61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
15.10.2019 Справа № 910/6780/19 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтехнопарк»
до відповідача Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО»
про стягнення коштів в сумі 571812,97 грн
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Предмет та підстави спору.
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтехнопарк» до Акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення коштів у сумі 571812,97 грн., у тому числі основної заборгованості у сумі 511632,00 грн., 3% річних у сумі 14254,65 грн., інфляційних втрат у сумі 45926,32 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем не виконано грошових зобов'язань за договором поставки № 1029/ДМТЗ-17 від 08.09.2017. На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу товару, а відповідач отримавши його не здійснив розрахунок з позивачем у повному обсязі. Неоплаченим залишається товар, що поставлений на виконання договору № 1029/ДМТЗ-17 від 08.09.2017 за видатковими накладними: № 158 від 29.03.2018; №335 від 18.05.2018; №582 від 21.07.2018.
Позивачем була направлена відповідачу претензія № 298 з вимогою про перерахування боргу в сумі 511632,00 грн. Відповідач у листі № 63/4-4104 від 28.11.2018 визнав свою заборгованість перед позивачем, проте наразі кошти не сплатив.
Заперечення учасників процесу.
Відповідачем поданий відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що позивачем не виконано зобов'язання з передання належним чином оформленої документації на товар, що виключає можливість проведення остаточних розрахунків згідно з умовами договору №1029/ДМТЗ-17 від 08.09.2017.
Позивачем подана до суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що позивачем як постачальником за договором №1029/ДМТЗ-17 від 08.09.2017 віконані зобов'язання належним чином, про що свідчать докази які подані ним разом із позовною заявою. Разом із відповіддю на відзив позивачем до суду подано реєстр вихідної кореспонденції останнього, який на його думку підтверджує надіслання відповідачу оригіналів первинних документів. У якості доказів отримання відповідачем оригіналів документів, позивач надав поштові повідомлення про вручення «Укрпошта» та експрес-накладні «Нова пошта». Видаткові накладні містять підпис представника відповідача, а отже є підтвердження отримання таких накладних відповідачем. Крім того, самим відповідачем у листі-відповіді на претензію № 63/4-4104 від 28.11.2018 зазначено, про те, що він просить вибачення за затримку розрахунків, та вказує про неможливість розрахунків, не через те, що позивачем не надані документи, а через свій фінансовий стан. З урахуванням наведеного, позивач просить суду вважати доводи відповідача викладені у відзиві такими, що не відповідають дійсності.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких виклав доводи щодо необґрунтованості заявлених вимог та додатково зазначає, що договором передбачений обов'язок постачальника надати покупцю товаросупровідні документи, які всупереч п. 5.6 договору не були надані. Також відповідач стверджує, що посилання позивача на направлення оригіналів товаросупровідних документів поштовим відправленням не відповідає дійсності, а подані до суду разом із відповіддю на відзив копії експрес - накладних не можуть бути належними доказами надіслання таких документів, адже з них не можливо встановити, що саме було направлено відповідачу, а отримувачем у експрес - накладних взагалі зазначена Приватна особа ОСОБА_1 . Крім того, відповідач вбачає те, що видаткові накладні, що подані до суду позивачем у якості доказів передання відповідачу товару, складені з недоліками які мають суттєве значення, зокрема, не містять посади осіб, що їх підписали, а тому не є первинними бухгалтерськими документами які підтверджують факт здійснення господарської операції. Також позивач не подав до суду жодної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Позивачем подані до суду пояснення щодо доводів викладених відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив.
У поясненнях позивач наголошує на тому, що всі первинні документи, зазначені у п. 5.6 договору були направленні відповідачу, докази направлення були подані разом із відповіддю на відзив. Позивачем разом із поясненнями подано до суду копії паспортів якості на кожну партію поставленого товару відповідачу, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей виписані відповідачем на ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Щодо твердження відповідача про ненастання строку оплати за договором, позивач зазначає, що покупець жодного разу не звернувся до постачальника з вимогою про доукомплектування товару, право на направлення якої визначено п. 2.9. договору. Навпаки на усі вимоги позивача стосовно сплати боргу, відповідач просить вибачення за затримку розрахунків та незадовільний фінансовий стан. У численному листуванні відповідачем жодного разу не вказано, про те, що постачальником не було подано належних за договором документів.
Також позивачем було направлено до суду письмові пояснення для судових дебатів, з наступним змістом.
Позивач наголошує на тому, що з метою досудового врегулювання спору ним було направлено на адресу відповідача претензію від 28.11.2018 про сплату заборгованості разом із актом звіряння для підписання. У відповідь на претензію відповідач направив лист в якому останній визнав невиконання зобов'язання за договором, однак підписаний акт звіряння до позивача не направив. Позивач повторно 10.01.2019 направив відповідачу лист з проханням вирішити питання погашення дебіторської заборгованості. Відповідачем надано відповідь, в якій він повторно зазначив про визнання зобов'язань за договором та вказав про те, що розгляне можливість погашення такої заборгованості. Наведене вище та наявні в матеріалах справи докази, на думку позивача, підтверджують доводи позивача та є підставою для задоволення позову.
Хід розгляду справи та процесуальні дії.
Ухвалою суду від 17.07.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.09.2019 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання призначено на 30.09.2019.
Ухвалою суду від 30.09.2019 постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.10.2019.
У судове засідання призначене на 15.10.2019 позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду не з'явився. Подав до суду клопотання в якому зазначив про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності його представника. Клопотання судом задоволено.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання також не з'явився, причин неявки не повідомив. Клопотаннь про слухання справи за його відсутністю до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами.
08.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галтехнопарк» (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (покупець, відповідач) підписаний договір поставки № 1029/ДМТЗ-17 (договір).
Судом встановлено, що на момент вирішення спору судом, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що здійснений за запитом суду, відповідач (ЄДРПОУ 00131305) 02.09.2019 змінив своє найменування та наразі є Акціонерним товариством «К.ЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00131305).
Зміна найменування юридичної особи не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховується у подальшому.
Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар зазначений в специфікація, а покупець прийняти і оплатити такий товар, код ДК 021:2015: 44921 Вапняк і гіпс (Вапно будівельне негашене), в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно з Специфікацією (таблиця), найменування товару:
- вапно не гашене комове, виробник ТОВ «Галтехнопарк»; код товару УКТ ЗЕД: 2522100000; ДСТУ Б.В. 2.7-90:2011,одиниця виміру: тонна; кількість 700,00; ціна за одиницю: 2550,00 грн без ПДВ; на загальну суму без ПДВ 2142000,00 грн.
Товар вважається поставленим комплектним, якщо у поставленому Товарі наявні всі складові елементи (комплектуючі), завдяки яким покупцеві забезпечується належне його використання та на дату поставки товару постачальник надав покупцю повний комплект документ передбачений п. 5.6. цього договору. У випадку відсутності всіх документів, передбачених п. 5 цього договору, товар вважається недопоставленим.(п. 2.8 договору)
Згідно з п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару з 100% відтермінування платежу протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами видаткової накладної та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.
Пунктом 4.3 договору встановлено, що покупець вправі затримати оплату за товар за настання будь-якої з наступних обставин: при неподанні і/або несвоєчасному поданні постачальником покупцю оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання та/або передача яких постачальником є обов'язковою в силу договору (п. 4.3.1); якщо сторонами не будуть підписані документи, передбачені цим договором та підписання яких є підставою для здійснення оплати за договором, при цьому покупець не несе відповідальності за таку затримку (п. 4.3.2).
Строк поставки товару, заявленими партіями впродовж 15 календарних днів з дня відправлення письмової заявки покупцем. (п. 5.1 договору)
Заявка направляється покупцем за допомогою технічних засобів зв'язку (факсом та/або електронним листом) за реквізитами постачальника з обов'язковим наступним направленням рекомендованого письмового повідомлення кур'єрською поштою та/або поштовим відділенням зв'язку «Укрпошта». (п.5.1.1 договору)
За умовами п.п. 5.2, 5.3 договору поставка товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами «Інкотермс» у редакції 2000: вантажоодержувач СВП «Київські ТЕЦ» ПАТ «Київенерго», місце поставки: ТЕЦ-5 станція Київ-Деміївський, Південна -Західна залізниця, гілка Заводська; ТЕЦ-6 станція Бровари, Південна - Західна залізниця, відгалуження СТ-2.
Транспортні послуги по поставці товару входять у ціну товару. (п. 5.3. договору)
Відповідно до п. 5.4 договору товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару).
Відповідно до п.5.6. договору при поставці постачальник надає покупцю одночасно з товаром, що поставляється, видаткову накладну на товар, що поставляється, сертифікат відповідності (якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації), технічну документацію, зокрема, сертифікат (або паспорт) якості заводу-виготовлювача на кожну партію товару та/або паспорт на товар (одиницю товару), акт приймання-передавання товару за якістю.
Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами грошових зобов'язань. (п. 10.1. договору)
Договір підписаний керівниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору він здійснив поставку відповідачу товару, на підтвердження чого до суду подав копії наступних первинних бухгалтерських документів:
- видаткової накладної № 158 від 29.03.2018 за якою поставлене вапно негашене, у кількості 64,9 тонн, на суму з ПДВ 198594,00 грн; рахунку на оплату №50 від 29.09.2018 на суму 198594,00 грн; акту приймання - передавання №158 від 29.03.2018, яким підтверджується отримання відповідачем від позивача 64,90 тонн товару, на загальну суму 198594,00 грн; фактичне переміщення товару підтверджується залізничною накладною № 37227139 вагон № 67611012;
- видаткової накладної №335 від 18.05.2018 за якою поставлене вапно негашене, у кількості 64,6 тонн, на суму з ПДВ 197676,00 грн; рахунок на оплату №98 від 18.05.2018 на суму 197676,00 грн; фактичне переміщення товару підтверджується залізничною накладною №38050548 вагон № 67567578;
- видаткової накладної №582 від 21.07.2018 за якою поставлене вапно негашене, у кількості 37,7 тонн, на загальну суму з ПДВ 115362,00 грн; фактичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною №Р582 від 21.07.2018, автомобіль № НОМЕР_1 , причіп № НОМЕР_2 .
Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані представниками сторін та скріплені печаткою позивача та штемпелем відповідача.
Товар отриманий представниками відповідача на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей на ім'я ОСОБА_3 №17062707 від 03.07.2017 та Підмогільної ОСОБА_4 № 18041209 від 12.04.2018, копії довіреностей наявні у матеріалах справи.
Позивачем також подані до суду копії паспортів якості по кожній партії товару, в яких отримувачем зазначено ПАТ «Київенерго», зокрема:
- паспорту якості № НОМЕР_3 , № партії товару 33, № авто/вагона 67611012, дата виготовлення 28.03.2018, маса нетто 64,90 тонн, дата відвантаження 29.03.2018;
- паспорту якості № НОМЕР_4 , № партії товару 55, № авто/вагона 67567578, дата виготовлення 17.05.2018, маса нетто 64,60 тонн, дата відвантаження 18.05.2018;
- паспорту якості №76, № партії товару 75, № авто/вагона АС9494АН/ НОМЕР_2 , дата виготовлення 21.07.2018, маса нетто 37,70 тонн, дата відвантаження 21.07.2018;
На підтвердження виконання позивачем п.5.6 договору, останнім подано до суду реєстр вихідної кореспонденції підприємства позивача, з якого вбачається про направлення відповідачу:
- 03.04.2018 за вих. № 801/18 - паспорту якості №33, рахунку №50 від 29.03.2018, акт №158;
- 19.06.2018 за вих. №964/18 - листа, акту звірки взаєморозрахунків за 01.09.2018-08.09.2018;
- 24.07.2018 за вих. № 45 - паспорту якості №76, видаткової накладної №158 від 29.03.2018, рахунку № 50 від 29.03.2018, рахунку №138 від 21.07.2018, видаткової накладної №582 від 21.07.2018.
На підтвердження направлення документів зазначених у реєстрі позивачем подані копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення на ім'я ПАТ «Київенерго», дата подання 19.06.2018; 06.11.2018 та копії експрес - накладних компанії перевізника «Нова Пошта» на ім'я приватної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_5 від 03.04.2018.
Позивачем, на ім'я відповідача були виписані податкові накладні № 66 від 18.05.2018 на суму 164730,00 грн; №26 від 21.07.2018 на суму 96135,00 грн; №23 від 29.03.2018 на суму 165495,00 грн.
Також, позивачем до матеріалів справи надані докази на підтвердження реєстрації в реєстрі податкових накладних у Державній податковій службі України податкових накладних №66 (доставлена 07.08.2018), № 26 (доставлена 13.04.2018), №23 (доставлена 13.06.2018).
З метою досудового врегулювання спору та на виконання п.9.3. договору позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості №298 від 06.11.2018 до якої був доданий акт звірки взаєморозрахунків.
28.11.2018 відповідач направив №63/4-4104 лист-відповідь на претензію з таким змістом, ПАТ «Київенерго» не змогло в повному обсязі виконати свої зобов'язання за договором №1029/ДМТЗ-17 від 08.09.2017 з незалежних від останнього причин; підприємство відповідача докладає максимум зусиль для виконання своїх зобов'язань за договором.(а.с. 33)
10.01.2019 позивач направив відповідачу лист в якому зазначено, що у зв'язку з виникненням за ПАТ «Київенерго» заборгованості по договору №1029/ДМТЗ -17 від 08.09.2017 у розмірі 511632,00 грн вже понад 6 місяців, склалася скрутна фінансова ситуація; у разі отримання негативної відповіді товариство позивача буде вимушене звернутися до суду. (а.с. 34)
08.02.2019 від відповідача листом №42АУ/181/222 надійшла відповідь, в якій останній приносить вибачення за затримку оплати з боку ПАТ «Київенерго» за договором №1029/ДМТЗ -17 від 08.09.2017 та запевняє, що робить все можливе для погашення такої заборгованості.(а.с. 35)
29.03.2019 з метою здійснення звірки за договором №1029/ДМТЗ -17 від 08.09.2017 позивач направив відповідачу акт звіряння взаємних розрахунків на суму 511632,00 грн, який необхідно підписати та повернути протягом 14 календарних днів, та зазначив, що у випадку ненадіслання у вказаний строк підписаного акта взаєморозрахунків, позивач вважатиме, що ПАТ «Київенерго» погоджується із даними первинного бухгалтерського обліку за договором №1029/ДМТЗ -17 від 08.09.2017. (а.с. 37)
Відповідач заперечує проти належного виконання позивачем обов'язку з поставки товару в частині передання належним чином оформленої документації на товар, що поставлений за наведеними вище накладними.
Відповідачем не подано доказів здійснення оплати вартості товару по вищевказаним накладним.
Враховуючи викладене, предметом судового розгляду в межах даної справи є стягнення з Акціонерного товариства «Київенерго» заборгованості за договором постачання №1029/ДМТЗ-17 у сумі 511632,00 грн.
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду.
Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою містить елементи договору поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач здійснив поставку відповідачу товару за договором постачання №1029/ДМТЗ-17 від 08.09.2017 за видатковими накладними № 158 від 29.03.2018; №335 від 18.05.2018; №582 від 21.07.2018.
Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками підприємств, що підтверджує отримання відповідачем товару без зауважень та заперечень.
Відповідач у відзиві на позов не спростовує факту поставки та отримання від позивача товару за видатковими накладними № 158 від 29.03.2018; №335 від 18.05.2018; №582 від 21.07.2018, проте посилається на невиконання позивачем зобов'язання з передання належним чином оформленої документації на товар, що начебто виключає можливість проведення остаточних розрахунків, згідно з умовами договору №1029/ДМТЗ-17 від 08.09.2017.
Відповідач у відповіді на відзив вказує, що позивачем не було надано жодного сертифікату (паспорту) на товар одночасно з поставкою товару, крім того такі сертифікати (паспорти) не були подані до суду. Також позивачем не надані суду первинні бухгалтерські документи, а ті які надані (видаткові накладні) не є первинними, адже складені з суттєвими недоліками, позаяк у них відсутні обов'язкові реквізити “видаткові накладні підписані особами без підтвердження їх повноважень”.
Статтею 666 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Відповідно до п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
За приписами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив укладення договору поставки №1029/ДМТЗ-17 від 08.09.2017 та не заперечував фактичної поставки позивачем відповідачу товару за переліченими у позові видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно з умовами договору, а саме його п. 1.1, відповідач зобов'язався приймати поставлений товар згідно видаткової накладної, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.
Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складання актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару, якості або кількості товару.
Також у матеріалах справи відсутнє листування з боку відповідача стосовно виправлення будь-яких невідповідностей у первинних документах, відомостей щодо неподання у повному обсязі документів або відсутності супровідних документів на товар, тощо.
Судом при дослідженні змісту видаткових накладних встановлено наступне.
Стосовно підписання видаткових повноважними особами, з боку відповідача суд зазначає наступне.
За видатковою накладною №158 від 29.03.2018, що виписана на ім'я підприємства відповідача; у графі “отримання” наявний підпис Власової ОСОБА_5 .А.; у акті приймання-передавання №158 від 29.09.2018, що підписаний від відповідача (покупця) наявні підписи останнього у рафі “в частині якості і кількості товару ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ” підпис скріплений штемпелем підприємства відповідача “в частині правильності оформлення супровідної документації (видаткових накладних та актів приймання-передавання) фахівцем ІІ категорії відділу матеріалів департаменту з закупівель ПАТ “Київенерго” Яценко Н.Л.”, також акт скріплений печаткою підприємства відповідача.
За видатковою накладною №335 від 18.05.2018, що виписана на ім'я підприємства відповідача; у графі “отримання” наявний підпис начальника цеху ОСОБА_9 , який скріплений штемпелем підприємства відповідача.
За видатковою накладною №582 від 21.07.2018 у графі “отримання” наявний підпис ОСОБА_1 , який скріплений штемпелем підприємства відповідача. Повноваження ОСОБА_1 також підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №18041209 від 12.04.2018, копія якої наявна в матеріалах справи.
Крім того, у всіх наданих суду видаткових накладних міститься посилання на договір поставки №1029/ДМТЗ-17 від 08.09.2017.
У накладних зазначене прізвище особи, яка приймала товар, а також відсутні посилання на розбіжності чи складання актів, у зв'язку з невідповідністю кількості та якості товару, що приймається або щодо відсутності будь-яких супровідних документів.
Посилання відповідача на те, що позивачем не було надано йому паспорту якості на товар, як на підставу звільнення від оплати товару, суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем увесь товар був прийнятий без зауважень, товар на який нібито був відсутній паспорт якості, був отриманий відповідачем, а не прийнятий на відповідальне зберігання або повернутий позивачу з цих підстав, відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з вимогою передати паспорт якості.
Твердження відповідача про ненадання позивачем до суду копій паспортів якості не підтверджуються, оскільки в матеріалах справи наявні копії паспортів якості №33, № партії товару 33, № авто/вагона 67611012, дата виготовлення 28.03.2018, маса нетто 64,90 тонн, дата відвантаження 29.03.2018; №55, № партії товару 55, № авто/вагона 67567578, дата виготовлення 17.05.2018, маса нетто 64,60 тонн, дата відвантаження 18.05.2018; №76, № партії товару 75, № авто/вагона АС9494АН/АС0081ХХ, дата виготовлення 21.07.2018, маса нетто 37,70 тонн, дата відвантаження 21.07.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Крім того, відповідач листами від 28.11.2018 №63/4-4104, від 08.02.2019 №42АУ/181/222 просив вибачення у позивача за затримку виконання зобов'язань за договором №1029/ДМТЗ -17 від 08.09.2018, та запевняв пре те, що докладає всіх зусиль щодо сплати боргу у розмірі 511632,00 грн.
У наведених листах відповідачем не зазначено про наявність жодних зауважень щодо неналежного оформлення документації на товар або відсутності супровідних документів.
Отже, судом встановлено, що позивач виконав зобов'язання по договору №1029/ДМТЗ-17 від 08.09.2019 належним чином та поставив відповідачу товар за видатковими накладними № 158 від 29.03.2018; №335 від 18.05.2018; №582 від 21.07.2018.
Як зазначалося судом вище, пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем поставленого покупцю товару протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами видаткової накладної та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього Договору.
Однак, відповідач свої грошові зобов'язання по договору не виконав, вартість отриманого товару не сплатив, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 511632,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, позов в частині вимог про стягнення суми боргу у розмірі 511632,00 грн є доведеним позивачем та таким, що підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 29.04.2018 по 17.05.2019 у розмірі 6267,95 грн (за видатковою накладною №158 від 29.03.2018); за період з 18.06.2018 по 17.05.2019 у розмірі 5426,61 грн (за видатковою накладною №335 від 18.05.2018); за період з 21.08.2019 по 17.05.2019 у розмірі 2560,09 грн (за видатковою накладною №582 від 21.07.2018) у загальному розмірі 14254,65 грн.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Судом перевірений розрахунок позивача 3% річних, що складає 14254,65 грн та визнано його арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Крім того, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та ст.ст.17, 18 Закону України «Про інформацію» використовується та є офіційним індексом, розрахований Державною службою статистики України, який наводиться з одним десятковим знаком після коми.
З огляду на це, відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат на частину місяця, оскільки найменший період визначення інфляційних втрат складає місяць.
За розрахунком позивача інфляційні втрати розраховуються наступним чином:
· за видатковою накладною №158 від 29.03.2018 на суму 198594,00 грн право кредитора вимагати суму боргу з урахуванням індексу інфляції виникло у 29.04.2018, тому період нарахування інфляційних втрат починається з 01.05.2018 та закінчується 30.04.2019, сума інфляційних втрат складає 17482,21 грн;
· за видатковою накладною №335 від 18.05.2018 на суму 197676,00 грн право кредитора вимагати суму боргу з урахуванням індексу інфляції виникло у 18.06.2018, тому період нарахування інфляційних втрат починається з 01.07.2018 та закінчується 30.04.2019, сума інфляційних втрат складає 17402,40 грн;
· за видатковою накладною №582 від 21.07.2018 на суму 115362,00 грн право кредитора вимагати суму боргу з урахуванням індексу інфляції виникло у 21.08.2018, тому період нарахування інфляційних втрат починається з 01.09.2018 та закінчується 30.04.2019, сума інфляційних втрат складає 11040,71 грн.
Суд погоджується з розрахунком позивача інфляційних втрат та визнає його арифметично вірним, отже сума інфляційних втрат у розмірі, що підлягає стягненню з відповідача складає 45926,32 грн.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 130, 191, 231, 234, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» (85612, Донецька обл., Мар'їнський район, місто Курахове, вул. Енергетиків, будинок 34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтехнопарк» (вул.Вітовського,32, Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77101, код ЄДРПОУ 346590000) основну заборгованість у сумі 511632 (п'ятсот одинадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн 00 коп., 3% річних у сумі 14254 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) 65 коп., інфляційні втрати у сумі 45926 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 8577 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 20 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 17.10.2019.
Суддя Д.М. Огороднік