16 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3197/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинської міської ради /далі - відповідач/ про:
- визнання протиправним та скасування рішення Глобинської міської ради №408 від 28 березня 2019 року "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність (за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5320686000:00:012:0058";
- зобов'язання Глобинської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5320686000:00:012:0058 /а.с.6-9/.
Позов обґрунтований тим, що 12 березня 2019 року позивач звернувся до Глобинської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320686000:00:012:0058. Рішенням сорок шостої сесії першого скликання Глобинської міської ради №408 від 28 березня 2019 року у задоволенні заяви позивача відмовлено у зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці знаходяться майнові паї громадян. З таким рішенням Глобинської міської ради не погоджується та вважає його таким, що винесене не у відповідності до вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 24-25/ зазначив, що у задоволенні заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відмовлено з тієї підстави, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5320686000:00:012:0058 (поле №V - сад колективної власності ПСПОВ "Колос") знаходяться майнові паї громадян, що підтверджується копіями проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Комсомолець" та планових карткографічних матеріалів від 1996 року, розроблених Полтавським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук; плану землекористування радгоспу ім. Жданова села Опришки Глобинського району Полтавської області; свідоцтв про право на майновий пай та витягу із протоколу загальних зборів пайовиків ПСПОВ "Колос" Глобинського району №1 від 26 січня 2001 року.
За відсутності клопотання учасників справи про інше, справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п'ятої статті 262, а також у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3972-СГ від 04 червня 2018 року передано Глобинській міській територіальній громаді Глобинської міської ради у комунальну власність землі сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4834,1063 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Глобинського району Глобинської міської ради, згідно з актом приймання-передачі /а.с. 26-27/.
Рішенням тридцять шостої сесії першого скликання Глобинської міської ради №493 від 20 червня 2018 року прийнято у комунальну власність земельні ділянки, зазначені в акті приймання- передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06 червня 2018 року (а.с. 28).
18 липня 2018 року державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації Виконавчого комітету Глобинської міської ради прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42122071, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 38,1713 га з кадастровим номером 5320686000:00:012:0058 за Глобинською міською радою (а.с. 29).
12 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Глобинської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320686000:00:012:0058 (вх. №25-1/05-04/3599) /а.с.39/.
До вказаної заяви ОСОБА_1 додано копії паспорта, ідентифікаційного номера, а також графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та її розмір і площа /а.с.39-42/.
Рішенням сорок шостої сесії першого скликання Глобинської міської ради №408 від 28 березня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці знаходяться майнові паї громадян /а.с. 38/.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.
Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Частиною п'ятою статті 46 вказаного Закону встановлено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами першою та другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, способом волевиявлення ради, яка передає земельні ділянки комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, є прийняття рішення сесією.
Відповідно до частин першої, другої та пункту "в" частини третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач, звертаючись до Глобинської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320686000:00:012:0058, приєднав до неї графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера /а.с. 39-42/.
До заяви позивачем надано повний пакет документів, що не спростовується відповідачем.
Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, вказаною нормою передбачено два варіанти поведінки уповноваженого органу за результатами розгляду клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а саме: 1) надати дозвіл або 2) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
При цьому підставами відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є невідповідність бажаного місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Наведений у частині сьомій статті 118 ЗК України перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширенню не підлягає.
Судом встановлено, що оспорюване рішення Глобинської міської ради не містить вказівки на те, що запитувана позивачем земельна ділянка не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, жодна з визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у рішенні сорок шостої сесії першого скликання Глобинської міської ради №408 від 28 березня 2019 року не зазначена.
Натомість, у тексті цього рішення вказано, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є знаходження на такій земельній ділянці майнових паїв громадян /а.с. 38/.
На підтвердження цього доводу відповідач разом із відзивом на позовну заяву надав копії проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Комсомолець" /а.с. 37, 44-46/, свідоцтв про право на майнові паї, виданих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 /а.с. 33-34/, витягу із протоколу загальних зборів пайовиків ПСПОВ "Колос" Глобинського району (правонаступника КСП "Комсомолець") від 26 січня 2001 року № 1 /а.с. 35/.
Надаючи оцінку наведеному мотиву відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд виходить з наступного.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" .
Відповідно до частин першої та другої статті 3 цього Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Статтею 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Суду не надано відомостей про прийняття Глобинською міською радою рішень щодо виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) та доказів виділення паїв в натурі, а також доказів проведення державної реєстрації права власності третіх осіб на спірну земельну ділянку.
З огляду на це, у суду немає підстав вважати, що обрана позивачем земельна ділянка площею 2,0 га обтяжена правами будь-яких третіх осіб.
До того ж суд враховує те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом.
Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №826/5735/16.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Перевіривши обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд вважає за можливе задовольнити відповідну вимогу позивача та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 березня 2019 року з урахуванням правової оцінки спірних питань, наданих в цьому судовому рішенні.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1447319152.1 від 25 серпня 2019 року.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Глобинської міської ради (вул. Центральна, буд. 285, м.Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 22547673) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення сорок шостої сесії першого скликання Глобинської міської ради №408 від 28 березня 2019 року "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування Глобинська міська рада Глобинського району Полтавської області з метою передачі у приватну власність (за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5320686000:00:012:0058)".
Зобов'язати Глобинську міську раду (вул. Центральна, буд. 285, м.Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 22547673) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 березня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки (кадастровий номер 5320686000:00:012:0058) з урахуванням правової оцінки спірних питань, наданих в цьому судовому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради (вул. Центральна, буд. 285, м.Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 22547673) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк