Номер провадження: 11-кп/813/1387/19
Номер справи місцевого суду: 496/1490/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
24.09.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 на вирок Біляївського районного суду Одеської області, від 11.07.2019 року, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017160250000899, від 27.10.2017 року, відносно
ОСОБА_8 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Штефанводи, республіки Молдова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 11.07.2019 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.
Вирішено питання з процесуальними витратами та речовими доказами у кримінальному провадженні.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 визначено обчислювати з 28.10.2017 року, тобто з моменту затримання.
Оскаржуваним вироком встановлено, що в період часу з 17 годин 50 хв. 26.10.2017 року до 01 години 50 хв. 27.10.2017 року, ОСОБА_8 знаходячись в приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті чергового виниклого конфлікту між ним та його співмешканкою ОСОБА_10 умисно, з метою позбавлення життя останньої, наніс їй не менше 13 ударів тупим предметом в праву частину голови, а саме в скроневу та потиличну частину, в результаті чого ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.
Не погодившись із зазначеним вироком суду першої інстанції захисник ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуваний вирок суду та виправдати ОСОБА_8 , посилаючись на те, що судовий розгляд проведено однобічно та неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, судом не надано належної оцінки всіх фактів, які мають суттєве значення для призначення покарання, зокрема: суд не взяв до уваги показання обвинуваченого про те, що злочин вчинила сусідка ОСОБА_11 , у якої був конфлікт з потерпілою ОСОБА_10 . Собака на місці злочину взявши слід, прийшла до дому ОСОБА_11 . Свідки бачили, яка ОСОБА_11 сама ходила по двору ОСОБА_10 .
Також обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій оскаржував фактичні обставини кримінального провадження в частині доведеності його вини та просив апеляційний суд скасувати вирок суду першої інстанції та виправдати його, посилаючись на аналогічні підстави, що зазначені в апеляційній скарзі захисника, та той факт, що винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому злочину, він не визнає.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , які підтримали доводи апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі не погоджуючись з доведеністю його вини, наполягав на тому, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Разом з тим ч.3 ст.404 КПК України передбачено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Однак у своїй апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду кримінального провадження сторона захисту не зверталась до апеляційного суду з клопотанням про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, що відповідно до вимог ч.3 ст.404 КПК України, унеможливлює таке дослідження судом апеляційної інстанції за власної ініціативи.
Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_9 підтримала вимоги апеляційної скарги та в обґрунтування невинуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину привела лише один довід про те, що обвинувачений не визнає своєї вини.
Проте, апеляційний суд визнає вимоги апеляційних скарг захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 щодо необхідності його виправдання такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до п.2) ч.1 ст.284 КПК України однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Статтею 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Таким чином вимоги апеляційних скарг щодо скасування апеляційним судом обвинувального вироку відносно ОСОБА_8 з постановленням виправдувального вироку не відповідають положенням статтей 284 та 417 КПК України.
В свою чергу, дослідивши оскаржуваний вирок суду першої інстанції апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, аналізу та належної правової оцінки наявних в матеріалах кримінального провадження доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Так, відповідно до оскаржуваного вироку суду першої інстанції вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який його визнано винуватим, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- наданими під час судового розгляду показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила суду першої інстанції те, що загибла була її рідною сестрою та була інвалідом з дитинства по зору. З 2009 року її сестра проживала разом з ОСОБА_8 . Вона дізналася, що ОСОБА_8 раніше був судимий за вбивство, про що повідомила сестру, про те остання на це не відреагувала. Зі слів сусідки ОСОБА_12 їй відомо, що одного разу обвинувачений побив ОСОБА_13 і вона в крові прийшла до неї додому. Загибла пропонувала ОСОБА_8 піти від неї, але вони проживали разом. В липні 2017 року сестра жалілася на ОСОБА_8 , говорила, що він, як пішов на роботу працювати, став більше вживати алкогольних напоїв;
- показаннями свідка ОСОБА_14 , яка під час допиту в суді першої інстанції показала, що загибла була її тіткою. Вона разом з матір'ю часто до них приїздили в гості. З 2009 року ОСОБА_13 стала проживати разом з ОСОБА_8 .. Вона з матір'ю ( ОСОБА_7 ) їздила до сільської ради де дізналась, що ОСОБА_8 був раніше судимий за вбивство жінки. Мати просила її не пускати ОСОБА_8 до будинку, про те вона не слухала. Після вбивства тітки вона дізналась від сусідів, що напередодні ОСОБА_8 побив ОСОБА_10 ;
- показаннями свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні про те, що 27.10.2017 року до неї прийшла сусідка ОСОБА_16 з ОСОБА_8 і повідомили, що хтось вбив «бабушку» (так ОСОБА_8 називав ОСОБА_13 ) Він сказав: «я прийшов з роботи вона вбита». Він запропонував їм подивитись. Прийшовши до будинку, ОСОБА_8 прибрав ящик з ганчіркою, від дверей потекла кров. Вони не дивились та пішли на вихід. В дворі були сліди крові від резинових чобіт, а біля собаки був згусток крові, ОСОБА_8 повідомив, що він приніс рибу. На передодні 26.10.2017 року він прийшовши з роботи і шукав ОСОБА_10 . ОСОБА_8 йшов на роботу вранці, а повертався у вечері. За рік до вбивства ОСОБА_13 вона вибігала на вулицю, де ОСОБА_8 бив її кулаками в лице, від чого у ОСОБА_13 були синці. Вона ( ОСОБА_15 ) з ОСОБА_17 заступились за ОСОБА_13 та відвели до знайомої ОСОБА_18 , так як ОСОБА_13 боялась залишатись на ніч з ОСОБА_8
- показаннями свідка ОСОБА_19 в судовому засіданні про те, що 27.10.2017 року до неї прийшов ОСОБА_8 і повідомив, що вбили «бабушку». Він сказав, що він заліз через вікно і помітив, що в кладовій лежить вбита ОСОБА_20 . Біля дверей в кладову стояв ящик з ганчіркою, а в дворі були сліди крові. Лешан повідомив, що то кров від риби. Рік до цього ОСОБА_8 побив ОСОБА_13
- показаннями свідка ОСОБА_21 в судовому засіданні про те, що загибла була її сусідкою та проживала разом з ОСОБА_8 .. ОСОБА_13 була спокійна, а ОСОБА_8 суворий. Вона побоювалась ОСОБА_22 , так як він був раніше судимий. Вона ( ОСОБА_21 ) живе одна і до ОСОБА_13 не ходила. ОСОБА_8 бив ОСОБА_13 і одного разу вночі остання прийшла до неї босою в ночнушці, переночувала у неї, а зранку звернулась до дільничного поліцейського з заявою на ОСОБА_8 ;
- показаннями свідка ОСОБА_23 в судовому засіданні про те, що загибла була її сусідкою та проживала разом з ОСОБА_8 . ОСОБА_13 була спокійна, а з обвинуваченим вона не спілкувалась. Знає від свого чоловіка, що кілька років тому у ОСОБА_8 та ОСОБА_13 був конфлікт на вулиці;
- показаннями свідка ОСОБА_24 , який під час допиту в суді першої інстанції пояснив, що він знав ОСОБА_13 , вона не була конфліктною людиною та проживала разом з ОСОБА_8 ;
- показаннями свідка ОСОБА_25 в судовому засіданні про те, що до ОСОБА_13 до дому ніхто не ходив, так як всі боялись ОСОБА_8 ;
- показаннями свідка ОСОБА_26 в судовому засіданні про те, що ОСОБА_8 був його підлеглим, і він ніколи не цікавився його сім'єю. Один раз у вечері йому подзвонив ОСОБА_27 і повідомив, що пропала «бабушка». Він сказав йому щоб шукав, а на наступний день о 6 годині 45 хв. йому знову зателефонував ОСОБА_8 і повідомив, що він її знайшов вбиту в крові і запитував, що йому робити, на що він ( ОСОБА_26 ) порадив дзвонити в поліцію;
- показаннями свідка ОСОБА_28 в судовому засіданні про те, що 26.10.2017 року у вечері прийшов ОСОБА_8 на підпитку та пригостив двома рибинами - товстолобом і сказав, що шукає ОСОБА_29 . Він здивувався, бо ОСОБА_27 не пригощав раніше такою доброю рибою, випити відмовився та пішов, а вранці прийшов та повідомив, що «бабушку» вбили;
- показаннями свідка ОСОБА_30 в судовому засіданні про те, що вранці ОСОБА_27 повідомив його про вбивство «бабушки». Знає, що ОСОБА_8 бив ОСОБА_13 , про те сусіди їх розборонили. У загиблої також був конфлікт з сусідкою ОСОБА_12 із-за межі і з вказаного приводу вона зверталась до депутата сільської ради;
- показаннями свідка ОСОБА_31 в судовому засіданні про те, що 26.10.2017 року о 20 годині 40 хв. він приїхав додому, а через 10 хвилин прийшов ОСОБА_8 та пригостив їх рибою «товстолобом» та двома «судаками». Випити відмовився, сказав, що шукав «бабушку». Потім він був понятим на слідчому експерименті, в ході якого обвинувачений показував при яких обставинах він знайшов ОСОБА_13 ;
- показаннями свідка ОСОБА_32 в судовому засіданні про те, що вона живе разом з ОСОБА_33 . Одного вечора ОСОБА_8 пригостив їх рибою та шукав ОСОБА_29 ;
- показаннями свідка ОСОБА_34 в судовому засіданні про те, що в жовтні 2017 року ОСОБА_27 повідомив його про те, що ОСОБА_29 вбили. Зайшовши в двір він побачив ящик з картоплею, яким були підперті двері, а під ящиком була кров. За рік до цього ОСОБА_13 говорила йому, що ОСОБА_27 побив її, на лиці, руках та ногах її були синці;
- показаннями свідка ОСОБА_35 в судовому засіданні про те, що до нього зверталась ОСОБА_13 з приводу конфлікту із за межі з сусідкою ОСОБА_12 , про те, будь-яких погроз фізичного характеру від останньої не було. Також вона ( ОСОБА_13 ) зверталась з приводу насилля в сім'ї, після побиття ОСОБА_8 та хотіла, щоб він пішов від неї, про те через деякий час дізнався що вони продовжили проживати разом;
- показаннями свідка ОСОБА_36 в судовому засіданні про те, що вона працює продавцем в магазині більше 10 років. На передодні вбивства ОСОБА_13 , 26.10.2017 року приходив в магазин ОСОБА_8 купував оцет та цигарки, про ОСОБА_29 не запитував.
- протоколом огляду місця події від 27.10.2017 року та фотознімками до нього, відповідно до яких в АДРЕСА_1 має два входи, двері №2, закриваються на навісний замок. На час огляду замок зачинений. Під лівою половиною вказаних дверей на порозі виявлено пластмасовий ящик, біля якого виявлено футболку чорного кольору. За вказаними дверима в приміщенні коридору на підлозі виявлено труп жінки, який лежить на лівому боці головою до вхідної двері. Жінка була одягнута, нижні кінцівки до колін прикриті ватним простирадлом, на яких знаходяться сліди речовини бурого кольору. На задній поверхні лівого плеча поруч з тілом лежить силікатна цегла, яка має плями бурого кольору схожі на кров. Труп має тілесні ушкодження на волосистій частині голови, а також лицьова частина просочена темною, густою кров'ю, шкіряна частина голови на потиличній області має пошкодження тканин розміром 8х3 см. з нерівними краями та тупими кінцями, шкіряні покрови обох кистей і частково передплічь в засохлій крові. Светр у який одягнутий труп має сліди речовини бурого кольору. На дверях з внутрішньої сторони маються сліди бурого кольору на відстані 1.2 м до низу. З зовнішньої сторони вказаних дверей, з правої сторони виявлено слід речовини бурого кольору розміром 2,5х1,5 см. На вхідних дверях №1 на відставні 2 см від ручки вверх виявлено слід речовини бурого кольору розміром 1,3 см. х 3 мм., вказані дверні ручки до приміщення №1 були вилучені в ході огляду місця події (т. 1 а.с. 109-134);
- протоколом огляду трупа, від 27.10.2017 року, в приміщенні Біляївського бюро СМЕ, з якого вбачається, що труп жінки має зовнішні ушкодження, а саме: в правій скроневій частині, у верхній частині виявлено десять ран на шкірі волосистої частини голови і правої щоки, також виявлені множинні оскольчасті переломи кісток склепіння, основи черепа з зануренням в речовину головного мозку (том 1 а.с. 135-137);
- лікарським свідоцтвом про смерть №329 від 28 жовтня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті - відкрита черепно-мозкова травма, розтрощення черепу, напад з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження (том 1 а.с. 141);
- висновком експерта №329, від 27.10.2017 року, з якого вбачається, що смерть ОСОБА_10 наступила відразу після заподіяної відкритої черепно-мозкової травми. Вказаний період до часу огляду місця події (о 09 годині 50 хв.) склав від 8 до 16 годин. Смерть ОСОБА_10 настала в наслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка проявилась: множинними оскольчатими переломами кісток склепіння, основи черепа, разможеніем речовини правої півкулі головного мозку, крововиливу в м'які мозкові оболонки, шлунки мозку. На трупі ОСОБА_10 виявлено десять ран на шкірі волосистої частини голови і правої щоки, також виявлені множинні оскольчасті переломи кісток склепіння, основи черепа з зануренням в речовину головного мозку. Крім цього, був один крововилив на тильній поверхні правої кісті і три крововиливи на лівій кісті. Виходячи з морфологічних ознак встановлених пошкоджень слід вважати, що наявні пошкодження причинялись тупим, твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею множинною дією. Ушкодження виявлені на трупі ОСОБА_10 знаходяться в прямому причинному зв'язку з її смертю. Виходячи з морфологічних ознак ран, а саме: наявність нерівних країв, тупих кінців ран, утворення множинних кісних уламків, свідчить про те, що предмет, яким спричинялись пошкодження повинен мати певну масу, мати тупогранну поверхню. В момент заподіяння відкритої черепно-мозкової травми з множинними осколками кісток черепа, разможенієм речовини головного мозку, були небезпечними для життя гр. ОСОБА_10 . В момент заподіяння ушкоджень, ОСОБА_10 знаходилась в горизонтальному положенні тіла на лівому боці, що встановлено при огляді на місці події (том 1 а.с. 142-146). Тобто в період настання смерті ОСОБА_10 (вбивства) з 17 год. 50 хв. 26.10.2017 року до 01 год. 50 хв. 27.10.2017 року лише обвинувачений ОСОБА_8 знаходився дома, за адресою АДРЕСА_1 ;
- висновком судово-психіатричних експертів №499, від 30.11.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_8 в період часу, що стосується вчиненню кримінального правопорушення, хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим, у тому числі і тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, у зв'язку з чим, він був здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. За матеріалами кримінального провадження та з пояснень самого підозрюваного ОСОБА_8 до часу скоєння кримінального правопорушення, в якому його підозрюють, він міг знаходитись у стані простого (не паталогічного) алкогольного сп'яніння. Однак його дії не були обумовлені будь-яким переживаннями психотропного рівня (марення, галюцинації), якісно порушеною свідомістю, тому він був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с. 152-155);
- висновком експерта №1041, від 21 листопада 2017 року, відповідно до якого кров підозрюваного ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосеріологічною еритроцитарною системою АВО. При неодноразовому визначені групової належності крові потерпілої ОСОБА_10 , виявлені антигени В,Н, ізогемаглютинін анти-А, що не включає належність крові до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за системою АВО (том. 1 а.с. 156-158);
- висновком експерта №1051, від 28.02.2018 року, відповідно до якого при неодноразовому визначенні групової належності крові потерпілої ОСОБА_10 , наданої на дослідження у стані гемолізу, висушеної на марлі, виявлені антигени В,Н, ізогемаглютинін анти-А, властиві групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за системою АВО. На тампонах зі змивами, вилученими при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 : з зовнішньої поверхні вхідних дверей житлового будинку (об. №1); зовнішньої поверхні вхідних дверей господарського приміщення (об. 2); з підлоги господарського приміщення (об. №3) знайдена кров людини, при визначені групової належності якої в №1 виявлений антиген В, в об'єктах №2,3-антигени В,Н системи АВО, данні групові фактори властиві групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутним антигеном Н за системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілої ОСОБА_10 , якщо кров походить від однієї особи (том 1 а.с. 159-162).
- висновком експерта №1050, від 28.02.2018 року, відповідно до якого при неодноразовому визначенні групової належності крові потерпілої ОСОБА_10 , наданої на дослідження у стані гемолізу, висушеної на марлі, виявлені антигени В,Н, ізогемаглютинін анти-А, властиві групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за системою АВО. На полиетиленовому мішку, вилученому під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 знайдена кров людини, при неодноразовому визначені групової належності виявлений антиген Н та ізогемаглютинін анти-А. У процесі дослідження відмічався як в кількісній реакції абсорбції, так і в РАЄ неусувний вплив предмето-носія на сировоточний реагент анти-В. Враховуючи групові харкактеристики потерпілої ОСОБА_10 , можливість походження крові від неї не виключається (том 1 а.с. 163-165);
- висновком експерта №158, від 12.03.2018 року, відповідно до якого при неодноразовому визначенні групової належності крові потерпілої ОСОБА_10 , наданої на дослідження у стані гемолізу, висушеної на марлі, виявлені антигени В,Н, ізогемаглютинін анти-А, властиві групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за системою АВО. На жіночій в'язаній кофті та на хустці, вилучених 27.10.17 року потерпілої ОСОБА_10 знайдена кров людини, при дослідженні на групову належність якої на кофті в об. №1-3,5,6 (маркування відділення) виявлені антигени В та Н, а в об. №1, 3 - ізогемаглютинін анти-А, властиві групі крові В з ізогемаглютинін анти-А з супутнім антигеном Н за системою АВО (якщо кров належить одній людині). Не виключається походження крові від потерпілої ОСОБА_10 також носія антигенів В та Н. (том 1 а.с. 166-170);
- висновком експерта №1051, від 28.02.2018 року, відповідно до якого при неодноразовому визначенні групової належності крові потерпілої ОСОБА_10 , наданої на дослідження у стані гемолізу, висушеної на марлі, виявлені антигени В,Н, ізогемаглютинін анти-А, властиві групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за системою АВО. На тампонах зі змивами, вилученими при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 : з зовнішньої поверхні вхідних дверей житлового будинку (об. №1); зовнішньої поверхні вхідних дверей господарського приміщення (об. 2); з підлоги господарського приміщення (об. №3) знайдена кров людини, при визначені групової належності якої в №1 виявлений антиген В, в об'єктах №2,3-антигени В,Н системи АВО, данні групові фактори властиві групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутним антигеном Н за системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілої ОСОБА_10 , якщо кров походить від однієї особи (том 1 а.с. 159-162);
- висновком експерта №666, від 29.01.2018 року, яким встановлені генетичні ознаки крові ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_8 (том 1 а.с. 173-181);
- висновком експерта №669, від 12.02.2018 року, відповідно до якої на представленій на дослідження цеглі (об'єкти №1,2,3) виявлено кров людини, клітини з ядрами та встановлено її генетичні ознаки. Генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на цеглі (об'єкт №2) є змішаними містять генетичні ознаки не менше двох осіб, а саме потерпілої ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_8 (том 1 а.с. 184-188). Тобто на цеглі виявленій та вилученій 27.10.2017 року в ході огляду місця події біля трупу за адресою: АДРЕСА_1 є генетичні ознаки клітин потерпілої ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_8 , вказане свідчить, що обвинувачений контактував вказаною цеглою з загиблою;
- висновком експерта №665, від 13.02.2018 року, відповідно до якого на руків'ї сокири виявлено клітини з ядрами без домішки та встановлено їх генетичні ознаки, які відповідно до таблиці 1.1 додатку 1 збігається з генетичними ознаками обвинуваченого ОСОБА_8 .. На робочій частині сокири виявлено кров, про те її видову належність не встановлено (том. 1 а.с. 194-203);
- висновком експерта №676, від 29.01.2018 року, відповідно до якого у піднігтьовому вмісті фрагментів нігтьових зрізів з лівої та правої руки потерпілої ОСОБА_10 виявлено кров людини з ядрами, які належать самій потерпілій, що свідчить про те, що вона не чинила опір нападаючій особі (том 1 а.с. 205-214);
- висновком експерта №679, від 31.01.2018 року, відповідно до якого на навісному замку виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішку крові, генетичні ознаки яких не встановлено у зв'язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу або його деградацію (том. 1 а.с. 217-223). Вказаний висновок свідчить про те, що ОСОБА_8 знищив свої сліди на замку оскільки як стверджував він намагався його відчинити;
- висновком експерта №667, від 30.01.2018 року, відповідно до якого на дверній річці «1», виявленої та вилученої 27.10.2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 (об'єкт №1) виявлено кров людини та клітини з ядрами і встановлено їх генетичні ознаки зразка крові потерпілої ОСОБА_10 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові обвинуваченого ОСОБА_8 (том 1 а.с. 226-235). Тобто вказаний висновок експерта свідчить про те, що особа, яка контактувала після вбивства ОСОБА_10 заходила до будинку АДРЕСА_1 через вхідні двері № 1;
- висновком експерта №200, від 18.04.2018 року, відповідно до якого не виключається можливість, що фрагментовані сліди - відбитки, виявлені на подвір'ї за адресою АДРЕСА_1 були залишені фрагментом підошовної поверхні взуття, вилучене 28.10.2017 року у обвинуваченого ОСОБА_8 (том 1 а.с. 236-241). Тобто вказаний висновок свідчить про те обвинувачений ОСОБА_8 міг заходити до господарського приміщення де була вбита ОСОБА_10 та після цього ходити по подвір'ї;
- висновком експерта №169, від 13.04.2018 року, відповідно до якого на одязі (хустці та кофті жіночій), який належав ОСОБА_10 визначаються накладення крові, які представлені просочуваннями, просочуванням, бризками та плямами (том. 1 а.с. 242-247);
- висновком експерта №166, від 18.04.2018 року, з фототаблицею до нього, проведеного на підставі дослідження протоколу огляду місця події від 27.10.2017 року та CD-R диска з фотоматеріалами, фототаблицями та схемою з огляду місця події від 27.10.2017 року в АДРЕСА_1 , за фактом виявленого трупу ОСОБА_10 1962 р.н. визначаються наступні накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожою з підсохлою кров'ю. Окремі фотознімки, які зроблені при огляді місця події, без масштабу біля накладень, з нечіткими та розмитими контурами, що ускладнює їх дослідження. На подвір'ї за адресою АДРЕСА_1 визначаються накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які представлені: відбитками, бризками, динамічними слідами, патьоками, мазками, бризками від ударів по закривавленій поверхні, бризками від розмахування закривавленим предметом, просочуваннями, калюжами (том. 2 а.с. 1-11);
- висновком експерта №274, від 02.04.2018 року, відповідно до якого при неодноразовому визначенні групової належності крові потерпілої ОСОБА_10 , наданої на дослідження у стані гемолізу, вилученої на марлі, виявлені антигени В, Н і ізогемаглютинін анти-А, властиві групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. На металевій частині (об'єкт №1) та ручці (об'єкти №2-4) молотка, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , під час огляду місця події 27.10.2017р., виявлено: в об'єкті №1 - кров, в об'єктах №2-4 - кров з домішкою поту. При встановленні видової приналежності: на ручці молотка в об'єктах №2-4 виявлені «сліди білка людини (без домішки білка риби)», на металевій частині молотка в об'єкті №1 виявлені «слабкопомітні сліди білка людини, встановити можливість домішки білка риби не видалося можливим» (Акт судово-медичного електрофоретичного дослідження №319/7 від 22.03.2018р.). При встановленні групової приналежності слідів крові в об'єкті №1 та слідів крові з домішкою поту в об'єктах №2-4 виявлені антигени В і Н (ізогемаглютиніни не виявлені), які, в разі походження крові і поту від однієї людини, могли статися за рахунок крові та поту від особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, у тому числі і від потерпілої ОСОБА_10 . У разі походження крові та поту від двох (або більше) осіб присутність крові (або поту) особи з групою крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, в тому числі підозрюваного ОСОБА_8 , не виключається в якості домішки. В речовині сірого кольору, вилученій з металевої частини молотка, кров, а також ядровмісні клітини не знайдені (Акт судово- медичного дослідження №163 від 19.03.2018р. відділення судово - медичної цитології бюро) (том. 2 а.с. 12-16). Тобто вказаний висновок свідчить про те, що знаряддям вбивства міг бути молоток, оскільки на ньому є сліди поту, походження якого не виключається як від обвинуваченого так і від загиблої;
- актом судово-медичного (електрофоретичного) дослідження №319/274, від 23.03.2018 року, відповідно до якого у наданих на дослідження витяжках зі змивами з молотка (об. №2-4 - маркування відділення) виявлені сліди білка людини без домішки білка риби. У витяжці (об. №1) з металевої частини вказаного молотка виявлені слабо помітні сліди білка людини. Висловитись про можливість домішка білка риби не є можливим. (том. 2 а.с. 17-18);
- висновком експерта №102, від 15.03.2018 року, відповідно до якого на підставі експертизи 3-х клаптів шкіри скроневої ділянки, вилучених від трупа ОСОБА_10 , 1962 р.н. (акт трупа №329 від 27.10.2017 р.), а також сокири, молотка та цегли і відповідно поставлених питань в постанові: на голові трупу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визначаються наступні пошкодження: клапоть шкіри скроневої ділянки «1»; забійні пошкодження «1» - «7» являють собою наскрізні, дирчасті пошкодження, довжиною від 1,2см до 1,7см, могли утворитися від дії травмуючого предмета, контактуюча поверхня якого обмежена і має не виражено ребро; садна (пошкодження «8», «9» та «10») являють собою поверхневі, лінійні пошкодження, довжиною 1,0см, 0,8см, 0,5см, які могли утворитись від дії травмуючого предмета, контактуюча поверхня якого обмежена і має не виражено ребро; описані пошкодження на клапті шкіри могли утворитися від дії одного травмуючого предмета при різних умовах нанесення ним пошкоджень; клапоть шкіри скроневої ділянки «2»; забійне пошкодження, довжиною 3,6 см, могло утворитись від дії травмуючого предмета, контактуюча поверхня якого обмежена і має не виражене дугоподібне ребро; клапоть шкіри скроневої ділянки «3»; забійне пошкодження (наскрізне, лінійне, щілиноподібне), довжиною 2,5 см, могло утворитись від дії травмуючого предмета, контактуюча поверхня якого обмежена і має лінійне, не виражено ребро. Найбільш вірогідніше, що пошкодження на голові потерпілої могли утворитись від дії не вираженого ребра тупого предмета з обмеженою поверхнею контакту, до яких могли бути віднесені цегла та металева частина слюсарного молотка присланих на експертизу. Взаємне розташування потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в момент нанесення їй ударів по голові було динамічним, змінливим (том. 2 а.с. 19-31);
- висновком експерта №21, від 19.04.2018 року, відповідно до якого молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що: в умовах проведеної експертизи наявними методиками не виявилося можливим встановити генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові в змиві сліду крові, з металевої частини молотка, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , під час огляду місця події 27.10.2017 року (об'єкт №2); генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові з домішкою поту в змиві сліду крові з домішкою поту, з дерев'яної ручки молотка, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , під час огляду місця події 27.10.2017 р. (об'єкт № 3) є змішаними і можуть походити від декількох (щонайменш двох) осіб, а саме: від потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та від невідомої особи (осіб) чоловічої генетичної статі (том. 2 а.с. 33-40);
- протоколом проведення слідчого експерименту, від 28.10.2017 року, за участю ОСОБА_8 та відеозаписом до нього, про те, що він 26.10.2017 року, о 18 годині прийшов з роботи до дому за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював пошуки ОСОБА_10 , тому що вона завжди зустрічала його з роботи, ходив на город, кликав її, але не знайшов. Наступного дня, о 6 годині, він знову пішов на город шукати ОСОБА_29 , та звернув увагу на двері (вхід №2 до будинку), які були зачинені на навісний замок, підперті ящиком з картоплею та під порогом лежала ганчірка з кров'ю, до якої він доторкнувся. Після чого взяв молоток та арматуру, за допомогою яких намагався збити навісний замок, але не зміг, тому вирішив потрапити до кладової через вікно житлової кімнати, у якої є вхід до кладової, в якій він побачив ОСОБА_13 , яка лежала на підлозі, доторкнувся до неї та зрозумів, що вона мертва. Після чого виліз назад через вікно, пішов до сусідів і розповів, що ОСОБА_10 померла (том. 1 а.с. 101-106).
Апеляційний суд вважає, що викладені у вироку та дослідженні в ході судового розгляду в суді першої інстанції докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та доведеності його вини у вчиненні цього злочину.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку всім доказам, що є у кримінальному провадженні, не тільки з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а й з точки зору їх узгодженості, взаємозв'язку та системності, і вважає, що вони в своїй сукупності взаємодоповнюють один одного і були достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні щодо винуватості ОСОБА_8 .
При цьому, апеляційний суд критично оцінює єдиний довід захисника в обґрунтування вимоги виправдати ОСОБА_8 , те, що він не визнає свою вину.
На думку апеляційного суду, твердження сторони захисту про невинуватість ОСОБА_8 про недоведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину спростовуються фактичними обставинами кримінального провадження, встановленими судом першої інстанції.
Невизнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_8 апеляційний суд розцінює, як намагання ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Відповідно до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд першої інстанції призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, враховував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_8 судом встановлені не були.
Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_8 , хоча на теперішній час не має судимостей в силу ст.89 КК України, проте раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти життя та здоров'я особи, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність та явне небажання вести законослухняний спосіб життя, а тому, на думку апеляційного суду, його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 , попередження вчинення ним нових злочинів, тобто таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.407 КПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції має право залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , у зв'язку з чим вважає за необхідне залишити їх без задоволення, а оскаржуваний вирок суду - без змін.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419, 532 КПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Біляївського районного суду Одеської області від 11.07.2019 року, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017160250000899, від 27.10.2017 року, - залишити без змін.
Ухвала Одеського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4