Номер провадження: 33/813/1357/19
Номер справи місцевого суду: 520/15381/19
Головуючий у першій інстанції Чванкін С. А.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
11.10.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря судового засідання Віцько А.І.
осіб, які з'явилися до судового засідання:
- ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року,
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 384,20 грн.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, посилаючись на неповне дослідження та з'ясування судом всіх обставин справи.
Так, апелянт зазначає, що суд не мав права позбавляти її права керування транспортними засобами, оскільки вона не отримувала посвідчення водія.
Крім того, вона не перебувала в стані алкогольного сп'яніння, з результатом тесту на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810», який показав 0,86 проміле не згодна та запевняє, що наполягала на медичному огляді, проте працівники поліції її не чули. Крім того, зазначала, що газоаналізатор «Драгер Алкотест 6810» не відноситься до дозволених до застосування на території України медичних виробів, тому його показники не можуть вважатися допустимим доказом. Крім того, не погоджується з письмовими поясненнями свідків, які не підписані останніми та яких не було в момент, коли вона проходила огляд на місці.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, які з'явився до судового засідання, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наведених в цій постанові підстав.
Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції виходив з того, що в діях останньої присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Так, вчиненення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП підтверджується протоколом по адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеофіксацією огляду на стан алкогольного сп'яніння та встановленими обставинами в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п.2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За вимогами п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Закону, у своїх діях поліцейський керується Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р.), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р.).
Відповідно до п.2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота;- порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці.
Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп'яніння (п. 1 розділу 9 Інструкції 2).
Згідно п. 3 Порядку та п. 6 Інструкції огляд проводиться двома способами:
1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів
2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
За наявності ознак алкогольного сп'яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
У свідків поліцейський відбирає пояснення, де повинні бути викладені всі обставини, свідками яких вони стали.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (п. 7 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 138948 від 13.06.2019 року, ОСОБА_1 13 червня 2019 року о 02 годині 15 хвилин керувала транспортним засобом по вул.. Академіка Корольова, 120 в м.Одесі в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія, за допомогою газоаналізатора «Драгер» в присутності двох свідків, результат склав 0,86 проміле алкоголю. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 13.06.2019 року проходила огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат якого склав 0,86 проміле. Від медичного огляду в закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 відмовилася (а.с.05-06).
Відповідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, у ОСОБА_1 були присутні ознаки алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота), у зв'язку з чим на місці зупинки, за участю свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , працівниками поліції було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Alcotest 6810 прилад ARCE 0273». Результат огляду на стан сп'яніння склав 0,86 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 погодилася, про що розписалася в акті огляду (а.с.04).
Те саме вбачається і з матеріалів відео фіксації події.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апеляційної скарги, що письмові пояснення свідків не відповідають дійсності, оскільки допитаний в судовому засіданні першої інстанції свідок ОСОБА_3 пояснив, що пояснення, які знаходяться в матеріалах справи дійсно написані ним, а також підтвердив, що дійсно ОСОБА_1 у його присутності та присутності ще одного свідка ОСОБА_2 проходила огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Alcotest 6810 прилад ARCE 0273». Результат огляду на стан сп'яніння склав 0,86 проміле.
Крім того, суд не приймає доводи апеляційної скарги, що газоаналізатор «Драгер Алкотест 6810» не відноситься до дозволених до застосування на території України медичних виробів та що його показники не можуть вважатися допустимим доказом, оскільки згідно ч. 3 чинного наказу МВС України від 01 березня 2010 року №33, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2010 року за №262/17557, до переліку спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння серед інших відноситься газоаналізатор "Alcotest 6810". Відповідно до інструкції з експлуатації газоаналізатора "Alcotest 6810" його повна назва «Drager Alcotest 6810».
Відповідно до «Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 09 листопада 2004 р. №1497, ввезення на митну територію, реалізація та застосування в Україні медичних виробів дозволяється тільки після їх державної реєстрації. Таким чином, на момент продажу та введення у експлуатацію будь-який медичний виріб повинен мати чинне Свідоцтво про державну реєстрацію. Окремі, виключення щодо цієї вимоги можуть визначатись міністерством охорони здоров'я у встановленому порядку.
Медичний виріб «Drager Alcotest 6810» був зареєстрований в Україні у встановленому порядку і внесений до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно Свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 р., Назва ВМ: Прилади електродіагностичні Alcotest 7410 Plus com. Alcotest 6510, Alcotest 6810. Виробник: Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany. Свідоцтво дійсне до 10 лютого 2015 р..
У випадку, коли медичний виріб вже введено у експлуатацію і він застосовується за прямим призначенням, а термін дії Свідоцтва про державну реєстрацію на нього закінчився, користувач має право використовувати цей виріб, як мінімум, протягом терміну, вказаного в експлуатаційній документації.
Свідоцтва про державну реєстрацію можуть бути безстроковими, а можуть мати обмежений термін дії, а частина виробів має встановлений виробником термін експлуатації більший від цього терміну.
Таким чином, використання медичних виробів, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію, після закінчення дії такого Свідоцтва є можливим. Також процедура реєстрації та перереєстрації виробів медичних регламентується для виробника та/або його представника в Україні, а не користувача таких виробів. При втраті чинності свідоцтва про державну реєстрацію забороняється не взагалі використання раніше закупленої і введеної в експлуатацію медичної техніки, а лише її ввезення в Україну та розповсюдження (продаж) кінцевому споживачу за призначенням.
Таким чином, використання медичних виробів Alcotest 6810 виробництва Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року, після закінчення дії вказаного Свідоцтва (10 лютого 2015 року) є можливим за умови дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 р. №1747 та становить 1 рік. Відповідно до інструкції з експлуатації приладу для контролю на алкоголь повітря, що видихається «Drager Alcotest 6810», інтервал технічного обслуговування кожні шість місяців: повірка калібровки.
Відповідно роздруківки (чеку) газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» повірку вищевказаного приладу «Drager Alcotest 6810», за допомогою якого працівники поліції 13.06.2019 року проводили огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , було здійснено 25.09.2018 року, тобто в межах міжповірочного інтервалу.
Не приймаються до уваги і доводи апеляційної скарги, що працівники поліції відмовили їй у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, оскільки дії працівників поліції та складений відносно неї протокол вона не оскаржувала, а навпаки погодилася з результатом тесту, який склав 0,86 проміле, про що розписалася в акті огляду та підписала протокол без будь-яких зауважень.
Разом з тим, суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не мав підстав для позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 взагалі не отримувала посвідчення водія, що підтверджується довідками Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від 03 жовтня 2019 року (67-68).
Так, постановляючи оскаржувану ухвалу про позбавлення особи, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння судом, права керування транспортними засобами строк на один рік, судом не було перевірено чи має така особа взагалі право керування транспортними засобами і чи видавалося їй відповідне посвідчення водія.
Не врахувавши, що ОСОБА_1 взагалі не мала і не має водійських прав, суд безпідставно застосував в якості міри адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Так, вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із того, що відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Тому в частині передчасного позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Разом з тим апеляційний суд погоджується з висновком районного суду щодо наявності підстав для застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного штрафу передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10 200 грн.
Доводи апеляційної скарги правильність даного висновку районного суду не спростовують.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року - змінити та виключити з мотивувальної та резолютивної частини постанови обґрунтування щодо застосування в якості виду адміністративного стягнення позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік та викласти резолютивну частину постанови Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення наступним чином:
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе