17 жовтня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1618/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження заяву позивача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області , за участю третьої особи - Комунального підприємства "Новокаховське житлово-експлуатаційне управління" про визнання протиправним та нечинним пункт 1 рішення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області (далі-відповідач), за участю третьої особи - Комунального підприємства "Новокаховське житлово-експлуатаційне управління" (далі - третя особа) , у якому просить визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області № 102 від 10.03.2011 р.
Ухвалою від 23.08.2019р. відкрите загальне позовне провадження, підготовче судове засідання призначене на 16.10.2019 р.
Ухвалою від 16.10.2019р. позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із встановленням після відкриття провадження пропуск позивачем строку звернення до суду та наданий позивачу час для усунення її недоліків, а саме - надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
16.10.2019р. від позивача надійшла заява, у якій, зокрема, зазначив: «… Я стверджую, що про спірне рішення відповідача я довідався з його відповіді від 26.07.2019р. № 165/2554 і строк звернення до адміністративного суду мною не пропущений, оскільки позов подано з дотриманням вимог ч. 2 ст. 122 КАС України. Суд безпідставно вимагає від мене надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, так як мною недоліків при зверненні до суду допущено не було, а питання про те, коли я довідався про порушення своїх прав повинно розглядатися судом під час вирішення спору по суті. Наведену ухвалу суду я розцінюю як обмеження мого конституційного права на доступ до правосуддя та примус до подачі заяви про поновлення строку для звернення до суду, оскільки моя позиція чітка та зводиться до того, що строк звернення до суду мною не пропущений та узгоджується з вимогами ч.2 ст. 122 КАС України…».
Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч.13 ст.171 КАС України).
У позовній заяві позивач оскаржує п. 1 рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області № 102 від 10.03.2011 р., яким вирішено: “ 1. Визначити виконавцями послуг в комунальному житловому фонді: з централізованого водопостачання та водовідведення - КП “Міський водоканал” та КП "Основа”; з утримання будинку і споруд та прибудинкової території - КП “Новокаховська ДЄЗ” (до 11 квітня 2011 року), КП “Новокаховське житлово-експлуатаційне управління” та КП “Основа”; з вивезення побутових відходів - КП “Екосервіс””.
З метою з'ясування дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зобов'язав Виконавчий комітет Новокаховської міської ради Херсонської області надати до суду разом із відзивом на позовну заяву докази опублікування в засобах масової інформації оскаржуване позивачем рішення № 102 від 10.03.2011 р.
До суду від відповідача надійшла належним чином завірена копія стр.3 газети “Нова Каховка” від 16.03.2011р. № 12 у якій опублікована інформація “… з 11 березня набуло чинності рішення виконкому № 102 від 10.03.2011 р., яким визначені виконавці житлово-комунальних послуг у житловому фонді…”.
Позивач стверджує, що про спірне рішення дізнався лише з листа відповідача від 26.07.2019 р. № 165/2554, відтак строк звернення до суду не пропустив. Разом із тим, на питання суду повідомив, що також причиною звернення до суду стали квитанції про нарахування йому Комунальним підприємством "Новокаховське житлово-експлуатаційне управління" плати за ніби-то надані послуги із обслуговування будинку, які він фактично не отримував, оскільки займається обслуговуванням будинку та прибудинкової території особисто. Такі квитанції отримує давно, близько п'яти років. До суду про їх оскарження не звертався.
Таким чином, судом встановлено, що позивач із вимогою про оскарження рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області № 102 від 10.03.2011 р. звернувся до суду у серпні 2019 року, разом із тим дане рішення було оприлюднене у газеті “Нова Каховка” від 16.03.2011р. № 12, а позивач отримує квитанції про сплату за послуги від КП “Новокаховське житлово-експлуатаційне управління” протягом близько п'яти років.
Суд вважає безпідставним твердження позивача про подання ним позову про оскарження рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області № 102 від 10.03.2011 р. в межах строку звернення до суду, оскільки із часу оприлюднення такого рішення у газеті “Нова Каховка” від 16.03.2011р. № 12 позивач мав можливість із ним ознайомитись, тобто повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 122 КАС України.
Неподання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску такого строку позбавляє суд можливості оцінити поважність цих причин та вирішити питання про його поновлення.
Щодо твердження позивача про обмеження його конституційного права на доступ до правосуддя, суд зазначає наступне.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Зміст принципу правової визначеності розкрито у ряді рішень Конституційного Суду України. Наприклад, у Рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
При цьому ЄСПЛ у справах «Салов проти України», п. 93, «Сутяжник» проти Росії», п. 38) підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі “Пономарьов проти України” (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що “…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. ”.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені вимог при зверненні до суду з позовною заявою, зокрема щодо строків звернення до суду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач, пропустивши строк звернення до суду не надав суду заяви про його поновлення із зазначенням причин такого пропуску.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:... провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Керуючись ч. 4 ст. 123, ч. 1 ст. 240, 243, 248 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області , за участю третьої особи - комунального підприємства "Новокаховське житлово-експлуатаційне управління" про визнання протиправним та нечинним пункт 1 - залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі.
Роз'яснити позивачу, що постановлення ухвали про залишення без розгляду не позбавляє його права звернутись до суду повторно в загальному порядку, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
У разі постановлення ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Морська Г.М.
кат. 108060200