ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2019Справа № 910/10330/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестиції"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне будівництво"
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Представники сторін:
від позивача: Старовойтова Д.А., ордер № 1003248
від відповідача: Горецька М.В., ордер серія КС № 451253.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвестиції» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальне будівництво» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) № 15/01-ФД від 15.01.2019, в частині здійснення розрахунків, належне виконання якого відповідачем, забезпечене Договором іпотеки від 10.04.2019, укладеним між сторонами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче засідання призначено на 09.09.2019.
06.09.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
У судове засідання 09.09.2019 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 23.09.2019.
10.09.2019 представником позивача подано відповідь на відзив.
10.09.2019 представником відповідача подано заяву про визнання позову.
18.09.2019 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
23.09.2019 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 23.09.2019 представники сторін з'явились.
Представник позивача подав клопотання про повернення судового збору.
Розглянувши у судовому засіданні заяву відповідача про визнання позову, заслухавши пояснення представників сторін, судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову та про продовження судового розгляду справи.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 07.10.2019.
07.10.2019 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та письмові пояснення.
У судове засідання 07.10.2019 представники сторін з'явились, представник відповідача подав заяву про визнання позову.
З огляду на подану представником відповідача заяву про визнання позову, позивачем подано заяву про повернення судового збору на підставі ст. 130 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, а також зазначив, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 07.10.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
15 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестиції» (далі - позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Універсальне будівництво» (далі - відповідач, позичальник) укладено Договір позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) № 15/01-ФД (далі - Договір позики) за умовами якого, позикодавець надає позичальнику позику (безвідсоткову поворотну фінансову допомогу) в сумі 1 500 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики в обумовлений Договором строк.
Пунктом 1.3 Договору позики сторонами обумовлено, що проценти за користування коштами не нараховуються.
Відповідно до п. 2.1 Договору позики позикодавець зобов'язаний перерахувати позичальнику повністю або частинами суму позики, зазначеної в п. 1.1 Договору, в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.
Згідно з п. 2.2 Договору позики (в редакції Додаткової угоди № 2 від 30.01.2019) позикодавець має право вимагати дострокове повернення суми позики в повному обсязі у випадку існуючої заборгованості відповідно до графіку погашення заборгованості.
У відповідності до п. 2.4 Договору позики (в редакції Додаткової угоди № 1 від 21.01.2019) позичальник зобов'язаний повернути суму отриманої позики позикодавцю не пізніше 31.12.2021 з дотриманням графіку погашення заборгованості відповідно до Додатку № 1 до цього Договору.
Даний договір набирає чинність (є укладеним) з моменту передання позикодавцем суми позики позичальнику шляхом перерахування відповідних коштів на його поточний банківський рахунок. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 7.3 Договору позики).
10 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестиції», як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальне будівництво» як іпотекодавецем, укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 1521 (далі - Договір іпотеки), який забезпечує всі вимоги іпотекодержателя щодо виконання іпотекодавцем (боржником) кожного і всіх його грошових зобов'язань за Договором позики № 15/01-ФД (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) від 15.01.2019, та усіма додатковими договорами про внесення змін та доповнень до зазначеної угоди, що існують або виникають у майбутньому, укладеними між іпотекодержателем та боржником (далі - забезпечені вимоги або основне зобов'язання або основний договір), включаючи, але не обмежуючись, наступні зобов'язання - грошове зобов'язання з оплати на банківський (розрахунковий) рахунок іпотекодержателя коштів у сумі 1 500 000,00 грн в строк не пізніше 21 грудня 2021 року.
Невиконання основного зобов'язання повністю або частково є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 1.1.4 Договору іпотеки).
У відповідності до п. 1.3 Договору іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань за основним зобов'язанням іпотекодавець передає в іпотеку об'єкт нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення готельно-ділового комплексу, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 20, приміщення 82, загальною площею 283,7 кв.м., що є власністю іпотекодавця і належать йому на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 07.06.2017 Нікольською-Пукас А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстром № 1722, право власності зареєстровано Нікольською-Пукас А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07.06.2017, номер запису про право власності: 20798458, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1268593680000 (далі - предмет іпотеки).
Згідно з п. 2.1 Договору іпотеки сторони оцінюють предмет іпотеки в загальну суму 1 500 000,00 грн без ПДВ.
У відповідності до п. 5.2 Договору іпотеки у разі порушення основного зобов'язання або умов цього Договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотек у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку, вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач зазначає, що позикодавець умови Договору позики виконав в повному обсязі та перерахував відповідачу суму позики в розмірі 1 500 000,00 грн, однак відповідач, в порушення умов Договору позики, зобов'язання по поверненню позики не виконав, внаслідок чого, 01.07.2019 позивач направив позичальнику вимогу про дострокове виконання умов Договору позики, у якій також зазначив, що у випадку невиконання даної вимоги, позивач змушений буде звернутись з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка залишена позичальником без задоволення.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором позики.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено судом, позикодавцем було надано позичальнику позику у сумі 1 500 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 4 від 15.01.2019 на суму 450 000,00 грн, № 30 від 04.02.2019 на суму 66 000,00 грн та № 43 від 14.02.2019 на суму 984 000,00 грн.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до п. 2.4 Договору позики (в редакції Додаткової угоди № 1 від 21.01.2019) позичальник зобов'язаний повернути суму отриманої позики позикодавцю не пізніше 31.12.2021 з дотриманням графіку погашення заборгованості відповідно до Додатку № 1 до цього Договору.
Як вбачається з графіку погашення заборгованості, відповідач зобов'язаний був, зокрема повернути кошти у сумі 100 000,00 грн до 28.02.2019, у сумі 95 000,00 грн, у сумі 90 000,00 грн до 30.04.2019, у сумі 85 000,00 грн до 31.05.2019, у сумі 80 000,00 грн до 30.06.2019.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів повернення означених коштів, відповідачем не надано.
Згідно з п. 2.2 Договору позики (в редакції Додаткової угоди № 2 від 30.01.2019) позикодавець має право вимагати дострокове повернення суми позики в повному обсязі у випадку існуючої заборгованості відповідно до графіку погашення заборгованості.
Оскільки відповідач не виконував умови Договору позики в частині повернення позики у строки, визначені графіком погашення заборгованості, позивач, з огляду на п. 2.2 Договору позики звернувся до відповідача із Вимогою вих. № б/н від 01.07.2019 про виконання зобов'язань за Договором основного зобов'язання, у якій, зокрема вимагав достроково виконати основне зобов'язання протягом тридцяти денного строку з дати отримання даної вимоги, сума якого становить 1 500 000,00 грн.
Доказів на підтвердження повернення позики відповідачем до суду не надано.
Таким чином, судом встановлено, що позичальником були порушені зобов'язання за Договором позики в частині повернення позики, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 500 000,00 грн.
10 квітня 2019 року між сторонами укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 1521, який забезпечує всі вимоги іпотекодержателя щодо виконання іпотекодавцем (боржником) кожного і всіх його грошових зобов'язань за Договором позики № 15/01-ФД (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) від 15.01.2019, та усіма додатковими договорами про внесення змін та доповнень до зазначеної угоди, що існують або виникають у майбутньому, укладеними між іпотекодержателем та боржником, включаючи, але не обмежуючись, наступні зобов'язання - грошове зобов'язання з оплати на банківський (розрахунковий) рахунок іпотекодержателя коштів у сумі 1 500 000,00 грн в строк не пізніше 21 грудня 2021 року.
Невиконання основного зобов'язання повністю або частково є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 1.1.4 Договору іпотеки).
У відповідності до п. 1.3 Договору іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань за основним зобов'язанням іпотекодавець передає в іпотеку об'єкт нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення готельно-ділового комплексу, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 20, приміщення 82, загальною площею 283,7 кв.м., що є власністю іпотекодавця і належать йому на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 07.06.2017 Нікольською-Пукас А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстром № 1722, право власності зареєстровано Нікольською-Пукас А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07.06.2017, номер запису про право власності: 20798458, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1268593680000.
Згідно з п. 2.1 Договору іпотеки сторони оцінюють предмет іпотеки в загальну суму 1 500 000,00 грн без ПДВ.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається з ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Згідно з частинами 5 - 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом чи договором. Заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з ч. 1 та ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно з ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
У відповідності до п. 5.2 Договору іпотеки у разі порушення основного зобов'язання або умов цього Договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотек у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку, вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи 01.07.2019, представником відповідача отримано Вимогу позивача про виконання зобов'язань за Договором основного зобов'язання вих. № б/н від 01.07.2019, у якій позивач повідомив про необхідність виконання зобов'язання з повернення суми позики у розмірі 1 500 000,00 гр. за Договором позики та зазначив, що у випадку неповернення суми позики у розмірі 1 500 000,00 грн, позивач вимушений буде звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Оскільки судом встановлено, що позичальниками були порушені зобов'язання по за Договором позики, виконання якого, в свою чергу, забезпечено Іпотечним договором, укладеним з відповідачем, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах). У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
При цьому, відповідач поданою 07.10.2019 заявою, визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом також встановлено, що заява відповідача про визнання позову підписана директором відповідача та скріплена відповідною печаткою товариства, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи те, що визнання позову уповноваженим представником відповідача відповідає вимогам ст. 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому, позивачем подано заяву на підставі ст. 130 ГПК України, у якій позивач просить покласти на відповідача 50% від суми судового збору, а решту 50% відсотків від суми судового збору повернути позивачу з державного бюджету.
Відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов та враховуючи приписи статті 130 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне клопотання позивача задовольнити та повернути позивачу з державного бюджету судовий збір у розмірі 11 250 грн. (50%), судовий збір у розмірі 11 250 грн. покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 10.04.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. 10.04.2019, зареєстрований за № 1521, 1522, а саме: нежилі приміщення готельно-ділового комплексу, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20 , приміщення № 82 , загальною площею 283,7 кв.м., що є власністю іпотекодавця і належать йому на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 114, виданого приватним нотаріусом КМНО Колесниченком М.О. 18.01.2017, право власності зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального окргу 18.01.2017, індексний номер витягу 78393171, номер запису про право власності: 18616276, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 883902680000 в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне будівництво" (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 41; ідентифікаційний код: 32669881) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестиції" (03022, м. Київ, вулиця Василя Жуковського, будинок 8; ідентифікаційний код: 32211441) за Договором позики № 15/01-ФД від 15.01.2019, розмір якого складає 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеного на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальне будівництво" (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 41; ідентифікаційний код: 32669881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестиції" (03022, м. Київ, вулиця Василя Жуковського, будинок 8; ідентифікаційний код: 32211441) витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Будінвестиції" (03022, м.Київ, вулиця Василя Жуковського, будинок 8; ідентифікаційний код: 32211441) з державного бюджету судовий збір в розмірі 11 250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 149 від 31.07.2019.
5. Оригінал платіжного доручення № 149 від 31.07.2019 залишити в матеріалах справи № 910/10330/19.
6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 17.10.2019
Суддя О.А. Грєхова