11 жовтня 2019 рокум. Ужгород№ 260/696/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Стенавській А.М.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з'явився,
преставника позивача: адвокат Пеняк Іванна Володимирівна,
відповідач: Головне управління ДФС у Закарпатській області - представник ОСОБА_2 Жанета ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 11 жовтня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено та підписано 16 жовтня 2019 року.
20 травня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати неправомірною відмову Головного управління ДФС у Закарпатській області у наданні інформації, запитуваної у п. 1 адвокатського запиту адвоката Янєва М.О. від 01.03.2019 р. за № 03-2019/5 про надання інформації (разом з копіями підтверджуючих документів) щодо об'єкту оподаткування та здійснення перевірки органами ДФС; 2) зобов'язати Головне управління ДФС у Закарпатській області надати адвокату ОСОБА_1 запитувані у п. 1 адвокатського запиту від 01.03.2019 р. за № 03-2019/5 інформацію, а саме: чи був об'єкт “деревообробний цех” або будь-який інший об'єкт, розташований за адресою АДРЕСА_2 , об'єктом оподаткування Товариства з обмеженою відповідальністю “Пепшер” (код ЄДРПОУ 22104800) за період з 2015 р. по день отримання адвокатського запиту № 03-2019/5 (разом з копіями повідомлень про об'єкти оподаткування, або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або об'єкти, через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
22 травня 2019 року, відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що позивачем, як адвокатом, в процесі надання правової допомоги клієнту, на підставі ордеру про надання правової допомоги серії ЗР за № 49014 від 02.08.2018, був направлений на адресу відповідача адвокатський запит від 01.03.2019 за № 03-2019/5 про надання інформації щодо об'єкту оподаткування та здійснення перевірки органами ДФС , однак відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні інформації. Дану відмову позивач вважає протиправною, оскільки запитувана інформація не вимагає для надання письмової згоди платника податку , не є конфіденційною чи службовою інформацією та не є державною, банківською чи комерційною таємницею. Також зазначає, що якщо запитувані документи містили б інформацію з обмеженим доступом (персональні дані), копії таких документів в будь-якому випадку підлягають наданню для ознайомлення з інформацією, доступ до якої обмежений.
12 червня 2019 року представником відповідача подано до суду відзив, відповідно до якого відповідач вказує, що запитувана інформація щодо об'єктів оподаткування товариства з обмеженою відповідальністю «Пепшер» є інформацією з обмеженим доступом та стосується третіх осіб, то Головне управління ДФС у Закарпатській області відмовило у наданні позивачу інформації по пункту 1 адвокатського запиту. Разом з тим, Головне управління ДФС у Закарпатській області повідомила позивача, що перевірка достовірності наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Пепшер» документів та податкової інформації, щодо об'єктів оподаткування за період з 2015 по сьогоднішній день Головним управлінням ДФС у Закарпатській області не здійснювалось, тобто по пункту 2 адвокатського запиту було надано інформації, яка не відносилась до інформації з обмеженим доступом.
Під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2019 року, адвокат Янєв Микола Олександрович, в процесі надання правової допомоги клієнту (ПрАТ «Закарпаттяобленерго»), на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ЗР за № 49014 від 02.08.2018 р. (а.с. 21) направив на адресу Головного управління ДФС у Закарпатській області адвокатський запит від 01.03.2019 р. за № 03-2019/5 про надання інформації (разом з копіями підтверджуючих документів) щодо об'єкту оподаткування та здійснення перевірки органами ДФС (а.с. 15).
В адвокатському запиті № 03-2019/5 запитувалась така інформація (разом з підтверджуючими документами):
1) чи був об'єкт «деревообробний цех» або будь-який інший об'єкт, розташований за адресою м. Ужгород, АДРЕСА_3 . Пржевальського АДРЕСА_4 7, об'єктом оподаткування Товариства з обмеженою відповідальністю «Пепшер» (код ЄДРПОУ 22104800) за період з 2015 р. по сьогоднішній день (разом з копіями повідомлень про об'єкти оподаткування, або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або об'єкти, через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП);
2) чи здійснювалась органами ДФС перевірка достовірності наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Пепшер» (код ЄДРПОУ 22104800) документів та податкової інформації щодо об'єктів оподаткування за період з 2015 р. по сьогоднішній день (разом з наданням копій відповідних підтверджуючих документів) (а.с. 15-17).
11 березня 2019 року, у відповідь на адвокатський запит № 03-2019/5, позивачу надійшов лист Головного управління ДФС у Закарпатській області від 11.03.2019 р. за № 3044/АДВ/07-16-12-03-30 про те, що запитувана інформація, щодо об'єктів оподаткування Товариства з обмеженою відповідальністю «Пепшер» є інформацією з обмеженим доступом та стосується третіх осіб, то Головне управління ДФС у Закарпатській області відмовляє у наданні такої інформації. Разом з тим, повідомляє, що перевірка достовірності наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Пепшер» документів та податкової інформації, щодо об'єктів оподаткування за період з 2015 по сьогоднішній день Головним управлінням ДФС у Закарпатській області не здійснювалась (а.с. 19-20).
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи питання застосування до спірних правовідносин норм матеріального права та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
В адвокатському запиті № 03-2019/5 запитувалась така інформація (разом з підтверджуючими документами):
1) чи був об'єкт «деревообробний цех» або будь-який інший об'єкт, розташований за адресою м. Ужгород, вул. Пржевальського, 7, об'єктом оподаткування Товариства з обмеженою відповідальністю «Пепшер» (код ЄДРПОУ 22104800) за період з 2015 р. по сьогоднішній день (разом з копіями повідомлень про об'єкти оподаткування, або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або об'єкти, через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП);
2) чи здійснювалась органами ДФС перевірка достовірності наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Пепшер» (код ЄДРПОУ 22104800) документів та податкової інформації щодо об'єктів оподаткування за період з 2015 р. по сьогоднішній день (разом з наданням копій відповідних підтверджуючих документів) (а.с. 15-17).
11 березня 2019 року, у відповідь на адвокатський запит № 03-2019/5, позивачу надійшов лист Головного управління ДФС у Закарпатській області від 11.03.2019 р. за № 3044/АДВ/07-16-12-03-30 про те, що запитувана інформація, щодо об'єктів оподаткування Товариства з обмеженою відповідальністю «Пепшер» є інформацією з обмеженим доступом та стосується третіх осіб, то Головне управління ДФС у Закарпатській області відмовляє у наданні такої інформації. Разом з тим, повідомляє, що перевірка достовірності наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Пепшер» документів та податкової інформації, щодо об'єктів оподаткування за період з 2015 по сьогоднішній день Головним управлінням ДФС у Закарпатській області не здійснювалась (а.с. 19-20).
При цьому, за позовною вимогою позивач просить про надання інформації (разом з копіями підтверджуючих документів) щодо об'єкту оподаткування та здійснення перевірки органами ДФС. Однак, як слідує із вищевказаної відповіді ГУ ДФС у Закарпатській області відповідач чітко повідомив, що перевірка достовірності наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Пепшер" документів та податкової інформації, щодо об'єктів оподаткування за період з 2015 по день надання відповіді на цей запит Головним управлінням ДФС у Закарпатській області не здійснювалось.
Отже, вимога позивача в частині надання інформації по перевірці ТзОВ "Пепшер" відповідачем за адвокатським запитом виконана - 11 березня 2019 року, що підтверджується листом № 3044/АДВ/07-16-12-03-30, (а.с.19-20), та відповідно така вимога адміністративного позову в цій частині є безпідставною, та не підлягає до задоволення із зазначених вище судом підстав.
Щодо цієї ж позовної вимоги в частині щодо об'єкту «деревообробний цех» або будь-який інший об'єкт, розташований за адресою м. Ужгород, вул. Пржевальського, 7, об'єктом оподаткування Товариства з обмеженою відповідальністю «Пепшер» (код ЄДРПОУ 22104800) за період з 2015 р. по сьогоднішній день (разом з копіями повідомлень про об'єкти оподаткування, або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або об'єкти, через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП), суд дійшов до наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Украёїни.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес регулюється Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI “Про доступ до публічної інформації” (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076-VI) адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Згідно з частиною другої статті 24 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Стаття 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначає зміст такої інформації, зокрема публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” (№ 2939-VI), інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3)службова інформація.
Частина друга даної норми Закону визначає обмеження доступу до інформації при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Як слідує із листа відповідача від 11 березня 2019 року, підставою для відмови в наданні витребуваної інформації в частині стало те, що вказана інформація є інформацією з обмеженим доступом, а отже не може бути надана.
Частина сьома статті 6 цього Закону вказує, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Відповідно до статті 7 вказаного Закону, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно частини другої статті 21 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII “Про інформацію” конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Отже, конфіденційною інформацією про юридичну особу є виключно та інформація, доступ до якої обмежено юридичною особою, тобто є письмове застереження юридичної особи про обмеження доступу до наданої нею інформації.
Частиною першою статті 22 Закону “Про доступ до публічної інформації” № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках, зокрема: 1)розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2)інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
При цьому, згідно положень частини сьомої статті 6 Закону № 2939-VI обмеженню в доступі підлягає певна інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Відповідач мав право обмежити доступ лише до тієї частини інформації, яка є конфіденційною. Проаналізувавши питання з адвокатського запиту суд дійшов висновку, що такі містять ознаки публічної інформації.
Рішення або дії суб'єкта владних повноважень з приводу того чи є об'єкт, що розташований за певною адресою об'єктом оподаткування чи об'єкти пов'язані з оподаткуванням, або об'єкти через які провадиться діяльність за формою № 20 -ОПП не є інформацією з обмеженим доступом, оскільки відповідач не довів, а судом не встановлено, що така відноситься до конфіденційної, службової чи таємної.
Отже, під час розгляду справи, судом встановлено, що інформація, а також документи стосовно розгляду запиту адвоката Янєва М.О., що викладено у п.1 адвокатського запиту, не відноситься до інформації з обмеженим доступом.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправною відмову відповідача по ненаданню інформації та копій запитуваних адвокатським запитом від 01.03.2019 № 03-2019/5 документів та зобов'язання надати інформацію та копії документів, запитуваних адвокатським запитом є частково обґрунтованими і підлягають до задоволення в частині, що стосується публічної інформації.
За відсутністю прямо визначених у законі підстав до відмови (в частині, що стосується публічної інформації) вимоги заяви позивача підлягали виконанню. Жодного іншого законного способу поведінки відповідача не передбачено.
Крім того, як встановлено судом, в рамках досліджуваних правовідносин, позивач ОСОБА_1 діяв як адвокат (адвокатське об"єднання) за Договором № 38 про надання правової допомоги та додаткової угоди. За змістом укладеного Договору позивач в інтересах клієнта уповноважений звертатися із адвокатськими запитами та збирати документи, відомості про факти, що можуть бути використані як докази у встановленому законом порядку, отже Головне управління ДФС фактично неправомірно обмежило доступ адвоката до запитуваної інформації без встановленої законом правової підстави, (а.с.76).
Таким чином, для належного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДФС у Закарпатській області надати інформацію та копії документів, запитуваних за пунктом 1 адвокатського запиту від 01.03.2019 р. за № 03-2019/5 за винятком інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу свого рішення та дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, відповідні судові витрати пропорційно належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати неправомірною відмову Головного управління ДФС у Закарпатській області у наданні інформації, запитуваної у п. 1 адвокатського запиту адвоката Янєва М.О. від 01.03.2019 р. за № 03-2019/5 про надання інформації (разом з копіями підтверджуючих документів) щодо об'єкту оподаткування.
3. Зобов'язати Головне управління ДФС у Закарпатській області надати інформацію та копії документів, запитуваних за пунктом 1 адвокатського запиту від 01.03.2019 р. за № 03-2019/5 за винятком інформації з обмеженим доступом.
4. Стягнути з Головного управління ДФС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39393632, юр. адреса: вул.. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень, 40 коп.).
5. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
СуддяТ.В. Скраль