Справа № 815/2108/16
15 жовтня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
за участю секретаря Пивовар Т.В.
за участю сторін:
від відповідача - Пашаєв Г.В. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду,-
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Одеської області №352 від 12.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині, що стосується ОСОБА_1 ..
Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.
У судове засідання, призначене судом на 30.09.2019 року, 15.10.2019 року, позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення про отримання судової повістки (а.с.59, 65).
Таким чином, у даному випадку позивач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи завчасно та обізнаний про розгляд справи. Проте, до суду позивач не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України необхідними умовами є:
- повторна неявка належним чином повідомленого про час та місце судового засідання позивача;
- належним чином повідомлений про час та місце судового засідання позивач не повідомив про причини своєї неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, в силу п.4 ч.1 ст.240 КАС України, позивач не з'явився до суду без поважних причин, заяв про розгляд справи без своєї участі не надав.
Суд розцінює неприбуття в судові засідання позивача, або його представника як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.
Згідно із ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналогічною є позиція Великої Палати Верховного суду, викладена по справі № 800/482/17, який у своїй постанові від 10.04.2018 року, зазначає, що у розумінні КАС позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач повторно не з'явився до суду без поважних причин, що унеможливило об'єктивний розгляд справи, а тому дану адміністративну позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. 240 КАС України, суд
Клопотання представника відповідача- задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Одеської області №352 від 12.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині, що стосується ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст.295 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 16.10.2019 року.
Суддя Марин П.П.