Справа №580/1741/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Чхайло О. В.
Номер провадження 33/816/405/19 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 124 КУпАП
10 жовтня 2019 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Суми справу про адміністративне правопорушення № 580/1741/19 за апеляційною скаргою представника ПАТ «Укрнафта» ОГРЕБИ М. А. на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 02.08.2019, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1
закрите за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
представників ПАТ «Укрнафта» - адвокатів Огреби М. А. та Блінової С. О.,
В апеляційній скарзі представник потерпілого ПАТ «Укрнафта» - адвокат ОГРЕБА М. А. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, скасувати її та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки висновок суду про втрату нею свідомості ґрунтується виключно на поясненнях ОСОБА_1 , у справі відсутні дані про її звернення до медичного закладу, а очі вона могла закрити від переляку. Крім того вказує, що строк на апеляційне оскарження постанови судді пропущений з поважних причин, оскільки потерпіла сторона в судове засідання не викликалась, а про судового рішення існування стало відомо 03.09.2019 під час ознайомлення з матеріалами справи.
14.06.2019 відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого вона 14.06.2019 о 15:10 год. в м. Охтирка на вул. Київській, 166, керуючи автомобілем ВАЗ 21214 д. н. з. НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості та не впоралась з керуванням, допустивши наїзд на автомобіль ВАЗ 2107 д. н. з. НОМЕР_2 від керуванням ОСОБА_3 , який був припаркований на узбіччі в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
Постановою судді Лебединського районного суду Сумської області від 02.09.2019 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрите за відсутністю складу правопорушення, оскільки ДТП сталася внаслідок того, що ОСОБА_1 раптово втратила свідомість.
Вислухавши доводи представників ПАТ «Укрнафта» Огребу М. А. та Блінову С. О. , які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доводи Цебро С. Г. , яка вважала постанову судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, потерпілому на його прохання, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що потерпіла сторона - ПАТ «Укрнафта» не була присутня під час прийняття суддею рішення і їй не повідомлялося в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи, копія постанови судді отримана ПАТ «Укрнафта» 03.09.2019 (а. с. 18), а тому, зважаючи на те, що ПАТ «Укрнафта» не мало можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на цю постанову, то строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, оскільки він був пропущений останньою з поважних (об'єктивних) причин.
Законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України (ч. 1 ст. 2 КУпАП), а згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 351783 від 14.06.2019 суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Зазначені висновки судді суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах законодавства України про адміністративні правопорушення.
Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 351783 від 14.06.2019 складений працівниками поліції за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 14.06.2019 і внаслідок якої автомобіль ВАЗ 2107 д. н. з. НОМЕР_2 , належний ПАТ «Укрнафта» отримав механічні пошкодження, що підтверджується доказами у справі та не оспорюється сторонами.
Так, ОСОБА_1 14.06.2019 о 15:10 год в м. Охтирка на вул. Київській, АДРЕСА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21214 д. н. з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості та не впоралась з керуванням, допустивши наїзд на автомобіль ВАЗ 2107 д. н. з. НОМЕР_2 від керуванням ОСОБА_3 , який був припаркований на узбіччі в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, чим порушила вимоги п. 12.1 ПДР
Зокрема, факт вчинення ОСОБА_1 цього правопорушення за вказаних вище обставин об'єктивно підтверджується:
- схемою наслідків ДТП без потерпілих від 14.06.2019, відповідно до якої автомобіль ВАЗ 21214 д. н. з. НОМЕР_1 знаходиться на проїжджій частині вул. Київської в м. Охтирці позаду автомобіля ВАЗ 2107 д. н. з. НОМЕР_2 . Виявлені пошкодження у виді деформацій в передній та задній частині автомобілів;
- показаннями в суді апеляційної інстанції свідка ОСОБА_3 , згідно яких він був водієм автомобіля ВАЗ 2107 д. н. з. НОМЕР_2 , який належить ПАТ «Укрнафта». Автомобіль був у нерухомому стані і знаходився біля нього у той час, коли автомобіль «Нива» д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 здійснив зіткнення з автомобілем ПАТ «Укрнафта». Після зіткнення, ОСОБА_1 вийшла зі свого автомобіля та пояснила, що втратила свідомість, проте від медичної допомоги відмовилася.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта тощо, а згідно ч. 2 цієї норми Закону обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Показання ОСОБА_1 щодо втрати нею свідомості перед зіткненням з іншим автомобілем не можуть бути узяті до уваги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються наведеними вище та дослідженими в судах доказами, а тому їх слід вважати недостовірним доказом захисту.
Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б об'єктивно свідчили про наявність обставин, що виключають адміністративну відповідальність (ст. 17 КУпАП), тобто, що ОСОБА_1 діяла в стані крайньої необхідності (ст. 18 КУпАП), необхідної оборони (ст.19 КУпАП) чи була в стані неосудності (ст. 20 КУпАП).
Той факт, що у ОСОБА_1 в момент зіткнення були заплющені очі, сам по собі не утворює обставину, що безумовно (з огляду на висновок судді суду першої інстанції) виключає адміністративну відповідальність за ст. 124 КУпАП.
При цьому необхідно зауважити, що відповідно до чинного законодавства у сфері безпеки дорожнього руху водіям забороняється керувати транспортними засобами у хворобливому стані, який може викликати втрату свідомості, що не тільки не усуває відповідальність, а й навпаки її утворює (п.п. «б» п. 2.9 ПДР.
Відповідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно вимог п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими дослідженими в судовому засіданні і наведеними вище доказами у своїй сукупності і взаємозв'язку є достатніми для прийняття рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок чого судове рішення підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, а апеляційна скарга - задоволенню з цих підстав.
Крім того постанова підлягає скасуванню і з підстав порушення суддею суду першої інстанції норм процесуального права, оскільки не навівши мотивів, з яких він приймає до уваги показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дослідивши та не давши правової оцінки всім доказам у справі, не повідомивши потерпілу сторону про час та місце судового розгляду, а також допустив порушення права сторін на вмотивованість судового рішення, що у свою чергу є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р.
Зокрема, як неодноразово вказував ЄСПЛ, «право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони» (п.п. 29-30 рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain).
Аналогічні рішення ЄСПЛ також і у справах «Ван де Гурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. the Netherlands); «Гарсія Руїс проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain); «Кузнєцов та інші проти Росії» (Kuznetsov and Others v. Russia).
Вартою уваги в контексті вмотивованості постанови судді є правова позиція, викладена у рішенні ЄСПЛ № 19997/02 від 15.02.2007 в справі «Болдя проти Румунії» (Boldea v. Romania), згідно якої «суд першої інстанції не здійснив розгляд усіх складових елементів правопорушення і зовсім не аналізував надані докази, що йому б надало можливість, у разі необхідності, ухвалити вмотивоване рішення, чого йому в справі не вдалося зробити».
Ігнорування суддею суду першої інстанції доречних аргументів сторін у справі, є грубим порушенням ст. 6 Конвенції, усталеної судової практики ЄСПЛ та національного законодавства України, внаслідок чого можна зробити висновок про те, що необґрунтованість і невмотивованість судового рішення є підставою для його скасування у зв'язку з порушенням норм процесуального права незалежно від доводів апеляційної скарги, оскільки процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ, а у випадках, коли положення адміністративного законодавства не регулюють або неоднозначно регулюють питання судового провадження, то застосовуються основні засади (принципи) судочинства України, передбачені у ст. 129 Конституції України, розділі I Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших нормативно-правових актах.
Також недоречним є посилання судді суду першої інстанції у мотивувальній частині постанови на те, що об'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності, оскільки жодних висновків щодо наявності чи відсутності вини ОСОБА_1 у постанові зроблено не було. При цьому вина є складовим елементом не об'єктивної, а суб'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч. 3 цієї статті.
За наявності цих обставин не може бути розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, а розпочате - підлягає закриттю (п. 7 ст. 247 КУпАП).
Зважаючи на те, що правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП водій ОСОБА_1 вчинила 14.06.2019, то строк накладення стягнення на неї за його вчинення сплинув 14.09.2019, внаслідок чого після скасування постанови судді суду першої інстанції провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент апеляційного розгляду тримісячного строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити представнику ПАТ «Укрнафта» ОГРЕБІ М. А. строк апеляційного оскарження постанови судді Лебединського районного суду Сумської області від 02.08.2019.
Апеляційну скаргу представника ПАТ «Укрнафта» ОГРЕБИ М. А. задовольнити.
Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 02.08.2019 відносно ОСОБА_1 скасувати через неправильне застосування норми матеріального права та порушенням норм процесуального права, а провадження у справі за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент апеляційного розгляду строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуРунов В. Ю.