про закриття провадження в адміністративній справі
16 жовтня 2019 р. № 490/595/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, бульвар Шевченка, 35, м. Київ 32, 01032
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, вул. Січових Стрільців,17, м. Київ 53, 04073
про:визнання протиправними дій відповідача; зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулась з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (надалі - відповідач) про визнання протиправними дії та скасування рішення Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції) на загальну суму 20 000 грн., що здійснено 19.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ЄДРПОУ 39140702) за договором № 980-067-00178090 від 19.01.2016 на рахунок № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», що належить позивачу; зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» на суму 20 061, 20 грн.
Ухвалою від 04.03.2019 суд відкрив провадження у справі в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на відсутність жодних правових підстав для визнання договору банківського вкладу від 19.05.2016, укладеного між нею та банком, нікчемним, оскільки останній не порушує публічний порядок та не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення або пошкодження майна держави. Також позивач зазначила, що відповідно порушив статтю 26 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон № 4452), яка гарантує кожному вкладнику банку - фізичній особі, відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200000 гривень.
Дослідивши письмові докази суд дійшов висновку, що провадження в частині позовних вимог про скасування рішення Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції) на загальну суму 20 000 грн., що здійснено 19.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ЄДРПОУ 39140702) за договором № 980-067-00178090 від 19.01.2016 на рахунок № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», що належить позивачу, підлягає закриттю з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону № 4452, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина третя статті 38 Закону № 4452, в редакції, станом на дату укладення договору, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452 Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
Уповноважена особа виявила факт нікчемності правочинів - переказів (транзакцій), здійснених ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок ОСОБА_2
Так наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» від 01.06.2016 № 42/2 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними (ар. с. 63) були затверджені результати проведення перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, в тому числі, нікчемними були вказані вищезазначені правочини (витяг з додатку 2 до акту № 2 від 01.06.2016 комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, ар. 62).
Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
Встановлена правова природа зазначеного наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про скасування рішення Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції) на загальну суму 20 000 грн., що здійснено 19.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ЄДРПОУ 39140702) за договором № 980-067-00178090 від 19.01.2016 на рахунок № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», що належить позивачу, відтак не може бути розглянуто у судовому порядку, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.
Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 справа № 814/3975/15.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича в частині позовних вимог про скасування рішення Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції) на загальну суму 20 000 грн., що здійснено 19.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ЄДРПОУ 39140702) за договором № 980-067-00178090 від 19.01.2016 на рахунок № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», що належить позивачу, закрити.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Роз'яснити позивачу, що позовні вимоги в цій частині підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна