Справа №592/8307/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Фоменко І. М.
Номер провадження 33/816/328/19 Суддя-доповідач Матус В. В.
Категорія 130 КУпАП
16 жовтня 2019 року суддя Сумського апеляційного суду Матус В. В. ,за участю ОСОБА_1 , захисника - адвоката Цюпки О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Цюпки О.В. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 липня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця м. Суми ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.,-
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 20 травня 2019 року близько 01 год. 13 хв., рухаючись поблизу будинку № 5 по вул. Генерала Чибісова у м. Суми, керував автомобілем марки "Volkswagen Passat Variant", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, млява мова, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, відмовився у присутності двох свідків.
Відповідно поданої апеляційної скарги, захисник - адвокат Цюпка О.В., просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі. Складений лікарем-наркологом акт та висновок не може слугувати допустимим доказом відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, оскільки така відмова фіксується поліцейським у присутності двох свідків, у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки як зазначено у протоколі, не міг здати на дослідження сечу, що не може розцінюватися як відмова водія від проходження медичного огляду, оскільки визначення такого стану можливе і в результаті проведення дослідження інших зразків біологічного середовища - слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя, губ, крові. З пояснень свідків випливає, що останні дізналися про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду не безпосередньо від нього, а з висновку СОНД.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 з захисником, які вимоги поданої апеляційної скарги підтримали,допитавши свідка, та піддавши аналізу доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу, суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно пункту п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, та стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 154485 від 20.05.2019 року, висновком Сумського обласного наркологічного диспансеру щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1713 від 20.05.2019 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1713 від 20.05.2019 року.
При розгляді справи судом першої інстанції, порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Крім того порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.
Пунктом 12 розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що огляд водія на встановлення стану наркотичного сп'яніння проводиться в закладах охорони здоров'я.
Суд зауважує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Цюпки О.В. про те, що під час проведення огляду у закладі охорони здоров'я, не було дотримано вимог вказаної вище Інструкції, а саме не забезпечено відібрання зразків біологічних середовищ крові, слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а лише запропоновано здати зразок сечі, чого ОСОБА_1 не зміг зробити, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та невмотивованими.
Так, відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.05.2019 року № 1713, та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1713 від 20.05.2019 року, складені та підписані лікарем (фельдшером) ОСОБА_4 , ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та від здачі сечі.
Відповідно, твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 фізично не зміг дати свою сечу на аналіз, а здати інші види його середовища в лікарні йому не пропонували, є способом захисту з метою ухилення відповідальності за вчинене правопорушення.
З пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вбачається, що 20 травня 2019 р. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
З пояснень свідка ОСОБА_4 , яка є лікарем-наркологом, та проводила огляд ОСОБА_1 , останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, здавши протягом двох годин біологічну речовину на дослідження в СОНД, але останній в пасивній формі відмовився здавати біологічне дослідження через фізіологічну неможливість.
У відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно ч.4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту становлення підстав для його здійснення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 20 травня 2019 р. о 01 год. 13 хвил., а висновок лікарем було складено о 02 год. 15 хвил. При цьому протокол за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП складено о 04 год. 08 хвил.
З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.05.2019 р. вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду та обстеження о 02.15 год.
Така поведінка ОСОБА_1 була правильно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан сп'яніння.
Посилання апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння і вимагав взяти у нього кров на лабораторне дослідження, оскільки не зміг його здати у зв'язку з фізіологічним небажанням, є необґрунтованим.
Відповідно до вказаної вище Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Також може використовуватись і кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти інші біологічні зразки.
Тобто, тільки в силу певних обставин, коли водій без свідомості чи перебуває в важкому стані і у нього неможливо відібрати біологічне середовище (сечу), предметом дослідження можуть бути інші біологічні середовища, в тому числі і кров.
Оскільки ОСОБА_1 впродовж двох годин свідомо не здав біологічне середовище (сечу), посилаючись на відсутність фізіологічної потреби, вважаю, що висновок про те, що ОСОБА_1 умисно відмовився від проходження медичного обстеження є правильним.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Істотних порушень судом норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже твердження захисника Цюпки О.В. про те, що акт та висновок лікаря не можуть бути доказами, які підтверджують відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, є такими, що не відповідають вимогам вище вказаного нормативно - правового акту, оскільки містять дані, на основі яких та у їх сукупності суд першої інстанції встановив наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно відеозаписів з нагрудних знаків поліцейських, вбачається, що двом свідкам було оголошено результати висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, а саме, що ОСОБА_1 від медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився. Особиста присутність свідків під час проведення медичного огляду, чинним законодавством не передбачено, у тому числі «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Враховуючи вищенаведене та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов до вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, а тому підстави для скасування постанови суду відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Цюпки О.В. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуМатус В. В.