16 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2638/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Головне управління ПФУ у Волинській області, відповідач), у якому просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року, зарахувавши до страхового стажу роботу та заробітну плату на посаді головного бухгалтера у відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля" (ВП "Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля") за період з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2019 року (а.с.19-21).
В обґрунтування позову вказала, що в квітні 2019 року їй було призначено пенсію за віком. Однак при розрахунку розміру пенсії не було враховано стаж роботи та заробітну плату за період роботи з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2019 року у ВП "Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля". Позивач зазначила, що на її заяву Головне управління ПФУ у Волинській області листом від 23 липня 2019 року №719/Н-01 повідомило про відсутність підстав для врахування заробітної плати та стажу за період роботи з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2019 року при обчисленні розміру пенсії у зв'язку із відсутністю інформації щодо сплати страхових внесків за вказаний період роботи у ВП "Шахта № 9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля". ОСОБА_1 вважає таку відмову протиправною, оскільки вона не може нести відповідальність за неналежне виконання обов'язків підприємством-страхувальником. Разом з тим, довідкою від 11 липня 2019 року №22710 підтверджується, що страхові внески, які нараховані на заробітну плату позивача, перераховані ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП по квітень 2019 року включно до Нововолинського відділення Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області в повному обсязі.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою від 17 вересня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.26-28). В обґрунтування своєї позиції вказав, що пенсія ОСОБА_1 призначена Нововолинсько-Іваничівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області з 12 квітня 2019 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На момент призначення пенсії повний страховий стаж позивача становив 38 років 11 місяців 17 днів. Відповідач вказав, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При обчисленні розміру пенсії до страхового стажу не зараховано період роботи у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2019 року, оскільки за даними персоніфікованого обліку відомості про сплату страхових внесків за цей період відсутні. З наведених підстав вважає, що відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії, діяв правомірно, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Частиною другою статті 263 КАС України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 262 КАС України у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, розгляд справи по суті розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
З матеріалів пенсійної справи №191402 слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13 травня 2019 року звернулася із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.40). Рішенням Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 16 травня 2019 року №907630191402 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12 квітня 2019 року (а.с.32-33).
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.41-45) ОСОБА_1 16 лютого 2000 року прийнята на посаду головного бухгалтера у ДП "Шахта №9 "Нововолинська" ВО "Волиньвугілля" (05 травня 2003 року реорганізовано у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" - а.с.12), де продовжує працювати.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 після призначення пенсії зверталася Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою від 11 липня 2019 року, у якій просила зарахувати до страхового стажу для розрахунку пенсії період роботи у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" з грудня 2016 року по квітень 2019 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням цього страхового стажу (а.с.87). На звернення позивача Головне управління ПФУ у Волинській області листом від 23 липня 2019 року №719/Н-01 повідомило, що з урахуванням відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України при призначенні пенсії обчислено тривалість страхового стажу та враховано дані заробітної плати за період роботи включно по 30 листопада 2016 року та оскільки згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) інформація щодо сплати страхових внесків за період роботи у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2019 року відсутня, то підстав для врахування до стажу та заробітної плати зазначеного періоду при обчисленні пенсії немає (а.с.10).
Відповідно до відомостей пенсійної справи станом на 26 липня 2019 року страховий стаж ОСОБА_1 становить 38 років 11 місяців 17 днів (по 30 листопада 2016 року), останній період врахованої заробітної плати також по 30 листопада 2016 року (а.с.76-81).
Таким чином, спір виник з приводу відмови у зарахуванні до страхового стажу та заробітної плати для призначення пенсії за віком періоду роботи позивача з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2019 року у зв'язку з відсутністю у відповідача даних про сплату страхових внесків.
Як встановлено з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.84-85), 29 серпня 2019 року припинено як юридичну особу Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області реорганізоване шляхом його приєднання до Головного управління ПФУ у Волинській області.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частинами другою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування (частина перша статті 21 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
За приписами статті 1 Закону № 1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).
Частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою, дванадцятою статті 20 Закону №1058-IV встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки або зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а.
Як слідує з довідок від 08 липня 2019 року №215, від 11 липня 2019 року №227-10, виданих ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля", за період грудень 2016 року - квітень 2019 року ОСОБА_1 була нарахована та виплачена заробітна плата за роботу на посаді головного бухгалтера підприємства з утриманням єдиного соціального внеску у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок; станом на 11 липня 2019 року єдиний соціальний внесок, нарахований на заробітну плату ОСОБА_1 , сплачений по квітень 2019 року включно до Нововолинського відділення Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області у повному обсязі (а.с.8-9).
Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що позивачу на посаді головного бухгалтера у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу ці періоди роботи позивача.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
З урахуванням положень частини другої статті 9 КАС України, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача та відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України позовні вимоги слід задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Головного управління ПФУ у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" з 01 грудня 2016 року по 31 березня 2019 року; зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з 01 грудня 2016 року по 31 березня 2019 року у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" для розрахунку пенсії за віком та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вказаного стажу з 12 квітня 2019 року. Такий висновок обумовлений тим, що пенсія за віком призначена ОСОБА_1 з 12 квітня 2019 року.
Отже, позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом із позовними вимогами, які є пов'язаними між собою, позивач сплатила судовий збір у сумі 768,40 грн. згідно з квитанцією від 28 серпня 2019 року (а.с.2, 15), тому зважаючи на часткове задоволення позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 384,20 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22 В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи у Відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля" з 01 грудня 2016 року по 31 березня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи у Відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля" з 01 грудня 2016 року по 31 березня 2019 року для розрахунку пенсії за віком та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вказаного стажу з 12 квітня 2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд
Суддя Ж.В. Каленюк