02 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/2725/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пуленко М.І.
та представників сторін:
від позивача - Салашний М.О.,
від відповідача - Дудник В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК" до Полтавської митниці ДФС, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення матеріальної шкоди,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство "ДОМІНІК" (надалі - позивач, ПрАТ "ДОМІНІК") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської митниці ДФС (надалі також відповідач, митний орган), у якому позивач просив:
визнати протиправною бездіяльність Полтавської митниці ДФС щодо забезпечення реалізації товару, який було вилучено згідно протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 12.10.18 №0437/80600/18;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Полтавської митниці ДФС матеріальну шкоду у розмірі 141288,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ПрАТ "ДОМІНІК" на підставі зовнішньоекономічного контракту з компанією SC GAITANO COMPANY SRL, Румунія у жовтні 2018 року здійснено відвантаження товару - цукерки з начинкою "Вишня заспиртована" (CHERRY BRANDY) кількістю 500 ящиків, загальною вагою 1700,00 кг та вартістю 4400,00 євро. Однак, у ході митного оформлення товарів посадовою особою митного органу складено протокол про порушення митних правил за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України, та, зважаючи на те, що товар виступив безпосереднім предметом порушенням митних правил, його вилучено відповідачем, про що складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 12.10.18 №0437/80600/18. За твердженням позивача, реалізацію вилучених товарів митним органом не проведено та, з огляду на ухвалення судом за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно декларанта ПрАТ "Домінік" Малиш І ОСОБА_1 постанови про закриття провадження за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України, у травні 2019 року повернуто позивачу. При цьому, на момент одержання товарів позивачем строк їх придатності завершився або завершувався за декілька днів, чим підприємству завдані збитки, адже вилучений товар довелось знищити за закінченням терміну придатності.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 109-121/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що митним органом вжито всіх залежних від нього заходів з метою своєчасної реалізації вилучених у ПрАТ "Домінік" товарів. Так, за твердженням представника відповідача, вилучені у позивача товари у грудні 2018 року передані Приватному підприємству "Оптима-ресурс" на реалізацію шляхом проведення аукціонних торгів, однак, реалізований не був. 10.04.19 товар повернутий митному органу та 25.04.19, після набрання законної сили постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, позивача повідомлено про можливість отримання вилученого товару. Проте, позивач з 25.04.19 не вживав належних заходів з метою своєчасного отримання товарів, що призвело до закінчення термінів їх придатності.
3. Інші заяви учасників по суті справи.
19.08.19 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача підтримав позовні вимоги /а.с. 159-163/ та додаткового звертав увагу на те, що в силу положень пункту 8.11 розділу VII Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.12 №6276, реалізацію вилучених товарів мало бути забезпечено у термін до 16.03.19, однак, відповідачем не забезпечено належного контролю за своєчасністю реалізації вилучених товарів.
1.10.19 судом одержано заперечення на відповідь, у яких представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог повністю /а.с. 173-179/. Звертав увагу на те, що позивачем не доведено протиправність дій чи бездіяльності митного органу як передумови для відшкодування матеріальної шкоди. Крім того, посилався на недоведеність позивачем розміру шкоди з огляду на помилки у наданих разом з позовом документах.
4. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Цією ухвалою до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
Третя особа письмових пояснень на позов та відзив у строк, визначений в ухвалі суду від 31.07.19, до суду не надала.
У підготовчому засіданні 20.08.19 протокольною ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання з метою надання учасниками заяв по суті справи.
У підготовчому засіданні 2.10.19 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та, з огляду на надання учасниками справи письмової згоди, розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи до суду не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.
Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе провести розгляд справи без участі представника третьої особи.
ПрАТ "Домінік" (попередня назва - ВАТ "Полтавакондитер") у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 00382208, основним видом діяльності якого визначено виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (код КВЕД 10.82) /а.с. 81-89/.
24.01.08 між позивачем та компанією SC GAITANO COMPANY SRL, Румунія укладено контракт №84, умовами якого передбачено поставку ВАТ "Полтавакондитер" кондитерських виробів з найменуванням, кількістю та вартістю, визначених у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього контракту /а.с. 15-28/.
На підставі інвойсу від 3.10.18 №262 позивач мав поставити компанії SC GAITANO COMPANY SRL, Румунія кондитерські вироби, у т.ч. цукерки "Cherry Brandy" кількістю 500 ящиків, загальна вага брутто 1700,00 кг, вартістю 4400,00 євро /а.с. 29/.
10.10.18 декларантом ПрАТ "Домінік" подано до відділу митного оформлення №1 Полтавської митниці ДФС митну декларацію типу ЕК10АА №UA806020/2018/211384 на кондитерські вироби, зокрема товар №3: цукерки з начинкою, вмістом алкоголю, цукру та какао; вміст какао-продукту 7,1%, цукру 61,1%, алкоголю 2,3%, ДСТУ 4135, загальною вартістю 4400,00 євро, що за курсом НБУ на день подання декларації становило 141228,96 грн /а.с. 31-33/.
Того ж дня митним органом надіслано декларанту повідомлення про проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації на підставі доручення на проведення огляду ВБКОЗ УСБУ від 10.10.18 №14/8334П за кримінальною справою контррозвідувального захисту №17 /а.с. 34/.
10.10.18 головним державним інспектором ВМО №1 Кундієм І.О. проведено огляд товарів, про що складено відповідний акт /а.с. 35/.
У ході огляду інспектором виявлено невідповідність щодо найменування товару №3: цукерки з начинкою, вмістом алкоголю, цукру та какао; вміст какао-продукту 7,1%, цукру 61,1%, алкоголю 2,3%, ДСТУ 4135, зазначеного у митній декларації та на упаковці.
На цій підставі позивачу відмовлено у митному оформленні товару, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2018/00343 /а.с. 36-38/.
11.10.18 митним органом складено протокол про порушення митних правил №0437/80600/18, у якому зазначено, що декларантом ПрАТ "Домінік" ОСОБА_2 заявлено до митного оформлення та задекларовано у графі 31 митної декларації неточні та недостовірні відомості щодо переміщуваного товару, а саме - щодо відсотків вмісту алкоголю згідно митної декларації ЕК10АА №UA806020/2018/211384 від 10.10.18, вартість товару становить 4400,00 євро, що по курсу НБУ на день подання декларації становить 141288,96 грн /а.с. 39-42/. Дії декларанта кваліфіковані як такі, що мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України.
12.10.18 митним органом складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0437/80600/18 /а.с. 43-44/, за яким у позивача на підставі статей 508, 511 Митного кодексу України вилучені товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил:
1) цукерки з начинкою "Вишня заспиртована" (Cherry Brandy) з вмістом алкоголю, цукру та какао, УКТЗЕД 1806901100 з терміном придатності до 1.05.19, 141 ящик, у кожному ящику знаходяться по 10 коробок вагою 224 гр кожна - 1410 коробок вартістю 39843,49 грн;
2) цукерки з начинкою "Вишня заспиртована" (Cherry Brandy) з вмістом алкоголю, цукру та какао, УКТЗЕД 1806901100 з терміном придатності до 3.05.19, 193 ящика, у кожному ящику знаходяться по 10 коробок вагою 224 гр кожна - 1930 коробок вартістю 54537,54 грн;
3) цукерки з начинкою "Вишня заспиртована" (Cherry Brandy) з вмістом алкоголю, цукру та какао, УКТЗЕД 1806901100 з терміном придатності до 8.05.19, 166 ящиків, у кожному ящику знаходяться по 10 коробок вагою 224 гр кожна - 1660 коробок вартістю 46907,93 грн. Всього вилучено товарів кількістю 5000 коробок, загальною вартістю 141288,96 грн.
Того ж дня позивач, з метою забезпечення умов зберігання вилучених товарів, надав до Полтавської митниці ДФС витяг із Загальних технічних умов (ДСТУ 4135:2014) /а.с. 45-47/.
Листом від 24.10.18 вих.№1641 ПрАТ "Домінік" просило надати інформацію про умови зберігання вилученого товару /а.с. 48/.
Листом від 1.11.18 вих.№339/10/16-70-03 митний орган повідомив позивача, що вилучені товари зберігаються на складів митниці відповідно до Загальних технічних умов ДСТУ 4135:2014 /а.с. 49/.
2.11.18 Управлінням товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Департаменту податкових та митних експертиз ДФС складено висновок №142005901-1724, у висновку до якого визначено загальну вартість вилученого у ПрАТ "Домінік" товару станом на дату оцінки у розмірі 265000,00 грн /а.с. 50-52/.
Листом від 18.12.18 вих.№397/10/16-70-03 відповідач повідомив ПрАТ "Домінік" про те, що вилучений товар на підставі пункту 6 статті 243 Митного кодексу України підлягає подальшому розпорядженню шляхом реалізації /а.с. 53/, а позивач надав заперечення щодо реалізації вилучених товарів /а.с. 54/.
Листом від 17.01.19 вих.№217/10/16-70-03 Полтавська митниця ДФС повідомила позивача про те, що реалізацію вилучених товарів буде забезпечено у строк до 16.03.19, оскільки ці товари є безпосереднім предметом порушення митних правил та відносяться до товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання /а.с. 55-56/.
Листом від 4.02.19 вих.№152 ПрАТ "Домінік" звернулось до митного органу з приводу надання інформації про хід розгляду справи про порушення митних правил /а.с. 57/, у відповідь на який відповідач листом від 19.02.19 вих.№1031/10/16-70-20-01 повідомив позивача про те, що після отримання висновку експерта від 25.01.19 №142008800-0108 справу про порушення митних правил №0437/80600/18 буде направлено для розгляду до Ленінського районного суду м. Полтави /а.с. 58-59/.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 10.04.19 у справі №553/362/19 провадження в адміністративній справі відносно декларанта ПрАТ "Домінік" ОСОБА_2 закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України /а.с. 62-65/.
Постанова суду в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили 23.04.19.
Поряд з цим, вилучені у ПрАТ "Домінік" товари згідно протоколу засідання комісії для проведення безпосередньої оцінки, інвентаризації, розпорядження, уцінки, переробки, утилізації або знищення майна, що на законних підставах перейшло у власність держави від 21.12.18 №12 відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 №1340, передане в реалізацію згідно договору про реалізацію товарів на митних аукціонах від 20.04.18 №31 Приватному підприємству "Опитима-ресурс" /а.с. 137-139/.
Листом від 25.02.19 вих.№25/02 ПП "Оптима-ресурс" повідомило митницю про те, що вищезгадані товари не реалізовані з огляду на відсутність потенційних покупців, з урахуванням чого запропоновано розглянути питання щодо подальшого продажу такого майна /а.с. 140/.
Відповідно до протоколу засідання комісії для проведення безпосередньої оцінки, інвентаризації, розпорядження, уцінки, переробки, утилізації або знищення майна, що на законних підставах перейшло у власність держави від 5.03.19 №1, на підставі пункту 11 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 №1340, вирішено провести уцінку на 10% вартості товарів, не реалізованих протягом 30 календарних днів, переданих у реалізацію за актом опису, оцінки та передачі майна від 21.12.18 №21 /а.с. 141-143/.
На цій підставі комісією складено акт від 5.03.19 №1 уцінки майна, яким визначено вартість такого майна у розмірі 94393,46 грн /а.с. 144-146/.
Листом від 5.04.19 вих.№05/04 ПП "Оптима-ресурс" повідомило митний орган про те, що вищезгадані товари не реалізовані з огляду на відсутність потенційних покупців, з урахуванням чого запропоновано розглянути питання щодо подальших дій щодо зазначеного майна /а.с. 147/.
10.04.19 вилучені у позивача товари прийняті митницею від ПП "Оптима-ресурс", про що складено акт приймання-передачі майна та накладну-вимогу від 10.04.19 №6 /а.с. 148-149, 150/.
Листом від 25.04.19 вих.№1537/10/16-70-03 позивача повідомлено про необхідність звернення до митного органу для вирішення питання стосовно повернення та видачі зі складу митниці вилучених товарів /а.с. 66, 151/.
Даний лист надісланий позивачу 25.04.19 та отриманий ним 2.05.19, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями фіскального чека та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 152, 153/.
Листом від 2.05.19 вих.№533 позивач повідомив Полтавську митницю ДФС про те, що ПрАТ "Домінік" забезпечить присутність свого представника для фактичного отримання товару 3.05.19 /а.с. 154/. Товари фактично отримані позивачем 3.05.19 на підставі накладної-вимоги №73 /а.с. 67, 155/.
На підставі службової записки начальника відділу з контролю якості та безпеки продукції ПрАТ "Домінік" щодо закінчення строку реалізації отриманої від митного органу продукції наказом Голови правління ПрАТ "Домінік" від 8.05.19 №55/1 "Про вилучення небезпечної продукції з обігу" визначено припинити реалізацію вищезгаданої продукції та утилізувати її відповідно до вимог чинного законодавства /а.с. 69/.
Листом від 17.05.19 вих.№581 позивач звернувся до начальника Полтавського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області стосовно погодження утилізації кондитерської продукції, вилученої власником на підставі наказу від 8.05.19 №55/1 /а.с. 70/.
Листом від 27.05.19 вих.№01-27/40-27/214 Полтавське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області повідомило позивача про те, що особою, відповідальною за утилізацію неякісної та небезпечної продукції, відповідно до статті 6 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" є власник такої продукції /а.с. 71/.
18.06.19 позивачем складено акт про утилізацію продукції "Цукерки "Вишня заспиртована" (Cherry Brandy) 1/224 кількістю 5000 коробок загальною вартістю 141288,96 грн /а.с. 72/.
Стверджуючи про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо незабезпечення реалізації вилученого товару, чим ПрАТ "Домінік" завдано матеріальну шкоду у вигляді збитків у розмірі 141288,96 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Законом України від 17.07.97 №475/97 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.50 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
В силу положень статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Крім того, відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з частиною першою статті 511 Митного кодексу України від 13.03.12 №4496-VI товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися.
Відповідно до частини другої цієї статті, у разі виявлення порушень митних правил, передбачених частиною шостою статті 470, статтями 471 - 473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482 - 484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов'язковим.
Частиною першою статті 458 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За змістом статті 472 Митного кодексу України визначено, що недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
Як визначено частиною шостою статті 243 Митного кодексу України, товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, у тому числі товари - безпосередні предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до цього Кодексу, підлягають реалізації з урахуванням терміну їх придатності, а у випадках, передбачених законодавством, - переробці, утилізації чи знищенню.
Згідно з частиною першою статті 29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
При цьому за змістом частини другої статті 24 Митного кодексу України предметом оскарження є: дії - вчинки посадових осіб та інших працівників органів доходів і зборів, пов'язані з виконанням ними обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України; бездіяльність - невиконання органами доходів і зборів, їх посадовими особами та іншими працівниками обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством.
Відповідно до частини другої статті 30 Митного кодексу України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.
В силу положень пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
У цій справі суд, з урахуванням встановлених вище фактичних обставин, розглядає питання наявності правових підстав для вилучення митним органом у ПрАТ "Домінік" майна у вигляді товарів - цукерки "Вишня заспиртована" (Cherry Brandy) кількістю 5000 коробок (500 ящиків) загальною вартістю 141288,96 грн та їх наслідки. У свою чергу, передумовою виникнення спору є ініціювання відповідачем провадження щодо порушення декларантом позивача митних правил за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України.
Так, згадані вище товари були вилучені Полтавською митницею ДФС на підставі статті 511 Митного кодексу України з огляду на складення стосовно декларанта ПрАТ "Домінік" Малиш І.А. протоколу про порушення митних правил №0437/80600/18.
Суд враховує, що постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 10.04.19 у справі №553/362/19, ухваленою за результатами розгляду судом справи про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил на підставі протоколу про порушення митних правил від 11.10.18 №0437/80600/18, провадження в адміністративній справі відносно декларанта ПрАТ "Домінік" ОСОБА_2 закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України /а.с. 62-65/.
Зокрема, судом у ході розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що дії ОСОБА_2 при проведенні декларування товару є законними, а заявлений останньою у декларації ЕК10АА №UA806020/2018/211384 від 10.10.18 вміст предмета декларування є таким, що узгоджується з документами, які характеризують предмет декларування, та з даними, які надані власником предмета декларування. За висновком суду, ОСОБА_2 заявлено достовірні дані, що є детальними, об'єктивними та документально підтвердженими, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_2 факту незаявлення за встановленою формою точних та достовірних даних відносно найменування товару. Натомість, митним органом не доведено правомірність дій посадових осіб митниці під час митного оформлення товарів щодо складення протоколу про порушення митних правил, а також не надано суду належних та достовірних доказів, що свідчили б про наявність у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України.
Постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 10.04.19 у справі №553/362/19 в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили 23.04.19.
За змістом частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили, підтверджено факт відсутності в діях декларанта ПрАТ " ОСОБА_3 " ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України.
З урахуванням наведеного, суд звертає увагу на те, що вилучення товарів у ПрАТ "Домінік" згідно з протоколом від 12.10.18 про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0437/80600/18 мало місце з огляду на складення стосовно декларанта позивача ОСОБА_2 протоколу від 11.10.18 про порушення митних правил №0437/80600/18.
Однак, доводи митного органу про наявність в діях декларанта ПрАТ " ОСОБА_3 " ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України, не знайшли свого підтвердження та повністю спростовані судом в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення №553/362/19.
Вилучені на підставі протоколу від 12.10.18 про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0437/80600/18 товари декларувались позивачем з метою поставки компанії SC GAITANO COMPANY SRL, Румунія кондитерських виробів, у т.ч. цукерок "Cherry Brandy" кількістю 500 ящиків (5000 коробок), загальна вага брутто 1700,00 кг, вартістю 4400,00 євро.
Зазначені товари після їх вилучення з метою реалізації були передані ПП "Оптима-ресурс", що визначене організатором реалізації майна, що переходить у власність держави, на підставі договору від 20.04.18 №31 про реалізацію товарів на митних аукціонах, однак не були реалізовані з огляду на відсутність потенційних покупців.
Суд враховує, що на момент повернення товарів позивачу (3.05.19) їх строк придатності завершився або ж закінчувався за кілька днів. При цьому митний орган завчасно був повідомлений про кінцеві терміни реалізації вилучених товарів.
Суд враховує, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Суд, зважаючи на встановлені у цій справі фактичні обставини, та виходячи зі змісту предмета оскарження, визначеного частиною другою статті 24 Митного кодексу України, зауважує, що права позивача у спірних відносинах порушені не бездіяльністю митниці щодо забезпечення реалізації товару, який було вилучено згідно протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 12.10.18 №0437/80600/18, а діями відповідача, що полягали у вилученні товару на підставі зазначеного протоколу.
При цьому суд виходить з того, що передумовою для виникнення даного спору є саме дії відповідача щодо вилучення товарів з підстав ініціювання митним органом провадження у справі про адміністративне правопорушення без належних на те правових підстав.
Так, провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути ініційоване контролюючим органом виключно за наявності на те достатніх підстав, що свідчитимуть про вчинення особою відповідного адміністративного правопорушення.
У цій справі передумовою для ініціювання відповідачем провадження у справі про порушення митних правил №0437/80600/18 відносно декларанта ПрАТ "Домінік" слугували виключно доводи митного органу про невідповідність опису товарів, наведеному у митній декларації та безпосередньо на упаковці таких товарів, що за висновком Ленінського районного суду м. Полтави не знайшло свого підтвердження у ході розгляду справи №553/362/19.
Суд також зазначає, що вилучення товарів, які є безпосереднім предметом вчинення правопорушення, є крайнім заходом впливу, застосування якого має на меті забезпечення виконання правопорушником своїх обов'язків зі сплати штрафних санкцій у разі його притягнення до адміністративної відповідальності. Однак, у будь-якому разі такі заходи не можуть призводити до порушення майнових прав особи.
Відсутність в діях позивача в особі його декларанта складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України, обумовлює необхідність поновлення прав ПрАТ "Домінік" до того стану та в тій мірі, в якій вони існували на момент початку розгляду справи про порушення митних правил.
Таке відновлення могло мати місце у разі повернення позивачу товарів та можливості їх подальшої реалізації з метою отримання доходу.
Проте, вилучені товари були повернуті позивачу після або ж наприкінці завершення строку їх придатності.
Доводи відповідача про те, що позивача було завчасно повідомлено про необхідність отримання вилученого товару суд визнає безпідставними, адже, як встановлено вище, лист Полтавської митниці ДФС від 25.04.19 вих.№1537/10/16-70-03 отриманий ПрАТ "Домінік" лише 2.05.19.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що діями відповідача щодо вилучення товарів згідно протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 12.10.18 №0437/80600/18 ПрАТ "Домінік" завдано збитків в розмірі вартості таких товарів на момент їх поставки покупцю, що становило 141288,96 грн.
Посилання відповідача на зменшення вартості товарів шляхом їх уцінки суд визнає безпідставними, оскільки в силу наведених вище вимог статей 22, 1192 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, та становлять собою, зокрема, суму доходу, який позивач міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.
Вилучені у ПрАТ "Домінік" товари підлягали реалізації компанії SC GAITANO COMPANY SRL, Румунія за ціною 4400,00 євро, що на день їх вилучення становило 141288,96 грн за офіційним курсом НБУ, а тому саме дана сума становить розмір збитків, що завдані позивачу протиправними діями Полтавської митниці ДФС.
Розмір збитків підтверджено контактом від 24.01.08 №84 разом з додатковими угодами, інвойсом від 3.10.18 №262, а також протоколом про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 12.10.18 №0437/80600/18, у якому зафіксовано їх вартість у розмірі 141288,96 грн.
Стосовно припущень представника відповідача про можливість використання вилучених товарів у господарській діяльності шляхом їх переробки, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що згадані товари були повністю утилізовані як не придатні до використання з огляду на наявність в них спиртовмісних сполук. На підтвердження цих доводів представником позивача надані копії наказу ПрАТ "Домінік" від 8.05.19 №55/1, акта від 18.06.19 та листа від 1.10.19 вих.№1357.
Суд враховує, що особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
А відтак, завдану позивачу неправомірними діями Полтавської митниці ДФС матеріальну шкоду у вигляді збитків у розмірі 141288,96 грн належить стягнути з Державного бюджету України.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ПрАТ "Домінік" частково.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 22.07.19 №№ 14859 /а.с. 4/. Сплачену суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджено виписками /а.с. 97/.
Крім того, представниками позивача заявлено клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.
Відповідачем надані заперечення на дане клопотання у заявах по суті справи, у яких зазначено, що заявлена сума витрат не є співмірною зі складністю даного спору та не підтверджена належними і допустимими доказами.
Оцінюючи доводи сторін у цій частині, суд виходить з такого.
У відповідності до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, як визначено частиною дев'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
А частиною першою цієї статті визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17.
У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС витрати ПрАТ "Домінік" на правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.
На підтвердження розміру витрат представником позивача надані копії договору від 2.07.19 №02/07/19-1 про надання правової допомоги, додаткової угоди від 2.07.19 №1, розрахунку витрат професійної правничої допомоги, акта від 22.07.19 №1 про прийняття-передачу наданих послуг, рахунку-фактури від 22.07.19 №27, платіжного доручення від 24.07.19 №14914 /а.с. 73-79/.
Дослідивши надані представником позивача документи, суд встановив, що до складу витрат на правничу допомогу включені витрати на досудові дії адвоката, зокрема, ознайомлення з письмовими документами, з матеріалами справи №553/362/19 у Ленінському районному суді м. Полтави, консультування позивача тощо, однак докази вчинення таких дій адвокатом суду не надані.
Крім того, у цій справі проведені два засідання 20.08.19 та 2.10.19. При цьому, підготовче засідання 20.08.19 тривало з 10:34 до 10:41, тобто 7 хв. А підготовче та судове засідання 2.10.19 загалом тривали з 10:45 до 12:14, тобто 1 год. 29 хв. Натомість, у розрахунок витрат на правову допомогу адвокатом включено участь в судових засіданнях тривалістю 4 години.
З урахуванням наведеного, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, зважаючи на заперечення відповідачем розміру та складу витрат на правничу допомогу, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 9000,00 грн.
Відтак, з урахуванням сплаченого позивачем судового збору та зважаючи на ухвалення судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, загалом ПрАТ "Домінік" належить компенсувати судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 960,50 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Щодо сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2119,32 грн, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
А згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 названого Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, питання про повернення позивачу судового збору у розмірі 2119,32 грн, що сплачений платіжним дорученням від 22.07.19№14860, буде розглянуте судом у разі подання позивачем відповідного клопотання.
Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.
Керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК" до Полтавської митниці ДФС, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Полтавської митниці ДФС щодо вилучення товару, вчинені на підставі протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 12 жовтня 2018 року №0437/80600/18.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК" (код ЄДРПОУ 00382208; вул. Маршала Бірюзова, 2, м. Полтава, Полтавська область, 36009) кошти на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями Полтавської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421072; вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022), у розмірі 141288,96 грн (сто сорок одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421072; вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022) на користь Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК" (код ЄДРПОУ 00382208; вул. Маршала Бірюзова, 2, м. Полтава, Полтавська область, 36009) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 960,50 грн (дев'ятсот шістдесят гривень п'ятдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн (девять тисяч гривень).
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 15 жовтня 2019 року.
Суддя О.О. Кукоба