“ 15 ” жовтня 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019150270000085
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2019 року у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України не судимого,
- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 146 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
захисник ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 - задоволено.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 з залишенням права внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.08.2019 р. та покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 у зв'язку з внесенням такої застави обов'язків, зазначених у цій ухвалі, - продовжено до 24 листопада 2019 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Захисник просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 .
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає, що ухвала є незаконною, та що слідчим суддею порушені права ОСОБА_6 . Посилається на те, що слідчим не додано до клопотання доказів вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень. На думку апелянта, відсутні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, а також відсутні відомості про спроби ОСОБА_6 здійснювати вплив на свідків. Вважає, що слідчим суддею визначений занадто великий розмір застави.
Встановлені слідчим суддею обставини.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 146 КК України, відомості про які 22.02.2019 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019150270000085. ОСОБА_6 підозрюється у незаконному позбавленні волі ОСОБА_9 , яке вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань (ч.2 ст. 146 КК України). Також, ОСОБА_6 підозрюється в умисному знищенні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст. 194 КК України).
Слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 . Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 146 КК України, є обгрунтованою. Ризики, передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення; - на даний час не зменшилися.
На думку слідчого судді, інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства, а висновки слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання під вартою підозрюваному є правильними.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 146 КК України, один з який є тяжким. За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, передбачається покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання слідчого доказами.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_6 , який не судимий, не має міцних соціальних зв'язків, з 26.07.2019 р. перебував у розшуку.
З огляду на дані про особу підозрюваного, враховуючи ступінь тяжкості злочинів, характер та обставини їх вчинення, суд вважає правильними висновки слідчого судді про те, що не зменшилися ризики, передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу.
З огляду на наявність встановлених ризиків, суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти наявним ризикам.
Крім того, слідчий суддя достатньо обґрунтував, які обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування у встановлений строк.
Наведені апелянтом відомості про особу підозрюваного не зменшують наявних ризиків.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов правильного висновку про достатність підстав для продовження строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки доведені обставини, викладені у ч.1 ст. 194 КПК України.
Крім того, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_6 , інших даних про його особу та наявних ризиків, суд вважає, що відсутні підстави для зменшення розміру застави, визначеної йому ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2019 року.
Таким чином, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 405, ч.3 ст.407, 422, 424, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2019 року у відношенні ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3