61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
07.10.2019 Справа № 910/6249/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Доннік А.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-енергетична компанія “ЕНЕРГОІНДУСТРІЯ”, м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАР Альянс”, м.Горлівка
про зменшення орендної плати за договором
Представники сторін:
від позивача: Свириденко Д.І. - довіреність №5 від 01.07.2019;
від відповідача: Остапенко Д.М. - ордер ХВ №1797000228 від 03.09.2019;
В судовому засіданні оголошено перерва
з 19.09.2019 по 07.10.2019
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Паливно-енергетична компанія “Енергоіндустрія” звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАР Альянс” про зменшення орендної плати за договором шляхом внесення змін у п. 1 Додаткової угоди № 1 від 26.02.2016 до договору оренди залізничних цистерн № 26/02-2016 від 26.02.2016, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Паливно-енергетична компанія “Енергоіндустрія” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАР Альянс”, виклавши пункт в наступній редакції: « 1. Згідно з договором оренди залізничних цистерн № 26/02-2016 від 26.02.2016 розмір орендної плати за один календарний день користування за 1 (одну) цистерну моделі 15-1566-06 становить: 0,83грн без ПДВ, ПДВ у розмірі 0,17грн, всього з ПДВ - 1,00грн. Розповсюдити правовідносини щодо зменшення ціни оренди на період з 01.07.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача відсутня можливість користуватися наданими в оренду цистернами за договором оренди залізничних цистерн № 26/02-2016 від 26.02.2016, оскільки вони знаходяться поза його доступом на тимчасово непідконтрольній Україні території, тоді як від відповідача надходять відповідні рахунки та акти наданих послуг оренди, що суттєво впливає на майновий стан позивача, внаслідок чого позивач звернувся до суду для вирішення питання про зменшення орендної плати за вищевказаним договором.
Здійснюючи направлення позовної заяви №1-110 від 13.05.2019 до господарського суду міста Києва, позивач у позовній заяві визначив у якості відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “ТАР Альянс”, адресою місцезнаходження якого вказав: юридична адреса - 84609, м. Горлівка, Донецька область, вул. Умова, 1/1; адреса для листування - 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 33853132.
Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАР Альянс” (код ЄДРПОУ 33853132), станом на момент звернення з позовом до суду є: 84609, м. Горлівка, Донецька область, вул. Умова, 1/1.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-енергетична компанія “Енергоіндустрія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАР Альянс” про зменшення орендної плати за договором передано за встановленою підсудністю на розгляд господарського суду Донецької області.
05.06.2019 на адресу господарського суду Донецької області надійшла позовна заява з додатками.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ, позовну заяву передано для розгляду судді Курило Г.Є.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6249/19; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
02.07.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив №35 від 01.07.2019 на позовну заяву з документами, у відзиві відповідач заперечив проти позову, просив у задоволенні позовних вимог ТОВ “ПЕК “Енергоіндустрія” відмовити в повному обсязі, посилаючись на факти та доводи, встановлені у справі №910/16005/17. Крім цього зазначив, наданий позивачем сертифікат ТПП України не може бути взятий судом до уваги, оскільки направлення сертифікату відбулось в порушення умов договору. Також зазначив, що беззаперечним підтвердженням факту використання цистерн за їх цільовим призначенням є факт того, що 7 цистерн заповнені вантажем - смола кам'яновугільна. Відповідач наполягає щодо відсутності підстав для застосування судом ч. 4 ст. 762 Цивільного кодексу України.
25.07.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позов в повному обсязі. Позивач вказав на відмінність доказової бази даної справи та справи №910/16005/17, на яку у відзиві на позовну заяву посилається відповідач, що виключає можливість для застосування висновків, встановлених судовими рішеннями у справі №910/16005/17 як преюдиційних фактів до спірних правовідносин у даній справі. Сертифікат ТПП є чинним, отже обов'язковим для врахування та оцінки. Крім цього повідомив, що позивачем вчинялась низка дій з метою повернення цистерн, але до цього часу рухомий склад не повернуто.
Ухвалою суду від 25.07.2019 продовжений строк підготовчого провадження у справі №910/6249/19 на 30 (тридцять) днів.
03.09.2019 до канцелярії суду відповідачем надане заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач заперечує проти доводів позивача та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 09.09.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/6249/19, призначено розгляд справи по суті на 19.09.2019 о 14:00 год.
19.09.2019 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому останній просить суд новий довід відповідача щодо неврахування сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини з підстав прострочення його надання, нові докази від відповідача: листи ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” від 03.03.2017 №21, від 17.03.2017 №31, від 29.03.2017 №34, лист ТОВ “ПЕК “Енергоіндустрія” б/н б/д не приймати і не враховувати.
Ухвалою суду від 09.09.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 07.10.2019 о 14:40 год.
07.10.2019 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просив суд не враховувати доводи відповідача стосовно податкових кредитів, якими позивач нібито користувався у спірний період з 01.07.2017.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.09.2019 по 07.10.2019.
В судових засіданнях позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судових засіданнях проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд встановив наступне.
26.02.2016 між відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" (орендодавець) та позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" (орендар) було укладено договір оренди №26/02-2016 (договір).
Відповідно до п.1.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове цільове платне користування (оренду) майно, що належить на праві власності орендодавцю - залізничні цистерни моделі 15-1566-06 в кількості 14 штук (далі - цистерни), на строк, встановлений цим договором, оплачує таке користування і зобов'язується повернути цистерни на умовах цього договору.
Згідно з п.п.1.2, 1.4 договору за цим договором орендодавець передає орендарю цистерни з можливістю їх пересування в межах та за межі України. Цільове призначення цистерн - перевезення смоли кам'яновугільної, не поіменованої в алфавіті, код вантажу по ЕТСНГ 471141.
Як передбачено п.2.1 договору, моментом передачі цистерн в оренду та обчислення строку оренди є дата підписання сторонами акту прийому-передачі цистерн від орендодавця до орендаря. Місце передачі цистерн в оренду - станція Горлівка Донецької залізниці.
На виконання умов укладеного договору відповідач передав позивачу у тимчасове користування залізничні цистерни моделі 15-1566-06, що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками актами приймання-передачі залізничних цистерн № 1 від 04.03.2016 (3 шт.) та №2 від 10.03.2016 (11 шт.).
Відповідно до п.3.1 договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату за користування цистернами в національній валюті України - гривні, в розмірі, визначеному в додаткових угодах до договору.
Додатковою угодою №1 від 26.02.2016 сторони погодили розмір орендної плати за договором оренди за один календарний день за одну цистерну моделі 15-1566-06: 175,00грн без ПДВ, ПДВ у розмірі 35,00грн, всього з ПДВ - 210,00грн.
Згідно з п.3.2 договору орендна плата за користування цистернами, оплачується орендарем на підставі виставленого рахунку від орендодавця, у вигляді передоплати, не пізніше 5 (п'ятого) числа розрахункового місяця, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок орендодавця, зазначений в реквізитах Договору.
За змістом п.3.4 договору датою виконання зобов'язань по оплаті вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок орендодавця.
В кінці кожного звітного періоду - (місяця) сторони підписують акт наданих послуг оренди в поточному місяці. Акт складається в двох автентичних екземплярах, підписується орендодавцем і направляється орендарю не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг оренди. Орендар протягом 3 (трьох) календарних днів, з дати його отримання, або підписує його, або направляє мотивовані зауваження відмови від його підписання (п.3.5 договору).
П. 3.10 договору передбачено, що фінансові зобов'язання орендаря з оплати орендних платежів за цистерни виникають з моменту підписання акту приймання-передачі цистерн в оренду і закінчуються з моменту підписання акту приймання-передачі цистерн з оренди.
Відповідно до п.4.3.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату за користування цистернами, оплачувати інші платежі у відповідності до умов договору.
Пунктами 8.1.-8.4. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків за договором, якщо таке невиконання стало наслідком обставин непереборної сили (форс-мажор), в тому числі стихійних лих. До форс-мажорних обставин, які виключають відповідальність, відноситься також видання державних актів та актів міських органів влади, які унеможливлюють виконання зобов'язань. Сторона, для якої настала неможливість виконання зобов'язань за договором при умовах, передбачених п.8.1., зобов'язана в строк, не більше 10 днів письмово попередити іншу сторону (письмо, факс, телекс, телеграф) та надати іншій стороні підтвердження, видане уповноваженими органами. Якщо форс-мажорні обставини будуть продовжуватись більше трьох місяців, будь-яка сторона має право в односторонньому порядку розірвати договір без відшкодування іншій стороні збитків, але за умови здійснення взаємних розрахунків за договором.
Додатковою угодою №4 від 30.12.2016 до договору сторони домовились про продовження строку дії договору до 31.12.2017.
Сторонами не заперечується факт повернення позивачем з оренди та прийняття відповідачем частину орендованого майна (залізничних цистерн).
У позивача станом на час розгляду справи перебуває 8 залізничних цистерн за договором, переданих останньому за актами приймання-передачі (передачі в оренду) залізничних цистерн до договору №1 від 04.03.2016 та №2 від 10.03.2016.
Зважаючи на приписи ст. 764 Цивільного кодексу України договір від 26.02.2016 №26/02-2016 є чинним.
Оскільки між сторонами укладено договір оренди, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» введено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції у Донецькій, Луганській та Харківській областях.
У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Згідно з ч.2 зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
У подальшому на виконання абз.3 п.5 ст.11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженнями №1053-р від 30.10.2014, №1275-р від 02.12.2015 Кабінету Міністрів України затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено міста Горлівка та Макіївка (с.Ханжонкове знаходится в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Судом встановлено, що м. Горлівка та м. Макіївка (с.Ханжонкове знаходиться в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області) входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014.
Розпорядженням №Ц-1/74 від 11.02.2017 Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» запроваджено тимчасове обмеження на перевезення всіх вантажів і порожніх вагонів з усіх станцій України призначенням станції, які знаходяться на території, на якій органами державної влади тимчасово не здійснюються або здійснюються не в повному обсязі їх повноваження.
На підставі Указу Президента України №62/2017 від 15.03.2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» з 15.03.2017 тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського «Комплексу заходів» від 12.02.2015, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, припинене переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.
Відповідно до інформації, яка наявна на офіційному веб-порталі Акціонерного товариства «Українська залізниця» (розділ «Тимчасові обмеження щодо перевезень») з 16.03.2017 на підставі вказаного рішення РНБОУ залізницею видано конвенційну заборону (Ц-1/2-2/156 від 15.03.2017, Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017) на здійснення всіх видів перевезень вантажу та порожніх вагонів з/на, зокрема, залізничні станції Горлівка та Ханженково Донецької залізниці.
Згідно з наданою філією «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Акціонерного товариства «Українська залізниця» інформацією, наведеною у листі №36/583 від 11.04.2018 про вагонні операції вбачається, що датою припинення залізничних операцій та місцезнаходженням цистерн є:
№ п/п№ цистерниСтанція, на якій знаходиться цистерна та дата, з якої на неї припинені залізничні операції
170731047Ст.Ханжонкове Донецької залізниці17.02.2017
270731138Ст.Ханжонкове Донецької залізниці17.02.2017
370731021Ст.Ханжонкове Донецької залізниці17.02.2017
470731088Ст.Горлівка Донецької залізниці26.01.2017
570729231Ст.Ханжонкове Донецької залізниці17.02.2017
670731120Ст.Ханжонкове Донецької залізниці17.02.2017
770731211Ст.Горлівка Донецької залізниці26.01.2017
870731161Ст.Ханжонкове Донецької залізниці17.02.2017
06 вересня 2017 року Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №649-ог був введений в дію Порядок повернення транспортних засобів з окремих районів Донецької та Луганської областей.
Позивач, з метою вивезення цистерн з території антитерористичної операції подав заяву керівнику Координаційного центру з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування від 18.09.2017 № 18/09 про повернення залізничного рухомого складу в кількості 104 одиниці.
Згідно протокольного рішення № 2, затвердженого керівником Координаційного центру з питань режиму та економічної діяльності при штабі АТО 26.09.2017 наданий дозвіл на повернення транспортних засобів з території окремих районів Донецької та Луганської областей, а саме 104 власних напіввагона, однак у відповідності до змісту листа ПАТ "Українська залізниця" від 23.01.2018 №ЦЦО-13/89 розробляється Порядок дій працівників ПАТ "Українська залізниця" суб'єктів господарювання та органів державної влади під час повернення на підконтрольну Уряду України територію транспортних засобів, що залишились на території окремих районів Донецької та Луганської областей, при прийнятті позитивного рішення на Тристоронній контактній групі щодо повернення транспортних засобів суб'єкти господарювання будуть проінформовані щодо розробленого порядку.
ТОВ “ПЕК "Енергоіндустрія" листами №22/03-159 від 22.03.2018, №55/11-320 від 05.11.2018, №2/04-171 від 02.05.2018 повідомило ТОВ "Тар Альянс" про те, що у зв'язку із блокадою Народними депутатами України з кінця січня 2017 року залізничного сполучення між територією України та тимчасово непідконтрольною територією Донецької області, а в подальшому - повному припиненні такого сполучення Указом Президента України від 15.03.2017 №62/2017 "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" ТОВ “ПЕК "Енергоіндустрія" не може використовувати та не використовує орендоване майно - цистерни, через обставини, за які орендар не відповідає, у зв'язку з чим повідомляло про те, що вважає себе звільненим від сплати орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України.
До матеріалів справи позивачем наданий сертифікат №3100-19-0001 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати України, в якому засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): тимчасові обмеження ПАТ «Укрзалізниця» на перевезення всіх вантажів і порожніх вагонів з усіх станцій України призначенням станції, які знаходяться на території, на якій органами державної влади тимчасово не здійснюються або здійснюються не в повному обсязі їх повноваження; тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами органами державної влади, Товариству з обмеженою відповідальністю “Паливно-енергетична компанія “ЕНЕРГОІНДУСТРІЯ”, а саме користуватися об'єктом оренди (8 залізничних цистерн моделі 15-1566-06) за умовами договору № 26/02-2016 від 26.02.2016. Період дії форс-мажорних обставин: з 16.03.2017 та тривають станом на 08.01.2019.
В листі АТ «Укрзалізниця» б/н від 21.03.2019 вказано, що на виконання Указу Президента України від 15.03.2017 №62/2017 "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" обмін вантажних поїздів з територією, де проводиться операція об'єднаних сил, не здійснюється з: 26.01.2017 по стику перетину Шипилове - Сентянівка; 03.02.2017 по стику перетину Микитівка - Артемівськ; 11.02.2017 по стику перетину Скотувата - Ясинувата; 17.03.2017 по стику перетину Кіндрашівська-Нова - Луганськ Північний, тому, після припинення переміщення вантажів і до теперішнього часу рух залізничного рухомого складу через лінію розмежування сторін не здійснювався.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/16005/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 та постановою Верховного Суду від 05.07.2018, було задоволено позов ТОВ "Тар Альянс" до ТОВ “ПЕК "Енергоіндустрія" про стягнення заборгованості за договором № 26/02-2016 від 26.02.2016 та стягнуто з останнього в т.ч. заборгованість з оплати орендної плати за користування залізничними цистернами згідно Договору, нараховану за період лютий-червень 2017 року у розмірі 291900,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/16223/18, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-енергетична компанія «Енергоіндустрія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» за договором № 26/02-2016 від 26.02.2016 суму основного боргу у розмірі 455 280,00 грн., пеню у розмірі 32 911,75 грн., 3% річних у розмірі 14 677,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 4433,52 грн. та судовий збір у розмірі 7 609,55 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Позивач звернувся до відповідача із пропозицією (лист №1-112 від 18.02.2019) про внесення змін до договору оренди №26/02-2016 від 26.02.2016, а саме додаткову угоду № 1 від 26.02.2016 викласти в наступній редакції: Відповідно до договору оренди №26/02-2016 від 26.02.2016 розмір орендної плати за один календарний день за одну цистерну моделі 15-1566-06: 0,83 грн без ПДВ, ПДВ у розмірі 0,17грн, всього з ПДВ - 1,00грн. У відповідності до частини 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що вказана ціна діє з 01.07.2017.
Відповідач розглянув пропозицію відповідача про внесення змін до договору оренди, але не погодився підписати додаткову угоду (лист №15 від 20.03.2019), у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та з'ясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон пов'язує зміну договору, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно до приписів ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язків для виконання сторонами.
За приписами ч.ч.2, 3, 4 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Позивач надіслав пропозицію знести зміни до договору, але відповідач щодо підписання додаткової угоди заперечив.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на ч. 4 ст. 762 Цивільного кодексу України, при цьому в позовній заяві відсутнє посилання на ст. 652 Цивільного кодексу України, в якій регламентований порядок та підстави зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.
Відповідно до ч.4 ст.762 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Зважаючи на те, що позивач зазначає про неможливість користування орендованими цистернами у зв'язку зі знаходженням їх на тимчасово непідконтрольній Україні території та припиненням переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, в даному випадку має місце істотна зміна обставин, отже позивач помилково не застосовує ст. 652 Цивільного кодексу України, яка регламентує умови внесення змін до договору у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 23.01.2018 у справі №917/87/17, господарській суди, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, оскільки господарські суди розглядають справи за позовами суб'єктів господарської діяльності, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону) позову.
Отже, згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Крім названих вище чотирьох умов для зміни договору додатково необхідна ще одна з таких умов: 1) розірвання договору суперечить суспільним інтересам; 2) розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Так, заміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин врегульована статтею 652 Цивільного кодексу України, коли відповідні обставини змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. За змістом наведеної норми закону можливість зміни договору в судовому порядку передбачена лише у виняткових випадках та пов'язана безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю під час істотної зміни обставин усіх умов, визначених частиною 2 і 4 статті 652 Цивільного кодексу України.
Поняття "істотна зміна обставин" є оціночною категорією та саме на суд покладено обов'язок щодо встановлення чи спростування існування таких обставин. При цьому суд має керуватися нормативним тлумаченням цього поняття, наведеним у абзаці другому частини першої статті 652 ЦК України, яким передбачено, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
За змістом цих правових норм у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
При укладенні господарського договору будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення того чи іншого договору, виходячи з усієї сукупності існуючих зовнішніх обставин, за яких він буде виконуватися, і певні прогнози відносно їх розвитку в майбутньому та забезпечення своїх інтересів на випадок можливих змін.
Ведення господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних офіційній владі України територіях з початку проведення антитерористичної операції нероздільно пов'язано з підвищеним ризиком; у засобах масової інформації протягом 2014-2017 років висвітлювалася ситуація щодо ускладнення та тимчасове зупинення вантажного залізничного сполучення на тимчасово непідконтрольних офіційній владі України територіях; позивач був обізнаний щодо настання можливих негативних наслідків у випадку використання цистерн, що є предметом договору оренди, на територіях Донецької і Луганської областей та, укладаючи договір та додаткові угоди до нього, добровільно, свідомо, самостійно, за власним волевиявленням погодився щодо прийняття на себе певних обов'язків.
Таким чином, припинення залізничного сполучення та опублікування Указу Президента України від 15.03.2017 №62/2017 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" є настання ризиків, які сторони усвідомлювали і їх наслідки не могли не передбачати.
Таким чином, обставини, на які посилається позивач, є ризиками сторін, а тому не можливо зробити висновки про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду.
Дослідивши всі обставини, на які посилався позивач в обґрунтування свого позову, не встановив і наявність передбачених ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України виняткових випадків для зміни договору за рішенням суду.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати на підставі статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
Згідно із статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затв. Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 за № 44(5).
Отже, сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України є належним доказом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Згідно з Розділом 8 договору оренди №26/02-2016 від 26.02.2016 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків за договором, якщо таке невиконання стало наслідком обставин непереборної сили (форс-мажор), в тому числі стихійних лих. До форс-мажорних обставин, які виключають відповідальність, відноситься також видання державних актів та актів міських органів влади, які унеможливлюють виконання зобов'язань. Сторона, для якої настала неможливість виконання зобов'язань за договором при умовах, передбачених п.8.1., зобов'язана в строк, не більше 10 днів письмово попередити іншу сторону (письмо, факс, телекс, телеграф) та надати іншій стороні підтвердження, видане уповноваженими органами. Якщо форс-мажорні обставини будуть продовжуватись більше трьох місяців, будь-яка сторона має право в односторонньому порядку розірвати договір без відшкодування іншій стороні збитків, але за умови здійснення взаємних розрахунків за договором.
Відповідач наполягає, а позивач не спростовує, що позивач не повідомив відповідача про настання форс-мажорних обставин, а направлення сертифікату ТПП відбулось з порушенням умов договору.
При цьому, у відповідності до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", сертифікат Торгово-промислової палати України є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а не для внесення змін до умов договору.
Суд також зазначає, що всупереч ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не обґрунтовано жодним доказом вартість орендної плати за один календарний день користування за 1 (одну) цистерну в розмірі 1,00грн.
Позивач наполягає, що взагалі не має можливості користуватися орендованими цистернами, однак ч. 4 ст.762 Цивільного кодексу України, на яку він посилається в обґрунтування позову, передбачено право наймача на зменшення плати, якщо можливість користування майном істотно зменшилася, а не відсутня.
При цьому суд враховує, що у відповідності до ст. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до означеної норми наймач звільняється від орендної плати безпосередньо в силу закону, а не на умовах договору.
Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/16223/18 стягнуто заборгованість з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-енергетична компанія «Енергоіндустрія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» за договором № 26/02-2016 від 26.02.2016 за період з липня 2017 року по березень 2018 року, відмовлено в задоволенні вимог щодо стягнення орендної плати починаючи з 29.03.2018. Рішення мотивовано тим, що у зв'язку з наявністю обставин, які не залежать від орендаря він позбавлений можливості користуватись орендованим майном, про що позивача було повідомлено листом ТОВ «Енергоіндустрія» від 22.03.2018 №22/03-159, а тому у відповідача відсутній обов'язок сплачувати орендні платежі починаючи з 29.03.2018, при цьому підстави для звільнення відповідача від обов'язку по сплаті орендної плати у період з липня 2017 року по березень 2018 року відсутні, а тому вимоги позивача в частині стягнення орендних платежів за вказаний період задоволено судом.
Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/16223/18 набрало законної сили та має преюдиційне значення для цієї справи.
Таким чином, оскільки рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/16223/18 стягнута заборгованість з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-енергетична компанія «Енергоіндустрія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» за договором № 26/02-2016 від 26.02.2016 за період з липня 2017 року по березень 2018 року, а також відсутність підстав для нарахування та стягнення орендної плати за договором оренди залізничних цистерн № 26/02-2016 від 26.02.2016 починаючи з 29.03.2018, незалежно від розміру орендної плати, яка зазначена в договорі, вимога позивача про зменшення орендної плати з 01.07.2017 свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав.
Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).
За таких обставин решту аргументів сторін суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновку суду про відмову у позові внаслідок недоведеності з боку позивача підстав для внесення змін до договору.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з огляду на приписи чинного законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для внесення змін до договору оренди №26/02-2016 від 26.02.2016.
Стосовно клопотання позивача не враховувати нові докази надані відповідачем: листи ТОВ “ТАР АЛЬЯНС” від 03.03.2017 №21, від 17.03.2017 №31, від 29.03.2017 №34, лист ТОВ “ПЕК “Енергоіндустрія” б/н б/д суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1-4, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідачем не наведено та не доведено наявності поважних причин, які унеможливили подання у встановлені судом строки додаткових доказів для долучення їх до матеріалів справи, тому суд задовольняє клопотання позивача.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача не враховувати заперечення відповідача, викладені в запереченнях на відповідь на відзив від 03.09.2019 оскільки означений документ поданий до закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-енергетична компанія “ЕНЕРГОІНДУСТРІЯ”, м.Київ (02140, м.Київ, вул.Лариси Руденко, 6А, офіс 709, кімната 7, код ЄДРПОУ 39395870) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАР Альянс”, м.Горлівка (84609, Донецька область, м.Горлівка, вул.Умова, 1/1, код ЄДРПОУ 33853132) про зменшення орендної плати за договором шляхом внесення змін у п. 1 Додаткової угоди № 1 від 26.02.2016 до договору оренди № 26/02-2016 від 26.02.2016, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Паливно-енергетична компанія “Енергоіндустрія” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТАР Альянс”.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
В судовому засіданні 07.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2019.
Суддя Г.Є. Курило