ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2019Справа № 910/4988/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ"
про стягнення 315 727,59 грн.,
без виклику учасників справи.
Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" про стягнення 315 727,59 грн. заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 480 від 07.07.2012.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
24.06.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заяву, в якій зазначив про те, що ним не було отримано копію позову з додатками, у зв'язку із чим просив зобов'язати позивача надіслати копію позову та доданих до нього документів на адресу відповідача, а також подовжити строк для подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 вказану позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
08.07.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої на підтвердження направлення відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів долучено опис вкладення у лист з оголошеною цінністю від 08.07.2019 та накладну № 0103050212410 від 08.07.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 продовжено розгляд справи №910/4988/19, встановлено відповідачу строк, який становить 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (в тому числі доказів повного або часткового погашення боргу); доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача.
Проте, станом на момент розгляду справи від сторони не надійшло обґрунтованого письмового відзиву або будь-яких інших заяв та клопотань по справі, в тому числі клопотань про ознайомлення з матеріалами справи.
Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У зв'язку з перебуванням судді Приходько І.В. у відпустці та на лікарняному, завершальний розгляд справи здійснювався 15.10.2019.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
07.07.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" (Орендар) та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (Підприємство, отримувач коштів) було укладено договір № 480 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.06.2012 № 121 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно частину вестибюлю, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря (далі - об'єкт оренди), який знаходиться за адресою: станції метро "Лукянівська, б/н, для торгівлі непродовольчими товарами.
Згідно з пунктом 2.1. договору об'єктом оренди є частина вестибюлю, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками), загальною площею 37 кв.м. та зазначена у викопіюванні з Схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору.
Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що вартість об'єкта згідно із затвердженим Орендодавцем висновком про вартість майна станом на 31.01.2012 становить 783 990 грн.
Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 та на дату підписання Договору становить без ПДВ: 318,47 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 11 783,37 грн.
За умовами п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.
Пунктом 3.3. договору визначено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, відповідних цін та тарифів та в інших випадках, передбачених з законодавством України.
У відповідності до п. 3.5. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача), а саме Комунального підприємства "Київський метрополітен", починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві.
Згідно з п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.
За умовами п. 3.7. договору оренди, за клопотання Орендаря відповідним рішенням Орендодавця на період виконання капітального ремонту чи переобладнання об'єкта оренди Орендарю може бути надана пільгова орендна плата, яка не повинна бути менше витрат підприємства на утримання об'єкта оренди. У такому випадку вносяться відповідні зміни до договору оренди.
Відповідно до п. 3.8. договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується Орендарем окремо на підставі договорів, укладених Орендарем з підприємством або організаціями, що надають такі послуги.
Згідно з п. 3.9. договору зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Підприємство-балансоутримувач зараховує авансовий платіж як орендну плату за останні два місяці строку дії договору оренди. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати.
Пунктом 3.11. передбачено право Орендаря звернутися до Орендодавця з клопотанням щодо відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього обставин змінилися умови, передбачені цим Договором, або істотно погіршився стан об'єкта оренди не з вини Орендаря.
Відповідно до п. 4.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.
Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами та діє з 07.07.2012 до 05.07.2015.
У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Так, матеріалами справи підтверджується, що дія Договору продовжувалася до моменту повернення відповідачем орендного майна за актом приймання-передачі 18.07.2017, складеного на виконання умов Договору. Таким чином, факт орендного користування відповідачем спірним приміщенням до 18.07.2017 підтверджений належним чином.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що всупереч умовам договору відповідач не виконав зобов'язання щодо сплати грошових коштів за оренду спірного приміщення, що призвело до виникнення заборгованості за період з 20.07.2015 по 18.07.2017, залишок якої складає 315 727,59 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору № 480 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 07.07.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" є орендарем нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро "Лукянівська , б/н, та використовується для розміщення суб'єкту господарювання, що здійснює торгівлю непродовольчими товарами.
Так, відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором оренди від 07.07.2012 №480 частину приміщення вестибюлю, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен", загальною площею 37 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, станція метро "Лукянівська, б/н. Сторони підтвердили, що фактичне використання нежитлового приміщення на підставі умов договору відбувається з 07.07.2012. Стан приміщення - задовільний.
Актом приймання-передачі майна від 18.07.2017 до договору оренди від 07.07.2012 №480 підтверджується повернення орендарем частини приміщення вестибюлю, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен", загальною площею 37 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, станція метро "Лукянівська, б/н.
Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Проте матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів за користування вказаним приміщенням відповідач належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості за період з 20.07.2015 по 18.07.2017 (дату фактичного повернення майна).
Гарантійним листом від 28.11.2017 № 28/11 відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, зобов'язався погасити загальну заборгованість за договором протягом 2018 року, однак виписками з розрахункового рахунку позивача підтверджується здійснення лише часткових оплат відповідачем, внаслідок чого станом на момент вирішення спору загальна заборгованість за договором оренди від 07.07.2012 №480 становить 315 727,59 грн.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про обґрунтованість та доведеність факту того, що відповідачем порушувалися строки сплати орендних платежів, внаслідок чого залишок заборгованості за період з 20.07.2015 по 18.07.2017 склав 315 727,59 грн.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що відповідач не скористався правом на подання відзиву у визначений судом строк, не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 315 727,59 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 8-А, кім. 17, ідентифікаційний номер 24738354) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код 03328913) 315 727 (триста п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 59 коп. заборгованості та 4 735 (чотири тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 91 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2019.
Суддя І.В. Приходько