61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
17.10.2019 Справа № 905/1625/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Доннік А.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка
до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вагону у розмірі 20613,46грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.10.2019 по 17.10.2019
Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод», м. Авдіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Лиман про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вагону у розмірі 20613,46грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевезення вантажу на адресу Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м. Авдіївка за залізничною накладною №46345252 відповідачем допущено прострочення терміну доставки вантажу, що передбачений ст.41 Статуту залізниць та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 20613,46грн.
Ухвалою суду від 09.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1625/19; дану справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
17.09.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за накладною №46345252 було порушено встановлений Правилами строк доставки вантажу на повних 7 діб та відповідно до ст.116 Статуту залізниць України в цьому випадку штраф має складати 30% від провізної плати. На підставі чого просить суд зменшити розмір штрафу до 10% від суми позову.
27.09.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
01.10.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому просить суд розглянути справу без участі представника позивача, суд задовольняє клопотання позивача.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.10.2019 по 17.10.2019.
Представники сторін у судові засідання не з'явились, про час, дату та місце судових засідань були повідомлені належним чином шляхом направлення ухвал на їх юридичні адреси.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:
Відповідач, Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця”, м. Лиман здійснив доставку вантажів на станцію призначення - Авдіївка Донецької залізниці, одержувачем якого є позивач, Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка за залізничною накладною №46345252, оригінал якої долучений до матеріалів справи та досліджений судом.
За твердженнями позивача перевезення вантажу за вказаною накладною було здійснено із порушенням визначених строків доставки.
Зазначена обставина і послугувала підставою для подачі даної позовної заяви про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків доставки вантажу.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України “Про залізничний транспорт”, Статутом залізниць України.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно зі ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Статтею 41 вказаного підзаконного нормативно-правового акту регламентовано, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до п.1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктами 1.1, 2.1 вказаних Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9 Правил).
Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Залізничні накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
Як свідчать матеріали справи, 04.03.2019 на адресу позивача (вантажоодержувача) надійшли вагони №50236553, №57057069, №50492685, №50492669, №50492677 з вантажем за залізничною накладною №46345252, яка наявна в матеріалах справи із порушенням встановленого ст.41 Статуту залізниць України терміну доставки вантажу.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Відповідно до Інформаційного листа №01-06/420/2012 від 04.04.2012 Вищого господарського суду України “Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів” згідно з частинами другою і третьою статті 41 Статуту залізниць України терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів їх доставки встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644. За приписами пунктів 2.1, 2.4 названих Правил обчислення відповідних термінів починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, які залізниця сплачує одержувачу вантажу, встановлені статтею 116 Статуту у відсотках від провізної плати залежно від кількості прострочених діб. Таким чином, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф за несвоєчасну доставку вантажу за залізничною накладною №46345252 у розмірі 20613,46грн.
Суд розглянув дану накладну та встановив, що за залізничною накладною №46345252 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 21.02.2019, доставлений 04.03.2019, товар отриманий 04.03.2019 представником одержувача. Відстань від станції відправлення Жовті Води ІІ Придніпровської залізниці до станції призначення Авдіївка Донецької залізниці складає 391км. Норма доставки: 2 доби (п.2.1 Правил) + 1 доба (п.2.4 Правил) = 3 доби. Проте фактично доставка була здійснена протягом 10 діб, отже мало місце прострочення доставки на 7 діб, а тому позивач нарахував штраф - 30% провізної плати.
Дослідивши розрахунок позовних вимог, а також враховуючи, що відповідач не заперечує факт порушення визначених Правил термінів доставки вантажів за спірною накладною суд встановив, що сума штрафу у розмірі 20613,46грн. за несвоєчасну доставку вантажу нарахована правомірно.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20613,46грн. підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу до 10% від суми позову суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського суду України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При цьому, правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
На відповідача покладається обов'язок довести винятковість конкретного випадку та надати відповідні докази на підтвердження цього.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вже зазначалося, в обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на ускладнення транспортного сполучення у межах регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» внаслідок проведення на території Донецької області антитерористичної операції, що також суттєво вплинуло на фінансове становище Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Проте, суд не може визнати винятковим випадком, який в силу наведених вище положень законодавства України може слугувати підставою для зменшення судом розміру штрафу, здійснення діяльності відповідача у зоні проведення антитерористичної операції, оскільки, по-перше, відповідачем у цій справі є Акціонерне товариство "Українська залізниця", місцезнаходженням якого є м.Київ, в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", по-друге, у даному випадку суд враховує, що і позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність у м.Авдіївка, який є населеним пунктом, в якому проводилась антитерористична операція та знаходиться в безпосередній близькості від лінії зіткнення, що, в свою чергу, негативно позначається на його господарській діяльності.
Отже, у вирішенні питання щодо зменшення штрафу мають бути враховані майнові інтереси обох сторін.
Також суд зазначає, що правопорушення зазначеного характеру (несвоєчасна доставка вантажу) з боку ПАТ "Укрзалізниця" не є виключенням, а має системний характер, про що свідчать численні судові спори з подібних правовідносин.
Разом з цим, відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу, слід зазначити, що штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитками, чи ні.
За таких обставин, суд робить висновок щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.
Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка до відповідача, Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вагону у розмірі 20613,46грн., задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул.Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (84404, Донецька область, м.Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22; код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; код ЄДРПОУ 00191075) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 20613,46грн. та судовий збір у розмірі 1921,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.п.8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач (стягувач) - Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; код ЄДРПОУ 00191075).
Відповідач (боржник) - Акціонерне товариство “Українська залізниця” (03150, м.Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22; код ЄДРПОУ 40150216).
У судовому засіданні 17.10.2019 підписано повний текст рішення.
Суддя Г.Є. Курило