Номер провадження: 33/813/1471/19
Номер справи місцевого суду: 500/5911/19
Головуючий у першій інстанції Яковенко І. І.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
04.10.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря судового засідання Віцько А.І.
осіб, які з'явилися до судового засідання:
- Васильєва А.М. (адвоката ОСОБА_6)
- Горбенко М.С. (адвоката ОСОБА_6)
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2019 року,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 445032 від 11.07.2019 року, водій ОСОБА_6 11 липня 2019 року о 05:30 годині в м. Ізмаїлі Одеської області по вул. Бессарабська, 9, керував автомобілем Тoyota Саmrу, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest 6810 та в закладі охорони здоров'я водій чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2019 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у сумі 384,20 грн.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ОСОБА_6 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2019 року, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, посилаючись на неповне дослідження та з'ясування судом всіх обставин справи.
Так, апелянт зазначає, що він не вживав алкогольні напої, а також інші препарати, що знижують увагу та швидкість реакції та не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, зазначає, що йому не пояснили підстави зупинення його транспортного засобу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, які з'явився до судового засідання, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наведених в цій постанові підстав.
Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Так, вчиненення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП підтверджується протоколом по адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, рапортами поліцейського, актом огляду та документом про направлення водія в заклад охорони здоров'я, відеозаписом з місця події та встановленими обставинами в суді першої та апеляційної інстанції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 445032 від 11.07.2019 року, водій ОСОБА_6 11 липня 2019 року о 05:30 годині в м. Ізмаїлі Одеської області по вул. Бессарабська, 9, керував автомобілем Тoyota Саmrу, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest 6810 та в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_6 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 11.07.2019 року, вони були свідками, як працівники поліції пропонували громадянину ОСОБА_6 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу Alcotest Драгер 6810 або пройти огляд в закладі охорони здоров'я, проте ОСОБА_6 відмовився (02-03).
Відповідно акту та документу про направлення на огляд водія транспортного засобу в заклад охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, складеного поліцейським роти з обслуговування м. Ізмаїл, сержантом поліції Каврін М.Д . вбачається, що ОСОБА_6 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я, в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відмовився (а.с.04-07).
Крім того, з матеріалів відеозапису вбачається, що працівники поліції наполегливо та неодноразово пропонували ОСОБА_6 пройти огляд на стан алкогольного сп' яніння на місці зупинки за допомогою технічних засобів або лікарем в медичному закладі, проте ОСОБА_6 всіляко ігнорував пропозиції поліцейського, постійно переводячи тему на причину зупинки його автомобіля, про яку працівник поліції неодноразово пояснював. Крім того, з відеозапису спілкування поліцейських з ОСОБА_6 вбачається присутність і інших людей в цивільному, свідків події.
З матеріалів справи вбачається, що причиною зупинки автомобіля ОСОБА_6 було повідомлення на лінію «102» про порушення водієм автомобіля Тoyota Саmrу, д/н НОМЕР_1 , Правил дорожнього руху, який знаходиться в нетверезому стані та який поїхав в сторону центра м. Ізмаїл, що підтверджується рапортами поліцейських (а.с.06, 18).
Дані обставини, як причину зупинки, працівники поліції і пояснювали ОСОБА_6
Відповідно до ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію» підставою для зупинення поліцейським транспортного засобу може бути порушення водієм Правил дорожнього руху.
За вимогами п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що ОСОБА_6 був зобов'язаний, на вимогу поліцейського, пройти огляд на стан сп'яніння, навіть якщо і вважав, що у стані алкогольного сп'яніння не перебував.
Відповідно до Закону, у своїх діях поліцейський керується Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р.), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р.).
Відповідно до п.2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці.
Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп'яніння (п. 1 розділу 9 Інструкції 2).
Згідно п. 3 Порядку та п. 6 Інструкції огляд проводиться двома способами:
1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За наявності ознак алкогольного сп'яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
У свідків поліцейський відбирає пояснення, де повинні бути викладені всі обставини, свідками яких вони стали.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (п. 7 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій, який керував транспортним засобом перед його зупинкою працівниками поліції чи ні, і відмова особи пройти огляд сама по собі має наслідком притягнення такої особи до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у відповідності до санкції передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведені обставини в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_6 у вчиненому правопорушенні, а тому висновок суду першої інстанції про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для скасування або зміни постанови суду.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов'язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами та не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП.
Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_6 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв'язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП.
Сам по собі незгода особи з діями поліцейських під час зупинки транспортного засобу, спілкування з водієм транспортного засобу та щодо дотримання поліцейськими порядку направлення особи для проведення огляду на стан сп'яніння є підставою для оскарження їхніх дій у встановленому порядку шляхом звернення до керівництва відповідного органу Національної поліції або до прокуратури чи до суду.
Крім того, ОСОБА_6 якщо вважав дії поліцейських щодо дотримання ними порядку проведення огляду на стан сп'яніння неправомірними і вважав, що у нього відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, не був обмежений після складення протоколу про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, звернутися до медичного закладу для проходження такого огляду.
Проте доказів оскарження протиправності дій працівників поліції при проведенні відносно нього огляду на стан сп'яніння, а також доказів його звернення до медичного закладу та результати медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_6 до суду першої інстанції і до апеляційного суду не представив.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право:1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2019 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе