15 жовтня 2019 року м. Рівне №460/2226/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, за змістом якого просила суд:
визнати протиправними дії із відмови нарахувати та виплатити згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована позивачу на виконання судового рішення у справі №2а-80-2010 та виплачена у 2019 році;
зобов'язати нарахувати згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період із січня 2012 року по вересень 2017 року на суму пенсії 111652,30 грн та виплатити цю компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 25.03.2010 у справі №2а-80-2010 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі провести перерахунок державної пенсії з 22.05.2008 по третій групі інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсії за віком, з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії в зв'язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплату.
Позивач повідомила, що на виконання судового рішення у вказаній справі управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі у період із 2011 по 2012 рік нарахувало 111652,30 грн, однак виплата такої заборгованості проведена на банківський рахунок лише у червні 2019 року.
У зв'язку з несвоєчасною виплатою нарахованої пенсії ОСОБА_1 08.08.2019 звернулась до відповідача із заявою про нарахування компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Однак, відповідач листом від 19.08.2019 повідомив про відсутність підстав для виплати спірної компенсації.
Позивач вважає протиправною відмову відповідача щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків їх виплати, що і слугувало підставою для звернення до суду.
Ухвалою від 13.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подавши відзив на позовну заяву (а.с.28-30), в обґрунтування якого вказав, що на виконання постанови Зарічненського районного суду Рівненської області від 25.03.2010 у справі №2а-80-2010, управлінням винесено розпорядження від 02.08.2011, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та здійснено нарахування коштів в сумі 111652,30 грн. Відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 виплата нарахованих сум з пенсійних виплат по рішенню суду, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України здійснюється Державною казначейською службою України та її територіальними органами.
Факт виконання вищевказаного рішення суду органами Казначейства України, а саме, в частині виплати присуджених пенсій ОСОБА_1 підтверджується самим же позивачем, оскільки виплату коштів здійснено Державною казначейською службою України у червні 2019 року, підтвердженням чого є виписка з особового рахунку позивача.
Представник відповідача вказав, що управлінням повідомлено позивача, що виплата нарахованих пенсій за рішенням суду здійснюється Державної казначейською службою України та її територіальними органами. Відтак, на думку представника відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області є неналежним відповідачем у справі.
Представник відповідача також повідомив, що затримка у виплаті перерахованої пенсії відбулася не з вини Пенсійного органу, а у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань до Пенсійного фонду України з Державного бюджету України. Також зазначив, що невиконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми пенсії ОСОБА_1 , зумовлене відсутністю можливості його виконати (відсутністю фінансування з боку Державного бюджету), не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, і тому вини органу, що призначає і виплачує пенсію, в даному випадку немає.
Представник відповідача вказав, що у зв'язку з наведеним, управління не може здійснювати виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати.
Окрім цього, представник відповідача повідомив, що на його думку, позивач пропустила встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду, позаяк позивач знала, що рішення суду виконано частково у серпні 2011 року, а виплата проведена казначейською службою у червні 2019 року.
Представник відповідача вважає, що твердження позивача, що про порушене право щодо виплати компенсації у зв'язку з неотриманням втрати частини доходів вона дізналася з листа ГУ ПФУ в Рівненській області від 19.08.2019 є необґрунтованим.
З наведених підстав, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
02.10.2019 відповідач подав клопотання про витребування від Державної казначейської служби України доказів, а саме, документального підтвердження дати виплати нарахованої на виконання рішення суду пенсії (а.с.26).
Суд вважає безпідставним та необґрунтованим заявлене відповідачем клопотання про витребування доказів, позаяк обставини щодо дати виплати нарахованої на виконання рішення суду пенсії підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за червень 2019 року (а.с.17).
09.10.2019 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі (а.с.35), за наслідками розгляду якого ухвалою від 10.10.2019 в задоволенні клопотання відмовлено повністю.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з урахуванням такого.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, отримує пенсію по інвалідності, як громадянка, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а.с. 20,32).
Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 25.03.2010 №2а-80-2010, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності по неперерахунку пенсії по інвалідності неправомірною та зобов'язання вчинення певних дій задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 з 22.05.2008 відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по третій групі інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії, в зв'язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплату (а.с.12-15).
Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області №117246 від 02.08.2011 перераховано пенсію ОСОБА_1 на виконання рішення суду за період з 22.05.2008 (а.с.32).
Нарахована сума заборгованості по пенсії включена до виплати основним способом в плановий період в 9 місяці 2011 року, що підтверджується протоколом індивідуального перерахунку від 15.08.2011 (а.с.33-34).
Згідно з випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період 01/06/2019-08/08/2019 на рахунок позивача 21.06.2019 зараховано кошти в загальній сумі 111652,30 грн на виконання виконавчого документа Зарічненського районного суду Рівненської області у справі №2а-80-2010 від 25/03/2010 (а.с.17).
Сторонами визнається факт повної виплати ОСОБА_1 заборгованості на виконання постанови Зарічненського районного суду Рівненської області від 25.03.2010 №2а-80-2010 21.06.2019.
08.08.2019 ОСОБА_1 звернулась до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про нарахування та виплату компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати. ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків їх виплати" вона має право на одержання компенсації, оскільки пенсія, яка була нарахована їй у 2011 році, фактично виплачена загальною сумою на банківський рахунок лише у 2019 році (а.с.18).
Листом Зарічненського відділу обслуговування громадян (Сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 19.08.2019 №1536/02-9 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії (а.с.19).
Не погоджуючись з відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Оцінюючи правомірність поведінки відповідача у спірних правовідносинах, суд враховує таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Строки виплати пенсії встановлені Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), відповідно до частини першої статті 47 (в редакції, станом до 01.01.2017) якого, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України (в редакції, станом на дату набрання рішенням суду, ухваленим на користь ОСОБА_1 , законної сили) судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відтак, перерахована відповідачем на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, пенсія повинна була бути виплачена ОСОБА_1 не пізніше 25 числа місяця, на який Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі здійснило нарахування. При цьому, заборгованість після проведеного позивачу перерахунку пенсії відповідач нарахував на вересень 2011 року в сумі 111652,30 грн.
Суд встановив, що виплата ОСОБА_1 заборгованості була здійснена 21.06.2019.
При цьому, будь-які об'єктивні докази в обґрунтування поважності причин тривалої невиплати позивачу перерахованої пенсії на виконання рішення суду у строк до 21.06.2019, відповідачем не надані, а судом не встановлені.
Частиною другою статті 46 Закону №1058-IV, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159), для реалізації вказаного Закону.
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ закріплено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 цього Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Таким чином, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV, статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №2050-ІІІ під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
За змістом ст. 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Положеннями пункту 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Згідно з пунктами 5, 7 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднаннями громадян; коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18 листопада 2014 року (справа №21-518а14), основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV, статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.
Таким чином, кошти, які підлягають нарахуванню у порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, дія вищенаведених нормативних актів поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії), і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03.05.2018 у справі №703/5652/15-а, від 05.10.2018 у справі №162/787/16-а, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а, які, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує у даній справі.
За наведених обставин, відповідач, у зв'язку із порушенням встановлених строків виплати заборгованості по пенсії повинен був здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у порядку, передбаченому Законом №2050-ІІІ.
Відтак, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, є протиправною, такою, що порушує права, свободи та інтереси позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.
При цьому, суд оцінює критично та відхиляє доводи відповідача щодо відсутності його вини у несвоєчасній виплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії у зв'язку з тим, що належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин Пенсійний орган суду не надав.
Суд вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою, позаяк заборгованість по пенсії на виконання рішення суду виплачена ОСОБА_1 21.06.2019, а з позовною заявою до адміністративного суду вона звернулась 10.09.2019, в межах строку, встановленого ст. 122 КАС України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності його поведінки у спірних правовідносинах.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що права, свободи та інтереси позивача слід відновити шляхом зобов'язання Пенсійного органу нарахувати згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період із січня 2012 року по вересень 2017 року на суму пенсії 111652,30 грн та виплатити цю компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, буд. 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована їй на виконання судового рішення у справі №2а-80-2010 та виплачена у 2019 році.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період із січня 2012 року по вересень 2017 року на суму пенсії 111652,30 грн та виплатити цю компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15 жовтня 2019 року.
Суддя Дорошенко Н.О.