Справа № 146/1217/19
"16" жовтня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,
з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Томашпіль цивільну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач за первісним позовом: ОСОБА_1
відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2
вимоги позивача за первісним позовом: про визнання права власності в порядку спадкування
позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2
відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1
вимоги позивача за зустрічним позовом: про визнання права власності на спадкове майно
30 серпня 2019 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з цим позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на Ѕ частину домоволодіння, що складається з жилого будинку з господарськими спорудами, яке розташоване по АДРЕСА_1 , Ѕ частину земельних ділянок: площею 0,15 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028470 та площею 0,2087 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 028471, що належало його покійному батькові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Томашпіль, Томашпільського району, Вінницької області.
Позов обґрунтовано наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача за первісним позовом, ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 37 Томашпільським райвідділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області і видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Після його смерті залишилося спадкове майно, що складається з домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 , зареєстроване за спадкодавцем, та земельних ділянок: площею 0,1500 га яка належала покійному на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028470 та площею 0,2087 га належній покійному на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028471
Позивач за первісним позовом вказує що він з братом ОСОБА_2 є спадкоємцями в рівних долях на спадкове майно, яке належало батькові на день смерті. Та, відповідно, являється спадкоємцем на Ѕ частину спадкового майна за законом.
Позивач за первісним позовом звернувся в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини і видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
30 вересня 2019 року відповідачем ОСОБА_2 було подано до суду зустрічну позовну заяву про визнання права власності на спадкове майно, в якій просить визнати за ним право власності на Ѕ земельної ділянки розміром 0,1500 га яка розташована на території Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області, належної ОСОБА_3 на підставі державного акта серії ЯИ № 028470 виданого 25 листопада 2009 року Томашпільською селищною радою Вінницької області; Ѕ земельної ділянки розміром 0,2087 га яка розташована на території Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області, належної ОСОБА_3 на підставі державного акта серії ЯИ №028471 виданого 25 листопада 2009 року Томашпільською селищною радою Вінницької області; та Ѕ житлового будинку який розташований по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3
Зустрічна позовна заява мотивована наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25 червня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Томашпільського районного управління юстиції вінницької області.
Після його смерті залишилося спадкове майно, що складається з домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 , зареєстроване за спадкодавцем, та земельних ділянок: площею 0,1500 га належній покійному на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028470 та площею 0,2087 га належній покійному на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ НОМЕР_2 028471.
В оформленні майна через нотаріальну контору позивачу за зустрічним позовом було відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що вступив в управління спадковим майном у встановлений законом термін, спадщину фактично прийняв шляхом спільного проживання з батьком. Окрім нього спадкоємцем вказує свого брата ОСОБА_1 .
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 10 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, справу призначено до розгляду на 16 жовтня 2019 року з повідомленням сторін.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 16 жовтня 2019 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно прийнято до спільного розгляду в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, розглянувши заяви сторін, оцінивши їх належність та достовірність, сприяючи всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно ч.9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).
Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Томашпіль Томашпільського району Вінницької області помер ОСОБА_3 (а.с.7).
До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини.
Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в день смерті спадкодавця ОСОБА_3 .
В цей час діяв ЦК України (2003 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 та спадкоємцем ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження останнього (а.с. 8).
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 та спадкоємцем ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження останнього.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом- у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги спадкування на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки виданої 15 серпня 2019 року Томашпільською селищною радою, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями згідно закону залишилися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с.20)
Відповідно до довідки КП «Могилів-Подільське МБТІ» № 208 від 25.07.2019, право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 Вказано що на підставі рішення Томашпільської селищної ради №15 від 24.02.2016 року назва вулиці змінилась з Леніна № АДРЕСА_2
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 , виготовленого на ім'я позивача за первісним позовом, будинок був побудований в 1972 році.
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року №12/5-126, в якому зокрема роз'яснюється, що по об'єктах, які збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1995 року №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Як вбачається зі ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема прийняття спадщини.
Як вбачається із копії державного акту на право приватної власності на землю серії ЯИ № 028471, даний державний акт видано 25.11.2009 Томашпільською селищною радою Рафальському Й.І., який на підставі рішення Томашпільської селищної ради 29 сесії 5 скликання, від 24.09.2009 є власником земельної ділянки 0,2087 га, що розташована в АДРЕСА_3 .
Як вбачається із копії державного акту на право приватної власності на землю серії ЯИ № 028470, даний державний акт видано 25.11.2009 Томашпільською селищною радою Рафальському Й.І., який на підставі рішення Томашпільської селищної ради 29 сесії 5 скликання, від 24.09.2009 є власником земельної ділянки 0,1500 га, що розташована в АДРЕСА_3 .
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.
Як вбачається із відповіді державного нотаріуса Томашпільської державної нотаріальної контори від 30.08.2019 на заяву ОСОБА_1 , останньому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця (а.с.19).
Як вбачається із відповіді державного нотаріуса Томашпільської державної нотаріальної контори від 18.09.2019 на заяву ОСОБА_2 , останньому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця.
Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.
Як вбачається із відповіді державного нотаріуса Томашпільської державної нотаріальної контори від 24.09.2019 на запит суду, спадкову справу після померлого ОСОБА_3 заведено за № 449/2012.
З отриманою копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_4 , як спадкоємиць за законом.
Спадкова справа досліджувалася в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Жолоби Томашпільського району Вінницької області померла ОСОБА_4 .
Висновки суду за результатом розгляду справи.
Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судових розгляд.
Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясовування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За наведених обставин, враховуючи, що позивачем за первісним позовом доведено, що він є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , відповідачем за первісним позовом визнано позовні вимоги ОСОБА_1 та, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також, що позивачем за зустрічним позовом доведено, що він є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , відповідачем за зустрічним позовом визнано позовні вимоги ОСОБА_2 , та, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що за ОСОБА_1 може бути визнано в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька ОСОБА_3 , а саме на Ѕ частину домоволодіння, що складається з жилого будинку з господарськими спорудами, яке розташоване по АДРЕСА_1 , Ѕ частину земельних ділянок: площею 0,15 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028470 та площею 0,2087 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 028471 та за ОСОБА_2 може бути визнано в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька ОСОБА_3 , а саме на Ѕ частину домоволодіння, що складається з жилого будинку з господарськими спорудами, яке розташоване по АДРЕСА_1 , Ѕ частину земельних ділянок площею 0,15 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028470 та площею 0,2087 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 028471
Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 897,34 гривень (а.с.1), позивачем за зустрічним позовом, ОСОБА_2 , до суду сплачено судовий збір в розмірі 897,34 гривень, а тому враховуючи вимоги ч.1 ст. 142 ЦПК України, позивачу за первісним позовом необхідно повернути з державного бюджету 448,67 гривень та позивачу за зустрічним позовом необхідно повернути з державного бюджету 448,67 гривень
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 220, 328, 396, 640, 657, 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст.. 1225, ч. 1, 2 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, статтями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141, 163, 200, 263, 265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Томашпіль, Томашпільського району, Вінницької області, а саме на спадкування на Ѕ частину домоволодіння, що складається з жилого будинку з господарськими спорудами, яке розташоване по АДРЕСА_1 , Ѕ частину земельних ділянок: площею 0,15 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028470 та площею 0,2087 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 028471.
Повернути ОСОБА_1 50% суми сплаченого за квитанцією № 39 від 29.08.2019 року та, а саме в сумі 448,67 грн (чотириста сорок вісім гривень шістдесят сім копійок)
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Томашпіль, Томашпільського району, Вінницької області, а саме на спадкування на Ѕ частину домоволодіння, що складається з жилого будинку з господарськими спорудами, яке розташоване по АДРЕСА_1 , Ѕ частину земельних ділянок: площею 0,15 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028470 та площею 0,2087 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 028471.
Повернути ОСОБА_2 50% суми сплаченого за квитанцією № 0.0.1454867913.1 від 04.09.2019 року та, а саме в сумі 448,67 грн (чотириста сорок вісім гривень шістдесят сім копійок)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 25.12.2001 року Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_4 адреса: АДРЕСА_4 ;
відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт: НОМЕР_5 , виданий 0532, ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_6
позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт: НОМЕР_5 , виданий 0532, ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_6
відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 25.12.2001 року Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_4 адреса: АДРЕСА_4 ;
Суддя: О. В. Пилипчук