Справа № 5010/1133/2012-Б-26/30
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
04.10.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Ткаченко І. В., суддів Рочняк О. В. та Михайлишина В. В., при секретарі судового засідання Дичковській І. М., за участю ліквідатора Куца І. Я. і Рибалова В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус",
в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа про банкрутство ТОВ "Бонус". Провадження у даній справі здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 784-XIV від 30 червня 1999 р.).
09 січня 2013 р., суд визнав ТОВ "Бонус" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.
04 грудня 2018 р., ліквідатором банкрута суд призначив арбітражного керуючого Куца І. Я.
20 червня 2019 р., суд задовольнив клопотання ліквідатора про зобов'язання колишнього директора банкрута Рибалова В. О. у п'ятнадцятиденний строк передати ліквідатору арбітражному керуючому Куцу І. Я. бухгалтерську та іншу документацію банкрута.
17 липня 2019 р., ліквідатор звернувся до суду із клопотаннями про застосування до колишнього керівника банкрута заходів процесуального примусу у зв'язку із невиконанням ним ухвали суду від 20 червня 2019 р.
Крім того, 27 серпня 2019 р., ліквідатор подав суду проміжний звіт про проведену у ліквідаційній процедурі роботу, а також клопотання комітету кредиторів ТОВ "Бонус" про продовження строку ліквідаційної процедури у цій справі на три місяці, затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди і про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період за березень - серпень 2019 р.
19 вересня 2019 р., зазначені заяви суд прийняв до розгляду та призначив розгляд справи на 04 жовтня 2019 р.
В судовому засіданні Рибалов В. О. подав суду докази про надіслання 23 липня 2019 р. ліквідатору наявних у нього документів на виконання ухвали суду від 20 червня 2019 р., доповів суду про відсутність у нього будь-яких інших бухгалтерських чи фінансових документів банкрута, а також заперечив проти задоволення клопотання ліквідатора про застосування заходів процесуального примусу.
Ліквідатор банкрута заявлене клопотання про застосування до колишнього керівника банкрута заходів процесуального примусу підтримав, оскільки вважає, що ОСОБА_1 передав йому не всі наявні у нього фінансово-бухгалтерські документи. Проте доказів на підтвердження зазначених тверджень ліквідатор суду не подав.
Як визначено в ч. 1. ст. 131 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
В ст. 132 ГПК України визначено, що заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; штраф.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу. Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Наведене свідчить, що суд застосовує заходи процесуального примусу за наявності відповідних обставин, які підтверджуються зібраними в справі доказами та встановлені судом, а не за клопотанням учасника справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, суд не вбачає передбачених ст. 135 ГПК України підстав для задоволення клопотання ліквідатора про застосування до колишнього керівника банкрута заходів процесуального примусу.
В судовому засіданні ліквідатор доповів суду про хід ліквідаційної процедури, зокрема, про вжиття ним заходів з метою формування ліквідаційної маси, та просив суд продовжити строк ліквідаційної процедури у даній справі на три місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
За змістом ч. 2 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців.
Згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Як визначено в ч. 1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
Відтак ліквідаційна процедура триває до повного завершення процедури ліквідації - продажу усього майна банкрута, затвердження ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора.
Заслухавши доповідь ліквідатора про хід ліквідаційної процедури та його пояснення щодо заявленого клопотання, думку представника кредитора, суд прийшов до висновку про необхідність продовження строку ліквідаційної процедури ТОВ "Бонус", оскільки закінчити її у раніше визначений судом строк неможливо з об'єктивних причин.
Крім того, ліквідатор просив суд затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди в сумі 50 076 грн, здійснення і відшкодування витрат арбітражного керуючого в сумі 3 009 грн за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Бонус".
Відповідно до частин 12, 14, 16 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.
Згідно з даними наявного у матеріалах справи звіту, оплата послуг арбітражного керуючого Куца І. Я. за час виконання повноважень ліквідатора банкрута за період з 01 березня до 31 серпня 2019 р. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень становить 50 076 грн.
Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням повноважень ліквідатора банкрута за період з 02 березня до 26 серпня 2019 р., підтверджені долученими до Звіту документами та склали 3 009 грн.
Дослідивши матеріали справи суд установив, що за даними протоколу засідання комітету кредиторів від 27 серпня 2019 р. № 2 звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Куца І. Я. за виконання повноважень ліквідатора у даній справі були погоджені комітетом кредиторів ТОВ "Бонус".
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про затвердження звіту арбітражного керуючого Куца І. Я. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у цій справі.
Керуючись статтями 1, 31, 5, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 784-XIV від 30 червня 1999 р.), статтями 131, 234, 235 ГПК України, суд
у задоволенні клопотання ліквідатора про застосування заходів процесуального примусу - відмовити.
Клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури та затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди - задовольнити.
Строк ліквідаційної процедури у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус" продовжити на три місяці.
Звіт арбітражного керуючого Куца Ігора Ярославовича про нарахування та виплату основної грошової винагороди в сумі 50 076 грн за період з 01 березня до 31 серпня 2019 р., здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого в сумі 3 009 грн за період з 02 березня до 26 серпня 2019 р. виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус" - затвердити.
Ліквідатора банкрута зобов'язати провести ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і подати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 01 грудня 2019 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.
Головуючий суддя І. В. Ткаченко
Суддя О. В. Рочняк
Суддя В. В. Михайлишин
Повний текст ухвали складено 16 жовтня 2019 р.