08 жовтня 2019 року Справа № 160/6852/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а; код ЄДРПОУ 39394856) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-
19 липня 2019 року головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить:
- стягнути суму податкового боргу у розмірі 251832,36 грн. з платника податку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 251832,36 грн., який виник внаслідок несплати у встановлений законом строк узгоджених зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, з військового збору та штрафних санкцій. Податковим органом вчинялися заходи щодо стягнення податкового боргу у вигляді винесення та направлення на адресу боржника податкової вимоги форми «Ф» № 1347-53 від 04.01.2019 р., проте заборгованість у встановлені строки до бюджету сплачена (погашена) не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року позовну заяву головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року відкрито провадження у справі № 160/6852/19 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 05 вересня 2019 року. В подальшому розгляд справи перенесено на 24 вересня 2019 року.
З метою повторного виклику представників сторін, розгляд справи відкладено до 08.10.2019 року.
Сторони або їх уповноважені представники у призначене на 08.10.2019р. судове засідання не з'явились, а тому, з огляду на приписи п.1 ч.3 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд адміністративної справи №160/6852/19 в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступні обставини.
Матеріалами справи підтверджено, що фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку у головному управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.
За обліковими даними контролюючого органу відповідач має податкову заборгованість у загальному розмірі 251832,36 грн.
Так, в інтегрованих картках платника податків у фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг 251832,36 грн., у тому числі по податку на доходи фізичних осіб згідно: податкового повідомлення-рішення від 06.11.2018 року № 0560791304 на суму 198610,64 грн. та податкового повідомлення-рішення від 06.11.2018 року №0560781304 на суму 170,00 грн.
На податкове повідомлення-рішення від 06.11.2018 року №0560791304 нарахована пеня на виявлені органом ДФС суми заниження податкових зобов'язань на суму 33693,07 грн.
По військовому збору:
- податкове повідомлення рішення від 06.11.2018 року № 056080134 на суму 16550,89 грн.
На податкове повідомлення-рішення від 06.11.2018 року № 056080134 нарахована пеня на виявлені органом ДФС cуми занижень податкових зобов'язань на суму 2807,56 грн.
Позивач зазначив, що податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 158888,51 грн., (в тому числі пеня - 170 грн. + 39722,13 грн.) та з військового збору у сумі 13240,71 грн. (штрафні санкції - 3310,18 грн.) виник у відповідача 29.12.2018 р. внаслідок несплати податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені, донарахованих за актом документальної позапланової невиїзної перевірки за №60810/04-36-13-04/2942117588 від 18.10.2018р. фізичної особи ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. (далі - акт перевірки) та сформованих на підставі такого акта:
- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №0560791304 від 06.11.2018р. за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 198610 грн. 64 коп., з якої за податковим зобов'язанням 158888,51 грн. та за штрафними санкціями 39722,13 грн.;
- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №0560781304 від 06.11.2018р. по штрафним санкціям на суму 170,00 грн.;
Податковий борг з військового збору (код платежу 11011000) в сумі 16550,89 грн., (в тому числі пеня - 3310,18 грн.) виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пені, донарахованих згідно з:
- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №0560801304 від 06.11.2018р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 16550 грн.89 грн., з якої 13240,71 грн. за податковими зобов'язаннями та 3310, 18 грн. за штрафними санкціями.
Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується роздрукуванням зворотного боку інтегрованої картки платника, у зв'язку з несплатою вищезазначених сум податкові зобов'язання відповідача по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору набули статусу податкового боргу, у зв'язку з чим податковий орган звернувся до суду із зазначеним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
У відповідності до положень ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також неухильно додержуватись Конституції, законів України.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Пунктами 54.1, 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом 'V цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Зазначена вище податкова вимога від 04.01.2019р. №1347/53 була надіслана позивачем на адресу відпловідача у відповідності до вимог чинного законодавства, докази чого наявні у справі.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 58.2. ст.58 Податкового кодексу України - податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 58.3 ст.58 Податкового кодексу України - податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Так, зважаючи на відсутність доказів оскарження платником податкових повідомлень-рішень (форма «Р») №0560791304 від 06.11.2018р., №0560781304 від 06.11.2018р. , №0560801304 від 06.11.2018р., сума заборгованості відповідача за вказаним рішенням є узгодженою і набула статусу податкового боргу платника податків.
Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття "пеня", у відповідності до якого - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Статтею 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
- при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Згідно із п. 129.2 ст. 129 Податкового кодексу України - у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
Пунктом 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується:
- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України).
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Згідно з п.129.5 ст.129 Податкового кодексу України - зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України - податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України - у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.3, п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу контролюючим органом було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу №1347-53 від 04.01.2019р., яка не була вручена платнику податків та повернута на адресу податкового органу за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України - у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України - документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податі (його представнику).
Пунктом 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративно оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення - рішення або податкова вимога відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення - рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога надсилається.
У відповідності до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а такс державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до п.п. 19-1. 1.45 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 та п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зважаючи на наведене, суд робить висновок про те, що головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, як суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість, відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.
Відтак, з урахуванням відсутності відзиву на позов та з огляду на відсутність доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, суд вважає, що позов головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Водночас, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи №160/6852/19 позивач, як суб'єкт владних повноважень, не мав судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та/ або проведенням експертиз, що виключає підстави для присудження таких витрат на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а; код ЄДРПОУ 39394856) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути суму податкового боргу в розмірі 251832,36 грн. (двісті п'ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять дві гривні тридцять шість копійок) з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук