.
Справа №588/1344/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Линник О. С.
Номер провадження 33/816/416/19 Суддя-доповідач Литовченко Н. О.
Категорія 130 КУпАП
16 жовтня 2019 року суддя Сумського апеляційного суду Литовченко Н. О. , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 09 вересня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1
піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік у зв'язку з тим, що 21.07.2019 о 04-46 год. в м. Тростянець по вул. Відродження він керував автомобілем ВАЗ - 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» на місці зупинки або у лікарняному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважною причину пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді та закрити провадження по справі на підставі ст.247 КУпАП.
За змістом доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що при винесенні оскаржуваної постанови суд всупереч вимогам, встановленим КУпАП, не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права, не дотримані принципи законності та верховенства права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Так, зокрема, вказує на те, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції доставили його до відділення поліції, де і були зупинені свідки, які, як стверджує апелянт, з ним не спілкувалися, швидко підписали пояснення та поїхали. Наголошує на тому, що від працівників поліції не надходило конкретної вимоги з приводу проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, протокол про адміністративне правопорушення в його присутності не складався, його копія апелянту не надавалась, що на думку ОСОБА_1 не було перевірено з достатньою повнотою суддею при ухваленні оскаржуваного рішення. При цьому, звертає увагу на те, що його автомобіль весь цей час знаходився на місці зупинки по вул. Відродження, жодних розписок щодо утримання від керування авто в нього не відбирались. На думку ОСОБА_1 , доказів того, що працівниками поліції були виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять. Також, зазначає, що суд не дотримався приписів ст.268 КУпАП, розглянувши справу у його відсутність, чим, на думку апелянта, порушив його право на захист та справедливий суд. В підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що суд розглянув справу у його відсутність, копію постанови суду отримав 20.09.2019, з апеляційною скаргою звернувся 24.09.2019, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропустив з поважних причин.
В судове засідання апеляційного суду, призначене на 16.10.2019 ОСОБА_1 не з'явився. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.
Викладене, з урахуванням положень ст.268 КУпАП дає суду підстави розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 у його відсутність.
Перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подана, після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявила клопотання про поновлення цього строку, а також у поновлені строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розглянув матеріали адміністративної справи за відсутності ОСОБА_1 , копію постанови Тростянецького районного суду Сумської області від 09.09.2019 ОСОБА_1 отримав 20.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.м.с.14), а з апеляційною скаргою звернувся 24.09.2019, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Тростянецького районного суду Сумської області (а.м.с.15).
Оскільки копію постанови ОСОБА_1 отримано після збігу строку на апеляційне оскарження, що перешкоджало апелянту своєчасно підготувати і подати апеляційну скаргу на вказане судове рішення, тому приходжу до висновку, що цей строк він пропустив з поважних причин і його слід поновити.
Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Перевіряючи доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неповноти судового розгляду, суд апеляційної інстанції вважає, що такі твердження суперечать сукупності досліджених судом першої інстанції доказів.
Так, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку та з якою погоджується апеляційний суд.
Відповідно до положень п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен пройти на вимогу працівника поліції у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За результатами розгляду даної справи суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 не дотримався вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, визнав його винним за ч.1 ст.130 КУпАП та наклав на нього визначене законом адміністративне стягнення.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні суддя послався на дані, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 024824 від 21.07.2019, відповідно до якого 21.07.2019 о 04-46 год. в м. Тростянець по вул. Відродження керував автомобілем ВАЗ - 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» на місці зупинки або у лікарняному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Даний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою особою, містить формулювання змісту правопорушення, яке пред'явлене ОСОБА_1 , від підпису якого, надання пояснень та отримання копії, ОСОБА_1 , маючи можливість, відмовився в присутності двох свідків (а.м.с.6-7).
Викладені в протоколі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП також підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» , так і в медичному закладі, а також від надання пояснень, підпису протоколу та отримання його копії (а.м.с.6-7).
Будь-яких сумнівів у зацікавленості чи упередженості свідків немає, пояснення засвідчені їхніми власноручними підписами.
Крім того, пояснення даних свідків підтверджуються даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських, досліджених в судовому засіданні суду першої інстанції (а.м.с.5), з якого також вбачається, що ОСОБА_1 з огляду на виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння, було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер» та в медичному закладі, на що він відмовився. На питання працівників поліції безпосередньо після зупинки транспортного засобу, чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, він пояснив, що можливо вживав. Пізніше став пояснювати, що випив пиво після зупинки автомобіля, до того як до нього підійшли працівники поліції.
Оскільки вказані докази об'єктивно узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достовірними, їх правильно покладено в обгрунтування висновків суду.
За таких обставин, доводи ОСОБА_1 з приводу того, що від працівників поліції не надходило конкретної вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в тому числі і в присутності свідків, протокол про адміністративне правопорушення в його присутності не складався, його копія апелянту не надавалась, спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами, наявними в матеріалах адміністративної справи.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта в тій частині, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції доставили його до відділення поліції, де і були залучені свідки, які, як стверджує апелянт з ним не спілкувалися, швидко підписали пояснення та поїхали, оскільки як вбачається з відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 дійсно складався біля відділення поліції, бо свідків на місці зупинки транспортного засобу в цей час доби не було можливості залучити. При цьому свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 досить тривалий час спілкувалися з ОСОБА_1 та підписали складений відносно нього протокол.
З цих же підстав суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи ОСОБА_1 , що суд належним чином не перевірив покази вказаних свідків, оскільки в поданій апеляційній скарзі він не обґрунтував таких доводів, зокрема, що саме ці свідки могли додаткового повідомити суду, аніж вказано в наданих ними письмових поясненнях, і як такі пояснення вплинули чи могли вплинути на законність прийнятого рішення, з огляду на те, що надані ними письмові пояснення узгоджуються з дослідженими в суді першої інстанції відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та змістом складеного відносно ОСОБА_1 протоколу.
Не впливають на висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і його посилання в апеляційній скарзі на те, що його автомобіль весь цей час знаходився на місці зупинки по вул. Відродження та жодних розписок щодо утримання від керування авто в нього не відбирались.
Що ж стосується розгляду справи Тростянецьким районним судом Сумської області за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як про це вказує в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів, дій спрямованих на активну участь в розгляді матеріалів даної адміністративної справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 продемонстровано не було.
Окрім того, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином, також не з'явився, хоча мав би змогу в ході перегляду оскаржуваної постанови надати свої пояснення по справі, взяти участь у дослідженні та поданні нових доказів на спростування обставин, встановлених в оскаржуваній постанові.
Таким чином, постанова судді є законною та обгрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Тростянецького районного суду Сумської області 09 вересня 2019 року.
Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області 09 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуЛитовченко Н. О.
.