65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні клопотання та
повернення заяви про визнання кредиторських вимог
"17" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2440/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
дослідивши матеріали клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору
та матеріали справи
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спектр-Агро”
до боржника: Приватного підприємства „Альфа-Ком” (66800, Одеська обл., Ширяївський район, смт. Ширяєве, вул. Коробченка, буд. 13; код ЄДРПОУ 34858097)
про визнання банкрутом
Встановив:
Ухвалою підготовчого засідання суду від 05.12.2018р. відкрито провадження у справі № 916/2440/18 про банкрутство Приватного підприємства „Альфа-Ком” (далі - ПП„Альфа-Ком”); визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Спектр-Агро” (далі - ТОВ „Спектр-Агро”) до ПП „Альфа-Ком” в сумі 1 360 062, 95 грн.; заявлені вимоги, які складаються з пені в сумі 45 764, 23 грн. ухвалено врахувати в реєстрі вимог кредиторів із задоволенням в шосту чергу; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ПП „Альфа-Ком”; призначено розпорядником майна боржника ПП „Альфа-Ком” арбітражного керуючого Чумака І.В.
Ухвалою попереднього засідання суду від 23.01.2019р. затверджено реєстр вимог кредиторів ПП „Альфа-Ком” з вказівкою розміру вимог кожного кредитора та черговості їх задоволення.
19.03.2019р. Господарським судом Одеської області прийнято постанову про визнання ПП „Альфа-Ком” банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косякевича С.О.
З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, 20.03.2019р. здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ПП „Альфа-Ком” банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в мережі Інтернет за № 58281.
28.05.2019р. Головне управління ДФС в Одеській області звернулося із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника ПП „Альфа-Ком” на суму 8743, 34 грн. (3473, 34 грн. (основний борг) + 5270 грн. (ш/с).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2019р. відмовлено Головному управлінню ДФС в Одеській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника та продовження строку для усунення недоліків строком на один місяць; встановлено Головному управлінню ДФС в Одеській області строк для усунення недоліків заяви про визнання грошових вимог до 05.07.2019р. включно; зобов'язано Головне управління ДФС в Одеській області надати докази сплати судового збору в установленому Законом України „Про судовий збір” порядку та розмірі; оригінали доказів надсилання копії заяви і доданих до неї документів ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Косякевичу С.О.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2019р. продовжено Головному управлінню ДФС в Одеській області встановлений строк для усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог до 07.08.2019р. включно; зобов'язано Головне управління ДФС в Одеській області надати: докази сплати судового збору в установленому Законом України „Про судовий збір” розмірі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.08.2019р. продовжено Головному управлінню ДФС в Одеській області встановлений строк для усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог до 09.09.2019р. включно; зобов'язано Головне управління ДФС в Одеській області надати докази сплати судового збору в установленому Законом України „Про судовий збір” розмірі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2019р. продовжено Головному управлінню ДФС в Одеській області встановлений строк для усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог до 11.10.2019р. включно; зобов'язано Головне управління ДФС в Одеській області надати докази сплати судового збору в установленому Законом України „Про судовий збір” розмірі.
Таким чином, з метою розгляду вимог Головного управління ДФС в Одеській області як кредитора, ухвалами суду від 31.05.2019р., 09.07.2019р., 12.08.2019р. та від 11.09.2019р. заявнику були створені належні умови для усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог шляхом продовження строку для їх усунення.
15.10.2019р. Головне управління ДФС в Одеській області звернулося із клопотанням про постановлення ухвали про відстрочення сплати строком на один місяць судового збору. В обґрунтування викладеного зазначено про відсутність можливості здійснити сплату судового збору за заяву у зв'язку з тим, що операції на рахунках ГУ ДФС в Одеській області тимчасово зупинено Державною казначейською службою України у відповідності до п. 29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, що підтверджується листом Головного управління ДКСУ в Одеській області від 11.05.2019р. №10-08/1541. Державною фіскальною службою України з метою відновлення руху коштів на рахунках, терміново вживаються відповідні заходи та дії, спрямовані на виконання вимог вищевказаного Порядку. Заявник у клопотанні посилається на правову позицію Верховного Суду від 27.03.2018р. по справі №804/243/16, відповідно до якої повернення апеляційної скарги у зв'язку із несплатою судового збору не повинно перешкоджати доступу до правосуддя, що захищається ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, та на положення ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Ч. 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Ч. 1 ст. 38 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Враховуючи те, що розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, перевірка відповідності поданих таких заяв також здійснюється відповідно до положень ст. 23 вказаного Закону.
Ч. 3 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до п. 10 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019р. - 1921 грн.
Таким чином, заявник зобов'язаний до заяви про визнання кредиторських вимог надати докази сплати судового збору за її подання у сумі 3 824 грн., однак таких доказів заявником не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір” відсутні підстави відстрочення сплати судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог Головним управлінням ДФС в Одеській області, оскільки не має умов передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір”, наявність яких є обов'язковою для такого відстрочення, господарський суд відмовляє у задоволені клопотання про постановлення ухвали про відстрочення сплати строком на один місяць судового збору.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Положеннями ст. 9 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Згідно ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).
У рішенні Європейського суду з прав людини зі справи „Шульга проти України”, (заява N 16652/04) від 02.12.2010р. зазначено, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
При цьому, суд зазначає, що затягування строку ліквідаційної процедури, визначеного Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, може відобразитись в певних негативних фінансових наслідках для боржника, арбітражного керуючого, оскільки останній, як самозайнята професійною діяльністю особа, має виконувати функції ліквідатора за грошову винагороду; для кредиторів, оскільки мають право на задоволення своїх вимог у передбачений вказаним Законом строк.
Судом встановлено, що на протязі майже п'яти місяців заявнику були створені належні умови для усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог шляхом продовження строку для їх усунення чотирма ухвалами суду.
Щодо посилання заявника на правову позицію Верховного Суду від 27.03.2018р. про те, що повернення апеляційної скарги у зв'язку із несплатою судового збору не повинно перешкоджати доступу до правосуддя, суд зазначає, що по-перше, це не стосується даного випадку, оскільки заявник звернувся із заявою про визнання кредиторських вимог, а не з апеляційною скаргою; по-друге, передбачений Законом України „Про судовий збір” обов'язок сплати судового збору за подання заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника, не є перешкодою доступу до правосуддя, а безпідставне надання пільг з реалізації даного обов'язку одному з учасників судового процесу має наслідком порушення прав інших учасників та суперечить принципу рівності сторін у господарському процесі.
Суд також звертає уваги на те, що судочинство в господарських судах, в тому числі і розгляд справ про банкрутство здійснюється за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, тоді як заявник посилається на положення ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ч. 1 ст. 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.
Враховуючи те, що Головним управлінням ДФС в Одеській області до заяви про визнання кредиторських вимог не додано доказів сплати судового збору та вказані в ухвалах суду недоліки, строк усунення яких неодноразово продовжувався судом, не усунені, суд повертає заяву Головного управління ДФС в Одеській області про визнання кредиторських вимог на підставі ч. 2 ст. 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
При цьому, суд звертає увагу на те, що в прохальній частині клопотання (п. 2) наявний запис стосовно виправлення та підпис особи без вказівки ініціалів, прізвища та посадового становища.
Керуючись ст.ст. 23, 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 8 Закону України „Про судовий збір”, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд
1.Відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області у задоволенні клопотання про постановлення ухвали про відстрочення сплати строком на один місяць судового збору.
2.Заяву Головного управління ДФС в Одеській області про визнання кредиторських вимог до Приватного підприємства „Альфа-Ком” на суму 8743, 34 грн. повернути заявнику без розгляду.
3.Матеріали заяви з додатком надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили 17.10.2019р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Додаток: заява про визнання кредиторських вимог з додатками.
Копію ухвали з додатками надіслати: Головному управлінню ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).
Суддя Л.І. Грабован