомлено, що ОСОБА_2 не надав та не бажає надавати жодних пояснень в цивільній справі. Таким чином, суд вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.12.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України (умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_4 ) - брату ОСОБА_1 та призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі (а.с. 6-10).
Обгрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 матеріальних витрат, позивачка в справі вказала, що нею були понесені витрати на труну, вінок, покривало, рушник та подушку у сумі 1420, 00 грн. згідно товарного чеку №743 від 15.05.2018 року; витрати на поховання тіла брата у сумі 1921, 00 грн. згідно договору-замовлення №743/1 та квитанції до прибуткового касового ордеру; витрати на транспортування тіла ОСОБА_4 з моргу до місця поховання, що підтверджується фіскальними чеками АЗС №27 ТОВ «НІКТА ФЛЕШ». (а.с.15-19). Також нею були понесені витрати на проведення поминального обіду у сумі 3625, 00 грн (а.с.13).
Вирішуючи питання щодо стягнення матеріальних витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
Стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.
Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Виходячи із визначення поняття поховання, до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу.
Таким чином, витрати на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання, не відносяться до витрат на поховання,тому не підлягають стягненню із винного на користь потерпілої. Тому, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 5160, 68 грн. і не підлягають стягненню витрати на проведення поминального обіду у сумі 3625, 00 грн.
Щодо заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
За змістом цього закону право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, має певне коло осіб. Законодавець відносить до них: чоловіка або дружину, які перебували з померлою (загиблою) особою у зареєстрованому відповідно до вимог закону шлюбі (ст. 21 СК України); батьки і діти, якщо батьківство (материнство) встановлено у визначеному законом порядку і зареєстровано в органах РАЦС (ст. 121 СК України); усиновителі та усиновлені, про що мають бути внесені зміни до актового запису про народження дитини, яка усиновлена, і видано нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін (ст. 233 СК України). Зазначені особи мають право на відшкодування моральної шкоди незалежно від того, проживали вони разом із фізичною особою, яка померла ( загинула), на час її смерті чи окремо.
Другу групу осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, становлять особи, які проживали з нею однією сім'єю. У ч. 2 ст. 3 СК України наведено поняття сім'ї, згідно з яким сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Такими особами можуть бути чоловік та жінка, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, рідні брати, сестри, дід, бабуся, онуки, правнуки, інші родичі або ж особи, що не були пов'язані кровним спорідненням з фізичною особою, яка померла. Проте обов'язковою умовою виникнення у них права на відшкодування моральної шкоди є факт спільного проживання, ведення спільного побуту, спільного господарства, тривале постійне спілкування, наявність спільних прав і обов'язків. Така особа у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, має зазначити докази на підтвердження проживання з померлою (загиблою особою однією сім'єю) та надати їх суду.
Матеріалами справи та поясненнями позивачки ОСОБА_1 підтверджено, що померлий ОСОБА_4 був братом ОСОБА_1 і вони не проживали однією сім'єю, так як ОСОБА_4 проживав в с. Старий Биків Бобровицького району, а ОСОБА_1 - в м .Ніжині . Вони проживали в різних населених пунктах , спільного господарства та спільного побуту не вели та не мали спільних прав та обов'язків, а тому суд вважає, що ОСОБА_1 не відноситься до кола тих осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди і в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 , яка звільнена від сплати судового збору задоволені, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 51,76- 81,89, 95, 258,259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1201 ЦК України, Законом України «Про поховання та похоронну справу»,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 5160 (п'ять тисяч сто шістдесят) гривень 68 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 (п'ятдесят одну) гривню 61 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити
Найменування сторін: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ); відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , відбуває покарання в Державній установі «Бориспільська виправна колонія (№119), 08343, вул. Бориспільська,1, с.Мартусівка, Бориспільський район, Київська область).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М.Демченко