ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" жовтня 2019 р. справа № 300/1719/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправною відмову щодо призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язання зарахувати до трудового стажу період роботи в КСП ім. Довбуша з 18.05.1993 по 04.08.2000 та призначити і виплачувати дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 16.07.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в порушення норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправно відмовлено у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не врахувавши до трудового стажу період роботи в КСП ім. Довбуша з 18.05.1993 по 04.08.2000, з підстав неможливості перевірити встановлений та вироблений мінімум вихододнів. ОСОБА_1 вважає, що стаж роботи в КСП ім. Довбуша з 18.05.1993 по 04.08.2000, належним чином підтверджений записами у трудовій книжці, а тому відповідачем протиправно не враховано при призначенні пенсії вказаний стаж. Враховуючи наведене, просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 263 КАС України (а.с.1-2).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 09.09.2019. Щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що позивач звернувся до Верховинського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 03.06.2019 та додатками до неї щодо призначення йому пенсії за віком із зниженям пенсійного віку, яка зареєстрована за № 1004. Однак 05.07.2019 вказані документи йому повернено, відповідно не було відмовлено позивачу у призначенні пенсії, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання неправомірною відмову у призначенні дострокової пенсії та у зарахуванні спірного періоду до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії та зобов'язання призначити пільгову пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Звертає увагу та те, що 16.07.2019 позивач звернувся до управління із заявою про визначення права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, на яку отримав відповідь-роз'яснення оформлену листом від 17.07.2019 № 93. Оскільки рішення відповідачем про відмову у призначенні пенсії щодо позивача не приймалось, вважає що підстави для визнання такої непровомірню відсутні. Вказує на те, що при призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю даних про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів період роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Довбуша з 18.05.1993 по 04.08.2000 в страховий стаж не підлягає врахуванню. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити (а.с.24-28).
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.03.2016 ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
03.06.2019 позивач звернувся до Верховинського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою № 1004 про призначення дострокової пенсії за віком, відповідно до вимог статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, 05.07.2019 ОСОБА_1 повернено документи на руки у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, що підтверджується розпискою-повідомленням (а.с.29-30).
Відтак, позивач звернувся до начальника Верховинського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 16.07.2019, згідно якої просив визначити право на призначення пенсії учаснику бойових дій (а.с.31).
Листом від 17.07.2019 № 93, ОСОБА_1 роз'яснено про відсутність права на пенсію із зниженням пенсійного віку, оскільки у нього немає необхідного страхового стажу. Зазначено, що загальний трудовий стаж позивача становить лише 22 роки 7 місяців 19 днів, в зв'язку із чим підстав для призначення пенсії немає(а.с.10).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058).
Статтею 1 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Таким чином, для виникнення в позивача права на призначення дострокової пенсії відповідно до статті 115 Закону № 1058-IV необхідними умовами є: наявність статусу військовослужбовця, який брав участь у бойових діях, досягнення віку 55 років та підтвердження наявності стажу роботи 25 років.
Суд зазначає, що відповідачем при вирішенні питання про наявність права на призначення дострокової пенсії ОСОБА_1 , не заперечуються факти учасника бойових дій та досягнення віку 55 років, однак у зв'язку з відсутністю даних про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів період роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Довбуша з 18.05.1993 по 04.08.2000 в страховий стаж не враховано.
Суд не погоджується із вищенаведеним висновком відповідача виходячи із наступного.
У відповідності до Закону № 1058-IV - страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхування та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом для визначення трудового стажу є трудова книжка, а у разі її відсутності або відповідних відомостей у ній уточнюючі довідки або рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
У випадку відсутності трудової книжки або в разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.
Проте, суд зазначає, що відповідачем не доведено з яких підстав встановлено, що визначений мінімум вихододнів (трудоднів) не вироблено позивачем.
Таким чином, судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивач з 18.05.1993 прийнятий шофером на роботу в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Довбуш та 04.08.2000 року його звільнено у зв'язку із ліквідацією підприємства (а.с.14-15).
Встановлені обставини справи свідчать, що трудова книжка позивача не містить записів про не відпрацювання необхідної кількості вихододнів.
Як наслідок, трудовою книжкою підтверджено період роботи ОСОБА_1 в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Довбуша з 18.05.1993 по 04.08.2000.
Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано, а тому безпідставно не взяті для призначення дострокової пенсії.
Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що не зарахування відповідачем до стажу роботи позивача період його роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Довбуша з 18.05.1993 по 04.08.2000, з підстав відсутності даних про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів на вище наведеному підприємстві протягом вище вказаного періоду, та незарахування до трудового стажу вказаний період є безпідставним, оскільки такий стаж роботи позивача підтверджений трудовою книжкою.
Таким чином, період роботи ОСОБА_1 в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Довбуша з 18.05.1993 по 04.08.2000 підлягає до зарахування у страховий стаж позивача.
Щодо твердження відповідача, про те що управлінням повернуто позивачу заяву з додатками від 03.06.2019 про призначення пенсії, а за заявою від 16.07.2019 надано відповідь, а не рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, суд зазначає наступне.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).
Таким чином, в органу Пенсійного фонду виникає обов'язок прийняти рішення за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, встановленій вказаним Порядком.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 у віці 55 років звернувся із заявою від 03.06.2019 щодо призначення пенсії за віком, як учаснику бойових дій, подавши документи про підтвердження страхового стажу відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області розглянувши вищенаведену заяву позивача, 05.07.2019 повернуло йому документи у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, що підтверджується підписом ОСОБА_1 . В порушення п.п. 4.3, 4.7 Порядку №22-1 (а.с.29-30).
Доказів, які б свідчили про те що позивачем не було дотримано порядку звернення до органу Пенсійного фонду із заявою від 03.06.2019 про призначення дострокової пенсії, відповідачем суду не надано.
Відтак, у зв'язку із тим, що у відповідача наявний обов'язок прийняти рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 03.06.2019 про призначення пенсії, суд дійшов висновку, що повертаючи ОСОБА_1 документи у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області фактично відмовило йому у призначенні дострокової пенсії за віком як учаснику бойових.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання призначити та виплачувати дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій, суд зазначає наступне.
Верховний Суд України у рішенні від 24.11.2015 року у справі № 816/1229/14 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку не виконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Суд також враховує положення обов'язкової до застосування судової практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden) від 24.03.1988. При вирішенні вказаної справи Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію. Проте досвід показує, що абсолютна точність недосяжна і що необхідність уникати надмірної жорсткості формулювань і слідувати за обставин, що змінюються, веде до того, що багато законів неминуче викладені в термінах, які більшою чи меншою мірою є невизначеними. Фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п.1 статті 8 Конвенції.
Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави.
Крім того, згідно до п. 65 вказаного рішення Суду втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті.
Відтак, суд вважає, що застосування дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень повинно мати чіткі межі застосування. І за наявності правової можливості відповідного органу прийняти одного з двох рішень суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова є неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, згідно приписів статті 245 КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
Таким чином, виходячи з встановлених у справі фактичних обставин, враховуючи встановлений у судовому порядку факт протиправності не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Довбуша з 18.05.1993 по 04.08.2000 та відсутності інших підстав для відмови позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком, суд вважає, що з метою повного захисту прав позивача, відповідача слід зобов'язати призначити позивачу дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з огляду на наявність всіх необхідних визначених законом умов.
За приписами частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV за загальним правилом пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення, шляхом зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 03.06.2019 року.
З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до трудового стажу період роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Довбуша з 18.05.1993 по 04.08.2000 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 03.06.2019.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , с. Кривопілля, Верховинський район, Івано-Франківська область, АДРЕСА_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.