м. Вінниця
16 жовтня 2019 р. Справа № 120/2652/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії та має загальний трудовий стаж 34 роки. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку у відповідності до положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надав усі необхідні документи. За наслідками розгляду вказаної заяви, відповідач рішенням комісії № 3839 від 02.11.2018 року відмовив позивачеві в призначенні такої пенсії, з огляду на відсутність необхідних документів для призначення пенсії, зокрема довідки встановленої форми (ф. 122), яка, на думку останнього, є основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 21.08.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та запропоновано відповідачу подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали відзив на позовну заяву (відзив).
Копію ухвали про відкриття провадження у справі вручено відповідачу за адресою реєстрації, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення.
09.09.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі та повідомив, що ОСОБА_1 звернувся 23.10.2018 року до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці за призначенням пенсії відповідно до статті 55 Закону №796 із зменшенням пенсійного віку.
Відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.1 1.2005 року №22-1 при зверненні за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначеного законом, особи, а саме учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І-ІІІ категорії, повинні надати:
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про перереєстрацію, дату її проведення та вкладку до посвідчення;
- довідку ф. 122 (про періоди перебування в зоні відчуження).
Основним документом, який визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження є довідка ф.122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.
У разі неможливості подання довідки за формою 122 внаслідок ліквідації підприємств, установ, організації для визначення права на призначення пенсії надаються первинні документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.
Оскільки позивач не надав довідки відповідної форми 122 та інших первинних документів, які підтверджують безпосередньо участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 22.05.1986 року по 26.05.1986 рік, тому управління рішенням від 02.11.2918 року №3839 відмовило ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до п.1 ст.55 Закону №796 у зв'язку із відсутністю необхідних документів.
З урахуванням викладеного, вважає, що управління діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Також 09.09.2019 року до суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва. Клопотання обґрунтовується тим, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 628 від 22.08.2018 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Ухвалою суду від 15.10.2019 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва задоволено та допущено в порядку процесуального правонаступництва заміну відповідача у цій справі з управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20.08.2002 року.
З 01.09.1981 року по 25.06.1987 року ОСОБА_1 навчався у Вінницькому медичному інституті ім. М.І.Пирогова.
Відповідно до наказу №125 по Вінницькому медичному інституті ім. М.І.Пирогова у період з 22.05.1986 року по 26.05.1986 року у складі групи викладачів та студентів медичного інституту позивач був направлений у Житомирську область, Народицький район в села Довгий ліс, Омельники (зона відчуження) для надання медичної допомоги населенню, постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС.
Відповідно до витягу з протоколу від 16.08.2002 року №139 Комісії по вирішенню спірних питань, пов'язаних із визначенням статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Житомирській обласній державній адміністрації ОСОБА_1 визнано учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який з 22.05.1986 року по 26.05.1986 року надавав медичну допомогу населенню в сіл Довгий ліс, Омельники Народицького району Житомирської області (зона відчуження).
У 23.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку в порядку ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надав необхідний пакет документів.
02.11.2018 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці рішенням комісії №3839 відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії в зв'язку із відсутністю необхідних документів для призначення пенсії.
Підставою для відмови стало відсутність у ОСОБА_1 довідки форми 122, яка на думку органу Пенсійного фонду є основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження, тому період з 22.05.1986 року по 26.05.1986 рік, як роботу в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не був зарахований ОСОБА_1 .
Вважаючи дії відповідача щодо не призначення пенсії протиправними, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір суд виходить за наступного.
Дані правовідносини врегульовано Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до частини третьої статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Приписами статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ передбачено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 1) з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років; 2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років; 3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.
З контексту наведеної норми ст. 55 Закону №796-ХІІ можна дійти висновку, що обов'язковою умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу (аналогічний правовий висновок наведений в тексті постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 280/1162/16-а).
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, зокрема, населених пунктів, які вважаються зоною відчуження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року №106.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
За змістом статті 65 цього Закону документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.
В пункті 10 цього Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Відповідно до пп. "ґ" п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року справа №205/8713/16-а.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , видане безстроково. Доказів скасування або анулювання виданого позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС сторони до суду не надали.
Окрім того, участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується також:
- випискою із наказу по Вінницькому медичному інституту ім. М.І.Пирогова від 25.06.1986 року №125, в якому зазначено, що на підставі усної вказівки заступника Міністра охорони здоров'я УРСР, була направлена група викладачів та студентів з 22 по 26 травня 1986 року у Житомирську область, (зона відчуження) для надання допомоги органам охорони здоров'я. Серед інших викладачів та студентів Вінницького медичного інституту ім. М.І.Пирогова у складі групи ІІІ-б, знаходився ОСОБА_1 , як студент V курсу;
- витягом з протоколу від 16.08.2002 року №139 Комісії по вирішенню спірних питань, пов'язаних із визначенням статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Житомирській обласній державній адміністрації, яка визнала ОСОБА_1 учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який з 22.05.1986 року по 26.05.1986 року надавав медичну допомогу населенню в селах Довгий ліс, Омельники Народицького району Житомирської області (зона відчуження);
- довідкою - підтвердженням, виданою Народницьким територіальним медичним об'єднанням, від 18.07.2002 року №423, в якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно з 22.05.1986 року по 26.05.1986 року знаходився у відрядженні в Народницькому районі з метою проведення йодної профілактики населенню сіл Довгий ліс, Омельники;
- довідкою, виданою управлінням охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації, від 09.08.2002 року за №4469/04, в якій зазначено, у відповідності до наказу Вінницького медичного інституту ім. М.І.Пирогова від 25.06.1986 року за №125 студент ОСОБА_1 , ІІІ-б групи, 5 курсу, направлявся для надання допомоги органам охорони здоров'я Житомирської області з 22.05.1986 року по 25.05.1986 року.
Отже, враховуючи вищезазначені документи, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 в період з 22.05.1986 року по 26.05.1986 року дійсно працював у зоні відчуження та брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно із ч. 3 ст. 65 Закону №796-ХІІ слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 № 21-1048во06 та від 04.09.2015 № 690/23/15-а. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.
Таким чином, суд вважає, що позивачем разом із заявою відповідачу було подано достатньо та в належній формі документи для підтвердження періоду роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періоду з 22.05.1986 року по 26.05.1986 рік, як роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають задоволенню.
В свою чергу, відмова відповідача щодо призначення пенсії позивачу на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 10 років, яка викладена у рішення комісії по розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України №3839 від 02.11.2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1.6. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу 23.10.2018 року, саме з цієї дати його права підлягають відновленню, шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 КАС України).
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 року у справі № 802/2236/17-а.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періоду з 22.05.1986 року по 26.05.1986 рік, як роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії по розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України №3839 від 02.11.2018 року управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на 10 (десять) років ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з дати його звернення із відповідною заявою - 23.10.2018 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).
Рішення у повному обсязі виготовлене 16.10.2019 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна