Рішення від 15.10.2019 по справі 904/4152/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2019м. ДніпроСправа № 904/4152/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.,

за позовом Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення штрафу у розмірі 186 847,20 грн. за несвоєчасну доставку вантажу.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 186 847,20 грн. за несвоєчасну доставку вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань із своєчасної доставки вантажу, а саме Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» у квітні 2019 року здійснено перевезення вантажів (флюси, кварцит, цегла, кокс, пісок, руда залізна, руда марганцева тощо) до станції призначення «Нікополь» Придніпровської залізниці, одержувач - АТ «Нікопольський завод феросплавів». Вказані перевезення оформлені наступними залізничними накладними № 49055213, 49184062, 49195654, 49313265, 47591219, 47669544, 47752837, 45030608, 45336906, 45436219, 48645386, 49012396, 48643977, 49126840, 48643811, 48643886, 48644066, 48644231, 48645741, 47700851, 47700869, 47700893, 47700844, 47700877, 47700885, 47700901, 47700919, 47700927, 47712823, 47712955, 47713094, 47713193, 47713284, 47713318, 47713334, 47730403, 47730437, 47730445, 47730452, 47730643, 47730650, 47730676, 47730692, 47748637, 47748645, 47851787, 47851803, 47851811, 47851845, 47851852, 47851860, 47851878, 45005105, 45005147, 45171121, 45171147, 45171105, 45171162, 45171196, 45171204, 45171212, 45171220. Під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на зазначених залізничних накладних.

Розглянувши поданий позов, суд зазначив наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (186 847,20 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.10.2019 року о 11:00 год.

09.10.2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подав до канцелярії суду клопотання від 07.10.2019 року, яким просить зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій на 50%. Клопотання обґрунтовано тим, що: залізниця несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян; в умовах дефіциту фінансових ресурсів, маючи гостру потребу у коштах для підтримання належного технічного стану основних засобів та виконання вимог щодо забезпечення безпеки руху поїздів, а також для оновлення рухомого складу, 2019 рік залізниця почала зі значними сумами заборгованості. Так, заборгованість по залучених коштах на кінець 2018 року становила 5 575,7 млн. грн., з яких 1 632,1 млн. грн. - за довгостроковими кредитами, 2 621,2 млн.грн. - за єврооблігаціями, що емітовані Шортлайн Пі Ел Сі в інтересах АТ "Укрзалізниця" та 1322,4 млн. грн. - заборгованість за договорами фінансового лізингу, з яких 1 317,2 млн грн - заборгованість за 15 локомотивів, які передані на баланс залізниці у грудні 2018 року, відповідно до укладеного на рівні АТ "Укрзалізниця" договору фінансового лізингу на придбання 30 локомотивів виробництва Дженерал Електрик Компані. У лютому 2019 року надійшло ще 7 локомотивів та заборгованість зросла на 614,7 млн. грн.; залізниця продовжує своєчасно виконувати розрахунки із заробітної плати та податкових зобов'язань. Регіональна філія є платником податків до бюджетів всіх рівнів та державних фондів соціального страхування, що дозволяє також вирішувати і соціальні питання жителів регіонів, де розташовані підрозділи залізниці. За 2018 рік регіональною філією сплачено 1 931,9 млн. грн., у тому числі й до держбюджету, 883,4 млн. грн. - до цільових фондів та 795,4 млн. грн. до місцевих бюджетів, з яких 220,4млн грн. плати за землю. При цьому слід зауважити, що у 2019 році значно зросте навантаження на фінансовий стан регіональної філії внаслідок відміни пільг для залізничного транспорту на загальнодержавному рівні та збільшення органами місцевого самоврядування ставок податку для земель (відсотків нормативної грошової оцінки землі), які використовуються для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту. Так у грудні 2018 року сплачено 20 млн. грн. земельного податку, а у лютому 2019 року - 70 млн. грн. В цілому у 2019 році плата за землю становитиме 860 млн. грн.

Позивач та відповідач у судове засідання призначене для розгляду справи не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомляся належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, повідомлення про вручення поштового відправлення 24.09.2019 року, у зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Зважаючи на належне повідомлення позивача та відповідача про дату та час розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст. 240 ГПК України).

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Акціонерним товариством "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) здійснено перевезення вантажів (флюси, кварцит, цегла, кокс, пісок, руда залізна, руда марганцева тощо) до станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці одержувач - Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач).

Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 49055213, 49184062, 49195654, 49313265, 47591219, 47669544, 47752837, 45030608, 45336906, 45436219, 48645386, 49012396, 48643977, 49126840, 48643811, 48643886, 48644066, 48644231, 48645741, 47700851, 47700869, 47700893, 47700844, 47700877, 47700885, 47700901, 47700919, 47700927, 47712823, 47712955, 47713094, 47713193, 47713284, 47713318, 47713334, 47730403, 47730437, 47730445, 47730452, 47730643, 47730650, 47730676, 47730692, 47748637, 47748645, 47851787, 47851803, 47851811, 47851845, 47851852, 47851860, 47851878, 45005105, 45005147, 45171121, 45171147, 45171105, 45171162, 45171196, 45171204, 45171212, 45171220 (а.с. 23-89).

Позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вказаних залізничних накладних.

Відтак, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі ст. 116 Статуту залізниць України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі 186 847,20 грн.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність нарахування та стягнення позивачем штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 186 847,20 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 п. 6 розд. 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі статтею 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

Згідно пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст.525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документ на вантаж, що прибув.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2019 року відповідачем здійснено перевезення вантажів (флюси, кварцит, цегла, кокс, пісок, руда залізна, руда марганцева тощо) до станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці одержувач - позивач, що підтверджується залізничними накладними №№ 49055213, 49184062, 49195654, 49313265, 47591219, 47669544, 47752837, 45030608, 45336906, 45436219, 48645386, 49012396, 48643977, 49126840, 48643811, 48643886, 48644066, 48644231, 48645741, 47700851, 47700869, 47700893, 47700844, 47700877, 47700885, 47700901, 47700919, 47700927, 47712823, 47712955, 47713094, 47713193, 47713284, 47713318, 47713334, 47730403, 47730437, 47730445, 47730452, 47730643, 47730650, 47730676, 47730692, 47748637, 47748645, 47851787, 47851803, 47851811, 47851845, 47851852, 47851860, 47851878, 45005105, 45005147, 45171121, 45171147, 45171105, 45171162, 45171196, 45171204, 45171212, 45171220 (а.с. 23-89).

Наведені накладні є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення спірного вантажу, яка фактично була укладена між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Судом встановлено, що накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).

Як підтверджується календарними штемпелями на зазначених вище накладних, вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу та не заперечується відповідачем.

Дослідивши розрахунок позовних вимог, господарський суд вважає, що сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 186 847,20 грн. нарахована правомірно.

Відтак, вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 186 847,20 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідач просить зменшити неустойку, обґрунтовуючи тим, що підприємство внесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; здійснює перевезення вантажів та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України; продовжує своєчасно виконувати розрахунки із заробітної плати та податкових зобов'язань та несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян.

Розглянувши клопотання відповідача, суд не вбачає підстав для його задоволення з наступних підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року зі справи № 910/9765/18).

Зважаючи на обставини справи, суд не вбачає вказані обставини винятковими. Крім того, розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів визначено п. 116 Статуту. Зменшення розміру такого штрафу Статутом не передбачено.

Штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України.

Таким чином, мова йде не про порушення зобов'язання з боку відповідача, а про порушення ним порядку, встановленого нормативно-правовим актом і сума штрафу не залежить від форми такого порушення та не пов'язана зі збитками позивача, а тому підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.76, ч.1 ст.78, ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження винятковості викладених у клопотанні обставин.

Саме лише посилання на те, що відповідач має стратегічну та соціальну значущість, що полягає у внесенні значного вкладу в забезпечення енергонезалежності та енергобезпеки України, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності.

З урахуванням викладеного, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зменшення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу на 50%.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 802,71 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у розмірі 186 847,20 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5а, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ЄДРПОУ 00186520) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 186 847,20 грн. та витрати зі сплатою судового збору у розмірі 2 802,71, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зменшення розміру нарахованого штрафу до 50% - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 17.10.2019 року.

Суддя В.Г. Бєлік

Попередній документ
84977774
Наступний документ
84977776
Інформація про рішення:
№ рішення: 84977775
№ справи: 904/4152/19
Дата рішення: 15.10.2019
Дата публікації: 18.10.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Пошкодження, втрати, псування вантажу; З них при перевезенні залізницею