іменем України
15 жовтня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/3739/19
Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1064/19
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Бечка Є.М., Іванової Г.П.,
за участю секретаря Герасименко Ю.О.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,
на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 червня 2019 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 13.06.2019, м. Чернігів,
02.04.2019 ОСОБА_1 пред'явив до ОСОБА_2 позов, у якому просив стягнути 27402 грн 80 коп. за період користування безпідставно отриманими ОСОБА_2 від нього коштами з 01.11.2018 по 01.04.2019. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.03.2017 у справі № 750/204/17, яке є чинним, на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 стягнуто 365571 грн 00 коп. Цим рішенням встановлено, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти без достатньої правової підстави у вигляді 16 платежів на загальну суму 365571 грн 00 коп. у період з 21.08.2013 по 03.09.2014. Оскільки воно ОСОБА_2 не виконано, то з нього на користь ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 536, 1214 ЦК України підлягають стягненню проценти у розмірі облікової ставки НБУ за спірний період - за час користування безпідставно набутими ОСОБА_2 коштами.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено: на підставі ст. 1214 ЦК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 27402 грн 80 коп. процентів за користування безпідставно набутими коштами за період з 01.11.2018 по 01.04.2019. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що безпідставність отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 365571 грн 00 коп. встановлено рішеннями суду, які набрали законної сили, і цими ж рішеннями з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто відсотки відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України - у розмірі облікової ставки Національного банку України за користування безпідставно набутими коштами у сумі 365571 грн 00 коп. за періоди з 08.12.2016 по 31.08.2017 і з 01.09.2017 по 31.10.2018.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення та ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд І інстанції не взяв до уваги, що рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.03.2017 у справі № 750/204/17, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 365571 грн 00 коп. як безпідставно набуті кошти, оскаржене в касаційному порядку і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.09.2017 виконання цього рішення зупинене.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.
Так у справі встановлено наступне.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.06.2018 у справі № 750/11775/17, копія якого на арк. 5-6 і яке залишене без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 23.10.2018 (її копія на арк. 7-9), стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 відсотки за користування безпідставно набутими коштами за період з 08.12.2016 по 31.08.2017 в розмірі 35545 грн. 52 коп. В мотивувальній частині згаданого рішення, зокрема, зазначено, що:
- рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.09.2016, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 05.12.2016, відмовлено ОСОБА_1 у застосуванні наслідку нікчемного правочину у вигляді стягнення відповідних коштів з ОСОБА_2 та інших відповідачів та встановлено факт безпідставності отримання ОСОБА_2 цих же грошових коштів від ОСОБА_1 ;
- рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.03.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та інших відповідачів про стягнення безпідставно набутого майна, яке ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 07.08.2017 року залишено без змін, позов ОСОБА_1 задоволено частково й на його користь з ОСОБА_2 стягнуто безпідставно набуті грошові кошти у сумі 365571 грн 00 коп.
Згідно з наданим ОСОБА_1 розрахунком, виходячи із розміру облікової ставки НБУ борг ОСОБА_2 , що підлягає стягненню на його користь за період з 01.11.2018 по 01.04.2019, становить 27402 грн 80 коп. (арк. 4).
Твердження ОСОБА_1 про те, що безпідставне користування ОСОБА_2 його коштами триває по цей час, ОСОБА_2 ні в суді І інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не оспорював. Він не оспорював також ані наведені вище обставини справи, ані розрахунок суми відсотків, які з нього вимагає стягнути ОСОБА_1 за спірний період.
З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.
Оскільки доведено, що ОСОБА_2 протягом спірного періоду безпідставно користувався коштами, які належать ОСОБА_1 , то відповідно до ст.ст. 1214 ч. 2, 1048 ч. 1 ЦК України він має сплатити ОСОБА_1 проценти за безпідставне користування коштами останнього на рівні облікової ставки НБУ у зв'язку з тим, що між ними договір про розмір процентів за користування коштами ОСОБА_1 не встановлено.
Доводи ОСОБА_2 про те, що рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.03.2017 у справі № 750/204/17, яким з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто 365571 грн 00 коп. безпідставно набутих коштів, оскаржено і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.09.2017 його виконання зупинене, не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки вказане рішення на цей час не скасоване.
Тож оскаржуване рішення судом І інстанції постановлено з дотриманням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 червня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня її складення.
Головуючий: Судді: