65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1388/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Ловга І.С.
за участю представників сторін:
від позивачів: ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами": Молчанов П.В. керівник (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);
ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна": не з'явився;
від відповідача: Подольна Т.А. адвокат;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзик Україна", Приватного підприємства "Світова музика" до відповідача Фізичної особи - підприємця Стрєлковської Тетяни Віталіївни про стягнення 245888,00грн.
Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» звернулися до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Фізичної особи - підприємця Стрєлковської Тетяни Віталіївни 245888,00грн.
В обґрунтування позовних вимог Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» посилається на порушення Фізичною особою - підприємцем Стрєлковською Тетяною Віталіївною майнових прав суб'єкта авторського права.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2019р. відкрито провадження у справі №916/1388/19, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.06.2019р. о 11:20.
У зв'язку із неявкою в підготовче засідання представників сторін, ухвалою суду від 18.06.2019р. було відкладено підготовче засідання на 09.07.2019р. о 11:40 та викликано учасників справи у підготовче засідання.
В підготовчому засіданні від 09.07.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 30.07.2019р. о 10:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2019р. викликано сторін у підготовче засідання відкладене на 30.07.2019р. о 10:30.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
24.9р. за вх.суду№14748/19 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує.
30.07.2019р. за вх.суду№15163/19 позивач ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» надав до суду відповідь на відзив.
В підготовчому засіданні від 30.07.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 22.08.2019р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2019р. викликано сторін у підготовче засідання відкладене на 22.08.2019р. о 12:00.
21.08.2019р. за вх.суду№16830/19 відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.08.2019р. закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 10.09.2019р. о 09:40.
В судовому засіданні від 10.09.2019р. було оголошено перерву на 08.10.2019р. о 10:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2019р. викликано сторін у судове засідання на 08.10.2019р. о 10:00.
04.10.2019р. за вх.суду№2-4818/19 відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відмовив у його задоволенні оскільки вказане клопотання було подано після початку розгляду справи по суті, а відповідно до ч.3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
В судовому засіданні від 08.10.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/1388/19.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" зазначає, 24.01.2014р. між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (позивач, Організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» (позивач, Видавник) укладено договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами (далі договір №АВ-24012014/01) відповідно до умов якого Видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, які належать або протягом дії договору будуть йому належати, а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особам, відповідно до умов договору (п.2.1. договору №АВ-24012014/01).
Відповідно до п.п.2.2.,2.3 договору №АВ-24012014/01 надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату. Організація здійснює колективне управління відповідно до договору на території України.
Згідно пп.5.1.1. п.5.1. договору №АВ-24012014/01 Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами Видавника на публічне використання: а) публічне виконання об'єктів авторського права як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців (у живому виконанні) так і за допомогою технічних пристроїв та процесів, під час гастрольних заходів (на концертах) - як з платним та к і з безкоштовним входом, а також - в громадських місцях при проведенні культурно-масових заходів; б) публічне виконання об'єктів авторського права як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців так і за допомогою технічних пристроїв та процесів у місцях здійснення господарської діяльності (підприємства торгівлі та послуг, заклади громадського харчування), а також в інших місцях, де присутні або можуть бути присутні особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих, незалежно від того, присутні вони в одному місці та в один і той же час або у різних місцях та в різний час; в) публічне виконання об'єктів авторського права при публічному виконанні (показі чи демонстрації) аудіовізуальних творів та послуг в кінотеатрах, підприємствах торгівлі та послуг, заклади громадського харчування, а також театральне виконання об'єктів авторського права - подання об'єктів авторського права на театральній чи інший сцені шляхом гри, співу, виконання за допомогою будь-яких пристроїв та процесів, у складі театральної постановки.
Пунктами 9.1., 9.2 договору №АВ-24012014/01 Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України та цього договору будь-які юридичні дії, направлені на забезпечення та захист майнових прав Видавника на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за договором. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання з метою захисту прав Видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами має право: пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації, вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторський прав Видавника, за умов отримання попередньої згоди Видавника.
Пунктом 12.1 договору №АВ-24012014/01 сторони встановили, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково.
ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" зазначає, що 01.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер/Чаппелл» (Видавник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» (Субвидавник) укладено ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-Д (далі договір №ВЧ-01112014/02-Д) відповідно до умов якого Видавник надає Субвидавнику право на використання протягом строку на території та способами, зазначеним у договорі всіх творів, що входять в Каталог Видавника за виключенням Продакшн Музики.
Відповідно до п.2.3. договору №ВЧ-01112014/02-Д Субвидавник має право використовувати твори протягом строку на території на умовах виключної ліцензії наступними способами: публічне виконання творів в живому виконанні або за допомогою технічних засобів, за виключенням права на здійснення постановки творів, які надаються на умовах виключної ліцензії за умови попередньої згоди з Видавником та права виконання у цифровому форматі, яке надається на умовах невиключної ліцензії за умови попереднього узгодження з Видавником; відтворення творів або їх частини у будь-якій матеріальній формі, шляхом механічного або електронного відтворення творів на території на будь-яких носіях звукозапису або іншим способом, який відомий на теперішній час або може бути розроблений в майбутньому для звукозапису; повідомлення творів в ефір (у тому числі шляхом ретрансляції), повідомлення творів на радіо або телебаченні за допомогою кабелю (у тому числі шляхом ретрансляції).
До договору №ВЧ-01112014/02-Д між сторонами були укладені додаток №1 «Роздруківка №25 з каталогу музичних творів», «Роздруківка №26 з каталогу музичних творів» та додаток №1/2.
Станом на 16.07.2017р. тобто на момент виявлення фактів порушень з боку відповідача, позивач мав виключні майнові права щодо зазначеного музичного твору, підтвердив це діючою угодою, а тому позивач ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" мав право управляти ними також на підставі діючої угоди із позивачем ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна».
Відповідно до ст. 7, 15, 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" є належним суб'єктом майнових авторських прав і має право звернення до суду в його інтересах.
ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" зазначає, що 16.07.2017р. її представником Гавзінським Е.І. була проведена фіксація фактів використання музичних творів у приміщенні кафе «FortyFive.Boozer&Bakery» (м. Одеса, Катерининська площа, 1). Фіксація була проведена як шляхом складання відповідних актів фіксації, так і проведенням відеозаписів використання відповідачем музичних творів. За результатами проведених дій була проведена перевірка наявності прав на використані відповідачем музичних творів у правовласників, правами яких управляє ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами". Внаслідок перевірки було виявлено, що майнові авторські права на музичний твір «Vogue (Mart Remix)», які належать позивачу ТОВ "Ворнер Мьюзик Україна".
В підтвердження факту використання відповідачем музичного твору музичний твір «Vogue (Mart Remix)» ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" надана копія акту фіксації №16/07/17 від 16.07.2017 р., складеним представником ОКУ Гавзінським Едуардом Ігоровичем, відеозаписом (фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів) від 16.07.2017 р.; рахунком від 16.07.2017р., банківським чеком від 16.07.2017р. на суму 49,00грн., банківським чеком від 16.07.2017р. на суму 25,00грн., фіскальним чеком від 16.07.2017р.
ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" вказує, що для факту публічного виконання не мас значення спосіб подання музичного твору, а також пристрої і процеси - за допомогою яких здійснюється таке подання (за винятком способів пристроїв і процесів для публічного сповіщення - який є окремим видом використання при якому звук не сприймається людським вухом і застосовується з іншою метою - для передачі сигналу на відстань), а достатнє лише сприйняття на слух музичних творів (звукової хвилі - яка сприймається на слух, а не зором) сторонніми особами які перебувають у публічному (громадському місці), чи можуть там перебувати. законом встановлено право, відповідно до якого користувач (в нашому випадку відповідач) перед використанням музичних творів серед сторонніх осіб має отримати дозвіл суб'єкта майнових авторських прав або організації колективного управління на таке використання. Таким порушенням в тому числі є використання музичного твору (подання звукової хвилі в діапазоні і частоті, яка сприймається слухом людини) серед сторонніх осіб без дозволу і без сплати відповідної винагороди.
Як стверджує позивач ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" використання відповідачем зазначеного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, чим допущені порушення, передбачені вимогами п. а, ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Щодо розрахунку суми компенсації ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 245888,00грн. яка складається із 128 розрахункових величин.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача суму компенсації у розмірі 245888,00грн.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» в засідання суду не з'явився, пояснень щодо позовних вимог не надав.
Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що згідно положень ч. 1 ст. 48 Закону України «Про авторське право та суміжні права» організація колективного управління після її державної реєстрації зобов'язана протягом 30 днів стати на облік в Установі. Про облік організацій колективного управління Установа здійснює публікацію у своєму офіційному бюлетені. Отже, після реєстрації організації колективного управління такий суб'єкт отримує свідоцтво. Так Позивачем ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" було отримано свідоцтво про облік організації колективного управління №18/2011 від 24.01.2011р. Як визначено п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав» №2415-V1II від 15.05.2018р. свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій колективного управління, видані до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через дев'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у сферах, щодо яких Закон передбачає здійснення розширеного та обов'язкового колективного управління, - з оголошеної Установою відповідно до частини четвертої статті 15 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері.
Відповідач вказує, що як вбачається із вказаного Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав» з 23.04.2019р. свідоцтво позивача про облік організації колективного управління ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" №18/2011 від 24.01.2011р. втратило чинність. При цьому, позивач не надав суду інформації стосовно зміни ним організаційно-правової форми та приведення юридичної особи ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» у відповідність до вимог чинного Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав», не надав суду дійсне свідоцтво про облік організацій колективного управління.
Відповідач стверджує, що на момент звернення ПО «Організація колектив но управління авторськими та суміжнимиправами» у травні 2019р. до суду така Організація не була наділена повноваженням для представництва інтересів правовласника ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна», оскільки така юридична особа не відповідає вимогам Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав», а саме не має свідоцтва про облік організацій колективного управління, яке дійсне на час звернення до суду. Організація на підтвердження своїх повноважень на звернення з даним позовом посилається, зокрема, на договір про управління майновими авторськими правами №АВ-14012014/01 від 24.01.2014р., укладений між ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (Організація) та ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна». Пунктом 9.2 розділу 9 договору передбачено, що у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання, з метою захисту прав Видавника та реалізації своїх повно важень по управлінню цими правами має право: пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації (п. 9.2.1), вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав Видавника за умовотримання попередньої згоди Видавника (пп. 9.2,2). Пунктом 9.5 договору встановлено, що дії, визначені в пп. 9.2.2 цього договору, Організація здійснює за умов отримання попередньої письмової згоди Видавника.
Як вказує відповідач, позивач ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», на виконання ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, не надав доказів, а саме попередньої письмової згоди ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна».
Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до ст. 45 Закону України «Про авторське право та суміжні права» суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особи сто, через свого повіреного, через організацію колективного управління. Згідно абз. 2, ч. 1, ст. 48 вищевказаного Закону, організації колективного управлін ні діють на основі статутів, що затверджуються в установленому порядку і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і суміжних прав. В додатках до позовної заяви, а саме в додатку до ліцензійного договору №1-01112014/02-Д від 01.11.2014р. укладеного між ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна» та ТОВ «Ворнер/Чаппелл» міститься лише згода ТОВ "Ворнер/Чаппелл" з правом ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" доручати судове представництво ПО "ОКУАСП" на підставі договору управління майновими авторськими правами, тоді як письмова згода ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" про надання дозволу ПО "ОКУАСП" на судовий захист майнових прав Видавника на об'єкти авторського права в додатках до позову відсутня.
Відповідач вказує, що акт фіксації №16/07/17 від 16.07.2017р.. відеозапис та чеки є неналежними та недостатніми доказами оскільки неможливо встановити дійсні обставини справи, а саме чи справді особа яка провозила таємну зйомку уповноважена ПО «ОКУАСП» на виявлення незаконного використання творів та здійснення фіксації і вживання заходів для усунення таких порушень.
Щодо розміру компенсації, відповідач вказує, що позивачем надано розмір компенсації 128 розрахункових величин яка більше мінімального розміру компенсації майже в 13 разів і менше максимального розміру компенсації більше ніж у 390 разів). З урахуванням цього розрахунку розмір компенсації в інтересах позивача складає 128*1921 = 245 888,00грн. за використання музичного твору «Vogue (Mart remix)». Відповідно до п. «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначаться судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016р., встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року, установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року починаючи з 1 січня 2017 року. У визначенні розміру компенсації необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації має визначатися у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин, зокрема, тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо та має бути визначений адекватно порушен ню розміру компенсації (за умови наявності порушення). Проте, ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» жодним чином необґрунтовано обсяг заявлених позовних вимог.
Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» у своїй відповіді на відзив зазначає, що заперечення сторони відповідача щодо відсутності, невідповідності вимогам нового закону, припинення дії свідоцтва про облік ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» прямо не відповідають приписам п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2415-VIII і п.п.2 ч.3 ст.15 Закону УКраїни «Про авторське право і суміжні права» - в яку не вносились зміни в зв'язку із набранням чинності Законом України №2415-VIII. Відповідно до приписів п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2415- VIII п.п.2 ч.3 ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» припинення дії раніше виданих свідоцтв пов'язане не лише із дев'ятимісячним терміном, зазначеним відповідачем, а з іншими подіями, ненастання яких є виключенням щодо припинення дії раніше них свідоцтв, а саме: у сферах, щодо яких Закон передбачає здійснення розширеного та обов'язкового колективного управління, з оголошеної Установою відповідно до ч.4 ст.15 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері. Перший виняток, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2415-VIII пов'язаний по-перше із сферами, щодо яких зазначений Закон передбачає розширене та обов'язкове колективне управління. Щодо діяльності ПО ОКУАСП в частині управління авторських прав як раз і передбачене таке розширене колективне управління, як виняток пов'язаний із настанням обов'язковою події оголошення Установою згідно до ч.4 ст.15 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері. І ця подія так само не настала. Таким чином, відповідно до чинних приписів закону дія свідоцтва ПО ОКАСП залишається чинною аж до закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію щодо колективного управління авторськими правами.
ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» вказує на невідповідність як нормам матеріального права, так і фактичним обставинам справи заяв відповідача щодо отримання необхідних дозволів чи погоджень для звернення ПО ОКУАСП до суду. ПО ОКУАСП ніколи не зверталась до суду згідно до пунктів 9.2.2. і п.9.5. договору, укладеного із ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна», оскільки в них йдеться про інші способи захисту, аніж звернення до суду, наприклад медіація, третейській арбітраж, та інше.
В своїх запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазнає, що доводи ПО ОКУАСП викладені у відповіді на відзив спростовуються наступним, 31.07.2019р. адвокатом Шевчук І С. було направлено адвокатський запит до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відповідь на адвокатський запит було отримано лише 20.08.2019р. у відповіді на запит Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило, що Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» перебувала на обліку Мінекономрозвитку як організація колективного управління, основною сферою діяльності якої було управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав. Мінекономрозвитку звертає увагу, що станом на 22.07.2018р. діяльність у
сферах, що співвідносяться зі сферами розширеного та обов'язкового колективного управління, визначених Законом №2415, здійснювали організації колективного управління, що мали статус уповноважених. При цьому ПО «ОКУАСП» не видавалося свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою чи свідоцтво про уповноваження організації колективного управління. Враховуючи зазначене, свідоцтво про облік організації колективного управління ПО«ОКУАСП» №18/2011 від 24.01.2011р., яке було видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, втратило чинність 22.04.2019р. Таким чином, у зв'язку з втратою чинності вищезазначеного свідоцтва та відсутності ПО «ОКУАСП» в Реєстрі організацій колективного управління, зазначена організація не має статусу Організації колективного управління. Таким чином, у зв'язку із втратою чинності свідоцтва та не внесенням ПО «ОКУАСП» до реєстру організацій колективного управління. ПО «ОКУАСП» не є відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав» організацією колективного управління. Отже, на момент подання позову ПО «ОКУАСП» не мала права звертатися до суду в інтересах ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна» і під час розглядусправи судомне набула таких повноважень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч. 2-4 ст. 426 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 435 Цивільного кодексу України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Згідно статті 440 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 441 Цивільного кодексу України визначено, що використанням твору, в тому числі, є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.
За визначенням, яке наведене у статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;
Згідно ст. 435 Цивільного кодексу України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
У відповідності до ч.2 цієї статті суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Статтею 1108 ЦК України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Судом встановлено, що 24.01.2014р. між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» укладено договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами відповідно до умов якого ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» надав ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, які належать або протягом дії договору будуть йому належати, а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особам, відповідно до умов договору.
Правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права" який охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право та суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, функцію звернення до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
Як визначено п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав» №2415-V1II від 15.05.2018р. свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій колективного управління, видані до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через дев'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у сферах, щодо яких Закон передбачає здійснення розширеного та обов'язкового колективного управління, - з оголошеної Установою відповідно до частини четвертої статті 15 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері.
В матеріалах справи міститься лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило, що Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» перебувала на обліку Мінекономрозвитку як організація колективного управління, основною сферою діяльності якої було управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав. Мінекономрозвитку звертає увагу, що станом на 22.07.2018р. діяльність у сферах, що співвідносяться зі сферами розширеного та обов'язкового колективного управління, визначених Законом №2415, здійснювали організації колективного управління, що мали статус уповноважених. При цьому ПО «ОКУАСП» не видавалося свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою чи свідоцтво про уповноваження організації колективного управління. Враховуючи зазначене, свідоцтво про облік організації колективного управління ПО«ОКУАСП» №18/2011 від 24.01.2011р., яке було видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, втратило чинність 22.04.2019р. Таким чином, у зв'язку з втратою чинності вищезазначеного свідоцтва та відсутності ПО «ОКУАСП» в Реєстрі організацій колективного управління, зазначена організація не має статусу Організації колективного управління. Таким чином, у зв'язку із втратою чинності свідоцтва та не внесенням ПО «ОКУАСП» до реєстру організацій колективного управління. ПО «ОКУАСП» не є відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав» організацією колективного управління.
Таким чином, як вбачається із Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав» з 23.04.2019р. свідоцтво ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" про облік організації колективного управління №18/2011 від 24.01.2011р. втратило чинність.
Отже, як встановлено судом, на момент подання позову свідоцтво ПО «ОКУАСП» втартило чинність.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Організації колективного управління авторськими та суміжними правами" не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору у сумі 3688,32грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00грн. понесені позивачем, покладаються на Приватну організацію "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами".
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем надана копія договору про надання правової допомоги від 05.07.2019р., копія звіту про результати виконання доручень від 06.09.2019р., копія рахунку №0807/19 від 08.07.2019р., копія виписки по рахунку за період з 01.07.2019р. по 31.07.2019р., копія додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 05.07.2019р., копія розрахунку розміру винагороди за договором про надання правової допомоги від 05.07.2019р.
Враховуючи надання доказів в підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та відсутність з боку позивача будь яких заяв щодо зменшення розміру витрат відповідача на правничу допомогу, стягненню з позивача підлягають витрати на правничу допомогу у сумі 20000,00грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У позові Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" до відповідача Фізичної особи - підприємця Стрєлковської Тетяни Віталіївни про стягнення 245888,00грн. - відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3688,32грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00грн. покласти на позивача - Приватну організацію "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами".
3. Стягнути з Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916, код ЄДРПОУ 37396151) на користь Фізичної особи - підприємця Стрєлковської Тетяни Віталіївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 20000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено 17 жовтня 2019р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова