30 вересня 2019 року Справа № 280/3432/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя
про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просить суд:
-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пільгової пенсії позивачці та зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоду роботи з 08.08.1998 року по 31.01.1991 року;
-зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 починаючи з 13.05.2019 року відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувавши до пільгового стажу за Списку №2 період роботи з 08.08.1989 року по 31.01.1991 року.
В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач посилається на те, що з 05.02.2017 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. 26.07.2018 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням періоду роботи з 08.08.1989 року по 31.01.1991 року до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2. Та відповідач листом відмовив в перерахунку пенсії та період роботи з 08.08.1989 року по 31.01.1991 року не буде зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2, оскільки професія шихтувальник, зайнятий на ремонті в цехах зі шкідливими умовами праці до 01.01.1992 року не була передбачена списком №2 виробництв, робіт, професій посад і показників, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року. Вважає, що дії відповідача є протиправними та період роботи позивача з 08.08.1989 року по 31.01.1991 року повинен бути зарахований до стажу, у зв'язку із чим просить позов задовольнити повністю.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №32702 від 07.08.2019), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що пільгове обчислення стажу роботи за Списком №1 було обчислено згідно довідки від 14.02.2017 року №43 виданої ПАТ «Запорізький завод феросплавів» за період з 01.01.1992 рок по 31.01.2017 року. Отже зарахувати період роботи з 08.08.1989 року по 31.12.1991 року до Списку №1 та здійснити перерахунок пенсії в управлінні не має жодних законних підстав, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах у період роботи з 08.08.1989 року по 31.12.1991 року не була підтверджена уточнюючою довідкою та не була підтверджена випискою із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, тому пенсія позивачу призначена та виплачується відповідно до норм чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 22.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі особистої заяви з 05.02.2017 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя і отримує пенсію.
Так, на запит адвоката від 03.04.2019 року, АТ «Запорізький завод феросплавів» повідомив своїм листом №140 від 03.05.2019 року, що період роботи позивача з 08.08.1989 року по 31.12.1991 року діяла Постанова Кабінету Кабміну СРСР від 22.08.1956 року №1173, згідно з яким професія шихтувальник віднесена до Списку №2. Згідно атестації робочих місць (наказ №73а від 20.03.1995) професія шихтувальник перейменована як шихтувальник, зайнятий обслуговуванням печей по виплавці марганцевих сплавів. У період роботи позивача з 01.01.1992 року діють Постанови Кабміну СРСР від 26.01.1991 №10, КМУ №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003, №461 від 24.06.2016 Про затвердження Списків виробництв, робіт, професій, посад, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах професія шихтувальник, зайнятий на обслуговуванням печей по виплавці марганцевих сплавів ставитися до Списку №1. Таким чином, період роботи з 08.08.1989 по 31.12.1991 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2, період роботи з 01.01.1992 по теперішній час за Списком №1 (а.с.12).
Позивачка 13.05.2018 року звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах зарахувавши до пільгового стажу період роботи за Списком №1 з 08.08.1989 року по 31.01.1991 року (а.с.13).
Однак відповідач своїм листом №344/А-9 від 29.05.2019 року відмовив в перерахунку пенсії з посиланням на те, що період роботи з 08.08.1989 року по 31.01.1991 року до пільгового стажу роботи за Списком №2 зараховано не буде, оскільки професія шихтувальник, зайнятий на ремонті в цехах зі шкідливими умовами праці до 01.01.1992 року не була передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій і показників, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року.
Вважаючи дії відповідача про відмову в перерахунку пільгової пенсії та зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи з 08.08.1989 року по 31.01.1991 року протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Положеннями статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів. Уточнююча довідка з підприємства надається лише у випадку відсутності записів у трудовій книжці.
Як вбачається із записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 08.08.1989 працювала на ПАТ «Запорізький завод феросплавів» у плавильному цеху шихтувальником 2 розряду; 01.12.1990 року присвоєно 3 розряд шихтувальника (а.с.9-10).
Згідно наказу №73а від 20.03.1995 атестації робочих місць професія шихтувальник перейменована як шихтувальник, зайнятий обслуговуванням печей по виплавці марганцевих сплавів.
Судом встановлено, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи позивача з 08.08.1989 року по 31.01.1991 року, оскільки виконувана робота до 01.02.1991 була передбачена Списком № 2.
Так, постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, розділом III якого передбачено професію позивача.
Згодом, постановою Кабінету Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» № 162 від 11.03.1994 року за, професію позивача «шихтувальник, зайнятий обслуговуванням печей по виплавці марганцевих сплавів» було віднесено до Списку № 1, а саме: 1030200а-19614 шихтувальники, зайняті на обслуговуванні печей по виплавці феромарганцю, ферованадію і марганцевистих сталей, шихтувальники по підготовці шихти, зайняті на обслуговуванні печей по виплавці марганцевих сплавів, користуються правом пільгового пенсійного забезпечення по Списку № 1.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
З аналізу вищенаведеного Порядку №383, суд приходить до висновку про наявність у позивача правових підстав для зарахування періоду роботи з 08.08.1998 року по 31.01.1991 року до пільгового стажу за Списком №1, будь-які інші підстави, що унеможливлюють зарахування до Списку №1 відповідачем суду не наведені.
Крім того слід зазначити щодо строків перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Згідно із ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Аналіз статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає підстави для висновку про те, що частиною 1 зазначеної статті врегульовано питання строків щодо призначення пенсії, а частиною четвертою - строку з якого здійснюється перерахунок пенсії.
Оскільки позивачка 13.05.2018 року звернулась із заявою до відповідача, в якій просила перерахувати пенсію, отже в силу положень ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія позивачу підлягає перерахунку з першого числа місяця, в якому пенсіонерка звернулась за перерахунком пенсії, тобто з 01.05.2018 року.
Аналогічної думки дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №296/9340/15-а (адміністративне провадження №К/9901/15156/18) у постанові від 09.08.2019 року.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пільгової пенсії ОСОБА_1 та зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоду роботи з 08 серпня 1998 року по 31 січня 1991 року.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 починаючи з 01 травня 2018 року відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувавши до пільгового стажу за Списку №2 період роботи з 08 серпня 1989 року по 31 січня 1991 року.
Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2б, код ЄДРПОУ 41248629) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Стрельнікова