15.07.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1533/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Білецької Л.М.
секретар судового засідання Колесник Д.А.
представники сторін:
від позивача: Вагнер Д.В., довіреність №1-487 від 14.01.2019 р., адвокат;
від відповідача: Гарагуля О.О., довіреність №312 від 01.02.2019 р., адвокат;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2018 року (повний текст рішення складено 17.12.2018 року) у справі № 908/1533/18 (суддя Корсун В.Л.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз", м. Мелітополь
про стягнення 31 140 686,33 грн,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2018 року у справі №908/1533/18 позов задоволено частково.
Стягнуто (з урахуванням ухвали господарського суду Запорізької області по даній справі від 18.12.2018 року про виправлення арифметичної помилки) з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - 12 636 458,39 грн. основного боргу, 3 403 025,58 грн. пені, 471 790,64 грн. 3 % річних, 1 554 306,92 грн. інфляційних витрат та 270 983,72 грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- позивачем безпідставно проведено перерахунок вартості послуг з балансування обсягів природного газу у період з січня 2016 року по грудень 2017 року та збільшено їх вартість на 20% за рахунок коефіцієнту компенсації, за виключенням жовтня, грудня 2017 року;
- негативні баланси відповідача перевищують 5% лише в жовтні, грудні 2017 року від обсягів природного газу, фізично відібраного відповідачем з газотранспортної систем, тому при розрахунку вартості послуг балансування у вказаному періоді має бути застосований коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1.
Не погодившись рішенням господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині відмови в стягненні з відповідача решти основного боргу в розмірі 10 320 963,60 грн., пені в розмірі 1 825 613,73 грн., інфляційних втрат в розмірі 891 283,83 грн., 3% річних в розмірі 225 822,62 грн. та вважає винесене рішення в цій частині таким, що прийнято при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, а також таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права.
Скаржник зазначає, що:
- при визначенні розміру коефіцієнту компенсації, що застосований при розрахунку вартості наданих відповідачу послуг балансування обсягів природного газу для регулювання негативних небалансів відповідача, позивач виходив з умов п. 9.2 договору, згідно з яким передбачено, що при розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1, а в інших випадках встановлено використання коефіцієнту 1.2;
- відповідач, як замовник послуг транспортування, у спірні газові місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак, при цьому, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування;
- таким чином, обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи в спірні газові місяці, склав 100 % розміру його небалансу, внаслідок чого при визначенні вартості наданих послуг балансування було застосовано саме коефіцієнт 1.2.
Так, на підтвердження правильності наведеного висновку, позивач надав судове рішення в подібних правовідносинах - постанову Вищого господарського суду України від 26.06.2017 року у справі № 902/232/16, в якій встановлено правомірність та обґрунтованість застосування позивачем при визначенні вартості послуг балансування обсягів природного газу коефіцієнту компенсації 1.2.
Також апелянт зазначає на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення в частині висновків про відсутність у позивача права коригування попередньо наданих послуг.
При цьому апелянт посилається на положення п.1 ч. 2 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи та висновки, викладені у постановах Вищого господарського суду України від 20.12.2016 року у справі №922/1688/16, від 24.12.2017 року у справі №922/1689/16, від 16.11.2016 року у справі №904/4505/16, згідно з якими було задоволено позовні вимоги позивача до замовників послуг транспортування про стягнення заборгованості за послуги балансування на підставі коригуючих актів, якими позивачем було скориговано попередньо надані послуги балансування.
Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2018 року у справі №908/1533/18 в частині незадоволених позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення по даній справі, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи апелянта та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення як необґрунтовану, рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.
Зазначає, що в оскаржуваному рішенні судом у повному обсязі досліджено надані докази, проаналізовано законодавчі норми, на які посилалися сторони, враховано правові позиції Верхового Суду, викладені в постановах від 04.09.2018 року у справі № 916/1807/16 та від 04.12.2018 року у справі № 927/276/18, адже, ч. 4 ст. 236 ГПК України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідач вказує на те, що застосування позивачем коефіцієнту 1.2 при визначенні вартості послуг балансування призвело до незаконного збільшення на 20% за рахунок коефіцієнту компенсації вартості послуг з балансування обсягів природного газу за травень-вересень, листопад 2017 року. Всього збільшено їх вартість на суму 10 320 961 грн.98 коп.
Зауваження позивача щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду в частині висновків суду першої інстанції про відсутність у останнього права коригування попередньо наданих послуг, на думку відповідача, також не узгоджується із нормами чинного законодавства, адже позиція позивача йде у розріз із нормами Кодексу ГТС, Закону України «Про ринок природного газу» та висновків НКРЕ КП, які викладені у листі від 27.06.2017 року за № 7044/16.3.2/7-17, яким Регулятор роз'яснив операторам газорозподільних систем, що чинними нормативно - правовими актами не передбачено здійснення операторами газотранспортної системи (ГТС) коригування небалансу замовників послуг транспортування попередніх періодів, по яким оператор ГТС вже здійснив балансування. Надання оператором ГТС замовникам послуг транспортування коригуючих актів суперечить положенням розділу XIV Кодексу ГТС.
Стосовно часткового задоволення судом розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, то відповідач зазначав, що умовами договору та нормами чинного законодавства України у разі невиконання стороною зобов'язання за договором дійсно передбачено можливість стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, проте такі нарахування повинні відбуватися на суму дійсної, а не штучно збільшеної заборгованості, за рахунок застосування коефіцієнту компенсації 1.2 щодо минулого періоду та кожного поточного місяцю, не зважаючи на дійсний обсяг наданих послуг з балансування.
Відповідач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (Оператор) та Публічним акціонерним товариством «Мелітопольгаз» (Замовник) укладено договір № 1512000739 транспортування природного газу (том 1 а.с.29-39).
Відповідно до п.2.1. договору, Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі Послуги) на умовах визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких Послуг.
За змістом пунктів 2.2. і 2.3 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Зокрема, за договором Замовнику можуть бути надані послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі балансування).
Розділом IX договору врегульовано визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.
Зокрема, пунктами 9.1, 9.2 договору визначено, що у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В балансування = БЦГ х К х QБГ, де БГЦ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу Замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
Пунктом 9.4. договору закріплено, що Оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.
Згідно з п. 9.5. договору, розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку Замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4. цього договору, визначається за даними Оператора.
Пунктом 11.4 договору передбачено, що послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.
Відповідно до п. 17.1. договору, він набирає чинності з дня його укладення і діє до 31 грудня 2016 року, умови договору засовуються до відносин Сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Звернувшись з позовом до господарського суду, позивач зазначав, що протягом січня-грудня 2017 року ним були надані відповідачу послуги балансування обсягів природного газу за договором від 17.12.2015 року № 1512000739 на суму 55 383 273,64 грн., про що складено ним відповідно до пунктів 9.1-9.5, 11.4 договору односторонні акти надання послуг балансування обсягів природного газу.
Судом першої інстанції встановлено, що обсяг відібраного відповідачем у звітному місяці природного газу розмір небалансу відповідача становив:
1) у лютому 2016 року (100,952 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 14 623,166 тис. куб.м., а саме 0,6 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
2) у березні 2016 року (100,894 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 12 794,541 тис. куб.м., а саме 0,7 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
3) у квітні 2016 року (53,732 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 4 106,303 тис. куб.м., а саме 1,3 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
4) у травні 2016 року (55,063 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 2051,728 тис. куб.м., а саме 2,6 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
5) у червні 2016 року (31,099 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 1 609,824 тис.куб.м., а саме 1,9 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
6) у липні 2016 року (18,778 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 1 508,614 тис.куб.м., а саме 1,24 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
7) у серпні 2016 року (19,075 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 1 553,606 тис.куб.м., а саме 1,2 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
8) у вересні 2016 року (82,780 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 1907,322 тис.куб.м., а саме 4,3 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
9) у жовтні 2016 року (292,538 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 8 413,178 тис.куб.м., а саме 3,4 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
10) у листопаді 2016 року (702,996 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 14 437,675тис.куб.м., а саме 4,8 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
11) у грудні 2016 року (981,781 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 21 242,192 тис.куб., а саме 4,6 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
12) у січні 2017 року (1101,633 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 22036,035 тис.куб., а саме 4,9 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
13) у лютому 2017 року (935,044 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 18810,417 тис.куб., а саме 4,9 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
14) у березні 2017 р. (572,787 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 11 670,252 тис. куб.м., а саме 4,9 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
15) у квітні 2017 р. (285,228 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 6124,794 тис. куб.м., а саме 4,66 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
16) у травні 2017 р. (48,419 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 1966,478 тис. куб.м., а саме 2,46 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
17) у червні 2017 р. (29,734 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 1564,067 тис. куб.м., а саме 1,90 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
18) у липні 2017 р. (14,700 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 1579,144 тис. куб.м., а саме 0,93 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
19) у серпні 2017 р. (19,109 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 1 503,396 тис. куб.м., а саме 1,27 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
20) у вересні 2017 р. (58,695 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 1641,351 тис. куб.м., а саме 3,58 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
21) у жовтні 2017 р. (352,835 тис. куб.м.) склав більше 5 % від обсягу природного газу 5 432,030 тис. куб.м., а саме 6,5 %. Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1,2;
22) у листопаді 2017 р. (638,381 тис. куб.м.) склав менше 5 % від обсягу природного газу 12 801,288 тис. куб.м., а саме 4,99 %; Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1;
23) у грудні 2017 р. (851,281 тис. куб.м.) склав більше 5 % від обсягу природного газу 14 313,584 тис. куб.м., а саме 5,99 %; Таким чином, при визначенні вартості послуг балансування слід застосовувати коефіцієнт компенсації 1,2;
Судом першої інстанції встановлено, що копії вказаних актів за згаданий період наявні в матеріалах справи (том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив частково оплату послуг балансування на суму 14 593 714,62 грн.
На підставі спільних протокольних рішень, заборгованість відповідача за вказаним договором зменшилась на 17 832 101,03 грн.
Позивач зазначав на порушення відповідачем умов договору в частині сплати наданих послуг та наявність заборгованості в розмірі 22 957 421,99 грн.
За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч 1 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
Вбачається, що укладений між сторонами договір відповідає типовому договору транспортування природного газу, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497.
За змістом п. 9 глави 1 Кодексу ГТС однією із складових послуги транспортування природного газу, що надається позивачем відповідачу в рамках укладеного договору, є послуга балансування обсягів природного газу, який подається відповідачем до газотранспортної системи та відбирається ним з газотранспортної системи
Як передбачено пунктом 2 розділу ХІІІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
З метою забезпечення безпечності функціонування та цілісності газотранспортної системи, у тому числі балансування газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи управляє потоками природного газу, які закачуються та відбираються до/з газосховища, що є в управлінні оператора газотранспортної системи, а також частиною газосховищ відповідно до пункту 3 цього розділу (пункт 9 розділу ХІІІ Кодексу ГТС).
Пунктами 2, 3 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачено, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.
Частиною 3 статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі. З огляду на умови пункту 4 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 2 розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує добовий небаланс щодо кожного замовника послуг транспортування для кожної газової доби як різницю між обсягом природного газу, яку замовник послуг транспортування передав у точках входу, і обсягом природного газу, який відібрав з газотранспортної системи у точках виходу за цю газову добу. Оператор щодоби до 15.00 години UTC (17:00 за київським часом) для зимового періоду та 14:00 години UTC (17:00 за київським часом) для літнього періоду наступної газової доби інформує замовника послуг транспортування про добовий небаланс на підставі розрахункових даних, одержаних у процесі алокації, відповідно до положень розділу XII цього Кодексу. Рівень інформації, що надсилається замовнику послуг транспортування, буде відповідати тому рівню, яким володіє оператор газотранспортної системи на час надання.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи.
Як передбачено пунктами 4, 7 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС, у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання небалансу за цей газовий місяць. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи при негативному місячному небалансі - за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
Главою 4 розділу ХІV Кодексу ГТС визначено, що розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу. Оператор газотранспортної системи визначає базову ціну газу щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів.
Таким чином, Кодексом ГТС чітко встановлені строки, в межах яких оператор газотранспортної системи має визначити небаланс замовника послуги, як добовий так і місячний, та вчинити відповідні дії по його усуненню. При цьому, оператор газотранспортної системи не наділений правом корегувати, тобто перераховувати, місячні небаланси попередніх газових місяців, по яким ним вже було надано послуги з балансування обсягів природного газу.
Аналогічних висновків дійшла Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у листі від 27.06.2017 року за № 7044/16.3.2/7-17.
Згідно з вказаним листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг роз'яснила операторам газорозподільних систем, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено здійснення операторами газотранспортної системи (ГТС) коригування небалансу замовників послуг транспортування попередніх періодів, по яким оператор ГТС вже здійснив балансування. Надання оператором ГТС замовникам послуг транспортування коригуючих актів суперечить положенням розділу ХІV Кодексу ГТС.
Доводи скаржника про неналежність доказів, листів - роз'яснень НКРЕКП є необґрунтованими, оскільки саме даний орган відповідно до покладених на нього завдань розглядає звернення споживачів та надає роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП, в тому числі норм Кодексу ГТС (підпункт 25 пункту 4 Положення про НКРЕКП).
Відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції не заперечував правильність встановленого обсягу небалансу у період з січня 2016 року по грудень 2017 року, здійснених оплат за спірний період, проте, наголошував, що негативні баланси останнього у зазначений період, лише три рази перевищили 5 %, а саме - за січень 2016 року, жовтень та грудень 2017 року.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача, що умовами укладеного Договору, зокрема, пунктами 9.1, 9.2 визначено, що у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В балансування = БЦГ х К х QBT, де БГЦ - базова ціна газу; QBT - обсяг негативного місячного небалансу Замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
Нормами п.2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС встановлено, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Негативний небаланс утворюється у разі перевищення обсягів відібраного природного газу з, газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу.
З наведеного слідує; що коефіцієнт компенсації слід розраховувати, виходячи саме з співвідношення небалансу до загального обсягу газу, відібраного з газотранспортної системи, а не лише того, що був відібраний Відповідачем для власного споживання для покриття виробничо - технічних витрат, як вважає позивач.
Така правова позиція узгоджується із висновками НКРЕ КП у листі - роз'ясненні від 25.03.2016 за № 2840/16.3/7-16, згідно якого для визначення коефіцієнта компенсації при розрахунку вартості послуг балансування природного газу для оператора газорозподільної системи необхідно враховувати весь об'єм природного газу, отриманий оператором газорозподільної системи у фізичних точках виходу з газотранспортної системи для подальшого розподілу споживачам, (копія листа є в матеріалах справи).
Таким чином, застосування позивачем коефіцієнту 1.2 при визначенні вартості послуг балансування призвело до незаконного збільшення на 20% за рахунок коефіцієніу компенсації вартість послуг з балансування обсягів природного газу за травень-вересень, листопад 2017 року, чим збільшено їх вартість на суму 10 320 961 грн.98 коп.
Зауваження позивача щодо незаконності та необгрунтованості рішення суду в частині висновків суду першої інстанції про відсутність у позивача права коригування попередньо наданих послуг, також не узгоджується із нормами чинного законодавства, адже позиція позивача йде у розріз із нормами Кодексу ГТС, Закона України «Про ринок природного газу» та висновків НКРЕКП, викладених у листі від 27.06.2017 року за № 7044/16.3.2/7-17, яким Регулятор роз'яснив операторам газорозподільних систем, що чинними нормативно - правовими актами не передбачено здійснення операторами газотранспортної системи (ГТС) коригування небалансу замовників послуг транспортування попередніх періодів, по яким оператор ГТС вже здійснив балансування. Надання оператором ГТС замовникам послуг транспортування коригуючих актів суперечить положенням розділу XIV Кодексу ГТС.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 916/1807/16 та від 04.12.2018 року у справі № 927/276/18 та була врахована судом першої інстанції при винесенні рішення по справі.
Врахування судом висновків Верховного Суду прямо передбачено Господарсько-процесуальним кодексом.
Частиною 4 статті 236 ГПК України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, твердження позивача про порушення судом процесуальних норм з викладених вище підстав є безпідставним та необгрунтованим.
З огляду на наведені вище обставини, колегія суддів погоджується, що оскільки послуги балансування за договором від 17.12.2015 року № 1512000739 за спірний період оплачено на загальну суму 32 425 815,65 грн. (14 593 714,62 грн. сплачено відповідачем, 17 832 101,03 грн. сплачено за спільними протокольними рішеннями), борг відповідача за договором станом на час вирішення спору в суді становить 12 636 458,39 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, при судовому розгляді в суді першої інстанції відповідачем не заперечувались обставини оплати послуг балансування позивача за договором за спірний період у сумі 14 593 714,62 грн. та щодо зменшення суми основного боргу на 17 832 101,03 грн. за спільними протокольними рішеннями.
З викладених вище підстав колегія суддів погоджується, щодо застосування до спірних правовідносин, за виключенням жовтня та грудня 2017 року, коефіцієнту компенсації в розмірі 1,2.
Отже, висновок господарського суду щодо стягнення суми основного боргу за послуги балансування за договором від 17.12.2015 року за № 15120000739 у сумі 12 636 458,39 грн. (за період з січня - грудень 2017 року) є правомірними.
Щодо непогодження позивача із частковим задоволенням судом розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, то необхідно зазначити, що такі нарахування повинні відбуватися на суму дійсної, а не штучно збільшеної заборгованості, за рахунок застосування коефіцієнту компенсації 1,2 щодо минулого періоду та кожного поточного місяцю, не зважаючи на дійсний обсяг наданих послуг з балансування.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.
За таких обставин Центральний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2018 року справі №908/1533/18 залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Укртрансгаз».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Підписано в повному обсязі 16.10.2019 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков