Номер справи 220/1660/19
Номер провадження № 2-а/220/11/19
15 жовтня 2019 року смт.Велика Новосілка Донецької області
Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Яненко Г.М.,
за участю секретаря Черняєвої С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа: інспектор групи реагування патрульної поліції УПД Головного управління Національної поліції в Донецькій області Тимошенко Сергій Васильович, про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
01.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа: інспектор групи реагування патрульної поліції УПД Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Тимошенко ОСОБА_2 Васильович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО № 478426 від 19.06.2019 року за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що при складанні зазначеної спірної постанови інспектором Тимошенко С.В. порушено норми: зупинки транспортного засобу, складання самої постанови, особисте право позивача на захист та право на надання позивачем доказів у свою невинуватість.
В свою чергу згідно відзиву на позовну заяву, крім іншого, відповідачем зазначено про пропущення позивачем строку для звернення до суду з даним позовом, що на думку відповідача є однією з підстав для відмови у задоволенні позовної заяви.
Так ст. 122 КАС України передбачені строки звернення до адміністративного суду, зокрема ч. 1 цієї статті визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Про можливість поновлення та продовження процесуальних строків йдеться і у ст. 121 КАС України, зокрема ч. 1 встановлює, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В даному випадку позивач отримав спірну постанову 19.06.2019 року, до суду звернувся 01.07.2019 року, останнім днем строку подачі позову до суду є 29.06.2019 р., але 28.06.2019 р., 29.06.2019 р. та 30.06.2019 р. є вихідними днями і тому цілком закономірним є звернення позивача до суду 01.07.2019 року. Тому у цій частині відзиву викладені відповідачем обставини пропущення позивачем строку для звернення до суду є такими, що не мають сенсу і тому судом не приймаються до уваги.
Позивач вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права, оскільки правила ПДР України не порушував, просить визнати дії інспектора протиправними, постанову скасувати.
Позивач в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутність.
Представник відповідача також в судове засідання не з'явився та як зазначалося вище ГУНП в Донецькій області направило до суду відзив, за змістом якого управління вважає постанову цілком законною та такою яка відповідає нормам сучасного законодавства і винесена з дотриманням усіх правил. При цьому управлінням зазначено, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського в даному випадку для надання порушникові не є обов'язковим, а може бути наданий за окремим клопотанням. Крім того відповідачем на адресу суду були направлені: клопотання про долучення до матеріалів справи доказів у вигляді фотографій задньої частини автомобілю, або автомобільного причепу з державним номерним знаком НОМЕР_1 і двох фотографій, ймовірно автомобільних шин різного збільшення. Також управління заявило клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.
Враховуючи відсутність сторін справа розглядається за наявними в ній документами.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії постанови від 19.01.2019 року серії ДПО № 478426, складеної відносно позивача ОСОБА_1 інспектором групи реагування патрульної поліції УПД Головного управління Національної поліції в Донецькій області Тимошенко Сергієм Васильовичем, особою якою розглянуто справу, позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення з визначенням адмінстягнення у вигляді штрафу за порушення ст. 121 ч. 1 КУАП у розмірі 340 грн., зокрема 19.06.2019 року о 14:15 год. на а/ш Одеса-Мелітополь, Новоазовськ, ОСОБА_1 керував авто перевозячи пшеницю, з причепом днз. НОМЕР_1 , на якому встановлено шини з різним малюнком протектору, на 3 вісі причепу встановлено шини(у) які мають механічні пошкодження, чим останній порушив п.п. 31.4.5. ПДР України.
Обов'язкової в даному випадку відеофіксації правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За змістом п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Належними, допустимими, достовірними та достатніми є докази які: містять інформацію щодо предмета доказування; на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; які встановлюють обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Перелічене відповідає вимогам ст. ст. 73, 74, 75, 76 КАС України.
Долучені відповідачем до справи фотознімки, лише у випадку фотографії задньої частини автомобілю або причепу можливо хоч якимось чином пов'язати з даною справою, завдяки наявному на знімку номерного знаку, інші ж знімки не містять даних щодо часу та дати їх виготовлення, прив'язки фото до місцевості, автомобілю, водія та іншого, а тому як належні, допустимі, достовірні та достатні ці докази судом не можуть бути прийняті, тим більш на підставі їх надання задовольнити клопотання відповідача про перехід до розгляду даної справи в загальному проваджені суд не має підстав.
За змістом ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто дана справа до переліку справ які не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження не відноситься.
Згідно ч. 4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
За змістом клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального провадження, ГУНП в Донецькій області вважає що, ймовірно після розгляду даної справи виникнуть певні наслідки для інспектора, яким винесено спірну постанову, а тому це є належним обґрунтуванням для переходу до розгляду справи у загальному провадженні з викликом в судове засідання сторін. Цей висновок відповідача є помилковим так як будь які наслідки для інспектора в даному випадку на правильність та неупередженість розгляду даної справи жодним чином не впливає.
Тому клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд відклоняє, так як заявником взагалі не обґрунтований цей перехід, а надані докази у вигляді фотознімків раніше вже були долучені позивачем до матеріалів до позовної заяви в більш розширеній кількості з необхідною прив'язкою до подій які викладені в спірній постанові.
Крім того, як зазначено позивачем у позовній заяві, з чим погоджується і суд, пунктом 2.14 (в) ПДР України встановлено, що водій має право знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду. Крім того, чинним законодавством України при виконанні службових обов'язків патрульний зобов'язаний: поважати і не порушувати права та свободи людини; звертаючись до людини, привітатися, прикласти праву руку до головного убору, назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, при цьому не випускати його з рук. Також патрульний повинен пояснити причину застосування певного поліцейського заходу; під час спілкування з особою чітко дотримуватися норм етики поліцейського.
Поліцейські, які діють на сьогодні на підставі Закону від 02.07.15 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580) і мають право зупиняти автомобіль, тільки якщо за ст. 35 цього закону:
- водій порушив Правила дорожнього руху;
- є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
- є інформація про причетність водія або пасажирів ТЗ до вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення або інформація, яка свідчить про те, що ТЗ чи вантаж можуть бути об'єктом або знаряддям вчинення ДТП, кримінального або адміністративного правопорушення;
- ТЗ знаходиться в розшуку;
- необхідно опитати водія або пасажирів про обставини вчинення ДТП, кримінального або адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
- потрібно залучити водія ТЗ до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху чи поліцейським або як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП;
- уповноваженим органом державної влади прийнято рішення про обмеження або заборону руху;
- спосіб закріплення вантажу на ТЗ створює небезпеку для інших учасників дорожнього
руху;
- порушено порядок визначення та використання на ТЗ спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
- якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту.
З наданих до справи документів та згідно позовної заяви, в даному випадку причин зупинки транспортного засобу позивача у поліцейського не було.
Згідно ж відзиву на позовну заяву відповідачем зазначено, що зупинка автомобілю позивача здійснювалася на стаціонарному блок - пості, який знаходиться при в'їзді у зону проведення ООС, де діє Закон України «Про боротьбу з тероризмом», а тому у поліцейського були законні підстави для зупинки та огляду транспортного засобу позивача без зазначення причин зупинки.
З наведеного вбачається, що відповідач ймовірно має на увазі норми ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», редакції від 04.11.2018 року, згідно ст. 15 якого урайоні проведення антитерористичної операції посадові особи, залучені до операції, мають право, крім іншого: перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що посвідчують особу, а в разі відсутності документів - затримувати їх для встановлення особи; здійснювати в районі проведення антитерористичної операції особистий догляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться та інше.
Про те у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не міститься жодного посилання на зазначену відповідачем норму згаданого Закону України, як не зазначено у постанові і зв'язок посту у смт. Мангуш з проведенням (в минулому АТО) Операції об'єднаних сил. За загально відомими даними в районі смт. Мангуш Донецької області бойові дії не відбуваються та саме селище знаходиться у значному віддалені від проведення бойових дій. Враховуючи, неоднозначність визначення меж проведення ООС (в минулому АТО), за населенні пункти проведення ООС слід приймати пункти, що входять до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, згідно розпорядження Кабміну від 7 листопада 2014 р. № 1085-р, і саме в цих районах слід вважати прямою дію згаданих норм ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», редакції від 04.11.2018 року.
Відтак посилання відповідача на згадану норму також підлягає сумніву і не може бути прийнято судом за належне підтвердження правомірності дій інспектора поліції при складанні спірної постанови.
Крім всього зазначеного статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до п. 3.11. Р. ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України 04.10.2013 р. № 950, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 3.17 Інструкції протокол та матеріали про адміністративне правопорушення протягом доби надаються посадовій особі, уповноваженій розглядати справу про адміністративне правопорушення.
В порядку п. 9 Розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Приписами ст. 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У відповідності до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На вимогу суду, викладену в ухвалі від 02 липня 2019 року, доказів на підтвердження того, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, у т.ч. забезпечення права позивача на ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, доказів, заявлення клопотань, при розгляді справи скористатись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, тощо, суду не надано.
Слід також зазначити, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема в ній не повно зазначено адресу як вчинення правопорушення так і адресу її складання, не описано характеристику транспортного засобу, не вказано його категорію вантажопідйомність та інш., не зазначені і інші необхідні в даному випадку обставини визначені ст. 283 КУпАП.
Під час судового розгляду відповідач будь-яких доказів в обґрунтування правомірності своїх дій при винесенні постанови суду не надав.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, а за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 5-10, 13, 14, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО 18 № 478427 від 19.06.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП - скасувати.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дати виготовлення повного тексту постанови.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку встановленого для апеляційного оскарження.
Суддя Г.М. Яненко