Номер провадження: 22-ц/813/4929/19
Номер справи місцевого суду: 523/9432/16-ц
Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К.
Доповідач Черевко П. М.
03.10.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Черевка П.М.,
суддів - Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.,
за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 14 березня 2019 року про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним в якому просив:
1.Визнати недійсним спадковий договір, реєстровий номер №142, посвідчений 29.03.2016 року, складений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., предметом якого є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
2.Визнати недійсним спадковий договір, реєстровий номер №140, посвідчений 29.03.2016 року, складений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., предметом якого є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
3.Визнати недійсним заповіт на земельну ділянку, розташовану на землях Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, складений Широбоковою Г.Є на користь ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю. 29.03.2016 року у реєстрі № 144.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 22.01.2018 року за клопотанням позивача була призначена посмертна судова-психіатрична експертиза, яку було доручено Комунальній установі «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я».
03 липня 2018 року до суду повернулись матеріали справи з висновком експерта № 244.
24.01.2018 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача, в якому вона просила про призначення повторної посмертної судової психіатричної експертизи на предмет вирішення питання усвідомлення значення своїх дій ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час вчинення нотаріальних дій 29 березня 2016 року. В клопотанні, посилилась на те, що під час проведення експертизи експертами не було у повному обсязі виконані вимоги ст.3 Закону України «Про судову експертизу», а саме при проведенні експертизи були використані похідні (вторинні документи), які не мають самостійного експертного значення - епікризи, проте не витребувано первинну медичну документацію, не витребувано медичної документації від медико-соціальної експертизи при наявності групи інвалідності, не у повній мірі з'ясовані показання сторін.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 березня 2019 року призначено по справі повторну судову посмертну комплексу психолого-психіатричну експертизу, яку доручено судовим експертам «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України» (01601, м. Київ, вулиця М. Грушевського, будинок 7; 03150, м. Київ, вулиця Анрі Барбюса, будинок 5).
2.Дозволено експертам Центру психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України залучати до участі в проведенні експертизи судових експертів з галузі психології.
Експертам поставити питання.
1) Чи мала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальні психологічні особливості, що могли здійснити вплив на її дії під час підписання:
- Спадкового договору, реєстровий номер № 142, посвідченого 29.03.2016 року, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., предметом якого є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- Спадкового договору, реєстровий номер № 140, посвідченого 29.03.2016 року, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., предметом якого є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- Заповіту на земельну ділянку, розташовану на землях Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., 29.03.2016 року у реєстрі № 144.
2. Чи страждала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічними захворюваннями в період життя. Якщо так, то якими, та чи мали можливість дані захворювання впливати на її поведінку, усвідомлення значення своїх дій, або перебувати під впливом інших осіб?
3. Чи розуміла ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , значення своїх дій, а також їх наслідки під час підписання :
- Спадкового договору, реєстровий номер № 142, посвідченого 29.03.2016 року, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., предметом якого є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,
- Спадкового договору, реєстровий номер № 140, посвідченого 29.03.2016 року, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., предметом якого є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ,
- Заповіту на земельну ділянку, розташовану на землях Долматівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., 29.03.2016 року у реєстрі № 144.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив суд скасувати ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 14.03.2019 року і направити справу для продовження розгляду до Суворовського районного суду м.Одеси.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача заявила клопотання про призначення повторної посмертної судової психіатричної експертизи на предмет вирішення питання усвідомлення значення своїх дій ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час вчинення нотаріальних дій 29 березня 2016 року. В клопотанні, зазначала, що під час проведення експертизи експертами не було у повному обсязі виконані вимоги ст.3 Закону України «Про судову експертизу», а саме при проведенні експертизи були використані похідні (вторинні документи), які не мають самостійного експертного значення - епікризи, проте не витребувано первинну медичну документацію, не витребувано медичної документації від медико-соціальної експертизи при наявності групи інвалідності, не у повній мірі з'ясовані показання сторін.
Задовольняючи клопотання ОСОБА_5 , представника ОСОБА_2 , про призначення повторно комплексної психолого-психіатричної експертизи, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що судовий експерт Каніщев А.В. не мав права надавати будь-які рецензії експертному дослідженню, оскільки він не залучався судом для проведення будь-якого експертного дослідження.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: диспозитивність та пропорційність.
Отже суд під час здійснення судочинства зобов'язаний забезпечити сторонам рівні можливості щодо надання доказів, а також надання заперечень щодо доказів, які надаються сторонами.
Суд першої інстанції вірно вказав, що судом під час розгляду справи було витребувано лише документи з КУ «Міський психіатричний диспансер», інші медичні документи, у тому числі медична картка з медико-соціальної експертизи, не було витребувано.
Крім того, експертами Комунальної установі «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» також до суду не було заявлено жодних клопотань щодо витребування додаткових медичних документів.
За наявності вищевказаних обставин, з метою всебічного та справедливого розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку стосовно призначення повторної судової посмертної комплексної психолого-психіатричної експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства, та на законність судового рішення.
Також суд зазначає, що суд першої інстанції у судовому рішенні повно відобразив обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1 ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судових рішень, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, судове рішення відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянуті судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правова оцінка.
Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права в зв'язку з чим, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін.
Керуючись ст.374, ст.ст.375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 14 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 15.10.2019 року.
Судді Одеського апеляційного суду П.М. Черевко
А.І. Дрішлюк
М.М. Драгомерецький