Справа № 127/20247/19
Провадження №11-кп/801/1160/2019
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 жовтня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_8 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Розглянувши клопотання, суд першої інстанції відмовив в його задоволенні, посилаючись на відсутність на те законних підстав.
В апеляційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 , вважаючи рішення суду незаконним, просить його скасувати та постановити ухвалу, якою замінити ОСОБА_8 покарання у вигляді довічного позбавлення волі на покарання у вигляді строкового позбавлення волі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини відпали обґрунтовані підстави для подальшого відбування покарання ОСОБА_8 саме у вигляді довічного позбавлення волі. Рішення про пожиттєве тюремне ув'язнення без можливості його перегляду не відповідає ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а національна норма закону про помилування не задовольняє вимоги ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Висновок суду про необхідність залишення клопотання засудженого ОСОБА_8 без задоволення є законним та обґрунтованим, зважаючи на наступні обставини.
Згідно матеріалів судового провадження, ОСОБА_8 засуджений вироком Апеляційного суду Львівської області від 15.11.2007 р. за пунктами 4 та 13 частини другої статті 115, частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді довічного позбавлення волі. Ухвалою Верховного суду України від 08.04.2008 р. зазначений вирок залишено без змін.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено, що під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м'яким передбачені статтями 81, 82 Кримінального кодексу України відповідно та можуть застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м'яким до засуджених до довічного позбавлення волі законодавством України не передбачені.
При розгляді справи «Вінтер і інших проти Об'єднаного Королівства» 09.07.2013 в Європейському суді було обговорено питання законності застосування довічного ув'язнення в Договірних країнах, де Україна була згадана в числі 5 країн, в якій хоча законодавством і не передбачено умовно-дострокове звільнення при пожиттєвому ув'язненні, проте довічно засудженим дозволено клопотати перед Президентом про помилування, що не було визнано порушенням міжнародних норм.
В 32 інших Договірних країнах існує інший механізм перегляду покарання, призначеного довічно ув'язненим, інтегрований в рамках закону і на практиці, де здебільшого, мінімальний строк, за яким засуджений при відбутті довічного ув'язнення вправі звернутися за переглядом покарання. Цей строк, як і в Україні становить 20-25 років.
Таке право на помилування в Україні передбачено ст.87 КК України.
Правом помилування наділений лише Президент України стосовно індивідуально визначеної особи. При прийнятті рішення про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі на строк не менше 25 років.
У підсумкових висновках стосовно довічного ув'язнення при розгляді справи «Вінтер і інших проти Об'єднаного Королівства» в Європейському суді було зазначено, що ст.3 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна тлумачитись в контексті перегляду покарання у виді довічного ув'язнення таким чином, щоб національна влада могла визнати, що в результаті відбування покарання засудженим був досягнутий такий прогрес і виправлення, в результаті якого тривале тримання засудженого в ізоляції не може бути виправданим нелогічними обставинами.
Суду не надано право оцінювати достатність чи недостатність даних для звільнення від довічного ув'язнення.
Відповідно до пунктів 2-5, 9 Положення «Про порядок здійснення помилування», затвердженого Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015, помилування засуджених здійснюється у виді: заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років; повного або часткового звільнення від основного і додаткового покарань. Право клопотати про помилування має в тому числі особа, яка засуджена судом України і відбуває покарання в Україні. Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом. У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше двадцяти років призначеного покарання. Особи, які засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини або мають дві і більше судимостей за вчинення умисних злочинів чи відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, можуть бути помилувані у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин. Під час розгляду клопотання про помилування враховуються: ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини; думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об'єднань та інших суб'єктів про доцільність помилування.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням шляхом помилування засудженого, що у повній мірі відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.
Таким чином, на думку колегії суддів, судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування якого відсутні.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: