Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 жовтня 2019 р. Справа№200/10390/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, про визнання протиправною та скасування вимоги про стягнення боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Донецькій області від 29.06.2019р. № Ф-29769-17 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 40 946,43 грн. та зобов'язання ГУ ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів щодо ОСОБА_1 шляхом погашення (зменшення) заборгованості зі сплати єдиного внеску на суму 40 776,43 грн. та штрафу на суму 170,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані таким.
Місцезнаходженням позивача є м. Покровськ територія, на якій проводилася антитерористична операція (далі - АТО), а тому за приписами чинного законодавства під час проведення АТО платники єдиного внеску звільняються від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464).
В обґрунтування позовної вимоги щодо зобов'язання вчинити дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів щодо ОСОБА_1 здійснено посилання на наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні до суду не зверталися.
24 вересня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області надало відзив на позовну заяву, за змістом якого просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це таким.
Позивач є платником ЄСВ та в силу п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 зобов'язаний своєчасно нараховувати та сплачувати вказаний платіж. У свою чергу відповідач, як контролюючий орган, виконує обов'язки, встановлені ст. 25 вказаного закону та «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 499 (в редакції наказу Міністерства фінансів України 28.03.2016 № 393) зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 за № 609/28739. (далі Інструкція № 499)
Зазначає, що зміни внесені в закон № 2464 Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669 (далі - закон № 1669) втратили чинність згідно із законом № 911, з 01.01.2016, отже з цього періоду будь-які пільги для платників - відсутні.
Звертає увагу суду, що з 30.04.2018 на офіційному веб - сайті Президента України розміщено новину про те, що Президент України підписав Указ, яким завершується АТО і починається операція Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони. Тобто, на думку відповідача, Президент України офіційно оголосив про завершення АТО.
Вказана позиція також підтверджується листом Штабу Антитерористичного центру при СБУ до ГУ ДФС у Донецькій області від 23.10.2018, де зазначено, що АТО на території Донецької та Луганської областей припинено.
Звертає увагу суду, що частина боргу (4 970,76 грн.) сформувалася до початку проведення АТО.
Крім того, положеннями ч. 7 ст. 25 Закону № 2464 та Інструкції № 499, передбачено вичерпний перелік підстав для списання недоїмки з ЄСВ, у фактичних обставинах даної справи відповідні підстави відсутні.
Звертає увагу суду на постанову Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 805/257/18-а.
Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 перебуває на обліку у Покровсько-Добропільському управлінні ГУ ДФС у Донецькій області.
Згідно Свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_2 від 26.10.2012, ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 %, види діяльності 63.99 надання інших інформаційних послуг; 69.10 діяльність у сфері права.
20 травня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-29769-17 у загальному розмірі 40 946,43 грн., у тому числі: недоїмка 40 776,43 грн., штрафи 170,00 грн. станом на 30 квітня 2019.
Розрахунок до вимоги свідчить, що нарахування мало місце за період: з 22.04.2013 по 19.04.2019 на загальну суму 40 946,43 грн., що також підтверджується даними ІКП позивача.
Штрафні санкції у розмірі 170, 00 грн. нараховано 28.05.2013.
За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 07.08.2019 № 37985/6/99-99-11-05-02-25, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019 № Ф-29769-17 залишено без змін, а скаргу фізичної особи підприємця від 05.07.2019 № б/н без задоволення.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 122 КАС України, позивачем строк звернення до суду (21.08.2019 до суду подано позовну заяву) не пропущено.
Предметом спору у даній справі є правомірність винесення податковим органом спірної вимоги від 20.05.2019 № Ф-29769-17, а також перебування позивача, як платника єдиного внеску, на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, що обумовлює звільнення від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на період проведення антитерористичної операції та правомірність вимог щодо зобов'язання ГУ ДФС у Донецькій області вчинити відповідні дії щодо коригування облікових даних ОСОБА_1 .
Крім того, потребує уваги посилання відповідача на факт формування боргу позивача з єдиного внеску за період часу, коли АТО не проводилося.
Письмові докази, що містяться у матеріалах справи досліджені судом в порядку передбаченому ст. 211 КАС України.
Спір щодо фактичних обставин справи між сторонами - відсутній.
Правова позиція суду обґрунтована наступним.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:
« 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Місто Покровськ, на території якого розташований податковий орган на обліку якого перебуває позивач, як платник єдиного внеску, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).
Судом встановлено, що спірна вимога була складена відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за частково за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який звільняє платника єдиного внеску від виконання обов'язків зі сплати єдиного внеску, що передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Суд зазначає, що відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов'язку сплати внесків, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання за період з 14.04.2014 по 19.04.2019.
Посилання відповідача на закінчення антитерористичної операції, підтвердженням чого є Указ Президента України від 30.04.2018 року №116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» (указ для службового користування) є неприйнятними з огляду на те, що на час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014 є чинний, тобто період проведення АТО триває. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30.04.2018 року №116/2018 затверджено рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей». Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває, що спростовує доводи відповідача щодо завершення АТО.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 30 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268 від 18.01.2018 року були внесені зміни до деяких законодавчих актів України.
Так, статтею 3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» № 638 від 20.03.2003 року було доповнено абзацом 10: «антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку статті 51 Статуту Організації Об'єднаних націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України»
Отже, суд зазначає, що діючі норми права не містять кінцевої дати закінчення антитерористичної операції, а дають підстави вважати, що антитерористична операція продовжується з операцією об'єднаних сил.
Однак, суд погоджується із доводами ГУ ДФС у Донецькій області, що до 14.04.2014 позивач мав статус платника ЄСВ, нормативні підстави для звільнення від виконання обов'язків, передбачених Законом № 2464 були відсутні.
А тому контролюючим органом правомірно нараховано недоїмку та штрафні санкції до 14.04.2014. на загальну суму 4 970,76 грн.
При цьому, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. (п. 16 ст. 25 Закону № 2464)
Правомірність вказаного висновку підтверджується таким.
30 березня 2018 року Верховним Судом винесено рішення у зразковій справі (справа №812/292/18 адміністративне провадження №Пз/9901/22/18) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Зазначене рішення набрало законної сили 06 листопада 2018 року згідно постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18).
У даному рішенні поміж іншого закріплено, що Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах за зверненням платника єдиного внеску до суду з позовом до органів доходів і зборів з вимогами скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI.
Також визначено обставини, які можуть впливати на інше застосування норм права, а саме:
Перебування платника єдиного внеску, місцезнаходження якого зареєстроване на території населених пунктів, визначених переліком, де проводилася антитерористична операція, на обліку в органі доходів і зборів, яке розташоване за межами території проведення антитерористичної операції, виключає звільнення такого платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VІ.
Дочірні підприємства юридичної особи, структурні підрозділи юридичної особи, які є самостійними платниками єдиного внеску, підпадають під дію Закону № 2464-VІ в частині звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за умови перебування саме їх на обліку в органах доходів і зборів, які розташовані на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені абзацом третім пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, не застосовуються виключно в цей період. Положення цієї норми не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов'язків, які виникли до 14 квітня 2014 року та/або після закінчення антитерористичної операції.
Суд проаналізувавши висновки Верховного Суду щодо обставин, які можуть спричиняти інше застосування норм права ніж викладене у даній зразковій справі (щодо нарахування штрафних санкцій), констатує, що у справі, яка розглядається вбачаються обставини, які виключають звільнення платника єдиного внеску від відповідальності за несвоєчасну сплату останнього.
Оскільки, за матеріалами справи встановлено, що донарахування штрафних санкцій та частково недоїмки мало місце до початку АТО, то підстави для визнання протиправним та скасування спірної у справі вимоги у такій частині, на переконання суду відсутні.
Щодо позовних вимог про коригування даних інформаційної системи ГУ ДФС у Донецькій області щодо ОСОБА_1 шляхом погашення (зменшення) заборгованості зі сплати єдиного внеску на суму 40 776,43 та штрафу на суму 170,00 грн.
Суд погоджується із доводами відповідача, що норми ч. 7 ст. 25 Закону України № 2464 та п. 9 розділу VI Інструкції № 449 є спеціальними щодо даних правовідносин, а позивачем відповідно не наведено підстав для їх реалізації.
Крім того, суд погоджується із доводами відповідача, що п. 94 розділу VIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 не містить приписів, які б зобов'язували податковий орган не здійснювати повноваження щодо обліку на нарахування ЄСВ.
Більше того, підставою для часткового скасування спірної у справі вимоги є положення Закону № 2464, які звільняють платника від виконання обов'язків щодо сплати ЄСВ на певний час, однак не скасовують такі обов'язки, про що сказано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 справа № 812/292/18-а.
На наявність обставин, які передбачені абз. 4 п. 94 розділу VIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 позивач в обґрунтування вимог у даній частині позову не посилався.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДФС у Донецькій області від 20 травня 2019 року № Ф-29769-17 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 35 975,67 грн. складена в супереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні даної справи суд врахував висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №805/775/16-а, від 30 березня 2018 року у справі № 812/292/18, від 21 вересня 2018 року у справі №805/3636/16-а, від 21 серпня 2018 року у справі №805/826/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі №812/89/16, від 30 січня 2018 року у справі № 812/505/17, від 30.03.2018 року у зразковій справі № 812/282/18, від 27.11.2018 у справі № 805/257/18а.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 384,20 грн.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 139, 242, 244-250, 255, 258, 262 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправною та скасування вимоги про стягнення боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Донецькій області від 20 травня 2019 року № Ф-29769-17 на загальну суму 35 975,67 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 384,20 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 17 жовтня 2019 року.
Суддя І.В. Буряк