15 жовтня 2019 року справа № 580/2499/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заробітної плати,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області ( далі - відповідач), в якому просить:
- відповідно до вимог ст. 117 Кодексу законів про працю зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі за березень 2018 року (правова оцінка надана судовим рішенням по справі №2340/4585/18) при його звільненні 05 травня 2018 року за період з 05.05.2018 по 04.06.2019 в сумі 155032,12 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 2340/4585/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 у сумі 8 977 грн 50 коп. Належні до виплати кошти отримано позивачем 04.06.2019. Позивач вказує, що внаслідок невчасного виконання судового рішення по справі № 823/653/17, відповідач при звільненні позивача 05.05.2018 не виплатив усі суми, належні до виплати, чим порушено законні права, свободи та інтереси позивача.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом за правилами спрощеного позовного провадження за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач заперечуючи проти позову, 02.09.2019 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на рішення у справах № 2340/4585/18 від 26.12.2018, №826/7878/18 від 02.04.2019, № 580/1516/19 від 20.08.2019, та на позовні вимоги позивача заявлені у справах № 580/1858/19 та № 580/2196/19, вказує на безпідставність позовних вимог.
На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" Пенсійним фондом України прийнято наказ №213-о від 29.03.2017 "Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області".
30.03.2017 головою комісії з припинення Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі, заступником начальника управління Толдоновою Н.В. видано наказ від 30.03.2017 №17-о "Про оголошення п.4. наказу Пенсійного фонду України від 29.03.2017 №213-о "Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області", яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв'язку з реорганізацією, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" .
Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі №823/653/17 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України від 29.03.2017 №213-о "Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03.04.2017; стягнуто зі Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 90630 грн без урахування обов'язкових податків та зборів; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Крім того, вказаним рішенням Київський окружний адміністративний суд допустив негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03.04.2017, та звернув до негайного виконання рішення суду в частині стягнення зі Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_1 суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах одного місяця у розмірі 4488 грн. 75 коп. без урахування обов'язкових податків та зборів.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі №823/653/17 залишено без змін.
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі № 823/653/17 позивача поновлено на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03.04.2017 наказом Пенсійного фонду України від 24.04.2018 №183-о.
Відповідно до наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.05.2018 № 212-о оголошено наказ Пенсійного фонду України від 24.04.2018 №183-о про поновлення позивача на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03.04.2017.
У подальшому, у зв'язку з не нарахуванням та не виплатою заробітної плати за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області пов'язаної з невиплатною заробітної плати у відносинах публічної служби начальнику управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.03.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити начальнику управління Пенсійного фонду України в Тальнівського району Черкаській області ОСОБА_1 заробітну плату (оклад, ранг, вислуга) у відносинах публічної служби за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 в сумі 11100 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів;
-допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах стягнення за один місяць в сумі 11100 без урахування обов'язкових податків та зборів.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 2340/4585/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду вказаний позов ОСОБА_1 задоволено частково; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді за період із 01.03.2018 по 31.03.2018 у сумі 8 977 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн 50 коп.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 2340/4585/18 набрало законної сили 21.05.2019.
Крім того, наказом Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 " №201-о позивача звільнено з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв'язку з реорганізацією, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", з яким позивач ознайомився 05 травня 2018 року.
05.05.2018 наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №213-о позивачу оголошено Наказ Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 " №201-о.
Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 826/7878/18 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року №201-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв'язку з реорганізацією, пункт 4 частини 1 статті 83 та пункт 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу", визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05 травня 2018 року №213-о "Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року №201-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05 травня 2018 року, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2018 року по 02 квітня 2019 року у розмірі 97 615 (дев'яносто сім тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень 50 коп. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць у розмірі 4 488 грн 75 коп. без урахування обов'язкових податків та зборів допущено до негайного виконання.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 826/7878/18 залишено без змін.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 826/7878/18 Пенсійним фондом України виданий наказ від 11.04.2019 № 142-О, відповідно до якого ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05.05.2018.
Судом встановлено, що у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала також справа № 580/1516/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому позивач просив:
- визнати протиправними бездіяльність та дії керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, пов'язані з невиплатою заробітної плати позивачу за період з 03.04.2019 по 30.04.2019;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.04.2019 по 30.04.2019 у розмірі 10903 грн 68 коп. без урахування обов'язкових податків та зборів;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць у сумі 10903 грн 68 коп. без урахування обов'язкових податків та зборів;
- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними та направити Кабінету Міністрів України та Міністерству соціальної політики України;
- встановити строк для подання відповідачем до суду звіту про виконання судового рішення відповідно до ст. 382 КАС України;
- постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати Правління Пенсійного Фонду України усунути причини та умови, що сприяли порушенню трудового законодавства та направити Кабінету Міністрів України та Міністерству соціальної політики України у відповідності до вимог ст. 249 КАС України.
Рішенням суду від 20.08.2019 у справі №580/1516/19 вказаний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у період з 03.04.2019 по 10.04.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у поновленні на посаді за період із 03.04.2019 по 10.04.2019 у сумі 2 565 (дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн 00 коп.; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 у період з 11.04.2019 по 30.04.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за період із 11.04.2019 по 30.04.2019 у сумі 5 130 (п'ять тисяч сто тридцять) грн 00 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов'язковою у встановленому законом порядку, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Станом на час вирішення справи № 580/2499/19 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі №580/1516/19 не набрало законної сили.
Судом також встановлено, що у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала справа № 580/1858/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про:
визнання протиправною бездіяльності та винними дій керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, що пов'язані з невиплатою заробітної плати позивачу за травень 2019 року;
стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за травень 2019 року в сумі 13326,72 грн. без урахування обов'язкових податків і зборів;
допущення рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за 1 місяць.
Рішенням суду від 27.09.2019 у справі №580/1858/19 вказаний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за травень 2019 року; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за травень 2019 року в розмірі 8977,50 грн. (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень п'ятдесят копійок) (без урахування обов'язкових податків і зборів); у задоволенні інших вимог відмовлено.
Станом на час вирішення справи № 580/2499/19 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 у справі №580/1858/19 не набрало законної сили.
Також суд зазначає, що станом на час винесення судового рішення у даній справі у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 580/2196/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність, дії винними керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, що пов'язані з невиплатою заробітної плати у відносинах публічної служби позивачу за період з 01.06.2019р. по 30.06.2019р.;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.06.2019р. по 30.06.2019р. в розмірі 12115,20 грн. без урахування обов'язкових податків і зборів;
- допустити рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за 1 місяць в розмірі 12115,20 грн. без урахування обов'язкових податків і зборів.
Згідно з службовим чеком ПАТ "Укрпошта" від 04.06.2019 позивачу виплачено 7 226 грн 89 коп.
Вважаючи, що відповідачем при звільненні позивача 05.05.2018 протиправно не виплачено належний до виплати згідно з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 2340/4585/18 середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді за період із 01.03.2018 по 31.03.2018 у сумі 8 977 грн 50 коп. позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі за березень 2018 року при звільненні позивача 05.05.2018 за період з 05.05.2018 по 04.06.2019 в сумі 155 032 грн 12 коп. без урахування обов'язкових податків і зборів з підстав визначених статтею 117 Кодексу законів про працю України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що за змістом позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати середнього заробітку за час затримки у поновленні на посаді за період із 01.03.2018 по 31.03.2018 у сумі 8 977 грн 50 коп. на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2340/4585/18 від 26.12.2018.
З огляду на наведене суд висновує, що предмет та підстави спору у даній справі не є тотожними позовним вимогам, заявленим позивачем у справах №580/1516/19, № 850/1858/19 та № 580/2196/19, а тому відсутні підстави для закриття провадження у даній справі.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст. 5 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Приписами ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) обумовлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
У п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
За правилами ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Зазначена вище стаття КЗпП України не містить жодних застережень, що власник або уповноважений ним орган може не відповідати за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 № 2340/4585/18, яке набрало законної сили 21.05.2019 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі № 823/653/17 за період із 01.03.2018 по 31.03.2018 у сумі 8977 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн 50 коп.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до п.2 Положення про порядок компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року за №1427, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги (далі - споживчі ціни) за цей період зріс більш як на один відсоток.
При цьому поняття "заробітна плата" та "середній заробіток за час вимушеного прогулу" не є тотожними.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Структура заробітної плати визначена у ст. 2 даного Закону.
Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже підставою для відповідальності роботодавця за ст.117 КЗпП України є заборгованість по платежах, які належали працівникові при звільненні.
При цьому з аналізу наведених вище положень Закону України "Про оплату праці" вбачається, що середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді на виконання рішення суду та стягнутий відповідно до судового рішення суду, не є заробітною платою, тобто оплатою праці, та не є виплатою, яка була нарахована, але не сплачена позивачу.
Відтак, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, вбачається, що між сторонами у даній справі склались правовідносини у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 № 2340/4585/18, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку після ухвалення судового рішення про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки у поновленні на посаді на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі № 823/653/17.
Таким чином на підставі викладеного вище, суд висновує, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що у задоволенні даного позову належить відмовити, суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позивачем у позовній заяві клопотань про постановлення окремих ухвал в порядку ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлення строку для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказані клопотання є похідними до заявлених у позові вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заробітної плати - відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький